Докази злочинів під час подій Майдану будуть досліджувати науковці-правники та колишні дисиденти. Сьогодні вони заявили про створення комісії з розслідування порушень прав людини в Україні. Розглядатимуть скарги на такі порушення як від активістів, так і від міліціонерів, наголошують учасники новоствореної групи. За результатами аналізу, вони планують укласти «Чорну Книгу порушень прав людини в Україні», матеріали якої, сподівається комісія, зможуть бути використані у судах. 

До новоствореної комісії з розслідування порушень прав людини в Україні увійшли 12 правників (практики і науковці), а також колишні радянські політв’язні. Очолив її юрист Володимир Василенко, який був суддею Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії.

За словами члена комісії, юриста Миколи Сірого, основним своїм завданням об’єднання вбачає координування моніторингу порушень прав людини та виокремлення загальних рис і тенденцій. Правник наголосив, що заради об’єктивності розглядатимуться заяви про порушення прав з усіх сторін – як від активістів, медиків та журналістів, так і від міліції. Зокрема, він нагадав про заяви очільника МВС Віталія Захарченка про двох їхніх співробітників, яких, мовиться в опублікованому прес-службою повідомленні, утримували у приміщенні КМДА і катували.

Микола Сірий зазначив: «Ми найближчим часом будемо ухвалювати запити до правоохоронних органів, до офіційних органів, аби нам надали можливість зустрітися безпосередньо з тими офіцерами та солдатами внутрішніх військ, які вважають, що їх права були порушені».

Крім згаданого напрямку, комісія готова надавати потерпілим правову допомогу та має намір комунікувати із Радою безпеки ООН. Про це заявив юрист Станіслав Батрин, що також входить до складу групи.

Важливою є співпраця з громадськими активістами – В’ятрович 

Багато фактів порушень прав людини уже зафіксовано активістами Євромайдану, тому важливою є співпраця із ними, вважає учасник Громадського сектору Євромайдану Володимир В’ятрович. Зараз, за його словами, до моніторингу готові долучитися Громадський сектор та Студентська координаційна рада. Окрім того, за інформацією Радіо Свобода, тривають перемовини із учасниками правозахисних організацій. Підсумковим продуктом такої співпраці, за словами В’ятровича, має стати «Чорна Книга порушень прав людини в Україні».

«Головне завдання роботи комісії – це збір і систематизація масових порушень прав людини в Україні, і це все буде сформовано у так звану «Чорну Книгу» – з тим, щоб, можливо, в перспективі передати ці матеріали до створеного спеціального трибуналу чи в Україні, чи за межами України – міжнародного трибуналу», – зауважив він.

Окрім згаданих об’єднань, наразі інформацію про зниклих і затриманих під час подій Євромайдану збирає група «Євромайдан-SOS». Моніторинг порушень під час мирних зібрань та судів, де фігурують потерпілі чи обвинувачені активісти Євромайдану, здійснює група «Озон». Окрім того, окремими справами займається група активістів «Свої». Також Українська гельсінська спілка з прав людини заявила, щоготова безкоштовно допомагати активістам, які потерпіли від міліції та тітушок.

На Майдані виставили гільзи від патронів, знайдені на Грушевського

Автор: Анастасія Москвичова

http://www.radiosvoboda.org/content/article/25246943.html

Захід спільно з українцями має провести розслідування всіх злочинів проти людяності, вбивств та катувань мітингувальників, активістів та журналістів, які мали й досі мають місце в Україні. На цьому наголошує євродепутат, лідер фракції «Зелених»/«Європейського вільного альянсу» в Європарламенті Ребекка Гармс. Вона також визнає, що лише насильство на вулицях українських міст проти тих, хто бореться за демократію та європейський вибір країни, змусило європейців прокинутися й усвідомити значення останніх подій в Україні. Наразі Ребекка Гармс перебуває в Києві з делегацією Європарламенту. Радіо Свобода мало змогу поспілкуватися з цією однією із найбільш уважних до України європейських політиків. 

– Як Ви оцінюєте нинішнє рішення парламенту, чи це початок шляху до врегулювання кризи? 

– Те, що Азаров подав у відставку та були скасовані закони 16 січня, що порушували закони, – це добре, і це потужний сигнал, що, ймовірно, відбуваються зміни на краще. Але я ще не впевнена, оскільки два дуже важливих питання були відкладені: ухвалення амністії та рішення щодо конституційної реформи. Те, що Азаров залишає посаду, як на мене, – це адекватне рішення. Але замінювати його іншими особами без зміни розподілу повноважень між парламентом, президентом та урядом, немає сенсу. Президент має дуже великі повноваження за чинною Конституцією. І потрібно посилити саме парламент.

– У подіях на Грушевського велику роль відіграв «Правий сектор», який вважається радикальним об’єднанням. Лише силове протистояння змусило владу піти на переговори. На Заході готові визнати легітимність того, що досягається такою ціною?

– Чесно я багато разів повторювала, що підтримую лише ненасильницькі дії. Але я пам’ятаю початок ескалації конфлікту в Києві, як після атак «Беркуту» загинули люди. Я пам’ятаю, як мої друзі з Києва телефонували. Зараз вони вихоплюють людей із лікарень, хапають на вулицях, піддають тортурам.

Юрій Вербицький загинув від рук невідомих злочинців. Чи задіяні в усьому цьому російські агенти, агенти ФСБ? Хто за цим усім стоїть? Є багато запитань. У цій ситуації, коли люди бачать, як вбивають їхніх друзів, вони бояться, що десятки тих, хто зник, кого не можуть знайти, кого могли затримати, теж загинули. Через насильство відбувся такий сильний відкат назад. Але всупереч усьому ми маємо знайти вихід з цього заради кращого, демократичного майбутнього України.

– З’явилася інформація, що партія канцлера Анґели Меркель збирає докази катувань та злочинів, учинених правоохоронцями в період Майдану. Яку роль мають відіграти іноземні інституції та гравці в розслідуванні злочинів проти активістів Майдану, на Вашу думку?

– Я вважаю, що ми маємо провести розслідування всього, що трапилося в Києві в останній час, насамперед злочинів проти людяності. Ми маємо зробити все можливе, що в наших силах. Це розслідування має супроводжувати початок вартого довіри, переконливого нового політичного процесу в Україні. Чи достатньо для цього сьогоднішніх рішень, ухвалених у Верховній Раді? Побачимо. Ініціативні групи Євромайдану визначили чітко свої цілі. Отже, всі шукають кращих рішень, ніж насильство.

– Із чим сьогодні приїхала до Києва, центр якого обнесено міліцейськими блокпостами та народними барикадами, делегація Європарламенту?

– Зараз у Києві перебуває єврокомісар Штефан Фюле, незабаром сюди приїде верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Катрін Аштон. Делегація Європейського парламенту не є наразі найбільш важливим гравцем. На моє переконання, наше завдання – переговорити з усіма сторонами задля того, аби донести наше бачення ситуації, ідеї щодо можливих шляхів виходу з кризи. Ми маємо зустрічі з різними громадськими організаціями, представниками Євромайдану, церков, а також із політиками з усіх парламентських фракцій. У плані є зустрічі з президентом і зі спікером Верховної Ради. Більшість делегації Європарламенту цілком свідома того, що тут, у Києві, від нас очікується підтримка в ім’я європейських цінностей і ухвалення конкретних рішень щодо цього.

– Польський письменник Анджей Стасюк написав, що «українська зима 2014 року – це європейська катастрофа». Не лише українська. До багатьох українців ці слова промовили. А до європейців, як думаєте?

– Дуже багато часу пішло на те, щоб європейці, нарешті, прокинулися. Лише насильство привело всіх до тями. З іншого боку, досі в європейських дискусіях є дві течії. Представники однієї кажуть, що ми маємо ухвалювати рішення, пов’язані з Україною, лише спільно з Росією. Вони говорять про тристоронні переговори замість діалогу. Я вважаю, що рішення про долю та демократичний шлях розвитку України мають ухвалювати самі українці. Як політики, які представляють Європейський союзу, ми повинні служити розвитку української громадянськості.

– Чи можна сподіватися все ж таки конкретних кроків, як-от, приміром, подальше спрощення візового режиму навіть і без виконання всіх вимог Плану дій з лібералізації візового режиму? До цього Плану дій ще не скоро може дійти справа, нині на порядку денному – елементарний порятунок державності, майбутнього. А тим часом українці мерзнуть не лише на Майдані під прапорами ЄС, але й у чергах до консульств країн ЄС. Може, є випадки, коли пропаговані європейські цінності треба поставити вище бюрократії? 

– Абсолютно, я особисто обстоюю такі конкретні кроки. Я переконана, що це вкрай несправедливо, що сини, дочки, родини олігархів, політиків можуть подорожувати по всьому світу без жодних перешкод. І водночас молоді демократи, стоячи на Євромайданах по всій Україні заради європейських цінностей, не мають можливості без труднощів і зайвих перешкод подорожувати до Європи. Це треба змінити якнайшвидше. Крім того, європейці мають визначитися з санкціями, які вони можуть застосувати в разі провалу переговорів.

Автор: Жанна Безп’ятчук

http://www.radiosvoboda.org/content/article/25245853.html