Україна звернулася за поясненнями до Білорусі з приводу можливого забруднення небезпечними речовинами річки Березина, яка є притокою Дніпра і постачає в найбільшу річку країни п’яту частину води.
Запит надійшов до влади Білорусі після того, як з’явилася інформація про невідому рідину, що злили в притоку Дніпра зі Світлогорського заводу. Читати далі Україна вимагає від Білорусі пояснити перевищення вмісту заліза і марганцю у притоці Дніпра
Річка Дніпро – головна водна артерія України, що забезпечує водою 70% населення країни, сьогодні опинилася на межі гідроекологічної кризи.
Тож з метою привернення уваги до її критичного екологічного стану й інших водних об’єктів України, поліпшення якості питної води та здійснення державної політики у сфері водопостачання й водовідведення, реалізації проектів з енергоефективності та енергозбереження у галузі водопровідно-каналізаційного господарства, до Міжнародного дня Дніпра відбудеться Перший міжнародний водний форум “Борисфен-2018”. Читати далі 6-7 липня у Піщанці відбудеться Міжнародний форум, присвячений проблемам річки Дніпро
04 липня 2017 р. у м. Дніпро за сприяння Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпровської міської ради, Інституту проблем природокористування та екології НАН України, Асоціації «Зелений світ» з нагоди Міжнародного дня Дніпра відбулося засідання Всеукраїнського круглого столу «Річка Дніпро. Минуле. Сьогодення. Майбутнє».
В його роботі прийняли участь близько 100 науковців та спеціалістів, провідних та неурядових громадських організацій, занепокоєних станом р. Дніпро в результаті зарегулювання стоку греблями.
Сучасні прояви цих негативних техногенних впливів дніпровського каскаду можна охарактеризувати наступними фактами:
– затоплення великих територій, які втратили господарську продуктивність і здатність виконувати свої екологічні функції (загибель екосистем на величезній площі в 700 тис. га, де фактично переведені заплавні землі в розряд порушених);
– підвищення рівня ґрунтових вод, порушення підземного стоку, гідрологічного балансу і підтоплення територій (за останні 20 років загальна площа земель з постійними проявами підтоплення зросла удвічі і займає 12% території України, а його впливом охоплено понад 540 міст і селищ);
– втрата біорізноманіття, трансформація річкових екосистем у бік переважно розвитку агресивних вселенців;
– “цвітіння” води через розвиток синьо-зелених водоростей (вміст яких, зокрема у воді р. Дніпро в піковий період «цвітіння», становить близько 100 кг м3, що в мільйон разів більше, ніж в її зарегулювання);
– деградація всієї екосистеми водозбірного басейну р. Дніпро та його приток і втрата природних з самовідтворення компонентів цієї системи.
Кабінет Міністрів України (КМУ) 13 липня 2016 року прийняв Програму розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року, де передбачено будівництво ще 2-х гідроелектростанцій. Ця програма була схвалена Урядом України всупереч низці міжнародних угод, до яких приєдналася Україна (Орхуська конвенція, Конвенція Еспо, Бернська конвенція, Боннська конвенція та ін.).
Для України надзвичайно важливою є проблема відновлення екосистеми річки Дніпро, як основного джерела якісної питної води, одним з найбільш доцільних варіантів вирішення якої є керований спуск дніпровських водосховищ. Досвід США, де вже реалізовано понад 300 проектів по спуску і демонтажу гребель і електростанцій на них свідчить про відносно швидке відновлення річкової екосистеми та суттєве підвищення безпеки гідротехнічних об’єктів.
Учасники засідання звертаються до природоохоронних структур ЄС з проханням звернутися до Кабінету Міністрів України щодо введення мораторію подальшого зарегулювання стану річок Дніпро і Дністер шляхом будівництва додаткових ГАЕС.
Повний текст рішення та звернення за посиланням нижче:
