Учимся у Копенгагена: больше инноваций, меньше лайкры

Учимся у Копенгагена: больше инноваций, меньше лайкры

Бер 5, 2015

Копенгагенские велосипедисты спокойно стоят в очереди в ожидании зелёного сигнала светофора — хорошо продуманный дизайн помогает соблюдать правила. Фото: Francis Dean/Rex Столица Дании принесла массу идей в плане улучшения городской велосипедной инфраструктуры: от «зелёной волны» и величественных велопешеходных мостов до светофоров с обратным отсчётом времени и подставок для ног на перекрёстках. Обо всём этом газете The Guardian рассказал Микаэль Колвилл-Андерсен, руководитель Copenhagenize Design Company. Города всего мира пытаются понять, как вернуть велосипеды на улицы и помочь этому изобретению XIX века решить транспортные проблемы XXI века. Копенгаген же остаётся всеобщим образцом для подражания. Этот город, где узкие средневековые улочки соседствуют с широкими бульварами ХХ века, вдохновляет планировщиков и политиков по всему миру: они были бы не прочь, чтобы их родные города переняли некоторые черты, присущие столице Дании. Основные правила для создания дружественного к велосипедистам города были разработаны больше сотни лет назад, но в Копенгагене постоянно находятся всё новые и новые способы сделать жизнь велосипедистов ещё лучше. Именно здесь рождается больше всего новых идей для увеличения велосипедного трафика. Видео: «умные» светофоры Копенгагена «Зелёная волна» Одним из отличных нововведений стала велосипедная «зелёная волна», которую предложил бывший актёр Клаус Бондам (Klaus Bondam) после избрания в городской совет. На главных транспортных артериях, ведущих в центр, светофоры отрегулированы таким образом, чтобы создавать непрерывный поток траффика, позволяющий велосипедистам въезжать утром в центр города, не останавливаясь и не касаясь земли ногами. Вечером та же «волна» идёт в обратную сторону, помогая людям добраться домой быстрее, с электронным «попутным ветром». На некоторых отрезках пути светодиоды вмонтированы в асфальт, визульно помогая велосипедистамподдерживать скорость, необходимую для того, чтобы попасть на зелёный свет на следующем перекрёстке. Также используется обычный радар с индикатором скорости, напоминающий велосипедистам о том, что нужно ехать со скоростью 20 км/ч, чтобы попасть в «волну». В данный момент проходит тестирование версия 2.0, где датчики позволяют обнаруживать группы людей, едущих вместе, и задерживать для них зелёный свет немножко дольше. Детали тоже важны Мелочи тоже имеют большое значение. Перила с опорой для ног, которые появились на перекрёстках, позволяют велосипедистам дожидаться зелёного сигнала, не слезая с седла и даже не спуская ног с педалей. Стоит упомянуть и мою личную идею: урны для мусора, расположенные под наклоном — велосипидесты на ходу забрасывают в них огрызки, стаканчики от кофе и прочий мусор, как заправские...

Відбулося виїзне засідання за участі органів міської влади щодо велодоріжок!

Відбулося виїзне засідання за участі органів міської влади щодо велодоріжок!

Лют 27, 2015

Сьогодні, 27 лютого 2015 року, відбулося виїзне засідання представників виконкому щодо вивчення питання облаштування велосипедної інфраструктури – перших в місті веломаршрутів по Набережній від Південного мосту до ж/м Парус і по просп. Карла Маркса (від Автовокзалу до Інституту Фізкультури). Цей виїзд можна назвати проривом у вирішенні питання розвитку велоінфраструктури в нашому місті, адже до того раніше далі просто обговорень в залах міськради і порожніх обіцянок від влади справа не доходила… Оптимізм, звичайно, стриманий і можливо передчасний, але є сподівання, що справа таки буде доведена до кінця. Серед присутніх на виїзному засіданні були представники ініціативної групи з питань розвитку велоінфраструктури – Юрій Лозовенко (автор проекту Програми розвитку велоінфраструктури, ДОЕА “Зелений світ”) та Максим Семенов (заступник голови Громадської ради при міськвиконкомі, голова Дніропетровської асоціації екстремального спорту). Останній, до слова, пролобіював якнайскоріше проведення цього засідання і фактичне зрушення з місця питання розвитку велотранспорту на рівні міських чиновників. Також були присутні представники профільних органів міськвиконкому: Департаменту транспорту та зв’язку (Сусленков В. В.), Департаменту комунального господарства та капітального будівництва (Самілик О. М), Департаменту взаємодії з правоохоронними органами, Головного архітектурно-планувального управління (Чайка Л. В.), представники КП “Дніпродорсервіс”. Маршрут виїзного засідання проходив 2 обраними маршрутами майбутнього велоруху з первинної веломережі (згідно з Програмою) – проспектом Карла Маркса (близько 6 км) і Набережною від Південного мосту до ж/м Парус (21 км). По проспекту пропозиція облаштувати велодоріжки розміткою з знаками по бульварах з велопереїздами на перерестях в цілому не викликала жодних заперечень (акценти на необхідності тимчасового виведення велодоріжок на бічні тротуари в місцях майданчиків будівництва метро також були сприйняті схвально), окрім ділянки від просп. Гагаріна до пам’ятника Слави де пропозиція вийти велосмугами на проїзні частини викликала неоднозначні відгуки (від посилання на нормативи про те, що нібито “9 м ширини недостатньо для 2 смуг авто і велосмуги” до “неможливості” вирішення проблеми паркування авто на краю проїзної частини). Найбільшу дискусію викликало питання способу прокладення велоруху по Набережній. Якщо в центральній частині (від Річпорту до Мерефо-Херсонського мосту) ідея проходження велоруху по тротуару з боку Дніпра (в т.ч. і за рахунок звуження кишень для парковки вздовж проїзної частини), то пропозиція щодо можливості облаштування велосмуг зі звуженням ширини автосмуг чи зміни їх кількості на проїзній частині (з метою здешевлення робіт і більшого кілометражу) викликала багато критики з боку представників департаментів....

Нова “надія” на появу велодоріжок в Дніпропетровську

Нова “надія” на появу велодоріжок в Дніпропетровську

Лют 25, 2015

У п’ятницю, 20 лютого 2015 року у Дніпропетровському міськвиконкомі під головування першого заступника міського голови, Крупського А. Ф., відбулася робоча нарада щодо проблем і питань реформування транспортної галузі міста. Присутні були представники Управління капітального будівництва і комунального господарства, Департаменту транспорту та зв’язку, Управління по зв’язках з МВД, КП “Дніпроміськтранс”, КП “Дніпродорсервіс” та ін. Також були представники перевізників, що володіють автобусними маршрутами міста, громадські активісти та ініціативна група щодо розвитку велоінфраструктури у м. Дніпропетровську, в тому числі і представники ДОЕА “Зелений світ” / Друзі Землі України. Вступне слово взяв перший заступник міського голови. Виступ був доволі яскравим та емоційним, жорсткій критиці піддавався стан громадського транспорту в місті, зокрема проблема зупинки автобусів поза стаціонарно обладнаними зупинками, озвучувалися плани щодо добудови незавершених об’єктів інфраструктури (надземний перехід через просп. ім. Газети “Правда”), облаштування нових світлофорних об’єктів на ряді перехресть, ремонтів дорожнього покриття і освітлення вулиць тощо. Також були озвучені амбітні плани щодо реорганізації вуличної парковки в місті, зокрема наміри щодо озброєння польським досвідом в цьому питанні. “Не повинно бути припаркованих машин у правих смугах і поперек тротуарів без відповідної розмітки, знаків і обладнання для нормальної оплати парковки” – заявив заступник мера. На ряді магістралей є плани щодо реорганізації руху і облаштування смуг руху для громадського транспорту. Загалом прозвучали доволі амбітні і прогресивні моменти щодо розвитку міської транспортної інфраструктури. Будемо бачити, чи будуть усі наміри дійсно втілені в життя, чи залишаться порожніми словами піару перед місцевими виборами, що пройдуть восени. На порядку денному були питання щодо неналежного функціонування ряду автобусних маршрутів і типових хронічних проблем у сфері автобусних перевезень, зокрема: поганий технічний стан транспортних засобів, невиїзд належної кількості належного типу рухомого складу, невиконання вимоги режиму автобусного руху по зупинках тощо. Піднімалися також питання щодо проведення поточних ремонтів дорожнього покриття вулиць і дворових проїздів (на цей рік запланована сума в 44 млн. грн. в бюджеті міста), розмітки і встановлення знаків (озвучено, що на наявні кошти з запланованих 80 тонн фарби можуть закупити лише 46, тому розмітка з’явиться лише на основних магістралях міста). Окремо розглядалося питання впровадження в місті велосипедної інфраструктури, підняте ще давно ініціативною групою, куди входять ДОЕА “Зеленийй Світ”, Дніпропетровська федерація велоспорту, Дніпропетровський союз велосипедистів та ін. Юрій Лозовенко, активіст “Зеленого світу”, представив проект Програми розвитку велоінфраструктури м. Дніпропетровська...

У бюджеті Києва 2015 мають бути кошти на велоінфраструктуру

У бюджеті Києва 2015 мають бути кошти на велоінфраструктуру

Січ 19, 2015

У бюджеті Києва 2015 необхідно врахувати кошти на велосипедну інфраструктуру. Про це заявили в громадській організації “Асоціація велосипедистів Києва”. Розвиток велоруху зменшує кількість шкідливих викидів та заторів на дорогах, оптимізує час поїздок, поліпшує здоров’я мешканців, зменшує кількість ДТП за участі велосипедистів та пішоходів, і загалом робить вищою якість життя у місті. “Кожна витрачена на розвиток велоруху гривня окупиться. Щороку мешканець ЄС заощаджує 400 євро за рахунок того, що його країна розвиває велосипедний рух. Така економія стане видимою у Києві через п’ять-десять років розвитку велоінфраструктури, але у перший же рік стануть помітними покращення здоров’я тих, хто обере велосипед, та переваги за рахунок оптимізації часу проїзду”, – каже Ірина Бондаренко з Асоціації велосипедистів Києва. Запланований до будівництва у 2015 році веломаршрут Троєщина-Європейська площа довжиною 15 км дозволить виїжджати у центр щонайменше 1500 мешканцям за одну годину – без очікувань у транспорті та з користю для здоров’я. Це альтернатива 25 маршруткам. Зважаючи на очікуване подорожчання громадського транспорту, мешканцю Троєщини доведеться витрачати на транспорт більше 3000 грн на рік. Орієнтовний час подорожі велосипедом від кінотеатру “Флоренція” до Європейської площі – 35-40 хвилин. Також це можливість для більшої кількості людей відпочивати у парках на островах Дніпра з велосипедом, а не з приватним автомобілем, що дозволить зекономити на пальному та покращити якість повітря у рекреаційних зонах. Наступними у плані 2015 року є веломаршрути Солом’янка-центр (8 км) та Виноградар-центр (13 км). “Частка бюджету розвитку Києва у 2015 на велосипедну інфраструктуру складає 1,5%, це 15 млн. грн. Для порівняння, видатки на автомобільні дороги – 21%, причому найбільше грошей, 130 млн, іде на підтримку недобудованого Подільського мосту та на Поштову площу. Зважаючи на користь для міста від розвитку велосипедної інфраструктури, я наполягатиму на необхідності включення цих грошей до бюджету Києва”, – заявила Ксенія Семенова з Асоціації велосипедистів Києва, що наразі призначена Радницею міського голови з розвитку велотранспорту. Видатки на транспорт (у тис.грн.) 338272,7 Капіт вклад Ремонт Усього Департамент будівництва 129389,8 0 129389,8 Київавтодор 70000 11000 81000 Київдорсервіс 4479 1500 5979 Усього на авто: 203868,8 12500 216368,8 Київпастранс 38779,4 26324,5 65103,9 Київметрополітен 41800 41800 Усього на ГТ: 80579,4 26324,5 106903,9 Вело 15000 15000 Усього на вело: 15000   15000 Увесь інший бюджет розвитку     821133 З нього на реставрацію ліфтів у Київраді 13200 З нього...

Прогулянки Ляйпцигом (блог)

Прогулянки Ляйпцигом (блог)

Січ 15, 2015

Продовжую потихеньку розповідати про місто Ляйпциг. Минулого разу ми дивилися на місто згори, а тепер пропоную трохи уважніше роздивитися деталі зблизька. В деталях є багато цікавого та корисного. 1. Всюди, де дозволяє ширина вулиці, трамвай їде виділеною смугою. Причому заради економії шпали дуже часто нічим не прикриті, через що колія схожа на залізничну. 2. Зупинки на виділенках виглядають ось так. 3. Тимчасові світлофори захищені бетонними блоками яскраво жовтого кольору. 4. 5. У паркувальних смугах місця для машин чергуються з деревами. 6. В підсумку і вулицю озеленено, і місця для машин є. 7. Загалом Ляйпциг тримає курс на те, щоби максимально звільнити вулиці від припаркованих авто, заховавши їх під землю. Попит на підземні парковки стимулюється простою арифметикою – якщо місце в підземній парковці коштує 3 євро за добу, то поставити машину на вулиці в центральній частині міста буде коштувати вже 2 євро за годину. На фото – табло, що показує кількість вільних місць у найближчих підземних паркінгах. 8. У пішохідній зоні та й загалом по місту повно велопарковок. 9. Будівельні майданчики та зони ремонтних робіт переважно відгороджуються прозорими парканами, що дає цілий ряд переваг. По-перше, зберігається нормальна оглядовість міста, яке не перетворюється на лабіринт з глухих парканів. По-друге, всі можуть бачити та контролювати хід будівельних робіт. По-третє, будівельники, знаючи, про “по-друге”, відповідальніше ставляться до роботи та дотримання чистоти на своїй території. 11. Зони дорожніх робіт відгороджуються яскравими пластиковими парканчиками, які добре видно здалеку навіть у таку туманну погоду. Вночі додатково вмикаються жовті блимаючі прожектори. 12. Біля в’їздів на будівельні майданчики вкладають додатковий шар тимчасового асфальту для захисту дорожнього покриття від пошкоджень важкою будівельною технікою. 13. Тактильний макет будівлі поряд з оригіналом. 14. Це не просто цікаво, а ще й допомагає незрячим скласти враження про споруду, біля якої вони знаходяться. 15. Літні майданчики кафешок це просто столи та стільці, що стоять на тротуарі. Жодних помостів та парканів. 16. Дощоприймач. 18. Навігаційний стенд на вході до офісного будинку з табличками фірм-орендарів. Орендар виїхав – табличку зняли. Дуже зручно. 19. Озеленення. 20. Подекуди кути газонів захищають від витоптування ось такими штуками. 21. Зелені на вулицях багато і вона дуже різноманітна та розлаписта. На фото ліворуч – роздільна смуга, за якою заховано зустрічну смугу руху. Зверніть також увагу на акуратність...