Архів категорії: Сталий розвиток

Бути чи не бути…..

Быть или не быть, вот в чем вопрос. Достойно ль

Смиряться под ударами судьбы,

Иль надо оказать сопротивленье …

Вільям Шекспір “Гамлет “(переклад Бориса Пастернака)

Справжнє екологічне знання це опис стану здоров’я

планети Земля з усіма проявами її характеру.

Академік Дмитро Гродзинський

(Газета “Дзеркало тиждня. Україна” №50, 22 грудня 2000 р.)

wpid-preobrajenska_fmtНазва цієї статті викликана криком душі всесвітньо відомого академіка Дмитра Гродзинського в публікації в газеті “Дзеркало тиждня. Україна” (Нерозсудливість або чийсь задум? №7, 22 лютого 2013 р.). Піввікова моя захопленість його розумом і енциклопедичними знаннями після ретельно тричі перечитаної публікації перетворилася в суцільний біль та відчай від неможливості в короткий термін змінити відношення нашого суспільства загалом до необхідності всебічного розвитку науки. У короткий термін можна зруйнувати, але підняти з руїн та й ще швидко… Це не для нас. Жахливо боляче.

В своїй статті, вірніше було б це назвати зверненням до народного розуму, академік Дмитро Гродзинський зміг не тільки виступити з гострою критикою сучасної “еліти від влади”, в руках якої знаходиться народна казна, але й концентровано прослідкувати стан сучасної науки, наголосити на ряді необхідних контрзаходів щодо її врятування. Безумовно, без належного широкого фінансування наука згасає. Ми часто-густо говоримо про необхідність достойного фінансування своєї армії, бо інакше будемо годувати чужу. Але про науку можна казати, що ми вже годуємо чужу. Скільки тисяч молодих талантів покинуло нашу країну назавжди? Наука за кордоном, у великій мірі, буяє на наших коріннях, а плоди збираємо не ми. То чи не варто саме сьогодні терміново Національній Академії наук України показати своє обличчя не тільки з наукової сторони, але й зі сторони громадянина і патріота. Кожен дійсний член НАНУ та член-кореспондент НАНУ має чітко визначитися з подальшою долею свого наукового напрямку та разом вимагати від Уряду України достоїного життя української Науки. Безумовно, “… надо оказать сопротивленье”! Читати далі Бути чи не бути…..

UK air pollution: why are we only now waking up to this public health crisis?

Traffic fumes across the country are provoking increased instances of asthma and other respiratory diseases. So what is being done about it?

London pollution
These days air pollution comes largely from diesel engines

When Justin Bieber collapsed last week at the O2 arena in London and was taken to a private clinic feeling “short of breath” and needing oxygen, the rumours started flying that he had had an asthma attack. They were denied by his management, but it would have been understandable if he had. Most of last week, London’s air was heavily polluted, with many of the capital’s pollution monitors recording “high” nitrogen dioxide (NO2) levels as an acute photochemical smog of fumes and microscopic particles (PM) of acids, chemicals, metals and dust drifted in from the continent, mixed with London diesel exhaust and then became trapped in the still, dry air.

Only a mile or so from the O2, Rosalind Dalton had also been feeling short of breath and needed her Symbicort 200 steroid inhaler. She, too, is a singer, who has been in operatic societies since she was 15, but she says she can’t hold the long phrases these days. She lives near the Woolwich flyover, where a grey, 3ft-high air pollution monitoring box on a slip road to a busy road regularly shows pollution regularly well over the legal limit. Recently she was diagnosed with a long-term lung condition, even though neither she nor her family have ever smoked. “The air pollution has been bad in the last few weeks. On one occasion I set off to walk to Sainsbury’s and turned back because I was having symptoms,” she says. Читати далі UK air pollution: why are we only now waking up to this public health crisis?

Пятьдесят оттенков белого. Что превращает киевский снег в оружие массового поражения

Нынешняя зима в Украине стала самой снежной за последние 75 лет

Солевые смеси коммунальщиков и выхлопы автомобилей превращают киевский снег в оружие массового поражения – не настолько мощное, как в Москве, но достаточно токсичное, чтобы нанести серьезный урон живой силе столицы, – пишет Екатерина Иванова в № 10 журнала Корреспондент от 15 марта 2013 года.

Анна Гринченко, 32-летний маркетинг-менеджер одной из столичных компаний, убеждена: солевая смесь, при помощи которой киевские коммунальщики борются с гололедицей, – страшная сила. Тому доказательство – ее новые кожаные сапоги, покрытые белым налетом и трещинами.

Любимую пару Ecco зима “убила” за пару месяцев: не помогли аэрозоли и кремы, жалуется Гринченко. Испорченная обувь – полбеды, уверяют эксперты. По их мнению, снег с улиц украинских мегаполисов таит более серьезную угрозу. Вовремя неубранные гигантские сугробы в течение сезона, как губка, впитывают не только десятки тонн технической соли, но и половину таблицы Менделеева, витающей в городском воздухе.

Чтобы убедиться в этом, Корреспондент совместно с лабораторией Укрметртестстандарта провел исследование снега, взятого в трех разных точках в центре Киева – у станции метро Крещатик, у Бессарабского рынка и на детской площадке по улице Красноармейской, 6. Читати далі Пятьдесят оттенков белого. Что превращает киевский снег в оружие массового поражения