Рівень пилового забруднення дрібними пиловими частинками в Кривому Розі приблизно в 1,6–1,9 рази перевищує рекомендовані норми. Саме із впливом цих дрібних частинок пов’язані хвороби дихальної та серцево-судинної системи. Без зниження пилового забруднення повітря в нашому місті — годі й говорити про будь-яку адекватну екологічну політику.
Із багатьох досліджень відомо, що дрібні пилові частинки становлять значну небезбеку для здоров’я людини. Вони небезпечні саме через свої малі розміри, а не через хімічний склад. Хімічний склад тільки додає їм токсичності у разі вмісту канцерогенів або важких металів. На сьогодні сам пил розглядається світовою наукою як канцероген. Численними дослідженнями досі не вдалось встановити безпечну для людини межу концентрації пилу в атмосферному повітрі. Навіть мізерні концентрації цього забрудника здатні накопичуватись в організмі людини, викликаючи численні хвороби дихальної та серцево-судинної системи, а також призводячи до ракової хвороби.
Чи весь пил такий небезпечний? Ні, не весь. Все залежить від розмірів пилових частинок. У світовій практиці розроблені критерії розділення пилу на умовно безпечний та небезпечний. Умовно безпечним для здоров’я людини вважається пил із розміром часток більше 10 мікрометрів (10 мікрон). Пил менше 10 мкм вважається небезпечним для здоров’я людини. Потрапляючи до організму він викликає численні подразнення, які найчастіше закінчуються інфікуванням та хворобами. При цьому пил із розміром частинок менше 2,5 мкм дуже небезпечний для нижніх дихальних шляхів. Накопичуючись в організмі, цей пил блокує роботу лімфатичної системи в легенях. Це призводить до того, що легені залишаються без захисту від клітин-мутантів. Саме це є найпершою причиною розвитку ракових хвороб легенів. Найбільш небезпечним є пил із розмірами частинок менше 0,5 мкм. Частинки такого малого розміру здатні через легені потрапляти до кровеносних судин та розноситися струмом крові по всьому організму. Саме дією цих частинок обумовлені тромбози, інсульти та сердцево-судинна недостатність. Частинки описаних розмірів обозначають латинськими літерами PM, від англійського словосполучення «Paticulate Matter» — «тверді частинки». При цьому додають значення їхього розміру: PM10, PM2.5, PM0.5 та ін. У багатьох країнах світу ведуться пильні спостереження за вмістом цих частинок у повітрі, оскільки вони завдають дуже великої шкоди здоров’ю громадян. Основними джерелами дрібних пилових частинок є металургійне виробництво, енергетична промисловість (спалювання різних видів палива), автомобільний транспорт та всі етапи будівельних робіт.
В Україні на теперішній час відсутні нормативи та спостереження за вмістом пилових часток PM10 та PM2.5 у повітрі. Вимірюється лише загальна маса пилу. «Весь пил» відповідає міжнародному показнику TSP (Total Suspended Particulates) — загальний вміст завислих частинок. Середньодобова гранична концентрація «всього пилу» становить в Україні 0,15 мг/куб.м, що дорівнює 150 мкг/куб.м. В більшості країн для визначення концентрацій забрудників вже давно перейшли на мікрограми. Що ж до середньодобових концентрацій PM10 та PM2.5, то в Україні вони поки що не лімітовані. Тому ми візьмемо значення, які рекомендовані Всесвітньою організацією з охорони здоров’я: 50 мкг/куб.м для PM10 та 25 мкг/куб.м для PM2.5.
Чи можемо ми хоча б приблизно оцінити вміст в нашому повітрі найбільш небезпечного пилу — частинок PM10 та PM2.5? Так, можемо. На основі численних досліджень у світі виведено усереднені пропорції вмісту дрібних пилових частинок у загальній масі пилу. Згідно з цими пропорціями маса PM10 складає 55% від маси «всього пилу», на масу PM2.5 припадає 33–36% від маси «всього пилу». Звичайно, що ці пропорції можуть трохи коливатись, проте не настільки сильно щоб суттєво вплинути на результати перерахунку. Перевірки цього співвідношення у різних промислових містах світу фіксують незначні відхилення в той чи інший бік. Справа у тому, що вміст цих дрібних частинок у повітрі більше обумовлений саме їхньою летючестю, ніж джерелами викидів — ці частинки утворюються у багатьох процесах і дуже повільно вилучаються з атмосфери.
Якщо взяти український норматив 150 мкг/куб.м для «всього пилу» («недиференційований за складом пил») і вивести з нього вмісти PM10 та PM2.5, то виходить що наш норматив буде перевищувати рекомендовані ВООЗ значення: 150*0,55 = 82,5 мкг/куб.м для PM10; 150*0,33 = 49,5 мкг/куб.м для PM2.5. При цьому для PM10 ми перевищуємо рекомендації в 1,7 рази, а для PM2.5 — у два рази! Нам доведеться більш жорстко лімітувати вміст забрудників у повітрі! І це обумовлене не тільки нашим прагненням інтегруватись у Європейську спільноту, а й необхідністю зберегти здоров’я нації.
Тепер давайте розглянемо стан забруднення повітря дрібними пиловими частинками безпосередньо у Кривому Розі. Ми використаємо результати спостережень зимового періоду 2014–2015 року. Ці дані були отримані нами від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це підприємство володіє трьома автоматизованими постами, які здійснюють по 72 вимірювання щодоби. Схема розташування цих постів представлена нижче:
Серед інших забрудників цими постами вимірюється у тому числі й концентрація у повітрі пилу. Це той самий показник TSP, про який ми писали вище. На основі даних первинних вимірювань ми обчислимо середньодобові концентрації TSP, а потім обчислимо приблизні середньодобові концентрації дрібних пилових частинок PM10 та PM2.5. І відобразимо це все на зведеному графіку. Також на графіку ми покажемо рекомендовані ВООЗ граничні рівні концентрацій у повітрі частинок PM10 та PM2.5. Результат наших розрахунків буде виглядати отак:
Для посту, розташованого за адресою вул. Полєпи, буд. 41 відсутні дані за декілька днів грудня. Це викликано поломкою модему і неможливістю передавати дані.
Як бачимо — ми маємо дуже часті випадки перевищення концентрацій в повітрі дрібних пилових частинок. Ми не вписуємось в нормативи, рекомендовані Всесвітньою організацією з охорони здоров’я! А це означає, що в нашому місті спостерігається суттєвий вплив на здоров’я мешканців, обумовлений дуже складною екологічною ситуацією. За три зимових місяці середня концентрація (для трьох постів) «всього пилу» (TSP) становила 141,1 мкг/куб.м, середня концентрація PM10 становила 77,58 мкг/куб.м, PM2.5 — 46,55 мкг/куб.м. Тобто перевищення рекомендованих ВООЗ рівнів в середньому становить: для PM10— 1,6 рази, для PM2.5 — 1,9 рази. Звісно, даних лише трьох моніторингових постів недостатньо для такого великого міста як Кривий Ріг. Проте це дає можливість хоча б приблизно оцінити ситуацію.
Ми вважаємо, що саме із високим рівнем пилового забруднення атмосфери пов’язаний широкий розвиток хвороб дихальної та сердцево-судинної системи у мешканців Кривого Рогу. І тому — саме зниження пилового забруднення повітря, включаючи забруднення дрібними пиловими частинками PM10 та PM2.5, повинно стати першочерговим завданням у напрямку охорони атмосферного повітря в Кривому Розі.
Єдине, що можна порадити мешканцям міста — носіть респіратори при «туманах», які заходять в місто разом з вітрами зі сторони промзони. Не ватно-марлеві пов’язки, не медичні маски, а саме респіратори! Інші засоби захисту не надають достатньої ізоляції при вдиханні забрудненого повітря.
Джерело: ГС “Екологічна рада Криворіжжя”
