Богдан Гаврилишин – справжня гордість України

На 91 році життя відійшов у вічність видатний українець – економіст, професор, благодійник та громадський діяч Богдан Гаврилишин

Він народився 19 жовтня 1926 року у селі Коропець на Тернопільщині. Вчився три роки в початковій школі в селі Жизномирі. Потім – у Бучацькій польськомовній гімназії, яку після приходу більшовиків перетворили на середню школу. У 1941-44 роках змінив ще дві гімназії.

Під час Другої світової війни у 1944 року його забирають до Німеччини. Після 1945 року перебуває у таборі для переміщених осіб, а через два роки виїжджає до Канади: працював лісорубом, потім офіціантом і був першим з повоєнних емігрантів, який вступив до Університету Торонто.

У 1952 року отримав диплом інженера, а у 1954-му – диплом магістра. Пропрацювавши в міжнародній компанії три роки, був направлений на навчання до Міжнародного інституту менеджменту у Швейцарії.

У 1960 року розпочалася багаторічна педагогічна діяльність Гаврилишина. Вісім років він керує навчальними програмами в Міжнародному інституті менеджменту в Женеві, викладає курси з економічного розвитку, світового бізнесового середовища, керування міжнародними операціями та державного управління. Згодом стає директором цього навчального закладу й керує ним 18 років.

За час роботи в МІМ-Женева Богдан Гаврилишин виростив цілу плеяду спеціалістів вищої кваліфікації для сотень компаній в усьому світі.

Водночас Гаврилишин не полишав громадської діяльності. У 1972 році його обирають членом Римського клубу, у 1973 — членом Міжнародної академії менеджменту, 1975 року — членом Світової академії мистецтва та науки. У 1976 році пану Гаврилишину присвоєно ступінь доктора економіки Університету Женеви, почесного доктора права Йоркського університету (Канада) 1984 року та Університету Альберти (Канада) в 1986 році. Згодом доктор Гаврилишин отримує почесну відзнаку (Engeneering Hall of Distinction) Університету Торонто (Канада).

im578xAny-maxresdefault (1)

“Україна знаходиться в певному геополітичному вакуумі. Вона є заслабкою і економічно, і мілітарно для того, щоб відігравати незалежну роль у світовій політиці. Йти в обійми Росії означало би поступово повернутись до статусу колонії, що призвело би до втрати своєї ідентичності, мови, культури. Єдина альтернатива – це стати членом НАТО”, – Богдан Гаврилишин.

Гаврилишин створив Міжнародний центр перспективних досліджень, Міжнародний інститут менеджменту в Індії, після – в Україні (1990). Став співзасновником Європейського форуму з менеджменту у Давосі (тепер Світовий економічний форум). Був консультантом компаній General Electric, IBM, Unilever, Phillips, радником кількох країн.

Про високий міжнародний авторитет Богдана Дмитровича свідчить те, що він є знаним консультантом з питань державного управління та міжнародного бізнесу, виступає доповідачем, модератором і головою на міжнародних наукових конференціях та семінарах у понад 70 країнах світу.

В науковому доробку вченого понад 100 статей з проблем менеджменту, освіти в галузі менеджменту, економічного та політичного середовищ. Його перу належать дві книги, причому одна з них — “Дороговкази в майбутнє — до найбільш ефективних суспільств” — набула світового визнання і видана в перекладі вісьмома мовами. У 2009 році книга “До ефективних суспільств: Дороговкази в майбутнє” втретє перевидана в Україні із доповненнями.

Повернення в Україну

im578xAny-gawrylyshyn

З кінця 1988 року доктор Гаврилишин присвячує свою подальшу діяльність Україні. Він ініціює заснування Академією наук України та МІМ-Женева спільного підприємства — Міжнародного інституту менеджменту в Києві (МІМ-Київ), який першим в колишньому СРСР почав готувати магістрів бізнес-адміністрування, і до 2013 року очолював Наглядову раду Міжнародного інституту менеджменту.

За активної участі та організаційної допомоги Богдана Гаврилишина в 1989 році в Україні було створено Міжнародний благодійний фонд “Відродження”, що фінансується Джорджем Соросом. З початку діяльності фонду і до 1998 року науковець очолював Наглядову раду цієї громадської організації, головною метою якої став розвиток в Україні засад громадянського суспільства в культурній, освітній, науковій та соціальній сферах.

У 1991 році доктор Гаврилишин створив і очолив Консультативно-дорадчу раду при президії Верховної Ради України, яка діяла протягом наступних семи років, був членом Американо-українського дорадчого комітету, радником президента Леоніда Кравчука, чотирьох голів Верховної Ради та трьох Прем‘єр-Міністрів України, почесним головою “Пласту” (Національної скаутської організації України).

“Інституції влади – це “ахілесова п‘ята” України. Є надмірна кількість партій, багато з них кишенькові, без ясної ідеології і програми трансформації всіх гілок державних органів, пропозицій впорядкування законодавства і плану дій уряду у зовнішній політиці та всіх аспектах внутрішнього життя, включаючи інструменти для реалізації певної політики та планів”, – Богдан Гаврилишин.

Гаврилишин — член Ради Світової Академії мистецтва та науки, член Швейцарського форуму з міжнародної політики. Він також сприяв створенню Міжнародного центру перспективних досліджень і був головою його Наглядової Ради до 2006 року.

Надзвичайно плідна праця Гаврилишина в Україні високо цінується найширшими колами освітян, науковців та державних діячів. Його було обрано іноземним членом Національної академії наук України, нагороджено відзнакою Президента України — орденом Свободи.

Він є Заслуженим діячем науки і техніки України, позаштатним радником голови Верховної Ради України, одержав почесні докторати Тернопільської Академії народного господарства, Університету імені Василя Стефаника в Івано-Франківську і Університету імені Юрія Федьковича в Чернівцях.

У 2011 році у Києві була видана друга книга спогадів Гаврилишина – “Залишаючись українцем”. У цій книзі Гаврилишин розповідає про свій цікавий і надзвичайно насичений життєвий шлях, перед читачем постають впливові особистості й важливі події, активним учасником яких був автор.

Шлях видатного українця також зафільмований у 53-хвилинному документальному фільмі “Місія-Свобода”.

Останні хвилини свого життя Богдан Гаврилишин провів у родинному колі у своїй квартирі в Києві.

Максим Івануха, ESPRESO.TV

Заключне засідання Громадської екологічної ради при ОДА

В п’ятницю, 21 жовтня в Департаменті екології та природних ресурсів відбулося заключне засідання Громадської екологічної ради при Дніпропетровській облдержадміністрації в поточному складі. Згдіно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації Громадська рада обирається на два роки.

Засідання розпочалося з невеликої урочистої частини – голова Громадської ради Олексій Ангурець та представник Молодіжної екологічної ліги Придніпров’я Олександр Кущ, який нещодавно повернувся із АТО, були нагороджені орденом “За оборону країни”. Нагородив їх радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, легендарний танкіст Іван Начовний.

Далі подяками Громадської екологічної ради були нагороджені найбільш активні її учасники – Юрій Грицан, Вячеслав Горобець, Любов Колосовська, Петро Чегорка, Павло Хазан, Євген Колішевський, Тетяна Лампіка, Вячеслав Сандул. Також за плідну співпрацю та сприяння роботі Громадської ради подяку отримав Руслан Стрілець – директор Департаменту екології та природних ресурсів.

В рамках порядку денного члени ради заслухали доповідь Руслана Стрільця щодо поточної діяльності та результатів роботи Департаменту екології та природних ресурсів, обрали представників до ініціативної групи по проведенню виборів наступного складу Громадської ради, обговорили питання підписання меморандумів із підприємствами-забруднювачами, а також питання захисту зелених насаджень шляхом створення об’єктів заповідання.

Інформація щодо процесу обрання нового складу Громадської екологічної ради, а також перелік необхідних документів для вступу будуть опубліковані на нашому сайті та сайті Дніпропетровської облдержадміністрації найближчим часом.

IMG_9516

IMG_9525

IMG_9523

IMG_9539

IMG_9564

IMG_9576