Архів позначки: велоінфраструктура

Відбулося виїзне засідання за участі органів міської влади щодо велодоріжок!

Сьогодні, 27 лютого 2015 року, відбулося виїзне засідання представників виконкому щодо вивчення питання облаштування велосипедної інфраструктури – перших в місті веломаршрутів по Набережній від Південного мосту до ж/м Парус і по просп. Карла Маркса (від Автовокзалу до Інституту Фізкультури).

Цей виїзд можна назвати проривом у вирішенні питання розвитку велоінфраструктури в нашому місті, адже до того раніше далі просто обговорень в залах міськради і порожніх обіцянок від влади справа не доходила… Оптимізм, звичайно, стриманий і можливо передчасний, але є сподівання, що справа таки буде доведена до кінця.

Серед присутніх на виїзному засіданні були представники ініціативної групи з питань розвитку велоінфраструктури – Юрій Лозовенко (автор проекту Програми розвитку велоінфраструктури, ДОЕА “Зелений світ”) та Максим Семенов (заступник голови Громадської ради при міськвиконкомі, голова Дніропетровської асоціації екстремального спорту). Останній, до слова, пролобіював якнайскоріше проведення цього засідання і фактичне зрушення з місця питання розвитку велотранспорту на рівні міських чиновників.

Також були присутні представники профільних органів міськвиконкому: Департаменту транспорту та зв’язку (Сусленков В. В.), Департаменту комунального господарства та капітального будівництва (Самілик О. М), Департаменту взаємодії з правоохоронними органами, Головного архітектурно-планувального управління (Чайка Л. В.), представники КП “Дніпродорсервіс”.

Маршрут виїзного засідання проходив 2 обраними маршрутами майбутнього велоруху з первинної веломережі (згідно з Програмою) – проспектом Карла Маркса (близько 6 км) і Набережною від Південного мосту до ж/м Парус (21 км).

По проспекту пропозиція облаштувати велодоріжки розміткою з знаками по бульварах з велопереїздами на перерестях в цілому не викликала жодних заперечень (акценти на необхідності тимчасового виведення велодоріжок на бічні тротуари в місцях майданчиків будівництва метро також були сприйняті схвально), окрім ділянки від просп. Гагаріна до пам’ятника Слави де пропозиція вийти велосмугами на проїзні частини викликала неоднозначні відгуки (від посилання на нормативи про те, що нібито “9 м ширини недостатньо для 2 смуг авто і велосмуги” до “неможливості” вирішення проблеми паркування авто на краю проїзної частини).

Найбільшу дискусію викликало питання способу прокладення велоруху по Набережній. Якщо в центральній частині (від Річпорту до Мерефо-Херсонського мосту) ідея проходження велоруху по тротуару з боку Дніпра (в т.ч. і за рахунок звуження кишень для парковки вздовж проїзної частини), то пропозиція щодо можливості облаштування велосмуг зі звуженням ширини автосмуг чи зміни їх кількості на проїзній частині (з метою здешевлення робіт і більшого кілометражу) викликала багато критики з боку представників департаментів. Це стосувалося як Набережної Перемоги, так і Набережної Заводської. Пропонувалося для більшої безпеки винести велорух на пішохідну частину, попри те, що вона перебуває в занедбаному стані і потребує значних капіталовкладень в ремонт і реконструкцію, аж до будівництва з нуля на окремих ділянках.

В цілому ініціативна група погоджувалася з такою критикою, особливо зважаючи на те, що в ідеалі таке розміщення велоруху було б більш правильним. До того ж з облаштуванням велоруху (велодоріжок чи спільного вело-пішохідного руху) на тротуарах (де дозволяють умови) вирішується проблема адаптації пішохідних шляхів для МГН, що є важливим аспектом у формуванні міста зручного для життя.

Загалом було погоджено, що питання способу прокладки велоруху по Набережній варто узгоджувати з проектними організаціями, що будуть розробляти проект веломаршруту по Набережній. Проектна організація повинна буде розглянути (надати передпроектний аналіз і приблизний кошторис) обох рішень і порекомендувати найбільш оптимальне. На основі нього і буде виконаний робочий проект веломаршруту.

Однозначно було схвалено, що на всіх перехрестях, світлофорах і переходх проїзної частини необхідно поруч з пішохідними переходами облаштовувати велопереїзди для доступу на веломаршрут і острівці безпеки на багатосмугових магістралях. Також підтримана ідея про те, що в районах житлової забудови по Набережній необхідно організовувати локальний велорух з боку забудови.

Загалом виїзне засідання пройшло доволі продуктивно. Сподіваємося скоро побачити проект, а за ним і реалізацію принйамні цих перших 2 веломаршрутів. Звичайно, в пріоритеті лишається якнайшвидше прийняття Програми розвитку велоінфраструктури, вкотре підтримане чиновниками на словах.

Нова “надія” на появу велодоріжок в Дніпропетровську

Презентація-ПРОГРАМА

У п’ятницю, 20 лютого 2015 року у Дніпропетровському міськвиконкомі під головування першого заступника міського голови, Крупського А. Ф., відбулася робоча нарада щодо проблем і питань реформування транспортної галузі міста.

Присутні були представники Управління капітального будівництва і комунального господарства, Департаменту транспорту та зв’язку, Управління по зв’язках з МВД, КП “Дніпроміськтранс”, КП “Дніпродорсервіс” та ін. Також були представники перевізників, що володіють автобусними маршрутами міста, громадські активісти та ініціативна група щодо розвитку велоінфраструктури у м. Дніпропетровську, в тому числі і представники ДОЕА “Зелений світ” / Друзі Землі України.

Вступне слово взяв перший заступник міського голови. Виступ був доволі яскравим та емоційним, жорсткій критиці піддавався стан громадського транспорту в місті, зокрема проблема зупинки автобусів поза стаціонарно обладнаними зупинками, озвучувалися плани щодо добудови незавершених об’єктів інфраструктури (надземний перехід через просп. ім. Газети “Правда”), облаштування нових світлофорних об’єктів на ряді перехресть, ремонтів дорожнього покриття і освітлення вулиць тощо.

Також були озвучені амбітні плани щодо реорганізації вуличної парковки в місті, зокрема наміри щодо озброєння польським досвідом в цьому питанні. “Не повинно бути припаркованих машин у правих смугах і поперек тротуарів без відповідної розмітки, знаків і обладнання для нормальної оплати парковки” – заявив заступник мера. На ряді магістралей є плани щодо реорганізації руху і облаштування смуг руху для громадського транспорту.

Загалом прозвучали доволі амбітні і прогресивні моменти щодо розвитку міської транспортної інфраструктури. Будемо бачити, чи будуть усі наміри дійсно втілені в життя, чи залишаться порожніми словами піару перед місцевими виборами, що пройдуть восени.

На порядку денному були питання щодо неналежного функціонування ряду автобусних маршрутів і типових хронічних проблем у сфері автобусних перевезень, зокрема: поганий технічний стан транспортних засобів, невиїзд належної кількості належного типу рухомого складу, невиконання вимоги режиму автобусного руху по зупинках тощо.

Піднімалися також питання щодо проведення поточних ремонтів дорожнього покриття вулиць і дворових проїздів (на цей рік запланована сума в 44 млн. грн. в бюджеті міста), розмітки і встановлення знаків (озвучено, що на наявні кошти з запланованих 80 тонн фарби можуть закупити лише 46, тому розмітка з’явиться лише на основних магістралях міста).

Презентація-ПРОГРАМА2

Окремо розглядалося питання впровадження в місті велосипедної інфраструктури, підняте ще давно ініціативною групою, куди входять ДОЕА “Зеленийй Світ”, Дніпропетровська федерація велоспорту, Дніпропетровський союз велосипедистів та ін. Юрій Лозовенко, активіст “Зеленого світу”, представив проект Програми розвитку велоінфраструктури м. Дніпропетровська до 2030 року, що включає декілька етапів і напрямів реалізації розвитку інфраструктури для велотранспорту, зокрема веломаршрути (велодоріжки, велосмуги тощо), організація велоруху на перехрестях, велопарковки і велопрокат.

Програма покликана створити безпечні умови для пересування містом на велосипедах, покращити безпеку пересування загалом, створити умови для сталої міської мобільності, знизити шкідливий вплив транспорту на міське середовище (затори, ДТП, небезпека руху, шум, вихлопи і т.п.), поліпшити інвестиційний і туристичний клімат міста. Очікується збільшення велосипедних поїздок до 5-7% від усіх видів пересувань до 2020 р. і до 15-25% до 2030 року.

Презентація-ПРОГРАМА3

Програма передбачає такі етапи:
– 1 етап до 2020 р., протягом якого в місті має з’явитися до 200 км веломаршрутів, прокладених економним способом без капітальних робіт – розміткою на проїзній частині і тротуарах, знаками, пониженням бордюрів, облаштуванням острівців безпеки, поточним ремонтом покриття доріг і тротуарів; первинна веломережа має зв’язати основні житлові райони між собою і з центром у найкоротший термін;

– 2 етап до 2025 р.,протягом якого мають шляхом капремонтів, реконструкцій і нового будівництва прокласти магістральну мережу веломаршрутів (270 км у 2-сторонньому обчисленні); переважно заміна первинних велосмуг велодоріжками на загальноміських магістралях, облаштування конструктивного відділення велодоріжок від тротуарів замість розмітки тощо;

– 3 етап до 2030 р., протягом якого має бути прокладена мережа веломаршрутів районного значення (226 км) – переважно велосмуги, спільний рух у смугах громадського транспорту та інші форми частково інтегрованого руху;

4 етап до 2030 р. (паралельно з попередніми) – заспокоєння руху на житлових і місцевих вулицях шляхом обмеження швидкості (до 20-30 км/год.) і транзитного руху автотранспорту, пріоритету руху пішоходів і велосипедистів над авто; також етап включає прокладку вело-пішохідних коротких маршрутів через балки, залізниці, автостради тощо для більшої зв’язності вуличної мережі;

Презентація-ПРОГРАМА4

При ремонтах і реконструкціях, а також новому будівництві Програма зобов’язує місто завжди враховувати умови для велоруху і включати в проект ту чи іншу форму велоруху в залежності від схеми веломережі незважаючи на етапність прокладки даного веломаршруту.

Також були презентовані приклади організації велоруху на перехрестях, зокрема проектні пропозиції по центральному проспекту, Центральному мосту (розв’язках), Набережній.

По результатах презентації проекту Програми перший заступник міського голови доручив відповідним управлінням і департаментам у стислий термін вивчити це питання, посприяти вдосконаленню і реєстрації проекту для подальшого ухвалення програми на сесії міськради у квітні. Також доручено в найкоротший строк вивчити питання можливості організації перших веломаршрутів бюджетним способом. Так, вже на наступну п’ятницю заплановано робочий об’їзд ряду міських вулиць для вивчення можливості і варіантів організації велоруху на них.

Поки висловлюємо стриманий оптимізм щодо намірів влади стосовно розвитку велоінфраструктури. Сподівання є, що хоча б на фоні передвиборної активності будуть досягнуті видимі результати і ми вже цього року побачимо перші справжні велодоріжки в Дніпропетровську.

У бюджеті Києва 2015 мають бути кошти на велоінфраструктуру

У бюджеті Києва 2015 необхідно врахувати кошти на велосипедну інфраструктуру. Про це заявили в громадській організації “Асоціація велосипедистів Києва”.

Розвиток велоруху зменшує кількість шкідливих викидів та заторів на дорогах, оптимізує час поїздок, поліпшує здоров’я мешканців, зменшує кількість ДТП за участі велосипедистів та пішоходів, і загалом робить вищою якість життя у місті.

“Кожна витрачена на розвиток велоруху гривня окупиться. Щороку мешканець ЄС заощаджує 400 євро за рахунок того, що його країна розвиває велосипедний рух. Така економія стане видимою у Києві через п’ять-десять років розвитку велоінфраструктури, але у перший же рік стануть помітними покращення здоров’я тих, хто обере велосипед, та переваги за рахунок оптимізації часу проїзду”, – каже Ірина Бондаренко з Асоціації велосипедистів Києва.

Запланований до будівництва у 2015 році веломаршрут Троєщина-Європейська площа довжиною 15 км дозволить виїжджати у центр щонайменше 1500 мешканцям за одну годину – без очікувань у транспорті та з користю для здоров’я.

Це альтернатива 25 маршруткам.

Зважаючи на очікуване подорожчання громадського транспорту, мешканцю Троєщини доведеться витрачати на транспорт більше 3000 грн на рік.

Орієнтовний час подорожі велосипедом від кінотеатру “Флоренція” до Європейської площі – 35-40 хвилин.

Також це можливість для більшої кількості людей відпочивати у парках на островах Дніпра з велосипедом, а не з приватним автомобілем, що дозволить зекономити на пальному та покращити якість повітря у рекреаційних зонах.

Наступними у плані 2015 року є веломаршрути Солом’янка-центр (8 км) та Виноградар-центр (13 км).

“Частка бюджету розвитку Києва у 2015 на велосипедну інфраструктуру складає 1,5%, це 15 млн. грн. Для порівняння, видатки на автомобільні дороги – 21%, причому найбільше грошей, 130 млн, іде на підтримку недобудованого Подільського мосту та на Поштову площу. Зважаючи на користь для міста від розвитку велосипедної інфраструктури, я наполягатиму на необхідності включення цих грошей до бюджету Києва”, – заявила Ксенія Семенова з Асоціації велосипедистів Києва, що наразі призначена Радницею міського голови з розвитку велотранспорту.

Видатки на транспорт (у тис.грн.) 338272,7
Капіт вклад Ремонт Усього
Департамент будівництва 129389,8 0 129389,8
Київавтодор 70000 11000 81000
Київдорсервіс 4479 1500 5979
Усього на авто: 203868,8 12500 216368,8
Київпастранс 38779,4 26324,5 65103,9
Київметрополітен 41800 41800
Усього на ГТ: 80579,4 26324,5 106903,9
Вело 15000 15000
Усього на вело: 15000   15000
Увесь інший бюджет розвитку     821133
З нього на реставрацію ліфтів у Київраді 13200
З нього на реставрацію приміщень у КМДА 19900

Джерело: Проект Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2015

Нагадаємо, у 2014 році велоактивісти Асоціації велосипедистів Києва за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) спільно з німецькими експертами з Дрезденського інституту VCDB розробили Міську цільову програму з розвитку велоінфраструктури, та передали її до Київської міської державної адміністрації з проханням затвердити.

У листопаді відбулося громадське обговорення програми, наразі триває процес підготовки для затвердження у міській раді.

У проекті Програми соціально-економічного розвитку заплановано виділити 15 млн. грн. на розвиток велоінфраструктури. Розпорядником коштів призначено КП “Житлоінвестбуд-УКБ” Департаменту будівництва та житлового забезпечення.

Попередня програма з облаштування велосипедних шляхів завершилася у 2012 році, і не була виконана навіть на 10%.

Довідково:

205 млрд. євро на рік заощаджують країни Євросоюзу завдяки розвитку велосипедної інфраструктури. З них 114 млрд. євро – це гроші, заощаджені за рахунок зменшення смертності та хвороб мешканців. Ще 24 млрд. економії завдяки зменшенню заторів.

Джерело: Дослідження Європейської федерації велосипедистів, 2013