У Дніпропетровську пройшов Форум з енергетичної безпеки

У Дніпропетровську пройшов Форум з енергетичної безпеки

Вер 24, 2015

 

17 – 18 вересня 2015 року у Дніпропетровську пройшов «Форум з енергетичної безпеки». Організаторами виступили «ОБСЄ», Українська екологічна асоціація «Зелений Світ»/ «Друзі Землі України» та Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

 Модератори провели зустріч у вигляді діалогу: після короткої промов доповідачів, учасники обговорювали питання та проблеми енергетичної безпеки. У «Форумі» взяли участь представники міжнародних організацій (ОБСЄ, ЮНІДО, GIZ, ООН), влади (ДОДА, ДМР), громадських та екологічних організацій (НЕЦУ, «Зелений Світ» / Друзі Землі України, “Голос Природи”, “Громадська Взаємодія”, Нікопольского відділення “Міжнародного фонду Дніпра” та інші), бізнесу («ДТЕК», «Промконверсія», «БДО»), викладачі університетів (ДНУ ім. О.Гончара, Будівельної академії та Національного гірничого університету), блогери та активісти. На зустрічі були присутні понад 70 учасників.

 IHR_0325

Зліва направо: Руслан Стрілець – директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, Олексій Ангурець – член виконавчого комітету Друзів Землі Європи, Дженніфер Бетті – заступник голови команди СММ ОБСЄ, Юозас Казлас – спостерігач СММ ОБСЄ

Під час першого «діалогу» Ігор Кирильчук, представник агенції ООН із  сприяння промисловому розвитку (ЮНІДО), звернув увагу на світову кризу та  шляхи виходу з неї: для країн, що мають енергетичну залежність, до програми зниження споживання необхідно залучати представників бізнесу, промисловості та населення.  Важливим інструментом в цьому напрямку є заохочення переходу до енергоефективних технологій. Це і «зелений тариф», і пільги, і надбавки, і сертифікати. Олег Савицький, член Національного екологічного центру України, наголосив, що сучасна криза має політичну, економічну та екологічну складові, а її причиною є обмежений доступ до викопних енергоносіїв. Від використання вугілля змінюється клімат, що є загрозою сільському господарству України, елементам інфраструктури.

Протягом другого «діалогу» Марія Сторчило, член Національного екологічного центру України (НЕЦУ), провела паралелі між використанням викопних енергоносіїв та зміною клімату на планеті. Григорій Шматков, професор,  голова науково-технічної ради при департаменті екології та природних ресурсів ДОДА, наполягав на важливості переходу України від сировинного принципу нарощування ВВП до виробництва високотехнологічного продукту, на який не потрібно витрачати багато ресурсів. Тоді зростання економіки не корелює із зростання забруднень.  

На третій «діалог» був запрошений Брюс Річ – експерт-еколог, відомий адвокат із Вашингтона. Він привіз до України останню статистику і новини щодо вугільновидобувних компаній світу. На американському ринку багато цих фірм банкрутують. Міжнародні банки призупинили фінансування цього напрямку, навіть відкликають інвестиції із цих сфер. Схожа (за енергоспоживанням) на Україну ЮАР до 2030 року значно зменшить відсоток вугільних ТЕС у виробництві електроенергії, з 84 % до 35 %. Маніпулятивну соціальну складову щодо робочих місць повність руйнує статистика із США: у вугільній сфері працює 80 тис. людей, у сфері альтернативної енергетики – більше 220 тис.

 IHR_0358

Зліва направо: Юрій Острянін – ДТЕК, Юозас Казлас – спостерігач СММ ОБСЄ, Брюс Річ – експерт-еколог, адвокат

Опонентами виступили представники «старої школи» Юрій Острянін (ДТЕК) та професори Національного гірничого університету. Вони наполягли, що видобування вугілля ще продовжиться 30 років, адже на ньому базується багато ТЕЦ, робочих місць.

Цей діалог викликав найбурхливіше обговорення. Директор департаменту екології та природних ресурсів Руслан Стрілець рекомендував представникам ДТЕК одним із напрямків діяльності компанії впроваджувати  альтернативну енергетику, тоді вони будуть підготовлені до нового ринку і матимуть європейську стратегію розвитку.

Мар’яна Катзарова, голова регіонального офісу ООН з прав людини, задала питання щодо обстрілів в районах шахт, виплат зарплат і пенсій, моніторингу викидів під час видобування вугілля та генерації енергії. Викликають стурбованість новини про продовження строків експлуатації енергоблоків АЕС на території України.

IHR_0363

Мар’яна Катзарова – голова регіонального офісу ООН з прав людини

 Про сталий економічний розвиток говорили в четвертому «діалозі». Олексій Ангурець, член виконавчого комітету Друзів Землі Європи,  нагадав, що Україна знаходиться перед важливим вибором. Якщо вже сьогодні не почати впроваджувати концепцію сталого розвитку у життя, то взагалі постає питання суверенітету держави, адже Україна – ресурсозалежна країна. А нинішня криза є гарною причиною переглянути економіку взагалі, та визначити справжню ціну виробництв, які не враховують повний цикл процесу: від видобування сировини і утилізації відходів до відновлення негативних наслідків, заподіяних здоров’ю оточуючих людей та природі.

 IHR_0368

Зліва направо: Ірина Брижань – Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Алмаз Усенов – ОБСЄ, Олексій Ангурець – член виконавчого комітету Друзів Землі Європи

Наступним доповідачем був директор департаменту екології та природних ресурсів ДОДА Руслан Стрілець. Він виділив два необхідних пункти для переходу на сталий розвиток:

1. Проведення діючих реформ. Треба не копіювати закордонну модель, яка вирішувала проблеми інших країн, а впроваджувати власні  реформи, що вирішують українські питання.

2. Розвиток активного суспільства, яке буде ініціювати та контролювати заплановані зміни.

Окремо представник адміністрації звернув увагу на те, що всі зміни в економіці повинні бути послідовними і прогнозованими: небезпечно повністю закривати підприємства, адже на них зав’язана значна кількість соціальних виплат, податків, інфраструктури та економіки. Головною метою повинен бути перехід на екологічно безпечний вид діяльності.

IHR_0382

 Ірина Брижань, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), розповіла про залучення середніх та крупних підприємств до енергоефективних технологій, про важелі впливу на них, а також про діючі програми в Україні.

Віктор Гассо, доцент, екотоксиколог із ДНУ ім. О.Гончара, наголосив, що сам процес переходу до сталого розвитку повинен мати свою мету і маркери, що свідчать про виконання програми. Концепція буде успішною, коли в стабільних екосистемах буде жити щаслива здорова Людина.

 Другий день заходу почався із «діалогу № 5»: «Альтернативна енергетика: Найновіші технологічні розробки». Павло Хазан, координатор кампанії зі сталої енергетики УЕА «Зелений Світ», зробив огляд сучасних екологічних способів отримання енергії. Доповідач підкреслив, що країна повинна мінімізувати споживання і використання атомної енергетики, природного газу, вугільних ТЕЦ. Питання не лише в екологічних аспектах, а в тому, що ці джерела енергії перетворилися на важелі політичного впливу, вони стали зброєю в гібридній війні.

Про практичне використання альтернативної енергетики розповів Сергій Камінський – керівник проекту «ПромКонверсія». Він є куратором багатьох проектів із енергозбереження, очолює одну із гілок Малої Академії Наук. Серед розробок були презентовані:

          органічні сонячні батареї із низькою вартістю;

          фасадна фарба, яка виконує роль збирання енергії;

          «вишка Тесли», яка отримує енергію із іоносфери тощо.

Доповідач звернув увагу, що енергонезалежні підприємства та населення є стійкими до популістських   заяв влади та шантажу із сторони гравців великої політики.

Серед присутніх прозвучало багато зауважень щодо неповної інформації про проекти. Хочеться побачити їх ціни та економічне обґрунтування. При наявності таких даних, ці розробки вже сьогодні можна втілювати в життя.

Для проведення шостого «діалогу» запросили Олену Заруцьку – начальника відділу банківського нагляду управління Національного банку України. Вона виклала статистику, яка свідчить про значне занепад в банківському секторі, тенденції до скорочення кредитних портфелів, закриття банків,  відсутність  коштів на кредитування.

Доповідь експерта доповнив Юрій Шевцов – спеціаліст із кредитування від Ощадбанку. На жаль, задекларовані ініціативи влади щодо утеплень будинків та переходу на інші джерела опалення дуже погано працюють. 30 % відшкодування затрат на утеплення та котли із великою ймовірністю можна не дочекатися, адже в бюджеті грошей не закладено на такі цілі.  А кредитування ОСББ за цією програмою в Дніпропетровську взагалі становить один випадок і той на суму 5 тис. грн..  

Завершив тему фінансування переходу на сталу енергетику Брюс Річ. Він підготував доповідь, яка підтверджує, що Україні вже виділено мільярди доларів від міжнародних фінансових установ саме на проекти інтеграції  в енергетичну систему Європи та перехід до альтернативної енергетики. Ці кошти надаються багатьом комерційним банкам України під невисокий відсоток, такий спосіб передачі фінансів є загальноприйнятим у світі. Ці дані можна побачити на офіційних сайтах банків. Присутні були здивовані такими потужними вливаннями і задали кілька хвилюючих питань:

          під який відсоток надають ці кошти всередині України;

          чи використовуються фінанси за призначенням;

          чи доступні дрібному бізнесу;

          як контролюється ефективність використання?

Брюс Річ зауважив, що відповіді на всі ці питання можуть знайти присутні в залі, адже вони є представниками потужного громадянського суспільства.

Підсумки форуму підвів Олексій Ангурець. За результатами зустрічі учасниками було ідентифіковано  основні проблеми:

1. Надмірна залежність України від імпортних енергоносіїв.

2. Низька ефективність використання викопних ресурсів державою, бізнесом, населенням.

3. Мала частка альтернативної енергетики серед інших джерел.

4. Політична, економічна та військова вразливість держави через дефіцит енергоносіїв.

5. Неповна оцінка шкоди від вугільної та атомної енергетики, не враховується процес видобування палива, утилізації відходів, рекультивації родовищ, відновлення шкоди, заподіяної населенню та навколишньому середовищу.

6. Слабка діюча законодавча база з питань енергоефективності.

За результатами бесіди учасники форуму вирішили:

1. Створити  платформу для координації  дій між громадськістю, наукою, бізнесом та владою щодо впровадження  енергоефективності.

2. Визначити проблеми на кожній із слабких ланок у процесі реалізації енергоефективності: законодавчій, технологічній, інвестиційній, освітній тощо.

3. Розробити програму по вирішенню кожної проблеми.

4. Залучити спеціалістів до вирішення завдань кожного із напрямків.

5. Окреслити маркери, що свідчать про успішну роботу платформи.

Учасники Форуму покладають великі надії на результати діяльності платформи і впевнені, що Україна стане незалежною, розвинутою, сучасною країною.

 

 

 

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *