Дніпро – вже не річка, а система зарегульованих боліт, адже на ньому існує 8 ГЕС. Течія практично зникла, і все сміття з берегів, яке змивається дощами в річку, не виноситься в море, а осідає на дні. В результаті водойма міліє і забруднюється – розповів на прес-конференції в Забебі директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАН України Аркадій Шапар. Наша мета – говорить членкор НАН – піднять суспільство на боротьбу за відродження Дніпра.
«Згідно з Водним кодексом, зарегулювати можна лише частину річки, а у нас Дніпро зарегульований практично по всій довжині. Через те, що швидкість течії знижена, природні властивості самоочищення річки порушені. А 30% затоплених площ – найбагатші заплавні землі, – розповідає Аркадій Шапар. – На мілководді йде активне розмноження зелених водоростей. Вони гниють, поглинаючи з води кисень і перетворюючи Дніпро на мертву пустелю. Вчені підрахували, що з 1932 року, коли на Дніпрі побудували Дніпрогес, кількість синьо-зелених водоростей збільшилася в мільйон разів. Влітку в Кам’янському на Лівобережжі закривають кватирки – такий від річки йде сморід».
![днепр может погибнуть](http://zabeba.li/wp-content/uploads/2016/06/dnepr-cvetet.jpg)
«Ми знищили рибне багатство: в Дніпрі водилася білуга, осетри, стерлядь. Запорізька гребля на 34 метра підняла рівень води. Що відбувається з малими річками? Вони гинуть від підйому Дніпра. Тому що в них теж сповільнюється течія », – говорить Аркадій Шапар.
![днепр может погибнуть](http://zabeba.li/wp-content/uploads/2016/06/beluga.jpg)
«Була на Дніпрі система порогів довжиною 100 кілометрів: від Запоріжжя до Кременчука. Це унікальне явище, природний фільтр. Через ці пороги лоцмани проводили кораблі, і сьогодні ці пороги могли б стати унікальним туристичним об’єктом ».
![днепр может погибнуть](http://zabeba.li/wp-content/uploads/2016/06/porogi-dnepra.jpg)
«На сайті нашого інституту ми розмістили новини про Дніпро, готуємо людей, відкриваємо очі на стан річки. 30.06.16 плануємо провести міжнародний круглий стіл, присвячений проблемам Дніпра. Потрібно створити потужний рух в його захист – говорить еколог. – Головна мета цього руху – домагатися спуску водосховищ, але цьому протистоять олігархи, які отримують прибуток від експорту електроенергії».
«Якщо підрахувати втрати від затоплення площ і шкоду для суспільства, гідроенергія – найбрудніша електроенергія в світі.
У світі ніде, крім СРСР, не будували ГЕС на рівнинних річках. Ось так виглядає найвідоміша ГЕС США – Дамба Гувера, будівництво якої почалося в часи Великої депресії.
![гидроэлектростанция в Америке](http://zabeba.li/wp-content/uploads/2016/06/damba-Guberta.jpg)
В Америці вже схаменулися: спущено більше 300 гребель, і практика показує – річка і берега дуже швидко відновлюються. Уже в наступному сезоні уздовж води з’являється звичайна рослинність, а повне відновлення басейну станеться через 10 років ».
Сьогодні, за даними Аркадія Шапаря, електростанції на Дніпрі акумулюють електроенергію і подають в пікове навантаження. «Вчені нашого інституту підрахували, якщо на дзеркалі Каховського водосховища поставити сонячні батареї, вони дадуть в 300 разів більше електроенергії», -сказав він.
«Але в Україні триває проектування нових ГЕС і реконструкція старих. Зараз інститут «Гідропроект» робить 5 нових проектів по Дністру, площа Канівського моря повинна бути збільшена, а на Каховській ГЕС планують підняти греблю », – стверджує Аркадій Шапар.
За матеріалами Ольги Забеби