Транспорт в Польщі (блог)

Транспорт в Польщі (блог)

Кві 4, 2015

 http://demyandanylyuk.com/2015/03/23/transport-in-poland/ Сьогодні поговоримо про транспорт в сусідній слов’янській країні. Транспорт в сучасному житті людини відіграє важливу роль. Фактично наш щоденний побут без транспорту неможливо уявити. Особливо якщо говорити про міста. Щодня люди кудись прямують і їх треба швидко і зручно туди доставити. Метро, трамваї, тролейбуси, автобуси, таксі – все це везе сотні тисяч(чи десятки тисяч) осіб з точки в точку. Подяка за обробку фото Orikzz На жаль, транспорт в Україні це сумна тема довкола якої частенько виникають серйозні баталії. Навіть не знаю як тут далі продовжити… що почати перелічувати і згадувати… відсутність транспорту ввечері чи на вихідних… образи пасажирів чи бруд в салоні… перегони і аварії чи ще щось традиційне для наших пострадянських просторів. Електротранспорт в наших містах в занепаді, автобуси порізали в лихі 90-ті, щороку закопуються (і осідають в якихсь офшорах) мільярди в 1 станцію метро за десяток років. Звісно наш «транспорт» не є найгіршим, бо в Пакистані, Бангладеш, Конго чи Еквадорі з цим ще гірше, але сумно стає від того, що вже більшість країн-сусідок на Захід і Південь від України мають значно кращий громадський транспорт, а відповідно і вищу якість життя. І як тут не згадати про маршрутки. Багато з вас вважає їх громадським транспортом. Та це не так. Маршрутка це символ постсовка або країни третього світу. Пригадую як у січні 2012 року за декілька днів після реформи маршрутів у Львові, невеликі групи мешканців вийшли пікетувати міську раду з вимогою (увага!): Поверніть 31-шу маршрутку! Не будемо пригадувати що, чому і як тоді було, але найбільш сумно мені було від того, що люди вимагали повернути маршрутку, а не запровадити автобус чи тролейбусний маршрут. Це дуже сумно 🙁 Наше суспільство, якщо можна це так назвати, настільки бідне, а від цього дурне (згадуємо приказку), що погоджується хоча б на маршрутку. Тобто люди не бачать перспектив, кращого життя. Маршрутки, базари, кури-гриль, шансон, Петра і Павла, Івана, Михайла, Андрія … в цьому вся Україна. Та повертаємося до Польщі. Слов’янська країна, яка була під впливом совка довгі роки, і яка може бути прикладом для багатьох навіть в ЄС. Більшість українців думає, що полякам все подарував ЄС і держдеп тому вони і живуть краще. Хоча останнє визнає мало хто через заздрість та інші причини 🙂 Пригадую перший свій візит у Польщу у 1997 році. Для мене...

УЛИЦА, ЗЕЛЁНАЯ ДУШОЙ

УЛИЦА, ЗЕЛЁНАЯ ДУШОЙ

Бер 10, 2015

Вокруг городских коммуникационных пространств, в первую очередь – улиц, традиционно возникает немало проблем. Даже при самом беглом опросе горожан в числе основных, скорее всего, прозвучат претензии к качеству асфальта на проезжей части, жалобы на необустроенность тротуаров и небезопасность переходов, вспомнят о проблемах со стоянками и, конечно, не забудут о проблемах с уборкой снега в зимний период. Мало для кого улица будет отнесена к одной из актуальных областей распространения зелёных технологий. При этом сразу хочу предостеречь любителей-озеленителей, непременно стремящихся пристроить какую-нибудь цветочную композицию на улицу – этот текст не для вас. Зелёный ресурс общественного транспорта Подойдём к улице как к пространству с немалым ресурсом для распространения зелёных технологий. Улица может быть наполнена новым смыслом и обрести достойную роль в экосистеме города. Конечно, для этого неплохо бы правильно расставить акценты и задуматься над тем, почему улицы во многих странах мира перестали быть пространством экстрима, а превратились в гармоничную среду с человеческими приоритетами и гарантиями устойчивого развития. Один из важнейших признаков «зелёности» городских улиц в европейских странах – паритетный баланс между общественным транспортом (чаще всего электротранспортом и транспортом, работающим на газе), велосипедным и пешеходным движением, с одной стороны, и движением автомобильного транспорта, – с другой. Новая, очевидно «зелёная» тенденция смещения акцентов в сторону дружественных природе видов передвижения утвердилась в Европе в последние 20 лет. Зримым проявлением реального внимания городских властей и специалистов многих стран к экологии стала модернизация и гуманизация общественного транспорта. Как ни удивительно, но в Европе автомобиль перестал доминировать на улице! И как актуален такой подход для многих российских городов, задыхающихся от стремительно нарастающего числа машин и всё чаще балансирующих на грани полного транспортного коллапса! Сам факт многократного повышения роли общественного транспорта не стал бы реальностью без изменения структуры уличного пространства. Рельсовый транспорт нового поколения обрёл полосы движения с зелёным, природным основанием. Эти вновь созданные зелёные полосы, став продолжением живой природы в городском ландшафте, способствовали тому, что на улицах не просто исчезли осадки, выпадающие в виде луж, но и прибавилась поглощающая эти осадки масса растительности, позитивно влияющая и на сокращение загазованности городских улиц. Воплощённый проект нового проспекта Gran Via de les Corts Catalanas в восточной части Барселоны достаточно убедительно представляет столь радикальный шаг в сторону не только изменения поперечного профиля улицы, но и наполнения её полноценной жизнью. В центральную часть проспекта вернулась основательно подзабытая тема прогулочного зелёного бульвара с высокими деревьями по сторонам и полосами велосипедного движения, а за деревьями со стороны дорог для автомобильного движения появились полосы движения трамвая. Столь же характерную экологическую реконструкцию претерпели и новые городские магистрали в экспериментальном районе Берлина Adlershof. Здесь, по широкой, покрытой газоном разделительной полосе шириной почти 20 метров, проложены рельсы для движения трамвая. Вид самой улицы больше напоминает красивый зелёный променад с трамвайными остановками. Прессинг автомобильного движения по обеим сторонам от него – прекращён. Эти и многие другие примеры из зарубежной практики неоднократно подтверждают то, что улицы, ещё вчера бывшие проблемными, могут пережить «зелёное» возрождение. И никакие сомнения...

Общественные пространства – блог

Общественные пространства – блог

Лют 13, 2015

Сегодня поговорим про общественные пространства в городе. С этим в наших городах большие проблемы. Среднестатистический горожанин в глазах чиновника – это такой тупой пьяный гопник, который бродит по городу в поисках чего бы ему сломать, украть и где бы пьяным заснуть. Развивая эту мысль, чиновник убирает лавочки – на них же будут спать пьяные и бомжи! Убирает урны – в них же террорист бомбу заложет! Не делает нормальные места для отдыха – все сломают и украдут! Не делает милых уютных мест – там будут наркоманы тусоваться. Ставит везде заборы – а то не дай бог газон вытопчут, гадкие неблагодарные жители! Нормальные туалеты – а зачем? В итоге все общественные пространства в городе превращаются в парковки с хаотичной торговлей и рекламой. В лучшем случае остаются какие-то парки, доставшиеся городу от советстких архитекторов, которые вашему мэру по какой-то причине стыдно снести. Конечно, если в городе всего одна лавочка, то с большой вероятностью ее займет бомж и группа подростков с пивом. Но если сделать 100 лавочек, то вы этого бомжа даже не заметите. Ведь если лавочки убрать, бомжи не исчезнут. Зато если создать хорошие условия для нормальных людей, то они выйдут и останутся на улицах. Это очень легко проверить. Вот куда вы ходите гулять в вашем городе? Где проводите выходные? Куда приятно возвращаться? Есть хоть одно место в вашем городе, построенное за последние 20 лет, куда вы ходите гулять и отдыхать? Здесь большинство представляет себе торговый центр. Торговые центры стали главной достопримечательностью наших городов. Они подменили для людей общественные пространства, ведь там есть все, чего людям не хватает на улицах – лавочки, деревья, музыка, еда, развлечения, детские площадки, чистота и безопасность. Только вот почему созданием нормальных мест для рекреации не занимаются городские власти? Бывший мэр Боготы Энрике Пеньялоса: “В рабочее время люди с низким и высоким достатком находятся в равных условиях. Различия между ними ощущаются в свободное время. Богатые могут позволить себе жить в больших домах с собственными садами, спортивными площадками, могут позволить себе различные развлечения, рестораны. Люди с низким достатком и их дети живут в маленьких домах. Единственная альтернатива телевидению, которая им по карману, — прогулка по городу. Поэтому качественная пешеходная зона — наименьшее, что может дать своим гражданам демократическое общество. Качественные тротуары, парки, спортивные площадки и...

Прогулянки Ляйпцигом (блог)

Прогулянки Ляйпцигом (блог)

Січ 15, 2015

Продовжую потихеньку розповідати про місто Ляйпциг. Минулого разу ми дивилися на місто згори, а тепер пропоную трохи уважніше роздивитися деталі зблизька. В деталях є багато цікавого та корисного. 1. Всюди, де дозволяє ширина вулиці, трамвай їде виділеною смугою. Причому заради економії шпали дуже часто нічим не прикриті, через що колія схожа на залізничну. 2. Зупинки на виділенках виглядають ось так. 3. Тимчасові світлофори захищені бетонними блоками яскраво жовтого кольору. 4. 5. У паркувальних смугах місця для машин чергуються з деревами. 6. В підсумку і вулицю озеленено, і місця для машин є. 7. Загалом Ляйпциг тримає курс на те, щоби максимально звільнити вулиці від припаркованих авто, заховавши їх під землю. Попит на підземні парковки стимулюється простою арифметикою – якщо місце в підземній парковці коштує 3 євро за добу, то поставити машину на вулиці в центральній частині міста буде коштувати вже 2 євро за годину. На фото – табло, що показує кількість вільних місць у найближчих підземних паркінгах. 8. У пішохідній зоні та й загалом по місту повно велопарковок. 9. Будівельні майданчики та зони ремонтних робіт переважно відгороджуються прозорими парканами, що дає цілий ряд переваг. По-перше, зберігається нормальна оглядовість міста, яке не перетворюється на лабіринт з глухих парканів. По-друге, всі можуть бачити та контролювати хід будівельних робіт. По-третє, будівельники, знаючи, про “по-друге”, відповідальніше ставляться до роботи та дотримання чистоти на своїй території. 11. Зони дорожніх робіт відгороджуються яскравими пластиковими парканчиками, які добре видно здалеку навіть у таку туманну погоду. Вночі додатково вмикаються жовті блимаючі прожектори. 12. Біля в’їздів на будівельні майданчики вкладають додатковий шар тимчасового асфальту для захисту дорожнього покриття від пошкоджень важкою будівельною технікою. 13. Тактильний макет будівлі поряд з оригіналом. 14. Це не просто цікаво, а ще й допомагає незрячим скласти враження про споруду, біля якої вони знаходяться. 15. Літні майданчики кафешок це просто столи та стільці, що стоять на тротуарі. Жодних помостів та парканів. 16. Дощоприймач. 18. Навігаційний стенд на вході до офісного будинку з табличками фірм-орендарів. Орендар виїхав – табличку зняли. Дуже зручно. 19. Озеленення. 20. Подекуди кути газонів захищають від витоптування ось такими штуками. 21. Зелені на вулицях багато і вона дуже різноманітна та розлаписта. На фото ліворуч – роздільна смуга, за якою заховано зустрічну смугу руху. Зверніть також увагу на акуратність...

Наші вулиці завузькі для велодоріжок?..

Наші вулиці завузькі для велодоріжок?..

Січ 14, 2015

Велосипедом їхати небезпечно і повільно, несприятливий клімат, безліч спусків і підйомів, великі відстані – аргументи, які, здавалося б, свідчать не на користь велосипеда. Ще один міф – вузькі вулиці. Чи справді вони можуть стати на заваді створенню потужної велоінфраструктури?  Фото: www.peopleforbikes.org Існує переконання, що нідерландські міста будувалися з ширшими вулицями і тому там існує більше простору, ніж в інших країнах. Звичайно, це не відповідає дійсності. Якщо поглянути на таке старе місто, як, скажімо, Ассен (котрому понад 750 років), то можна побачити стільки ж вузьких вуличок, як і в будь-якому іншому старому місті в будь-якій іншій країні. Нові ширші вулиці в Нідерландах за шириною подібні до нових ширших вулиць будь-де. Різниця полягає у тому, як цей простір використовується за наших часів, а не у власне ширині вулиць. На фото зверху зображена одна з вулиць в Ассені у 2014 році. Тут чітко видно, що на вулиці недостатньо простору для моторизованого транспорту. Поглянувши на такі вулиці, люди часто переконуються, що достатньо простору власне ніколи не існувало і що ця вулиця завжди так виглядала, як і сьогодні. Однак це не зовсім так. У 1957 році ця ж сама вулиця мала зовсім інший вигляд. Це була доволі переповнена вулиця з асфальтованою дорогою, котрою в обох напрямках могли рухатися великі автомобілі. Хоча простір між будівлями здається невеликим, цього було достатньо для руху подібної завантаженості — за умови, що пішоходи мали перетинати вулицю лише у певних місцях і могли безпечно рухатися лише по одній стороні. Простору для безпечного велосипедного руху не було передбачено взагалі. Велосипедистам доводилося використовувати дорогу спільно з вантажівками, автобусами та автомобілями. Нині автобусний маршрут більше не проходить у цьому місці. Центральна вулиця Асену в 1970-х. Тут також немає місця для велодоріжок. Були необхідні світлофори, щоб справлятися з автомобільним рухом на цьому відрізку. Те, з чим мали справу голландські велосипедисти у 1950-х, сьогодні відбувається в багатьох інших містах світу. Те ж саме місце в 2014. Більше немає потреби у світлофорах — автомобілі тепер не їздять цим шляхом. Будь-який оглядач у Нідерландах 1950-х років міг би також зауважити, що на цій вулиці було «недостатньо місця» для велосмуги, тобто те ж саме обґрунтування, що люди висувають і сьогодні. І вони б мали рацію, якщо б вулицею постійно рухалася одна й та сама комбінація...