Архів позначки: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації

3 березня представники екологічних організацій Дніпропетровщини зібралися на чергове засідання громадської екологічної ради при Дніпропетровській облдержадміністрації. Окрім громадських активістів – членів ради на засіданні були присутні заступник голови облдержадміністрації Володимир Пруцаков, директор департаменту екології та природних ресурсів Руслан Стрілець, член постійної комісії з питань екології та енергозбереження Дніпропетровської облради Микола Чабаненко, директор Дніпровсько-Орільського природного заповідника Петро Яловий, представники Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, а також небайдужі громадяни міста та області.

Присутні заслухали звіт голови громадської ради Олексія Ангурця щодо діяльності громадської ради у 2015 році, а також звіт Руслана Стрільця щодо діяльності департаменту екології та природних ресурсів. Основними досягненнями минулого року було визнано розробку обласної комплексної програми екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на 2016-2025 роки за спільної участі департаменту екології, представників громадськості та вчених, проведення форуму з енергобезпеки, початок роботи з німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ щодо зеленої модернізації економіки, введення електронного документообігу в департаменті екології, а також значне просування в питанні створення національного природного парку «Орільський».

Серед питань, по яким не було досягнуто бажаних результатів – взаємодія з підприємствами-забруднювачами, протидія незаконному спалюванню листя та вирубуванню зелених насаджень.

До плану роботи громадської ради на 2016 рік були внесені такі пункти:

– Контроль виконання обласних екологічних програм,

– Контроль використання коштів екологічного фонду,

– Робота з органами місцевого самоврядування,

– Робота з розвитку органічного сільського господарства,

– Контроль роботи щодо виконання угоди мерів,

– Робота з моніторингу стану водних ресурсів та зелених насаджень області,

а також продовження роботи по створенню НПП «Орільський», участі у перевірках підприємств-забруднювачів, протидії спаленню листя, співробітництва з GIZ та по іншим питанням.

Володимир Пруцаков від імені голови Дніпропетровської облдержадміністрації підтримав ініціативи громадськості та пообіцяв необхідну підтримку та співпрацю.

Серед інших питань, які були обговорені на засіданні – контроль питання продовження терміну експлуатації Запорізької АЕС, встановлення меж по Каховському водосховищу, негативні ефекти в зв’язку з намірами Дніпровського металургійного комбінату ім. Дзержинського зменшити санітарно-захисну зону, проблеми управління Дніпровсько-Орільським природним заповідником, результати аналізу оцінки впливу на навколишнє середовище звірівницької ферми з розведення норки у с. Шульгівка.

Також Олексій Ангурець нагадав присутнім, що в цьому році відбудеться переобрання складу громадської екологічної ради і підкреслив важливість розширення тематичного та географічного представництва громадських організацій в раді.

**************************************************************

Громадська екологічна рада при Дніпропетровській облдержадміністрації – спілка громадських екологічних організацій Дніпропетровської області, створена у травні 2014 року з метою формування і реалізації державної політики у екологічній сфері Дніпропетровської області, залучення громадськості до вирішення найважливіших питань екологічного розвитку. Є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом.

На даний час до складу громадської екологічної ради входить 16 громадських організацій:

– Дніпропетровська обласна екологічна асоціація «Зелений світ»;

– Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської Екологічної Ліги;

– Громадське об’єднання «За чисту Ігрень»;

– Громадянський рух України «За право громадян на екологічну безпеку»;

– Громадське об’єднання «ЕкоДніпро»;

– Молодіжна екологічна ліга Придніпров’я;

– Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи;

– Еколого-туристичне об’єднання «Орлан»;

– Міжнародний центр екологічно сталого розвитку, техногенної безпеки і нових технологій «ЕКОСТАР»;

– Громадська організація «Спілка територіальних громад»;

– Дніпродзержинська громадська екологічна організація «Голос природи»;

– Дніпропетровський обласний осередок Всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації «Зелений Тризуб»;

– Громадська організація «Громадська Взаємодія»;

– Громадська організація «Криворізьке міське правозахисне товариство»;

– Громадське об’єднання «Кіммерія»;

– Нікопольське відділення «Міжнародний Фонд Дніпра».

Енергетика,Наші заходи

У Дніпропетровську пройшов Форум з енергетичної безпеки

24/09/2015 press-centre Залишити коментар

17 – 18 вересня 2015 року у Дніпропетровську пройшов «Форум з енергетичної безпеки». Організаторами виступили «ОБСЄ», Українська екологічна асоціація «Зелений Світ»/ «Друзі Землі України» та Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

Модератори провели зустріч у вигляді діалогу: після короткої промов доповідачів, учасники обговорювали питання та проблеми енергетичної безпеки. У «Форумі» взяли участь представники міжнародних організацій (ОБСЄ, ЮНІДО, GIZ, ООН), влади (ДОДА, ДМР), громадських та екологічних організацій (НЕЦУ, «Зелений Світ» / Друзі Землі України, “Голос Природи”, “Громадська Взаємодія”, Нікопольского відділення “Міжнародного фонду Дніпра” та інші), бізнесу («ДТЕК», «Промконверсія», «БДО»), викладачі університетів (ДНУ ім. О.Гончара, Будівельної академії та Національного гірничого університету), блогери та активісти. На зустрічі були присутні понад 70 учасників.

Зліва направо: Руслан Стрілець – директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, Олексій Ангурець – член виконавчого комітету Друзів Землі Європи, Дженніфер Бетті – заступник голови команди СММ ОБСЄ, Юозас Казлас – спостерігач СММ ОБСЄ

Під час першого «діалогу» Ігор Кирильчук, представник агенції ООН із сприяння промисловому розвитку (ЮНІДО), звернув увагу на світову кризу та шляхи виходу з неї: для країн, що мають енергетичну залежність, до програми зниження споживання необхідно залучати представників бізнесу, промисловості та населення. Важливим інструментом в цьому напрямку є заохочення переходу до енергоефективних технологій. Це і «зелений тариф», і пільги, і надбавки, і сертифікати. Олег Савицький, член Національного екологічного центру України, наголосив, що сучасна криза має політичну, економічну та екологічну складові, а її причиною є обмежений доступ до викопних енергоносіїв. Від використання вугілля змінюється клімат, що є загрозою сільському господарству України, елементам інфраструктури.

Протягом другого «діалогу» Марія Сторчило, член Національного екологічного центру України (НЕЦУ), провела паралелі між використанням викопних енергоносіїв та зміною клімату на планеті. Григорій Шматков, професор, голова науково-технічної ради при департаменті екології та природних ресурсів ДОДА, наполягав на важливості переходу України від сировинного принципу нарощування ВВП до виробництва високотехнологічного продукту, на який не потрібно витрачати багато ресурсів. Тоді зростання економіки не корелює із зростання забруднень.

На третій «діалог» був запрошений Брюс Річ – експерт-еколог, відомий адвокат із Вашингтона. Він привіз до України останню статистику і новини щодо вугільновидобувних компаній світу. На американському ринку багато цих фірм банкрутують. Міжнародні банки призупинили фінансування цього напрямку, навіть відкликають інвестиції із цих сфер. Схожа (за енергоспоживанням) на Україну ЮАР до 2030 року значно зменшить відсоток вугільних ТЕС у виробництві електроенергії, з 84 % до 35 %. Маніпулятивну соціальну складову щодо робочих місць повність руйнує статистика із США: у вугільній сфері працює 80 тис. людей, у сфері альтернативної енергетики – більше 220 тис.

Зліва направо: Юрій Острянін – ДТЕК, Юозас Казлас – спостерігач СММ ОБСЄ, Брюс Річ – експерт-еколог, адвокат

Опонентами виступили представники «старої школи» Юрій Острянін (ДТЕК) та професори Національного гірничого університету. Вони наполягли, що видобування вугілля ще продовжиться 30 років, адже на ньому базується багато ТЕЦ, робочих місць.

Цей діалог викликав найбурхливіше обговорення. Директор департаменту екології та природних ресурсів Руслан Стрілець рекомендував представникам ДТЕК одним із напрямків діяльності компанії впроваджувати альтернативну енергетику, тоді вони будуть підготовлені до нового ринку і матимуть європейську стратегію розвитку.

Мар’яна Катзарова, голова регіонального офісу ООН з прав людини, задала питання щодо обстрілів в районах шахт, виплат зарплат і пенсій, моніторингу викидів під час видобування вугілля та генерації енергії. Викликають стурбованість новини про продовження строків експлуатації енергоблоків АЕС на території України.

Мар’яна Катзарова – голова регіонального офісу ООН з прав людини

Про сталий економічний розвиток говорили в четвертому «діалозі». Олексій Ангурець, член виконавчого комітету Друзів Землі Європи, нагадав, що Україна знаходиться перед важливим вибором. Якщо вже сьогодні не почати впроваджувати концепцію сталого розвитку у життя, то взагалі постає питання суверенітету держави, адже Україна – ресурсозалежна країна. А нинішня криза є гарною причиною переглянути економіку взагалі, та визначити справжню ціну виробництв, які не враховують повний цикл процесу: від видобування сировини і утилізації відходів до відновлення негативних наслідків, заподіяних здоров’ю оточуючих людей та природі.

Зліва направо: Ірина Брижань – Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Алмаз Усенов – ОБСЄ, Олексій Ангурець – член виконавчого комітету Друзів Землі Європи

Наступним доповідачем був директор департаменту екології та природних ресурсів ДОДА Руслан Стрілець. Він виділив два необхідних пункти для переходу на сталий розвиток:

1. Проведення діючих реформ. Треба не копіювати закордонну модель, яка вирішувала проблеми інших країн, а впроваджувати власні реформи, що вирішують українські питання.

2. Розвиток активного суспільства, яке буде ініціювати та контролювати заплановані зміни.

Окремо представник адміністрації звернув увагу на те, що всі зміни в економіці повинні бути послідовними і прогнозованими: небезпечно повністю закривати підприємства, адже на них зав’язана значна кількість соціальних виплат, податків, інфраструктури та економіки. Головною метою повинен бути перехід на екологічно безпечний вид діяльності.

Ірина Брижань, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), розповіла про залучення середніх та крупних підприємств до енергоефективних технологій, про важелі впливу на них, а також про діючі програми в Україні.

Віктор Гассо, доцент, екотоксиколог із ДНУ ім. О.Гончара, наголосив, що сам процес переходу до сталого розвитку повинен мати свою мету і маркери, що свідчать про виконання програми. Концепція буде успішною, коли в стабільних екосистемах буде жити щаслива здорова Людина.

Другий день заходу почався із «діалогу № 5»: «Альтернативна енергетика: Найновіші технологічні розробки». Павло Хазан, координатор кампанії зі сталої енергетики УЕА «Зелений Світ», зробив огляд сучасних екологічних способів отримання енергії. Доповідач підкреслив, що країна повинна мінімізувати споживання і використання атомної енергетики, природного газу, вугільних ТЕЦ. Питання не лише в екологічних аспектах, а в тому, що ці джерела енергії перетворилися на важелі політичного впливу, вони стали зброєю в гібридній війні.

Про практичне використання альтернативної енергетики розповів Сергій Камінський – керівник проекту «ПромКонверсія». Він є куратором багатьох проектів із енергозбереження, очолює одну із гілок Малої Академії Наук. Серед розробок були презентовані:

– органічні сонячні батареї із низькою вартістю;

– фасадна фарба, яка виконує роль збирання енергії;

– «вишка Тесли», яка отримує енергію із іоносфери тощо.

Доповідач звернув увагу, що енергонезалежні підприємства та населення є стійкими до популістських заяв влади та шантажу із сторони гравців великої політики.

Серед присутніх прозвучало багато зауважень щодо неповної інформації про проекти. Хочеться побачити їх ціни та економічне обґрунтування. При наявності таких даних, ці розробки вже сьогодні можна втілювати в життя.

Для проведення шостого «діалогу» запросили Олену Заруцьку – начальника відділу банківського нагляду управління Національного банку України. Вона виклала статистику, яка свідчить про значне занепад в банківському секторі, тенденції до скорочення кредитних портфелів, закриття банків, відсутність коштів на кредитування.

Доповідь експерта доповнив Юрій Шевцов – спеціаліст із кредитування від Ощадбанку. На жаль, задекларовані ініціативи влади щодо утеплень будинків та переходу на інші джерела опалення дуже погано працюють. 30 % відшкодування затрат на утеплення та котли із великою ймовірністю можна не дочекатися, адже в бюджеті грошей не закладено на такі цілі. А кредитування ОСББ за цією програмою в Дніпропетровську взагалі становить один випадок і той на суму 5 тис. грн..

Завершив тему фінансування переходу на сталу енергетику Брюс Річ. Він підготував доповідь, яка підтверджує, що Україні вже виділено мільярди доларів від міжнародних фінансових установ саме на проекти інтеграції в енергетичну систему Європи та перехід до альтернативної енергетики. Ці кошти надаються багатьом комерційним банкам України під невисокий відсоток, такий спосіб передачі фінансів є загальноприйнятим у світі. Ці дані можна побачити на офіційних сайтах банків. Присутні були здивовані такими потужними вливаннями і задали кілька хвилюючих питань:

– під який відсоток надають ці кошти всередині України;

– чи використовуються фінанси за призначенням;

– чи доступні дрібному бізнесу;

– як контролюється ефективність використання?

Брюс Річ зауважив, що відповіді на всі ці питання можуть знайти присутні в залі, адже вони є представниками потужного громадянського суспільства.

Підсумки форуму підвів Олексій Ангурець. За результатами зустрічі учасниками було ідентифіковано основні проблеми:

1. Надмірна залежність України від імпортних енергоносіїв.

2. Низька ефективність використання викопних ресурсів державою, бізнесом, населенням.

3. Мала частка альтернативної енергетики серед інших джерел.

4. Політична, економічна та військова вразливість держави через дефіцит енергоносіїв.

5. Неповна оцінка шкоди від вугільної та атомної енергетики, не враховується процес видобування палива, утилізації відходів, рекультивації родовищ, відновлення шкоди, заподіяної населенню та навколишньому середовищу.

6. Слабка діюча законодавча база з питань енергоефективності.

За результатами бесіди учасники форуму вирішили:

1. Створити платформу для координації дій між громадськістю, наукою, бізнесом та владою щодо впровадження енергоефективності.

2. Визначити проблеми на кожній із слабких ланок у процесі реалізації енергоефективності: законодавчій, технологічній, інвестиційній, освітній тощо.

3. Розробити програму по вирішенню кожної проблеми.

4. Залучити спеціалістів до вирішення завдань кожного із напрямків.

5. Окреслити маркери, що свідчать про успішну роботу платформи.

Учасники Форуму покладають великі надії на результати діяльності платформи і впевнені, що Україна стане незалежною, розвинутою, сучасною країною.

Сталий розвиток

Місце екології в житті чиновників і жителів України

07/09/2015 Матвій Ігор Залишити коментар

Ми з вами часто спостерігаємо, як працюють різні інститути держави. Інколи вони викликають захват, буває заганяють в повне оніміння. Людині, що побачила цей процес вперше, може видатися, що більшість процесів взагалі не мають сенсу і призводять до відтягування прийняття рішень.

На останньому засіданні Громадської екологічної ради при ДОДА обговорювали концепцію екологічної програми області на десять років. Програма мала вигляд тез, які будуть розширені в майбутньому. Майже відсутні були цифри та норми, яких повинна досягти держава. Це викликало подив і нерозуміння багатьох гостей, особливо тих, що були присутні вперше. Коли ж питання торкнулися забруднення повітря та води – в презентації з’явилися звичні для державних документів цифри, орієнтири, терміни, бюджети та назви підприємств. Це явище своїм контрастом ще раз здивувало присутніх. Питання назрівали і вилилися від активістів потоком обурень:

1.Чому ми не використовуємо статистику з’язоку між специфічними захворюваннями та викидами за районами? Це ж міжнародний індикатор!

2. Чому при обговоренні викидів у повітря не порушуються теми електротранспорту та велоінфраструктури?

3. Говорячи про спалювання палива та дорогих енергоносіїв, вирубані посадки на дрова, зовсім не чути про програми енергозбереження, зацікавлення населення і держави у використанні ельтернативних джерел енергії, переходу на інші види палива.

4. Коли постало питання утилізації твердих побутових відходів, не розглядалось питання їх сортування та вторинної переробки, що стало природним у Європі.

Склалося враження, що у нас в країні працюю бюрократи, що не мають бажання вирішувати проблему, а лише борються із симптомами (лише із вмістом двоокису вуглецю в повітрі). Як сказав після зустрічі один із гостей, Стрижак Олег (спеціаліст із контролю за якістю грунту, зелених насаджень та рекультивації земель): “Ви розказуєте, що збільшили виробнитство валянок із 100 тис. до 120 тис., а прийшов час робити тактичні берці і обговорювати телепортацію, як спосіб пересування”.

Оглянувши присутніх, важко було зрозуміти таку “непрофесійність” у підході формування програми та бюджетів. В залі були представники природоохоринних організацій, викладачі університетів, представники влади. Більшіть – великі спеціалісти своєї справи, молоді активісти, поліглоти.

Відповідь на це питання дав Руслан Стрілець – голова Департаменту екології та природніх ресурсів ДОДА. Він сказав, що чудово нас розуміє, як еколог, бачить усі ці проблеми комплексно. Але сучасна структура державних органів дуже сильно обмежує діяльність Департаменту. І, як чиновник, він визнав, що руки зв’язані. Тому що, згідно із діючою концепцією, якщо існує проблема і вона розглядається одним із департаметів (а тим більш якщо на це витрачаються бюджетні гроші), то інші департаменти не можуть претендувати на фінансування цієї проблеми. Як результат, згідно попередніх питань:

1. Захворюваннями займається Департамент охорони здоров’я.

2. Електротранспортом та велодоріжками – Департамент інфраструктури.

3. Опалюванням – соцполітики та енергетики.

4. Відходами – ЖКХ.

А екологам залишається перевіряти повітря. Оскільки будь-яка програма без фінансування і термінів є гарними балачками, то ми побачили проблему відносин держави, громадян і природи.

Висновки, навіяні зустріччю:

– У держави відсуня комплексна програма із стратегічною метою. Сьогодні вона виглядає так: “підвищити показник А до рівня Б”, повинна ж бути така: “щасливі, здорові, забезпечені громадяни”.

Керівники нової України повинні бути спеціалістами на межі між кількома департаментами, а останні, в свою чергу, бути об’єднанними за логічними принципами і розглядати питання в цілому. Прикладом такої програми є концепція “сталого розвитку”.

Сучасний чиновник повинен бути в першу чергу господарем і трохи екологом, економістом, соціологом, енергетиком та інше. Бо зараз він переймається лише своїм депртаментом – енергетик “знімає” цифри із енергоблоків, не переймаючись утилізацією чи видобуванням палива і вартістю цих процесів.

Те ж торкається більшості українських промислових галузей. Кінцева вартість продукту із урахуванням утилізації відходів та лікування шкоди від виробництва часто ставить під питання доцільність існування таких підприємств взагалі. Криза та конфлікт на сході надає нам унікальну можливисть переформатувати господарство взагалі.

– Державна структура господарювання наплодила безліч підрозділів і чиновників. Маємо величезну кількість депутатів, міністерств, дозвільних процедур, дублюючих органів. Це заважає реалізовувати передові технології, що покривають одночасно декілька сфер діяльності громадян.

– Ми вступаємо в чергову, найскладнішу фазу побудови держави – формування громадянсько активного населення, що приймає участь у виборах, профільних комісіях, громадських організаціях. Кожного дня слідкуємо за виконанням законів членами сім’ї, односельчанами, чиновниками. Перестаємо давати хабарі, кидати сміття, беремо квиточки в маршрутках і слідкуємо за своїм здоров’ям!

Матеріали є власною думкою автора і не завжди відображають позицію редакції.

Зелений світ – Друзі Землі

Архів позначки: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Громадські активісти затвердили план робіт на 2016 рік

У Дніпропетровську пройшов Форум з енергетичної безпеки

Місце екології в житті чиновників і жителів України