Біобезпека, Охорона довкілля

До 2040 року температура в Україні може зрости на 4-5°C

Залишити коментар

З кожним роком літо в Україні буде тільки спекотнішим. Високі температури стануть причиною для зростання кількості злив, ураганів та смерчів.

Про це повідомила в етері телемарафону «Єдині новини» радниця Української кліматичної мережі, фахівчиня з адаптації громад до зміни клімату  в «Екоклубі» Ольга Лящук.

«Національна стратегія України з адаптації до зміни клімату дає дуже оптимістичні прогнози щодо зростання середньорічної температури до 2040 року на 2°C. Більш реальні прогнози вчених говорять про 4-5°C. Це, перш за все, призведе до зростання кількості несприятливих кліматичних явищ: сильних злив, ураганних вітрів, смерчів. Частота таких випадків буде лише зростати», — зазначила Ольга Лящук.

На думку радниці Української кліматичної мережі, аномальна спека є одним із наслідків глобальної зміни клімату. Щоб від цих процесів якомога менше постраждали громади, настав час для старту їхньої адаптації. 

Саме тому, члени УКМ розробляють для громад оцінки вразливості до кліматичних змін. Цей аналіз дасть відповіді на питання: «Що в населеному пункті  постраждає  найбільше?» та «Як можна пом’якшити негативні наслідки  кліматичних змін?». Результати дослідження допоможуть мешканцям громад легше пережити зміни в довкіллі. 

 

Біобезпека, Енергетика

Депутати проголосували за закон про екомодернізацію підприємств

Залишити коментар

16 липня Верховна Рада ухвалила у другому читанні рамковий законопроєкт №11355 «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення».

Про це повідомляє пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Законопроєкт отримав 256 голосів «за». Документ імплементує 2010/75/ЄС. Його прийняття дало Україні зелене світло на міжнародне фінансування відновлення промисловості. Це ще один крок на шляху до формування євроінтеграційного екологічного законодавства України.

За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, Закон про екологічну модернізацію підприємств вносився на розгляд нардепів не один раз, але раніше вони його не підтримували. Дискусії навколо ініціативи тривали понад 10 років.

«Цей закон – не тільки про запровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Він про цивілізовані правила гри, прозорість та цифрові інструменти управління. Відтак – зелене повоєнне відновлення промисловості, чисте довкілля та покращення умов життя українського народу.

Закон про екологічну модернізацію відкриває нам шляхи до міжнародного фінансування відновлення наших промислових підприємств. Ми стаємо рівноправними партнерами європейських країн у формуванні кліматичної політики. Ми зможемо застосувати механізми, які дозволять уникнути міжнародних обмежень, таких як СВАМ (механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським союзом –  ред.)», – наголосив Руслан Стрілець.

Біобезпека, Охорона довкілля

У Дніпровсько-Орільському заповіднику є нові колонії птахів із Червоної книги

Залишити коментар

На теренах Дніпровсько-Орільського природного заповідника науковці знайшли нові поселення червонокнижних пернатих.

Представники видів крячок малий та кулик-сорока побудували собі домівки на теренах новосформованого острівця. Про це повідомили на сторінці заповідника у соціальній мережі «Facebook».

Співробітники наукового відділу Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко провели ряд польових виїздів. Науковці вивчали мікропроцеси формування островів на Дніпрі та шукали колоніальні поселення водно-болотних птахів на території заповідника.

Польові виїзди виявилися вдалими. Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко зафіксували нові контури новосформованого острівця між островом Кам’янистий та лівим берегом Дніпра. Саме тут оселилися представники Червоної книги України: крячок малий та кулик-сорока. Але великих колоній птахів на Обухівській заплаві та Таромському уступі науковці не зафіксували.

На думку співробітників заповідника, це пов’язано з потужними повенями у 2023 – 2024 роках. Вони винесли значну кількість зануреної водної рослинності з плавнів. Ці повені прорідили занурену рослинність, і в чорного та білощокого крячків немає великих за площею мікростацій гніздування. Тим не менш, дрібні колонії в плавнях існують. А отже, крячки не покидають територію заповідника.

Вадим Стефанський та Олександр Пономаренко спостерігали за слідами тварин. Новоутвореним острівцем гуляють чаплі, кулики, мартини, баклани, качки, і навіть кабани.

Сліди

Науковці також досліджували молюсків та формування осадових порід. Вони виявили закономірності розподілу раковинного матеріалу в пригирловій частині однієї з  проток в Орільських плавнях.