Архів позначки: громадський транспорт

Нова “надія” на появу велодоріжок в Дніпропетровську

Презентація-ПРОГРАМА

У п’ятницю, 20 лютого 2015 року у Дніпропетровському міськвиконкомі під головування першого заступника міського голови, Крупського А. Ф., відбулася робоча нарада щодо проблем і питань реформування транспортної галузі міста.

Присутні були представники Управління капітального будівництва і комунального господарства, Департаменту транспорту та зв’язку, Управління по зв’язках з МВД, КП “Дніпроміськтранс”, КП “Дніпродорсервіс” та ін. Також були представники перевізників, що володіють автобусними маршрутами міста, громадські активісти та ініціативна група щодо розвитку велоінфраструктури у м. Дніпропетровську, в тому числі і представники ДОЕА “Зелений світ” / Друзі Землі України.

Вступне слово взяв перший заступник міського голови. Виступ був доволі яскравим та емоційним, жорсткій критиці піддавався стан громадського транспорту в місті, зокрема проблема зупинки автобусів поза стаціонарно обладнаними зупинками, озвучувалися плани щодо добудови незавершених об’єктів інфраструктури (надземний перехід через просп. ім. Газети “Правда”), облаштування нових світлофорних об’єктів на ряді перехресть, ремонтів дорожнього покриття і освітлення вулиць тощо.

Також були озвучені амбітні плани щодо реорганізації вуличної парковки в місті, зокрема наміри щодо озброєння польським досвідом в цьому питанні. “Не повинно бути припаркованих машин у правих смугах і поперек тротуарів без відповідної розмітки, знаків і обладнання для нормальної оплати парковки” – заявив заступник мера. На ряді магістралей є плани щодо реорганізації руху і облаштування смуг руху для громадського транспорту.

Загалом прозвучали доволі амбітні і прогресивні моменти щодо розвитку міської транспортної інфраструктури. Будемо бачити, чи будуть усі наміри дійсно втілені в життя, чи залишаться порожніми словами піару перед місцевими виборами, що пройдуть восени.

На порядку денному були питання щодо неналежного функціонування ряду автобусних маршрутів і типових хронічних проблем у сфері автобусних перевезень, зокрема: поганий технічний стан транспортних засобів, невиїзд належної кількості належного типу рухомого складу, невиконання вимоги режиму автобусного руху по зупинках тощо.

Піднімалися також питання щодо проведення поточних ремонтів дорожнього покриття вулиць і дворових проїздів (на цей рік запланована сума в 44 млн. грн. в бюджеті міста), розмітки і встановлення знаків (озвучено, що на наявні кошти з запланованих 80 тонн фарби можуть закупити лише 46, тому розмітка з’явиться лише на основних магістралях міста).

Презентація-ПРОГРАМА2

Окремо розглядалося питання впровадження в місті велосипедної інфраструктури, підняте ще давно ініціативною групою, куди входять ДОЕА “Зеленийй Світ”, Дніпропетровська федерація велоспорту, Дніпропетровський союз велосипедистів та ін. Юрій Лозовенко, активіст “Зеленого світу”, представив проект Програми розвитку велоінфраструктури м. Дніпропетровська до 2030 року, що включає декілька етапів і напрямів реалізації розвитку інфраструктури для велотранспорту, зокрема веломаршрути (велодоріжки, велосмуги тощо), організація велоруху на перехрестях, велопарковки і велопрокат.

Програма покликана створити безпечні умови для пересування містом на велосипедах, покращити безпеку пересування загалом, створити умови для сталої міської мобільності, знизити шкідливий вплив транспорту на міське середовище (затори, ДТП, небезпека руху, шум, вихлопи і т.п.), поліпшити інвестиційний і туристичний клімат міста. Очікується збільшення велосипедних поїздок до 5-7% від усіх видів пересувань до 2020 р. і до 15-25% до 2030 року.

Презентація-ПРОГРАМА3

Програма передбачає такі етапи:
– 1 етап до 2020 р., протягом якого в місті має з’явитися до 200 км веломаршрутів, прокладених економним способом без капітальних робіт – розміткою на проїзній частині і тротуарах, знаками, пониженням бордюрів, облаштуванням острівців безпеки, поточним ремонтом покриття доріг і тротуарів; первинна веломережа має зв’язати основні житлові райони між собою і з центром у найкоротший термін;

– 2 етап до 2025 р.,протягом якого мають шляхом капремонтів, реконструкцій і нового будівництва прокласти магістральну мережу веломаршрутів (270 км у 2-сторонньому обчисленні); переважно заміна первинних велосмуг велодоріжками на загальноміських магістралях, облаштування конструктивного відділення велодоріжок від тротуарів замість розмітки тощо;

– 3 етап до 2030 р., протягом якого має бути прокладена мережа веломаршрутів районного значення (226 км) – переважно велосмуги, спільний рух у смугах громадського транспорту та інші форми частково інтегрованого руху;

4 етап до 2030 р. (паралельно з попередніми) – заспокоєння руху на житлових і місцевих вулицях шляхом обмеження швидкості (до 20-30 км/год.) і транзитного руху автотранспорту, пріоритету руху пішоходів і велосипедистів над авто; також етап включає прокладку вело-пішохідних коротких маршрутів через балки, залізниці, автостради тощо для більшої зв’язності вуличної мережі;

Презентація-ПРОГРАМА4

При ремонтах і реконструкціях, а також новому будівництві Програма зобов’язує місто завжди враховувати умови для велоруху і включати в проект ту чи іншу форму велоруху в залежності від схеми веломережі незважаючи на етапність прокладки даного веломаршруту.

Також були презентовані приклади організації велоруху на перехрестях, зокрема проектні пропозиції по центральному проспекту, Центральному мосту (розв’язках), Набережній.

По результатах презентації проекту Програми перший заступник міського голови доручив відповідним управлінням і департаментам у стислий термін вивчити це питання, посприяти вдосконаленню і реєстрації проекту для подальшого ухвалення програми на сесії міськради у квітні. Також доручено в найкоротший строк вивчити питання можливості організації перших веломаршрутів бюджетним способом. Так, вже на наступну п’ятницю заплановано робочий об’їзд ряду міських вулиць для вивчення можливості і варіантів організації велоруху на них.

Поки висловлюємо стриманий оптимізм щодо намірів влади стосовно розвитку велоінфраструктури. Сподівання є, що хоча б на фоні передвиборної активності будуть досягнуті видимі результати і ми вже цього року побачимо перші справжні велодоріжки в Дніпропетровську.

Общественный транспорт Силезии (Катовице и спутники) – блог

http://jumpingrat.livejournal.com/326132.html

Одним из ярких впечатлений от первого знакомства с Силезией стала транспортная система региона. Вполне очевидно, что для агломерации из полутора десятков городов с общим населением порядка 3.5 млн. (значительная часть которого живет, работает и ездит за покупками или на отдых в разные пункты) и площадью более 1200 кв.км эффективная система общественного транспорта – залог выживания.

Самым крупным участником транспортного рынка стал KZK GOP (Komunikacyjny Związek Komunalny Górnośląskiego Okręgu Przemysłowego) – коммунальный союз сообщений, обеспечивающий почти половину пассажиропперевозок. Остальную часть делят меньшие частные и государственые перевозчики, но стандарты и уровень сервиса задает вероятно именно KZK. Союз перевозит пассажиров автобусами, трамваями и электропоездами. Последние обеспечивают один из самых быстрых способов перемещения, но привязаны к существующей железнодорожной сети.

Покататься на них мне в этот раз не привелось, так что эту тему придется пропустить. А вот автобусы и трамваи возможность оценить представилась, о них и пойдет речь ниже.

Сразу оговорюсь, что все изложенное ниже – мои впечатления от двухдневного наблюдения, в чем-то они вполне могут расходится с официальной информацией.

Рабочими лошадками пассажироперевозок остаются автобусы – их сеть наиболее разветвлена и достает до всех уголков агломерации. Значительная часть парка – низкопольные Urbino Solaris польского производства, встречаются также неопланы, мерседесы и даже белорусские МАЗы.

Большинство автобусов – двухсекционные. Наблюдая за их маневрированием на узких улочках маленьких городков агломерации, убеждаешься, что аргумент о невозможности их использования в городах с тесной застройкой не очень состоятелен, вопрос лишь в квалификации водителей.

Кстати, низкопольность в них далеко не номинальная, в первый же день видел, как водитель покинул на стоянке кабину, чтобы открыть трап для колясочника и повторил тот же маневр несколько остановок спустя. Оба раза – без малейших признаков раздражения, с улыбкой и перешучиваясь с пассажиром в коляске.

На первом снимке поста – 48-часовой билет на проезд в автобусах и трамваях. Такой (равно как суточный, месячный и т.д.) можно приобрести почти в любом продуктовом магазине. Разовый – прямо у водителя транспорта. Разовый билет стоит 3,2-4,8 злотых (в зависимости от расстояния или времени поездки), двухсуточный обошелся в 28. За два дня я совершил примерно 16 поездок, из них две продолжительностью по часу в другой город агломерации и семь по полчаса в отдаленный район Катовиц.

В салонах транспорта установлены вот такие компостеры:

При помещении торца билета в щель компостера на нем выбивается временная метка и код остановки посадки, от которых отсчитывается время или расстояние действия билета. По салонам периодически проходит контроль (мне встретился один раз), который сверяет билеты и штрафует “зайцев”. Штраф наличными на месте – 80 злотых, по квитанции после поездки – 160. На фото можно увидеть два компостера разного вида – второй предназначен для электронных проездных, которые скоро сменят бумажные. Их можно будет пополнять с мобильных телефонов, многократно продлевать и т.д.

Зарплата водителя не зависит от количества проданных билетов, но тесно связана с точностью следования графику. Расписания движения в бумажном формате висят на всех остановках и соблюдаются весьма точно.

На некоторых установлены уже электроннные табло:

Интервал движения одного маршрута составляет обычно 5-15-30 мин, в зависимости от маршрута и времени суток. KZK регулярно проводит мониторинг пассажиропотока, подсчитывая количество пассажиров на маршрутах и дальность поездок. Движение круглосуточное, “ночные” маршруты ходят реже (обычно раз в час) и немного отличаются от дневных путем следования.

Ливрея автобусов – ярко-желтая, рекламных наклеек не замечено.

Часть пассажиропотока перевозит трамвайная сеть – одна из крупнейших в мире. Ее крайние пункты разнесены на 50 км, 34 маршрута связывают 13 городов агломерации. Наиболее протяженный маршрут – 22.45 км, ежедневно на линии выходят порядка 300 вагонов.

На значительной части маршрута трамваи курсируют по отдельной полосе, развивая высокую скорость и обгоняя автобусы. Вибрация и шум в салоне при этом почти неощутимы.

Украшение трамвайной сети – 3-секционные низкопольные составы производства PESA Bydgoszcz SA:

Остановки на отдельной полосе построены в уровень с полом таких составов:

В салоне установлены дисплеи для прокрутки рекламы и уже знакомые компостеры:

Над окнами – дисплеи с отображением местонахождения состава на карте и списком остановок, ближайшая подсвечивается, пройденные “сереют”:

Конечно, наравне с новыми вагонами, по линиям бегают и старые. Их слегка потрепанный вид прикрывают рекламой:

Правда, большинство составов, которые я видел, несут промоционные картинки проектов обновления города, увязанные цветом с покраской вагона:

 

Трамваї Ляйпцига – блог

На більшості вулиць трамваї їдуть по виділенці і мають на перехрестях пріорітет над іншими видами транспорту. Світлофор заздалегідь зупиняє автомобілі, даючи можливість трамваю без зниження швидкості пройти перехрестя. Дотримуючись швидкісного режиму та зупиняючись на світлофорах, обігнати трамвай на легковому автомобілі практично неможливо. В таких умовах, зважаючи на швидкість та якість трамваїв, щоденне користування приватним транспортом практично втрачає сенс.


Як я вже писав, 530-тисячний Ляйпциг має чудову трамвайну мережу, яка є другою в Німеччині за розміром після берлінської та є основним видом міського громадського транспорту, перевозячи 85% пасажирів. Сьогодні детальніше розповідь про ляйпцигський трамвай.

1. Так виглядає карта трамвайних маршрутів. Загальна довжина маршрутів складає 150 км (тут різні джерела дають різні цифри, тому хто знає краще, поправить мене). Всього в місті діє 13 маршрутів, деякі з яких міють підмаршрути з дещо іншими кінцевими – в такому випадку до основного номеру додається літера Е. Ширина колії – 1458 мм.

2. Трамвайний парк Ляйпцига складається з понад трьохсот вагонів різних моделей, найбільше серед яких – 112 штук – ось таких Татр.

3. Вони їздять ось такими зцепками з трьох вагонів, останній з яких є новішим низькопідлоговим причіпним Bombardier NB4 (їх в місті є 43 штуки) .

4.

5. Трапляються і двовагонні зцепки.

6.

7. На виїзді з депо.

7. Також у Ляйпцигу працюють 56 вагонів трохи схожої на броньовик моделі NGT8 фабрики Duewag. На цьому фото можна побачити його у стандартному міському розфарбуванні – сірий фон з жовтою та синьою смугами.

8. Хоча значна частина вагонів повністю обклеєна рекламою.

9.

10. Ще трохи щодо маршрутів – місто поділене на п’ять зон, кожна з яких позначається власним кольором на маршрутовказівниках. Цей маршрут їде до червоної зони.

11.

12.

13. Вечірній вигляд.

14.

15. Є у Ляйпцигу і свій власний виробник трамваїв – компанія HeiterBlick, яка побудувала для міста 50 вагонів NGT6WL Leoliner.

16. Вони ходять як одиночно, так і зчеплені по двоє.

17. Так виглядає зчеплення двох вагонів.

18. І найновіші трамваї та найдовші трамваї, що працюють у Ляйпцигу, це п’ятисекційні Bombardier NGT12-LEI classicXXL, яких в місті є 33 штуки.

19. Ось один з них мчить виділенкою в сторону нової міської Ратуші.

20. На цьому фото він ледве вмістився в кадр.

21. Вид згори.

22.

23. Салон Дювага.

24. А так всередині виглядає Бомбардьє. Особливо ефектно виглядає, коли дивишся вздовж вагону з одного кінця в інший та бачиш, як ця ковбаса вигинається у всіх напрямках.

25. Внутрішнє інформаційне табло.

26. На зупинці. Двері відкриваються не всі відразу, а лише за потребою, натисканням кнопки в салоні чи ззовні.

27. І якщо вже мова зайшла про зупинки, то на виділенках вони виглядають ось так – підвищена платформа в рівень першої сходинки, павільйон, двостороннє електронне табло, деколи – додаткові сидіння на відкритому повітрі.

28. Від проїжджої частини зупинки відділяються ось такими парканчиками.

29. Вечірній вигляд.

30.

31. Край посадкової платформи.

32. Тут на задньому плані видно технічну Ратушу Ляйпцига, в якій серед інший розміщується і транспортний департамент.

33. Табло.

34.

35. Однак не всі зупинки однакові. Ось так виглядає зупинка біля залізничного вокзалу. Тут, до речі, колії розгалужуються на дві у кожному напрямку, щоби добре пропускати усі маршрути, що тут проходять.

36. А ось і сам вокзал.

37. Ще одна типова зупинка.

38. А так виглядає зупинка на вулицях, де немає місця для повноцінного острівця на виділенці. Проїжджа чстина біля зупинки піднята до рівня тротуару, на якому пасажири чекають на трамвай.

39.

40. Назва зупинки на даху павільйону.

41. Ще одна розгалужена зупинка з окремими платформами для різних маршрутів одного напрямку.

42.

43.

44. На більшості вулиць трамваї їдуть по виділенці і мають на перехрестях пріорітет над іншими видами транспорту. Світлофор заздалегідь зупиняє автомобілі, даючи можливість трамваю без зниження швидкості пройти перехрестя.

45. Дотримуючись швидкісного режиму та зупиняючись на світлофорах, обігнати трамвай на легковому автомобілі практично неможливо. В таких умовах, зважаючи на швидкість та якість трамваїв, щоденне користування приватним транспортом практично втрачає сенс.

46.

47. Смуги руху трамваїв трапляються різного типу. Бувають з відкритими шпалами а-ля залізнична колія.

48.

49. Є вкриті травою колії.

50. Або ж забруковані з вузькою смужкою зелені посередині.

51.

52. Як варіант, озеленення може висаджуватися ззовні від колій.

53. Є повністю забруковані та практично у одному рівні з вулицею. Але дисципліновані німецькі водії на них не виїжджають.

54. Часом трамвайні смуги також використовуються як поворотні смуги автотранспорту.

55. Але не треба думати, що таке роздолля геть всюди. Трапляються і такі ось вузькі місця. Колись щось схоже було і у Львові на вул. Руській.

56. І про оплату. Оплатити проїзд можна у автоматах, що є у вагонах та на зупинках, придбавши разовий квиток за 2,40 євро (трамвай + автобус) або добовий за 6 євро. Є також тижневі та місячні абонементи.

57. Також оплатити проїзд можна віднедавна через спеціальний додаток до смартфонів. Системи електронного квитка у вигляді карток, що взаємодіють з валідаторами у салоні немає.

58. Загалом, поїздивши на таких трамваях, починаєш розуміти, що якісний та надійний громадський транспорт цілком може стати альтернативою масовому використанню приватного автотранспорту, зменшуючи таким чином завантаженість вулиць та загазованість повітря. Дуже хотілося б, колись побачити щось подібне і в нас…

 

http://alex-shutyuk.livejournal.com/248636.html