Архів позначки: Кривий Ріг

Навіщо моніторити довкілля, коли в Україні війна?

Чи на часі моніторити якість води, повітря та ґрунту в умовах російського вторгнення? Як такі дослідження можуть допомогти стягнути компенсації з держави-агресорки за її злочини? Ці та інші питання обговорювали на онлайн-семінарі «Екологічний моніторинг під час війни».

Захід відбувся 10 жовтня на платформі Zoom за ініціативи чеської неурядової організації «Арніка» в рамках проєкту «Посилення екологічного моніторингу Дніпропетровської області під час воєнного конфлікту». У семінарі взяли участь науковці, представники органів місцевого самоврядування, активісти і громадяни, яким болить довкілля.

Далі до Вашої уваги пропонуємо огляд основних моментів доповідей.

Читати далі Навіщо моніторити довкілля, коли в Україні війна?

Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор, – Руслан Стрілець

1 серпня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець відвідав Кривий Ріг. На меті – забезпечити фронтові регіони якісною питною водою та реконструкція аварійних об’єктів після підриву Каховської ГЕС. Про це Руслан Стрілець повідомив у соціальній мережі Facebooк.

Він оглянув споруди ставка-накопичувача в балці Свистунова та Головну насосну станцію водогону «Інгулець-Південне водосховище» разом із виконувачем обов’язків міністра інфраструктури Василем Шкураковим, головою Миколаївської ОДА Віталієм Кімом, головою Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, керівником Державного агентства водних ресурсів Михайлом Янчуком та виконувачем обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Ігорем Зубовичем.

Наразі балка вимагає реконструкції. За словами Руслана Стрільця, вона накопичила багато шахтних вод, і це не тільки екологічна, але й гуманітарна проблема, яку десятиліттями ніхто не вирішував. А після російського теракту на Каховській ГЕС  необхідність ремонту стала життєво необхідною.

«Ставок-накопичувач, термін експлуатації якого сплив у 2020 році, сьогодні в аварійному стані. Гребля деформується, порушується цілісність водойми, збільшується тиск на якість води в басейні річки Інгулець. Обʼєкт потребує системної реконструкції та заходів для покращення якості питної води»,  – пояснив міністр захисту довкілля.

Після підриву Каховської ГЕС у мешканців Кривого Рогу, Марганця, Миколаєва, Покровська та інших населених пунктів почалися проблеми з питною водою. Саме тому, Миколаївська ОДА запропонувала уряду побудувати нові водогони, і ці об’єкти зараз працюють. Утім на Дніпропетровщині та Миколаївщині все ще стоїть на порядку денному якість питної води. Зокрема, її слід покращити у Кривому Розі та Миколаєві.

«Ключове сьогодні – не лише забезпечити необхідний обсяг питної води для фронтових регіонів, а й напрацювати спільно з органами місцевого самоврядування, Міністерством розвитку громад та профільними експертами такі рішення, які дозволять досягти доброї якості вод. Наші рішення за результатами цього робочого візиту щодо необхідних заходів будуть інтегровані у Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей, концепцію якої цього тижня схвалив Кабінет Міністрів України»,  – розповів Руслан Стрілець.

За словами профільного міністра, допомогти забезпечити мешканців Дніпропетровщини та Миколаївщини якісною питною водою вже зголосилися міжнародні партнери, зокрема ЮНІСЕФ. Руслан Стрілець сподівається, що уряд затвердить на своїх найближчих засіданнях Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей.

«Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор та плани ворога. Це сьогодні пріоритет», – переконаний Руслан Стрілець. 

На думку лідера ГО «Зелений Світ – друзі Землі» Олексія Ангурця, щоб на теренах Криворіжжя ефективно вирішити негаразди з довкіллям, слід залучити громадськість та фахівців із різних суміжних до екології сфер. 

«Комплекс екологічних проблем Криворіжжя, який пов’язаний з промисловою діяльністю, є одним із найбільших викликів для всієї країни. Війна тільки підсилила вплив та можливі довгострокові наслідки. Очікуємо від  Міністерства всебічного аналізу ситуації та конкретних пропозицій по їх вирішенню. Пан Міністр добре обізнаний із зазначеними проблемами, що має сприяти знаходженню рішень. В той же час, без залучення фахівців різних сфер, та подальшого експертного громадського обговорення не можливо буде знайти та ефективно втілити будь які пропозиції», – прокоментував Олексій Ангурець.

Який стан повітря у Кривому Розі після аварії на коксохімі?

У неділю 23 червня частину Кривого Рогу накрила хмара диму.  Йдеться про Металургійний, Саксаганський та Довгинцівський райони.

Автоматизовані пости моніторингу у Кривому Розі зафіксували незначну динаміку росту концентрацій окремих забруднюючих речовин, зокрема дрібнодисперсного пилу PM2,5 та PM10, озону. Про це повідомляє «Чисте повітря для України».

Причиною викиду шкідливих речовин у повітря та утворення хмари диму стало аварійне відключення виробничих потужностей на коксохімічному виробництві Арселор Міттал. В результаті цього виникла пожежа.

У пресслужбі ситуацію прокоментували так.

«Сьогодні близько 05.00 сталося раптове відключення ряду виробничих потужностей від зовнішньої енергосистеми. Виробничники вимушені були вдатися до ряду кризових технологічних дій для збереження виробничого обладнання, зокрема обладнання коксохімічного виробництва та забезпечення безпеки працівників. Візуальні ефекти, на жаль, були видимі в місті. Зараз енергопостачання відновлено. Ситуація контрольована».

Утім представники заводу не сповістили містян одразу про аварію на підприємстві, про виникнення ускладнень і наслідкіи, а також не пояснили, чи небезпечна хмара диму.

Станом на 11:30, за даними автоматизованих постів моніторингу в Кривому Розі, концентрації всіх забруднюючих речовин вже знаходилися в межах нормативних значень.

Керівник міського управління екології Олександр Скакальський розповів, що після отримання офіційної інформації про аварійну ситуацію на підприємстві, група швидкого реагування ВСП «Криворізький РВ ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» негайно виїхала на місце події.  Представники ОЦКПХ провели дослідження вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території прилеглої житлової забудови. Згідно з їхніми даними, спостерігалися незначні перевищення граничнодопустимих концентрацій наступних речовин:

діоксиду азоту – 0,22 мг/ м3 (при нормі 0,2 мг/ м3),

аміаку – 0, 26мг/м3 (при нормі 0,2 мг/м3),

сірководню – 0, 0085 мг/м3 (при нормі 0,008 мг/м3).

Після проведення повторних досліджень атмосферного повітря о 14-00 год., концентрації забруднюючих речовин знаходились у межах гігієнічних значень.

Зауважимо, що за словами мешканців міста та активістів, система оповіщення про хімічні загрози не працює