Григорий Петюх: «Незаконная легализация ГМ-растений — угроза продовольственной и экономической безопасности»

defaultСправка «2000»

Петюх Григорий Павлович, канд. биол. наук, генетик, завлабораторией биотехнологии Института биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН Украины.

Область научных интересов:

  • получение новых форм растений, в т. ч. и трансгенных, с использованием биотехнологических методов;
  • изучение генетических характеристик новых форм растений и оценка их взаимодействия с элементами агроэкосистем;
  • разработка способов оценки генетического гомеостаза растений к стрессовым условиям внешней среды, в т. ч. с использованием молекулярно-диагностических методов;
  • изучение аспектов биобезопасности и экологической экспертизы при использовании трансгенных технологий.

— Григорий Павлович, недавно исполнительный директор Семенной ассоциации Украины Валерий Хаджиматов рассказал «2000», что «мировые компании (имеется в виду транснациональные вроде DuPont, Monsanto) очень заботятся о своей репутации и сильно забюрократизированы, чтобы разрешить ввоз в Украину ГМ-организмов, поскольку в нашей стране не улажен вопрос их регистрации». И вот руководитель американской торгово-промышленной палаты в Украине Хорхе Зукоски заявляет, что в нашей стране 70% сои и 30% кукурузы производится из ГМ-семян. Если г-н Зукоски прав, значит ли это, что транснациональные корпорации сознательно нарушают Картахенский протокол по биобезопасности? Или речь идет о контрабанде ГМ-растений?

— Данную ситуацию затруднительно комментировать однозначно: с одной стороны, представители «Монсанто» заявляют, что им ничего не известно о ввозе в Украину трансгенных растений, т. к. они официально их не ввозят. Действительно, ввозят и/или только продают их в Украину те компании, которые, скорее всего, купили такие семена легально, но не в Украине. А поскольку никто у нас не контролирует этот момент ни на таможне, ни в Минагрополитики (своими многочисленными контролирующими структурами), то никто и не знает, «чего» в Украину ввезли и сколько этого «чего» по Украине рассеяно и на какой территории. Читати далі Григорий Петюх: «Незаконная легализация ГМ-растений — угроза продовольственной и экономической безопасности»

A bridge over troubled water?

David Heller, from Friends of the Earth Europe, recently visited Dnipropetrovsk in Ukraine. He met with Friends of the Earth Ukraine to discuss their ongoing work and the broader struggle for sustainable development within the country.

The Ukrainian city of Dnipropetrovsk stands on the banks of the mighty Dnipro river. The city is also home to Friends of the Earth Ukraine (known as Zelenyi Svit), which was registered as the first NGO in the country, and previously operated unofficially under the totalitarian communist regime. More than 20 years later, the organization is still leading the public and political debate – and is at forefront of the action – regarding sustainable development in Ukraine.

It is ironic that Friends of the Earth Ukraine finds it home on the banks the River Dnipro, itself an example of unsustainable development. In the middle of the last century, the river was dammed – raising the water level and the width of the river in order to allow the passage of larger ships and to provide hydro-electric power. This led to damage to important ecosystems, and placed the drinking water for 30 million people under threat of pollution.

The proposal to remove the dams from the river, and allow it to return to its former size and diversity, was one of the issues discussed at the recent conference hosted by Friends of the Earth Ukraine. The conference “Problems of Nature Management, Sustainable Development and the Technological safety of the regions” was organized together with an Institute of the Ukrainian National Academy of Sciences. It brought together scientists and activists from across Ukraine, and international guest speakers. In parallel, Friends of the Earth Ukraine organized a “Green Forum” to discuss issues related to the main campaigns of the organization with supporters and interested members of the public. Читати далі A bridge over troubled water?

Є де сховатись гіацинтику блідому

Dnipropetrovshuna_jpg_203x203_crop_upscale_q85Дніпропетровщина активно розширює національну екологічну мережу 

Депутати Дніпропетровської облради схвалили створення ландшафтного заказника «Сухарева Балка» місцевого значення на території Межівського району (загальною площею 618,3 гектара). Серед рідкісних видів рослин тут, зокрема, є деревій тонколистий, белевалія сарматська, гіацинтик блідий, ковила волосиста, а тварин — черепаха болотяна, жаба гостроморда, квакша звичайна, ящірка прудка, гадюка степова східна тощо.

Представники флори і фауни занесені до Червоної книги України та інших важливих охоронних документів, в тому числі й міжнародних. Тим часом антропогенний прес тисне на природу нещадно, тому в області щороку для її збереження дедалі більше територій набуває статусу заповідних.

Загалом за останні шість років Дніпропетровщина приросла 48 заказниками. Нині заповідна зона займає понад 2,5% від всієї площі регіону, програмою передбачено розширити заповідні території до 8% від загальної площі Дніпропетровщини. Здебільшого це земля навколо річок, там, де заболочені місця. Також є рекультивовані землі, де вже складається рослинний та тваринний комплекс.

Буде новий національний парк

Найбагатшою природною спадщиною на території Дніпропетровщини може похвалитися Приорілля. Тому зупинимося ненадовго саме у басейні лівої притоки Дніпра — річки Оріль. У тутешніх місцях розташований поки що єдиний в області природний заповідник — Дніпровсько-Орільський. Він має площу понад 3766 гектарів і статус природоохоронної науково-дослідної установи загальнодержавного значення. А створений на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні» у 1990 році. Читати далі Є де сховатись гіацинтику блідому