Лип 20, 2017

Завершается первая фаза украинско-немецкого Проекта по высокоминерализованным шахтным водам Кривбасса. Фирма “DMT Consulting GmbH”, победившая в тендере, объявленном в Германии немецким обществом международного сотрудничества GIZ, 11 июля в областном Совете презентовала материалы укрупнённого технико-экономического обоснования всех возможных вариантов решения задачи снижения влияния сброса шахтных вод от железорудной добычи на экологию Кривбасса. Директор проекта Артём ЧАЙКА представил почти 200-страничный труд, отражающий европейский опыт обращения с высокоминерализованными шахтными водами, также учитывающий почти 40-летний опыт Кривбасса по комплексному решению этой задачи. Презентация прошла в формате заседания компетентной Рабочей группы, специально созданной ещё год назад распоряжением председателя областного Совета Глеба ПРЫГУНОВА. Итак, 5 основных вариантов решения: 1. Улучшение существующей системы (сброс по регламенту в р. Ингулец в осенне-зимний период с разбавлением и промывкой русла реки) – без капитальных затрат, рост эксплуатационных затрат со 112 млн.грн./в год до почти 400 млн.грн./год. 2. Сброс в Чёрное море (две нитки трубопровода диаметром 900 мм, расстояние 190 км) – капитальные затраты 12,6 млрд.грн, эксплуатационные – примерно 300 млн.грн./год. 3. Сброс в Днепр (тоже две нитки Ø 900 мм, расстояние 160 км) – капитальные затраты 9,6 млрд.грн., эксплуатационные – 250 млн.грн./год. 4. Деминерализация с утилизацией продукта (обратный осмос, выпаривание, обращение с сухим остатком, а это около 600 тыс.т соли в год) – капитальные затраты почти 8 млрд.грн., эксплуатационные – 1100 млн.грн./год. 5. Разбавление местными стоками и водой из Днепра (расчистка канала Днепр – Ингулец, использование канала Днепр – Кривой рог) – капзатраты почти 5,4 млрд.грн., эксплуатационные – более 900 млн.грн./год. Все варианты решения при реализации обеспечивают выход на экологические нормативы воды в р. Ингулец по концентрации хлоридов (до 1,5 г на литр) и общей минерализации (до 4,5 г на литр). Решение по выбору варианта будет принято рабочей группой облсовета до конца июля. Сейчас проходят интенсивные консультации со специалистами и руководством ГОКов (АрселорМиттал Кривой Рог, “Сухая балка”, Криворожский железорудный комбинат, Центральный и Северный ГОКи). Готовит своё мнение мэрия Кривого Рога. Высказываются экологические общественные организации. Есть мнение и жителей Новолатовки, которые больше всех страдают от высокоминерализованных шахтных вод. Готовы выслушать всех, кому тема влияния шахтных вод на природу...

Вер 26, 2016

23 вересня 2016 року у Спейс Хабі (пр. О. Поля, 2А) пройшов круглий стіл для представників бізнесу Дніпропетровщини. Під час заходу проводилося обговорення перешкод існуючої нормативно-правової бази, які стримують зелену модернізацію економіки. Нагадуємо, що круглий стіл “Зелена економіка: виклики та ризики” розпочав цикл заходів в рамках проекту “Створення сприятливих умов для зеленої модернізації економіки в Дніпропетровській області”, що реалізується громадською організацією «Зелений Світ – Друзі Землі» за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, та в співпраці з Дніпропетровською обласною державною адміністрацєюї та Дніпропетровською обласною радою. Проект є частиною  Програми сприяння зеленій модернізації української економіки, що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Особливістю заходу стало те, що під одним дахом зібралися представники ТОП-20 забруднювачів області. Цього разу вони стали активними учасниками обговорення перешкод впровадження “зеленої еконономіки”. Вони не тільки вислухали думку експертів, а й висловили своє бачення заповнивши спеціальний опитувальник. Олексій Ангурець, координатор проекту та ведучій заходу, відзначив:  “Система господарювання, яка досі домінує в Дніпропетровській області створювалася в СРСР періоду індустріалізації і зовсім не відповідає сучасним  умовам. Зелена економіка – як стиль господарювання, який забезпечує добробут через істотне скорочення ризиків від зміни навколишнього середовища може стати новою моделлю, яка дозволить Україні стати конкурентноздатною в сучасному світі.” Своєю промовою присутніх налаштував на  плідну роботу  Петер Шмаль (Peter Schmahl), заступник Генерального Консула Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку. Руслан СТРІЛЕЦЬ – директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації – розказав про нові можливості для типової української промисловості, про співпрацю із владою та зміну світогляду. Вячеслав ПОТАПЕНКО – директор ГО “Інститут зеленої економіки”, доктор економічних наук – описав бар’єри на шляху зеленої модернізації та визначив шляхи боротьби з ними. Олександр СКАКАЛЬСЬКИЙ – менеджер систем управління навколишнім середовищем, аудитор систем управління навколишнім середовищем – зробив детальний аналіз законів, їх слабкі сторони, вказав на невідповідність між екологічним податком та шкодою, яку наносить сучасна промисловість. Павло ХАЗАН – депутат Дніпропетровської обласної ради, член постійної комісії обласної ради з питань екології та енергозбереження – розказав про останні тенденції в відновлюваній енергетиці, її потенціалі та показниках розвинутих країн. Сергій КУЧЕРЯВЕНКО – віце-президент Дніпропетровської торгово-промислової палати – закликав присутніх скористуватися вже діючими інструментами, які розроблені в ТПП. Вони допоможуть зробити аналіз та алгоритм для проведення на підприємствах  енергоефективних  заходів. Підводячи підсумки та обговорюючи результати діалогу вкотре пересвідчилися...

Вер 20, 2016

23 вересня у Спейс Хабі (пр. О. Поля, 2А) відбудеться круглий стіл за участю представників бізнесу для обговорення перешкод існуючої нормативно-правової бази, які стримують зелену модернізацію економіки. Круглий стіл “Зелена економіка: виклики та ризики” відкриває цикл заходів за проектом “Створення сприятливих умов для зеленої модернізації економіки в Дніпропетровській області”, що реалізується громадською організацією «Зелений Світ – Друзі Землі» за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Дніпропетровської обласної ради. Головними завданнями проекту є проведення досліджень нормативно-правової бази, розробка рекомендацій владі для поліпшення бізнес-середовища, а також проведення низки просвітницьких заходів для представників бізнесу, держслужбовців та депутатів. Детальніше за посиланням. Даний проект є частиною Програми сприяння зеленій модернізації української економіки, що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Дніпропетровська область була обрана пілотною для впровадження цього проекту.  Детальніше за посиланням. Запрошуємо представників бізнесу взяти участь у круглому столі. 23 вересня 2016 року Space Hub (просп. Олександра Поля 2) Початок реєстрації о 9:00 Початок заходу о 9:30 Доповідачі: Руслан СТРІЛЕЦЬ – директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації Вячеслав ПОТАПЕНКО – директор ГО “Інститут зеленої економіки”, доктор економічних наук Олександр СКАКАЛЬСЬКИЙ – менеджер систем управління навколишнім середовищем, аудитор систем управління навколишнім середовищем Павло ХАЗАН – депутат Дніпропетровської обласної ради, член постійної комісії обласної ради з питань екології та енергозбереження Сергій КУЧЕРЯВЕНКО – віце-президент Дніпропетровської торгово-промислової палати Участь у заході безкоштовна. Для реєстрації заповніть форму за посиланням...

Лип 13, 2016

Про це сьогодні повідомив координатор проекту, директор екологічної асоціації “Зелений світ” / Друзі Землі України Олексій Ангурець на прес-конференції в інформаційному агенстві “Мост Дніпро”. “Програма створення сприятливих умов для зеленої модернізації економіки в Дніпропетровській області передбачає кілька аспектів. Перший стосується великих підприємств-забруднювачів. Таких в області 25. Разом вони створюють 95% навантаження і забруднення Дніпропетровщини. Їх модернізація вирішить більшість екологічних проблем регіону. Їм потрібно створити такі умови, щоб вони хотіли і могли впроваджувати зелені технології. Другий аспект – малий і середній бізнес. Багато підприємців навіть не розуміють, якої шкоди вони завдають і яка відповідальність за це. Це можна виправити досить невеликими коштами і зусиллями. Третій аспект – створення екологічного сервісу та екологічного консалтингу. У цьому плані вже є певні напрацювання і підготовлені фахівці. Я вважаю, що впровадження зеленої економіки – це шанс для Дніпропетровщини перейти на якісно новий рівень роботи”, – сказав він. “Дніпропетровська область є пілотною в модернізації зеленої економіки, і це дуже добре. Ми повинні показати, що можна змінити тип господарювання. Ми повинні зрозуміти, чому бізнесу поки не дуже цікаво впроваджувати зелені технології, і виробити шляхи вирішення цих проблем. Комплекс господарювання закладався в нашій області ще в радянські часи і підкорявся військовій промисловості. Це не актуально і не ефективно для сучасної України. І зараз, коли в країні криза, саме зелена економіка може дати новий потенціал для розвитку країни”, – додав Олексій Ангурець. Програма створення сприятливих умов для зеленої модернізації економіки в Дніпропетровській області буде впроваджуватися за підтримки Федеративної Республіки Німеччина. Про це повідомив заступник Генерального Консула Федеративної Республіки Німеччина в Дніпрі Петер Шмаль. “Упевнений, що це дуже важливий проект, який ставить перед собою завдання, що сприяють впровадженню зеленої економіки в Дніпропетровській області. Це нова тема для України, тому дуже важливо просвіщати по цій темі громадськість, бізнес і владу. Дніпропетровщина стала пілотним проектом програми сприяння модернізації зеленої економіки. Це велика відповідальність, але і відкриття великих перспектив – підвищення конкурентоспроможності, створення робочих місць, залучення інвестицій, ресурсоефективність та ін. Німеччина прагне до поглиблення двостороннього співробітництва. Ми підтримуємо Україну в процесі широкого реформування і вітаємо участь облради, обладміністрації, громадських організацій в програмі створення сприятливих умов для зеленої модернізації економіки. Реалізація цієї програми є свідченням того, як ефективно Німеччина може підтримати Україну. Бажаю всім нам вдалого старту”, –...

Чер 17, 2016

15 червня 2016 року у конференц-залі Дніпропетровської Торгово-Промислової Палати  (вул. Шевченка, 4) пройшла практична конференція за підсумками реалізації демонстраційного компоненту проекту «Програма сприяння зеленій модернізації української економіки». Проект реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ, GmbH) спільно з Дніпропетровською Торгово-Промисловою Палатою і Центром ресурсоефективного та чистого виробництва (м. Київ).   Зліва направо: Ігор Шилович  – директор КМІГОР “Центр ресурсоефективного та чистого виробництва”, Олена Базир – регіональний координатор GIZ, Матіас Кох – постійний заступник Генерального Консула Республіки Німеччини в Донецьку, Сергій Кучерявенко – віце-президент Дніпропетровської ТПП.   Нагадуємо, що цей захід є першою частиною довгострокової програми, основні положення якої зафіксовані в меморандумі про порозуміння між Програмою сприяння зеленій модернізації української економіки, що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), Дніпропетровською обласною радою, Дніпропетровською торгово-промисловою палатою України, Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини та Дніпропетровською обласною екологічною асоціацією “Зелений Світ / Друзі Землі України”. Україна проходить переломний момент. Стара індустріальна модель націлена на потреби ВПК, яка була сформована в радянські часи остаточно відмирає. Впровадження ідей зеленої економіки не тільки допоможе вийти Україні з кризи, а й дасть нам шанси стати однією з передових країн світу. Щоб це стало реальністю потрібно перш за все змінити світогляд і брати на озброєння найсучасніші наукові та технологічні розробки.                  – наголосив Олексій Ангурець, директор ДОЕА “Зелений Світ / Друзі Землі України”. Дніпропетровська область стала пілотним регіоном з впровадження «Програми сприяння зеленої модернізації української економіки». Програма розрахована на 3 роки і фінансується Урядом Німеччини. Бюджет Програми становить 5 млн. євро. В рамках реалізації Програми з листопада 2015 року у Дніпропетровську було проведено пошук та відбір підприємств для участі у демонстраційних проектах з впровадження практики ресурсоефективного та чистого виробництва. Участь у демонстраційних проектах для підприємств передбачала змогу отримати: –      комплексну інженерну й технологічну оцінку виробничих процесів на підприємстві з метою розробки технічних рекомендацій щодо підвищення ефективності використання виробничих ресурсів з урахуванням можливостей підприємства (шляхи зменшення виробничих витрат; скорочення споживання енергії, матеріалів і води на одиницю продукції; зменшення кількості відходів шляхом оптимізації конструкції та дизайну виробів; збільшення частки використання відходів у виробничому процесі тощо); –      технічну консультацію й експертний супровід під час реалізації заходів щодо скорочення енерго- та ресурсоспоживання; –      рекомендації щодо взаємодії із національними та міжнародними фінансовими установами для отримання фінансування розроблених...