Співробітники «Дніпровсько-Орільського» заповідника долучилися до Всесвітнього дня прибирання. Вони приводили до ладу навколишню територію. Про це повідомляється на офіційній сторінці «Дніпровсько-Орільського» заповідника на Facebook.
Намагалися ліквідувати стихійні сміттєзвалища, які знаходяться біля заповідної зони.
Колектив «Дніпровсько-Орільського» заповідника стежить за чистотою довкола не лише з нагоди Дня прибирання, а протягом всього року. Співробітники сортують та здають на переробку макулатуру та пластик.
Також працівники заповідника провели еколого-освітні заходи для школярів та студентів, педагогічних та науково-педагогічних працівників. У цьому році їх підтримали органи місцевого самоврядування Дніпропетровщини. До заходу долучилися понад 10 представників виконавчих апаратів громад.
На теренах Дніпровсько-Орільського природного заповідника науковці знайшли нові поселення червонокнижних пернатих.
Представники видів крячок малий та кулик-сорока побудували собі домівки на теренах новосформованого острівця. Про це повідомили на сторінці заповідника у соціальній мережі «Facebook».
Співробітники наукового відділу Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко провели ряд польових виїздів. Науковці вивчали мікропроцеси формування островів на Дніпрі та шукали колоніальні поселення водно-болотних птахів на території заповідника.
Польові виїзди виявилися вдалими. Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко зафіксували нові контури новосформованого острівця між островом Кам’янистий та лівим берегом Дніпра. Саме тут оселилися представники Червоної книги України: крячок малий та кулик-сорока. Але великих колоній птахів на Обухівській заплаві та Таромському уступі науковці не зафіксували.
На думку співробітників заповідника, це пов’язано з потужними повенями у 2023 – 2024 роках. Вони винесли значну кількість зануреної водної рослинності з плавнів. Ці повені прорідили занурену рослинність, і в чорного та білощокого крячків немає великих за площею мікростацій гніздування. Тим не менш, дрібні колонії в плавнях існують. А отже, крячки не покидають територію заповідника.
Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко спостерігали за слідами тварин. Новоутвореним острівцем гуляють чаплі, кулики, мартини, баклани, качки, і навіть кабани.
Сліди
Науковці також досліджували молюсків та формування осадових порід. Вони виявили закономірності розподілу раковинного матеріалу в пригирловій частині однієї з проток в Орільських плавнях.
