400 тисяч карпів, товстолобиків та білих амурів випустили в Дніпро. Ще 800 тисяч мальків відправлять до річки протягом двох тижнів. Таким чином на Дніпропетровщині очищують воду – корисні рибини харчуються водоростями та фільтрують річку.
Цьогоріч на Програму відновлення біологічного режиму Дніпра, яку фінансують обласним коштом, виділили 1,3 мільйонів гривень.
Дніпро – вже не річка, а система зарегульованих боліт, адже на ньому існує 8 ГЕС. Течія практично зникла, і все сміття з берегів, яке змивається дощами в річку, не виноситься в море, а осідає на дні. В результаті водойма міліє і забруднюється – розповів на прес-конференції в Забебі директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАН України Аркадій Шапар. Наша мета – говорить членкор НАН – піднять суспільство на боротьбу за відродження Дніпра.
«Згідно з Водним кодексом, зарегулювати можна лише частину річки, а у нас Дніпро зарегульований практично по всій довжині. Через те, що швидкість течії знижена, природні властивості самоочищення річки порушені. А 30% затоплених площ – найбагатші заплавні землі, – розповідає Аркадій Шапар. – На мілководді йде активне розмноження зелених водоростей. Вони гниють, поглинаючи з води кисень і перетворюючи Дніпро на мертву пустелю. Вчені підрахували, що з 1932 року, коли на Дніпрі побудували Дніпрогес, кількість синьо-зелених водоростей збільшилася в мільйон разів. Влітку в Кам’янському на Лівобережжі закривають кватирки – такий від річки йде сморід».
«Ми знищили рибне багатство: в Дніпрі водилася білуга, осетри, стерлядь. Запорізька гребля на 34 метра підняла рівень води. Що відбувається з малими річками? Вони гинуть від підйому Дніпра. Тому що в них теж сповільнюється течія », – говорить Аркадій Шапар.
«Була на Дніпрі система порогів довжиною 100 кілометрів: від Запоріжжя до Кременчука. Це унікальне явище, природний фільтр. Через ці пороги лоцмани проводили кораблі, і сьогодні ці пороги могли б стати унікальним туристичним об’єктом ».
«На сайті нашого інституту ми розмістили новини про Дніпро, готуємо людей, відкриваємо очі на стан річки. 30.06.16 плануємо провести міжнародний круглий стіл, присвячений проблемам Дніпра. Потрібно створити потужний рух в його захист – говорить еколог. – Головна мета цього руху – домагатися спуску водосховищ, але цьому протистоять олігархи, які отримують прибуток від експорту електроенергії».
«Якщо підрахувати втрати від затоплення площ і шкоду для суспільства, гідроенергія – найбрудніша електроенергія в світі.
У світі ніде, крім СРСР, не будували ГЕС на рівнинних річках. Ось так виглядає найвідоміша ГЕС США – Дамба Гувера, будівництво якої почалося в часи Великої депресії.
В Америці вже схаменулися: спущено більше 300 гребель, і практика показує – річка і берега дуже швидко відновлюються. Уже в наступному сезоні уздовж води з’являється звичайна рослинність, а повне відновлення басейну станеться через 10 років ».
Сьогодні, за даними Аркадія Шапаря, електростанції на Дніпрі акумулюють електроенергію і подають в пікове навантаження. «Вчені нашого інституту підрахували, якщо на дзеркалі Каховського водосховища поставити сонячні батареї, вони дадуть в 300 разів більше електроенергії», -сказав він.
«Але в Україні триває проектування нових ГЕС і реконструкція старих. Зараз інститут «Гідропроект» робить 5 нових проектів по Дністру, площа Канівського моря повинна бути збільшена, а на Каховській ГЕС планують підняти греблю », – стверджує Аркадій Шапар.
За матеріалами Ольги Забеби
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Запрошуємо Вас на захід, присвячений «Міжнародному дню Дніпра».
Захід відбудеться 2 липня 2015 р. в Інституті проблем природокористування та екології НАН України (м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 6, 3-й поверх, Велика зала). Початок о 10-00 годині.
Метою заходу є привернути увагу громадськості до найболючіших проблем екологічного стану р. Дніпро, яка тече не тільки крізь Україну, а також Білорусь та Росію.
Серед питань, що винесені на порядок денний заходу, є такі як проблеми повернення екосистеми Дніпра до природного стану, проблеми хімічного забруднення ріки, біологічні проблеми її акваторії, а також очікувані виклики після можливого спуску каскаду водосховищ Дніпра.
У рамках заходу також планується фотовиставка про р. Дніпро.
Телефони для довідок: +38 (056) 7453043.