Архів позначки: громадський транспорт

Транспорт в Польщі (блог)

 http://demyandanylyuk.com/2015/03/23/transport-in-poland/

транспорт_в_польщі

Сьогодні поговоримо про транспорт в сусідній слов’янській країні. Транспорт в сучасному житті людини відіграє важливу роль.

Фактично наш щоденний побут без транспорту неможливо уявити. Особливо якщо говорити про міста. Щодня люди кудись прямують і їх треба швидко і зручно туди доставити. Метро, трамваї, тролейбуси, автобуси, таксі – все це везе сотні тисяч(чи десятки тисяч) осіб з точки в точку.

Подяка за обробку фото Orikzz

На жаль, транспорт в Україні це сумна тема довкола якої частенько виникають серйозні баталії.

Навіть не знаю як тут далі продовжити… що почати перелічувати і згадувати… відсутність транспорту ввечері чи на вихідних… образи пасажирів чи бруд в салоні… перегони і аварії чи ще щось традиційне для наших пострадянських просторів.

Електротранспорт в наших містах в занепаді, автобуси порізали в лихі 90-ті, щороку закопуються (і осідають в якихсь офшорах) мільярди в 1 станцію метро за десяток років. Звісно наш «транспорт» не є найгіршим, бо в Пакистані, Бангладеш, Конго чи Еквадорі з цим ще гірше, але сумно стає від того, що вже більшість країн-сусідок на Захід і Південь від України мають значно кращий громадський транспорт, а відповідно і вищу якість життя.

І як тут не згадати про маршрутки. Багато з вас вважає їх громадським транспортом. Та це не так.

Маршрутка це символ постсовка або країни третього світу.

Пригадую як у січні 2012 року за декілька днів після реформи маршрутів у Львові, невеликі групи мешканців вийшли пікетувати міську раду з вимогою (увага!): Поверніть 31-шу маршрутку!

Не будемо пригадувати що, чому і як тоді було, але найбільш сумно мені було від того, що люди вимагали повернути маршрутку, а не запровадити автобус чи тролейбусний маршрут.

Це дуже сумно 🙁 Наше суспільство, якщо можна це так назвати, настільки бідне, а від цього дурне (згадуємо приказку), що погоджується хоча б на маршрутку. Тобто люди не бачать перспектив, кращого життя.

Маршрутки, базари, кури-гриль, шансон, Петра і Павла, Івана, Михайла, Андрія … в цьому вся Україна.

Та повертаємося до Польщі. Слов’янська країна, яка була під впливом совка довгі роки, і яка може бути прикладом для багатьох навіть в ЄС. Більшість українців думає, що полякам все подарував ЄС і держдеп тому вони і живуть краще. Хоча останнє визнає мало хто через заздрість та інші причини 🙂

Пригадую перший свій візит у Польщу у 1997 році. Для мене транспорт був цікавий змалечку і я був шокований побаченим. Ось такі автобуси їздили тоді в Жешуві і Перемишлі:

А ось таке їздило у Львові:

Так-так, ще їздили ЛАЗи 695 і 5252, але це були пережитки радянської епохи, які доживали своє.

Вже тоді і понад 20 років в Польщі була система-попередник електронного квитка.
Фактично зараз вона пройшла оновлення і має сучасні варіанти квитків, а також ще ті паперові.
Електронний компостер, автобус за розкладом, частково низька підлога, достатня кількість рухомого складу, відсутність маршруток. Тоді я не міг в це повірити!

Впродовж наступних років ситуація з транспортом в Польщі ставала кращою, а в Україні все тільки погіршувалося.

Наступні фото зроблені в період 2012-2014 років в декількох містах Польщі.
Варто зазначити, що громадський транспорт там ще не ідеальний, але вже дуже близький до цього.
Також важливо знати, що польських містах ніколи(!) не було маршруток!
Так, там існують маршрутні перевезення, але не в місті і виглядають вони не так як у нас.

У Варшаві представлено найбільше видів громадського транспорту: метро, трамвай, автобус, міська електричка. Раніше були і тролейбуси, але в Польщі їх вважали «недостойним» виду транспорту про що тепер жалкують.

Зараз тут триває будівництво другої гілки метрополітену. Співфінансується проект Єврокомісією з спеціальних фондів вирівнювання інфраструктури у менш розвинених країнах ЄС.
Це не спонсорство і не подарунок! Це спільне фінансування. Уряд Польщі/Варшави теж вкладають в це гроші

Доволі чисто хоч це і будова. Є вся необхідна інформація на стендах.
Як бачимо ЄС дофінансовує 2,7 млрд. злотих, що приблизно ж 50% вартості проекту

Кажуть, що у Варшаві, теж після певних реформ, і залучення до цього провідних європейських транспортників, чи не найкраща мережа наземного громадського транспорту. Чи це правда не знаю, але як користувач скажу вам – дуже зручно. Навіть не знаю для чого їм метро

У всіх будівлях навколо будови є ось такі оголошення. Написано, що і як відбувається, хто фінансує, які роботи і коли проводяться, де проїзд закритий, як об’їхати, куди перенесені зупинки і які маршрути змінені…

Наявне метро молоде. Введене в експлуатацію 1-шу гілка у середині 90-х. Я навіть не буду рівняти з Києвом. Це зовсім інший рівень комфорту. Зовсім. Більшість станцій мають ліфти, які працюють!

Ескалатори вивозять аж на вулицю, реклами дуже мало і вона чітко регламентована. Стихійної торгівлі нема, деякі станції взагалі без торгових павільйонів всередині

Міський пересадковий вузол: трамвай+автобус+метро. Видно ліфти на яких туди можна спуститися, поруч ще є ескалатори

Вхід в метро. Без МАФів, розкладок, кавотаврій, стихійної торгівлі

На станції є зворотній відлік до прибуття поїзда! Ура! Хоч десь в людей працює логіка і є здоровий глузд

Зрозуміла навігація в єдиному стилі.

Вагон. Ніякої відеореклами. Вся реклама тільки у відповідних місцях. Вікна не заклеєні. Над кожними дверима схема руху. Користуватися метро тут просто приємно

ТРАМВАЇ

Трамваї є в більшості великих міст Польщі. Вони чудові. І я кажу не про нові вагони, а про всі.
Навіть старі вагони в прекрасному стані.

Донедавна Варшава експлуатувала вагони ще 60-х років випуску!!! А в нас вже порізали вагони кінця 70-80-х…

В якому українському місті ви таке побачите?

В салоні трамваю 80-х років випуску:

В цьому трамваї водій ще продає квитки, але в новіших вони є тільки в квиткових автоматах в салоні. Він мені продав квиток саме під час зупинки, хоча я постукав у віконце під час руху, але він дав зрозуміти, що продасть квиток тільки на зупинці. Квиток у водія дорожчий!

Трамвай! Це найкращий транспорт для міста

Цей трамвайчик польського виробництва

Еееххх… шо з того шо ми всі тепер Європа, як в декого тут голова така ніяка

Найновіший рухомий склад який є в Кракові: трамвай Bombardier та автобус Solaris Urbino з двигуном Euro6 – найнижчі викиди серед двигунів внутрішнього згорання.

Звісно, що в кожного міста є своя розмальовка транспорту. Якщо у Варшаві це червоно-жовтий транспорт, то у Кракові синьо-білий, а Перемишль червоно-білий

Трохи схожі кольори у Вроцлаві. Все ж кольорів менше ніж міст тому доводиться повторюватися 🙂
Це модернізовані вагони

Краків. Виділена смугу руху для трамваїв та автобусів на старій вузькій вулиці. Трамваю не заважають автомобілі, мінімізується ризик ДТП на коліях. Трамвай приїде за графіком, трамвай не стоїть у заторах. На жаль, в Україні ще досі так не роблять

Перехрестя з спеціальними світлофорами для трамваїв та автобусів

І з світлофорами для велосипедистів. Ні, це не Голландія, це Вроцлав

Стан трамвайних колій

Сьогодні мабуть кожне польське місто має ось такі «розумні» світлофори з камерами.
Вони забезпечують пріоритетний проїзд перехрестя для громадського транспорту – трамвай не стоїть на червоне, а майже завжди йому горить зелений сигнал.
Вся інформація від них надходить в центри керування рухом. В Україні такий ЦКР з’явився поки що лише у Львові

Ось як працює такий центр керування рухом у Кракові.
Це ще один спосіб зробити громадський транспорт зручним і прогнозованим

У Кракові понад 200 трамвайних зупинок мають табло із відліком до прибуття наступного трамваю. Зверніть увагу скільки через цю зупинку проходить трамвайних маршрутів 🙂
У нас це були б маршрутки і маршрутів було б втричі більше
№69 – нічний маршрут

Ось це новенькі трамваї Шкода (Skoda), які їздять у Вроцлаві

Ця вулиця не зовсім відповідає нормам по ширині проїжджої частини для авто та для трамваїв.
У міської влади був вибір: робити 2 широкі смуги + стихійне паркування на дорозі, і трамваї тягнулися б в заторі з машинами, чи зробити 4 вужчі смуги, але з пріоритетом для трамваю.
Результат бачите самі. Автомобілі стоять у заторі, а трамвай їх швидко минає

Ще одна така вулиця з виділеною смугою для громадського транспорту

Вроцлав

Варшава

Зручна посадка в один рівень з підлогою трамвая

На кінцевих зупинках на околицях міста є ось такі МАФи де водії можуть зайти випити чаю, сходити у вбиральню

Нові трамвайні лінії у Польщі будують за найсучаснішими технологіями. Це так зване zielone torowisko – зелена колія. Вона максимально екологічна, вона естетична і тут досягнули найвищого рівня поглинання шуму. Коли їде трамвай ви чуєте хіба як пантограф(роги трамвая) шкребе по дроту. Ніякого гуркоту від коліс і вібрації.
На жаль, як ви вже здогадуєтеся в нас до такого не доросли, хоча технологія зовсім не складна

Краків, Польща. Близько 400км від Львова

До речі, пасажири відчиняють двері самотужки. Після повної зупинки трамвая/автобуса спрацьовує розблокування дверей. А при старті двері блокуються. Пасажир повинен просто натиснути відповідну кнопку і двері відчиняться. Не плутайте з кнопкою «Сигнал до водія»!
Тобто польські водії мають мінімум роботи – просто їхати. Вони не продають квитки(дуже рідкісні випадки), вони не відчиняють і не зачиняють двері, не базарять по телефону, не курять, не матюкають пасажирів, не рахують готівку і не збирають її, не заправляють автобус і не миють його. Для останнього є інші працівники депо/автопарку

Корисно це влітку і взимку – в салон мінімально потрапляє гаряче повітря, і мінімально виходить тепле повітря. Особливо коли трамвай/автобус стоїть 5-10хв. на кінцевій з відкритими дверима і холод з снігом чи гаряче повітря потрапляє через усі двері. Брррр. А так, захотіли зайти – натиснули кнопку – відкрилися потрібні двері – за декілька секунд самі зачинилися

В салоні вагону Pesa

Всередині найновіших трамваїв та автобусів є ось такі табло, які показують перелік усіх зупинок і зворотній відлік до кожної наступної

Реклама на трамваях трапляється, але вона охайна, і … точних даних не маю, але в рекламі не більше 40% вагонів. На око.
Тут розмістили соціальну рекламу про безпеку руху. Станеш на шляху трамваю – смерть тобі!

АВТОБУСИ

До 2020 року у всіх містах Польщі рухомий склад автобусів має бути тільки низькопідлоговий.
У Кракові цього досягли вже у цьому році

Ось також видно квитковий автомат(праворуч великий жовтий) в якому ви можете придбати квитки. В цьому автобусі водій квитків не продає. А якщо продає, то їхня вартість буде дорожчою і там тільки 1 вид квитків.
Мабуть читач який не знає, задумався: як це один вид квитків? А скільки ж їх має бути?
Про це напишу далі

У більшості(понад 90%) рухомого складу є електронне табло на якому навіть в сонячний день чітко видно маршрут і номер. Вказують тут лише 1 напрямок руху до якого зараз прямує автобус/трамвай. На кінцевій напис змінюється на іншу кінцеву

На табло цього автобуса крім напрямку руху, зазначено ще й те, що маршрут змінено.
Зазвичай це пишуть коли автобус чи трамвай їдуть в об’їзд у зв’язку з ремонтами вулиць

А на цьому пише ще й через скільки хвилин цей автобус відправиться. Жир! 🙂

Зацініть як близько до тротуару під’їхав цей автобус

Гібридний автобус Solaris: має звичайний двигун + електромотор.
В останній рік в польських містах почали з’являтися ще й повністю електричні автобуси

Перший автобус від’їхав, а за ним чемно під’їжджає наступний, бо місця для двох на зупинці нема.
Посадка/висадка пасажирів тільки в межах зупинки. А тепер згадайте як це відбувається у нас…

Спеціальний маршрут на час ремонту вулиці

Смуга руху для автобусів і таксі. Також дозволений правий поворот для інших видів транспорту, але пропустивши вперед автобус

Автобусні смуги руху

Місто Жешув (або Ряшів). Населення приблизно як в Тернополі. Тут теж нема маршруток

Це новенькі автобуси Mercedes Citaro CNG – означає, що їздять на стисненому газі

Новий(2014) автобус Mercedes Conecto G (гармошка) у Кракові. Їх закупила приватна компанія-перевізник. Хоча ви б цього і не знали якби я не написав. 🙂 Відрізнити рухомий склад одного перевізника від іншого неможливо, бо місто ставить вимогу однакового фарбування кузова. Про це я писав вище.
Загалом в польських містах приватних перевізників на міських маршрутах мало.
Їхній хліб приміські та міжміські перевезення

Відео про інші нові автобуси в Кракові

В кабіні водія нема зайвих предметів. Ніяких файликів, картонок, амулетів, ікон, забавок і т.п.

У трамваях теж саме. Нема ніяких шторок, календарів, CD-шок, кришечок від пива, голих баб і т.п.

В маленькому(65 000 мешканців) прикордонному Перемишлі(100км від Львова) теж нема маршруток

І електротранспорту тут, на жаль, нема. Їздять тільки автобуси

Існують і ось такі автобусики. Їздять вони в межах великих районів міст. Це якби у Львові існував маршрут який би їздив тільки по Сихову. Маршрут у них доволі короткий до 4км в один бік.
Їхня функція підвезти людей до метро/трамваю/автобуса

Зупинка приватних перевізників = маршруток

А ось це польські маршрутки. Їздять на приміських маршрутах де невеликий пасажиропотік. Переважно їздять у якісь туристичні місцини, села. Там можна їздити тільки сидячи, в кожного крісла є ремінь безпеки. В багатьох маршрутках є кондиціонер. Зупинка на вимогу як і у нас, але зупиняються вони лише на зупинках, а не будь-де. Діють в них окремі квитки-чеки. Контролерів нема, бо водій сам всім продає квитки.

Хоча існують й ось такі приміські автобуси. Але вони обслуговують більші пасажиропотоки і міста (наприклад Львів-Дрогобич або Київ-Славутич)

НА ЗУПИНЦІ

Зупинка біля центрального вокзалу. З цього боку автобуси, з іншого трамваї. До будівлі вокзалу всього 15м – ви одразу потрапляєте на цю зупинку. Ніяких кіосків, торгівлі, таксистів-бамбіл чи інших бариг

Нова варшавська зупинка

Найпростіші зупинки. Не нові

Пасажири під захистом на зупинці. Зупинка відповідного розміру, бо тут великий пасажиропотік.
У нас встановлюють один куций павільйон в який заледве вміщається 10 осіб. Це якщо його встановлюють

У павільйоні є детальний розклад по кожному маршруту, перелік зупинок, якими вулицями їде, куди дзвонити за потреби

Інформація про зміни маршрутів та про введення тимчасових маршрутів

Детальні розклади та інша корисна інформація. Якщо розклад надруковано на жовтому папері це означає, що автобус чи трамвай їде за зміненим маршрутом у зв’язку з ремонтами.
До речі, в Кракові (і в більшості міст де є понад 1 вид транспорту) діє градаційна система нумерації. Трамваї мають номери від 1 до 99. При цьому швидкісні лінії це номери від 70-го, нічні від 60 до 69. Автобуси від 100 до 900. Вони поділяються на звичайні, експреси, додаткові, тимчасові, приміські лінії і т.п. Все дуже кльово і легко запам’ятати

Чому в них транспорт виглядає їздить добре?

Все дуже просто. Місто виступає замовником перевезень. Визначає пасажиропотоки, формує маршрути, проводить тендери, … і платить за виконану транспортну роботу! Тобто за кількість кілометрів, яку проїхав кожен автобус/трамвай. В це входить також усі супутні витрати. Зарплата, пальне, обслуговування, і т.д.

Собівартість 1км у Кракові становить понад 8 злотих. Квиток коштує третину від цієї суми.
Тобто пасажири сплачують лише частину вартості послуги. Решту коштів доплачує місто. Ця сума не завжди повна. Можуть надати трохи менше ніж мало бути. У 2012 році Краків отримав з продажу квитків та проїзних тривалої дії 236,7 mln zł, що покриває 60% витрат.

Загальні витрати на транспорт склали 417 mln zł.
У 2015 бюджет Кракова становить 3,534 mld zł, 11,8% – витрати на громадський транспорт. В статті про доходи зазначається, що найбільше податків в міський бюджет надходить від податку на нерухомість, на другому місці продаж квитків і проїзних, на третьому місці прибутковий податок з громадян.

А що у нас?

Місто теж замовник послуг, але не платить нікому за виконану транспортну роботу. Звісно не можна звинувачувати лише владу міста у цьому. В нашій країні дуже хренова економіка і найтупіша система розподілу податків – фактично всі зароблені містом гроші(80+ %) ідуть в центральний київський котел. Повертається звідти до міст дуже мало коштів.

Також міські пасажирські перевезення у 90-х перетворилися на бізнес. Маршрутки.

А який бізнес буде працювати собі у збиток? Відповідно маршруток нема ввечері, бо їх вже не напакуєш так як впродовж дня. А це менше грошей = збитки. А в нас держава соціальних подачок = вагон безоплатних пасажирів. Центральна влада вже 20 з гаком років не може вирішити цю проблему – зменшити кількість пасажирів, які не платять за проїзд.

Держава ці кошти(за перевезення безоплатних пасажирів) не відшкодовує приватним перевізникам. Крім того в нашому громадському транспорті нема сучасної системи обліку пасажирів – Е-квитка. Це так коротко…

КВИТКИ

Їх можна придбати навіть через телефон – SMS або через мобільний інтернет

Можна відсканувати QR-код в салоні і таким чином придбати. На жаль, в цих двох випадках вибір квитків/тарифів обмежений

Важливо знати: в польських містах діє однаковий принцип оплати поїздки.
Найперше – квитки та проїзні тривалого періоду діють на всі міські види транспорту.
Відповідно у всіх цих видах транспорту єдиний тариф.

Мешканці, які постійно користуються громадським транспортом, не купують квитки щодня як це робити ви. Ні, вони не зайці, в них є Е-квитки – проїзні тривалої дії (місяць, два, квартал, пів року, рік).

Наприклад у Кракові цей Е-Квиток називається Krakowska Karta Miejska – KKM.
Ви просто поповнюєте її на певну суму і їздите допоки кошти не вичерпаються. Фактично як рахунок на мобільному телефоні. Понад 300 000 краків’ян мають цю картку.

Крім того там ще й тариф дешевший. Якщо разовий квиток коштує 3,40 злотих, то з карткою це буде коштувати 2,80 (суми приблизні). По суті вам надається знижка і цим вас заохочують користуватися ГТ і карткою. І ви ще й маєте безлімітну(або лімітовану, залежно від обраного вами тарифу) кількість пересадок між усіма видами міського транспорту!!!

І така система діє в Польщі ще з 70-х років! Уявіть собі!

Звісно ККМ з’явилася нещодавно, але до її появи люди купували «картонні» карточки, які працювали за таким самим принципом.
Звісно є ще й гнучка тарифна система: одноразові квитки, добові квитки, 48, 72, 96 годин, тижневі, групові, сімейні. Студенти та пенсіонери до 70-ти років платять пільговий тариф – 50% вартості.

Безкоштовний проїзд мають, здається, 12 чи 16 категорій громадян. Загалом у всьому ЄС дуже схожа ситуація з тарифною системою і квитками.

В Україні це 36+ категорій і всі пенсіонери. Безкоштовно. Не дивно чому у нас такий транспорт.

Новий автомат поповнення ККМ та продажу квитків

Виглядають квитки ось так. Зроблені з твердого паперу із захисною смужкою

А картки пластикові

Вартість проїзду не є дорогою!

Не треба перераховувати у гривнях.

Наприклад у Кракові з ККМ місяць поїздок в межах міста на всіх маршрутах, з безлімітною кількістю пересадок у всі дні тижня обійдеться(https://ebilet.kkm.krakow.pl/ebilet/KKM/Cennik) у 89zl. При зарплаті, скажімо 1700zl

У Львові ж чи деінде в Україні неможливо їздити усіма видами транспорту з єдиним проїзним/карткою, і мати при цьому безлімітну кількість пересадок.

Якщо у вас зарплата 1700грн., то ви витратите мінімум 120грн. роблячи тільки 2 пересадки(загалом 4 поїздки: 2 вдень+2 ввечері).

Отже, якщо взяти 1 до 1, то українці витрачають на транспорт більше. При цьому нема системи знижок і пересадок, а сам транспорт дуже убогий і абсолютно не прогнозований за винятком метро в двох містах.

Пасажирам нагадують про валідацію квитків. У нас це називається: передайте на компостер.
Наслідки для тих, хто не завалідує квиток одразу після посадки – штраф.
Якщо «заєць» не оплатить штраф у встановлений термін його занесуть у спеціальний реєстр і чекає:
відмова у наданні кредиту, відмова у покупці чогось в кредит, відключення телефону та інтернету та інше

Квиткомат(білий). У водія цього автобуса квиток вже не придбаєш. Не змогли придбати квиток – це ваші проблеми. Контролери не будуть нічого слухати

Над тими дверима де розташований квиткомат ззовні є велика наліпка, яка сповіщає про це пасажирів

Ось так виглядають нові валідатори. Паперові квитки запихаються у дірку і на них з’являється(термодрук) дата, час, номер маршруту, номер вагону. Для власників ККМ потрібно просто приставити картку або гаманець з карткою до валідатора за принципом PayPass

ВЕЛОСИПЕД

Це теж транспорт

Їздять тут молоді, старші, і значно більше ніж в нас

В польських містах вже сотні кілометрів велодоріжок і велосмуг. У Львові наразі 40км

Громадський велопрокат існує в понад 10 містах Польщі. Найбільший і один з кращих в ЄС – у Варшаві. Черга за велосипедами у столиці

Велопрокат у Кракові. Наразі Краків займає 6 місце серед польських міст за рівнем використання. Та вже у 2015 році вони поставили собі за мету бути другими після Варшави.

Важливо знати, що такі велопрокати розраховані саме на мешканців міст, а не на туристів!

Щоб взяти на прокат велосипед туристу доведеться добре попітніти. В принципі як і пересічному мешканцю, якщо він попередньо не зареєструвався і не отримав право користування. Це зроблено з метою унеможливлення крадіжок. Якщо велосипед не повернеться на якусь станцію прокату компанія буде точно знати, який це велосипед і яка особа його орендувала. Відповідно буде до кого висунути претензії / звинувачення. Переважно просто стягується з рахунку цієї особи вартість велосипеда у випадку крадіжки

Є велопрокат і у Вроцлаві

Зручність для велосипедистів на перехресті

Перехрестя з велосипедним рухом у Вроцлаві. Українські постсовкові проектанти ніколи так не зроблять. Для них велосипед – це тільки в парку на вихідних покататися

В наших ПДР досі нема спеціальних знаків для велосипедного руху 🙁

Поляки їздять велосипедами на роботу, а українці?

ТАКСІ

Всі різні. Переважно не тоновані вікна. Завжди чисті. Не накурено.
На вікні всіх машин є ось така інформація

Лічильники також є у всіх машинах. Завжди на видному місці

А також інформація про водія який вас обслуговує

ПАРКУВАННЯ

Оплата за паркування проводиться тільки через паркомат! Ніяких паркувальників людей там нема.

За порушення правил паркування, а також за несплату за паркування вас обов’язково оштрафують.

Це ще й чудове наповнення бюджету. В Польщі, як і по всьому ЄС, штрафуванням водіїв не займається ДАІ чи поліцаї, а ось такі працівники спеціального управління міської ради. Вони ходять, дивляться чи є чек під лобовим склом, чи не порушив водії вимоги знаків, чи не перестояв дозволений час паркування. Знайшли порушника – сфотографували. Ніякого контакту з водієм. Йому чи їй просто прийде лист поштою з фото порушення і вимогою оплатити штраф.

В певних випадках працюють ще й евакуатори, але не часто.

Нагадаю, що в Україні це заборонено. Заборонена фото і відеофіксація порушення ПДР, заборонена евакуація(крім деяких випадків і то це переміщення, а не евакуація).

Протокол порушення може і мусить(абсурд) скласти тільки працівник ДАІ, і тільки за присутності водія… словом країна в якій можна порушувати практично все і нічого вам за це не буде.

До слова, навіть у Росії дозволено штрафування за фото і відео матеріалами, а також евакуація. А у нас заборонено.
Працівник муніципальної служби в Кракові:

Талон на паркування завжди має лежати догори текстом під лобовим склом

Є ось такі стоянки KISS + RIDE – Цілуй та їдь. Дозволено стояти до 5 або 15хв залежно від місця

Як ви зрозуміли громадський транспорт у нас… жахливий. Якщо це можна назвати транспортом.

Змінити ситуацію на краще можливо, але для цього потрібні зміни у законодавстві України. Зокрема Про міський електричний транспорт(трамваї, тролейбуси), Про автомобільний транспорт(автобуси), постанови КМУ, державні будівельні норми, інші дотичні закони і підзаконні акти.

Потрібно також зменшити кількість категорій громадян, які користуються безкоштовним проїздом. Навіть в Росії їх менше ніж в нас. Пенсіонери повинні платити 50% вартості проїзду. Безкоштовний сир у мишоловці.

Самотужки міста ніколи не зможуть змінити ситуацію з громадським транспортом.

Ось тут трохи більше про це написано: http://ekvytok.lviv.ua/some-calculations-of-cost/

А ось тут написано, які зміни потрібні: http://ekvytok.lviv.ua/appeal-to-city-carriers/
Цей приклад зі Львова, але підійде для більшості міст.

Цікаво як організовані перевезення у Вроцлаві і фінансова складова в бюджеті:
http://ekvytok.lviv.ua/transport-in-wroclaw/

Якщо вам цікаво дізнатися про фінансову складову міських пасажирських перевезень у німців клацайте це посилання:http://ekvytok.lviv.ua/how-it-works-in-leipzig/

Як запровадили електронний квиток у Латвії: http://ekvytok.lviv.ua/e-ticket-in-riga-latvia/

ПРОХАННЯ: якщо у вас в друзях(ВК, facebook, Google+) є народні депутати, міністри, мери міст надішліть їм посилання на цей допис!
Поширення цього допису у соціальних мережах вітається! Максимальний репост 🙂

ВИ МОЖЕТЕ КОМЕНТУВАТИ ЦЕЙ ДОПИС ТУТ ОБРАВШИ ВАШ ПРОФІЛЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (facebook, Google+ та інші)

УЛИЦА, ЗЕЛЁНАЯ ДУШОЙ

nachaloin_09

Вокруг городских коммуникационных пространств, в первую очередь – улиц, традиционно возникает немало проблем. Даже при самом беглом опросе горожан в числе основных, скорее всего, прозвучат претензии к качеству асфальта на проезжей части, жалобы на необустроенность тротуаров и небезопасность переходов, вспомнят о проблемах со стоянками и, конечно, не забудут о проблемах с уборкой снега в зимний период.

Мало для кого улица будет отнесена к одной из актуальных областей распространения зелёных технологий. При этом сразу хочу предостеречь любителей-озеленителей, непременно стремящихся пристроить какую-нибудь цветочную композицию на улицу – этот текст не для вас.

Зелёный ресурс общественного транспорта

Подойдём к улице как к пространству с немалым ресурсом для распространения зелёных технологий. Улица может быть наполнена новым смыслом и обрести достойную роль в экосистеме города. Конечно, для этого неплохо бы правильно расставить акценты и задуматься над тем, почему улицы во многих странах мира перестали быть пространством экстрима, а превратились в гармоничную среду с человеческими приоритетами и гарантиями устойчивого развития.

Один из важнейших признаков «зелёности» городских улиц в европейских странах – паритетный баланс между общественным транспортом (чаще всего электротранспортом и транспортом, работающим на газе), велосипедным и пешеходным движением, с одной стороны, и движением автомобильного транспорта, – с другой. Новая, очевидно «зелёная» тенденция смещения акцентов в сторону дружественных природе видов передвижения утвердилась в Европе в последние 20 лет.

Зримым проявлением реального внимания городских властей и специалистов многих стран к экологии стала модернизация и гуманизация общественного транспорта. Как ни удивительно, но в Европе автомобиль перестал доминировать на улице! И как актуален такой подход для многих российских городов, задыхающихся от стремительно нарастающего числа машин и всё чаще балансирующих на грани полного транспортного коллапса!

Сам факт многократного повышения роли общественного транспорта не стал бы реальностью без изменения структуры уличного пространства. Рельсовый транспорт нового поколения обрёл полосы движения с зелёным, природным основанием. Эти вновь созданные зелёные полосы, став продолжением живой природы в городском ландшафте, способствовали тому, что на улицах не просто исчезли осадки, выпадающие в виде луж, но и прибавилась поглощающая эти осадки масса растительности, позитивно влияющая и на сокращение загазованности городских улиц.

2.Барселона. Gran Via de les Catalanas.

Воплощённый проект нового проспекта Gran Via de les Corts Catalanas в восточной части Барселоны достаточно убедительно представляет столь радикальный шаг в сторону не только изменения поперечного профиля улицы, но и наполнения её полноценной жизнью. В центральную часть проспекта вернулась основательно подзабытая тема прогулочного зелёного бульвара с высокими деревьями по сторонам и полосами велосипедного движения, а за деревьями со стороны дорог для автомобильного движения появились полосы движения трамвая.

Столь же характерную экологическую реконструкцию претерпели и новые городские магистрали в экспериментальном районе Берлина Adlershof. Здесь, по широкой, покрытой газоном разделительной полосе шириной почти 20 метров, проложены рельсы для движения трамвая. Вид самой улицы больше напоминает красивый зелёный променад с трамвайными остановками. Прессинг автомобильного движения по обеим сторонам от него – прекращён.

Эти и многие другие примеры из зарубежной практики неоднократно подтверждают то, что улицы, ещё вчера бывшие проблемными, могут пережить «зелёное» возрождение. И никакие сомнения относительно размеров дополнительных затрат на обустройство полноценных коммуникаций не смогли остановить движение европейских городов к устойчивой среде.

1.Барселона. Gran Via de les Corts Catalanas.

Конечно, учёт климатических условий необходим при выборе ассортимента растительности в структуре зелёных полос для прокладки трамвайных путей. Но ещё важнее преодолеть тяжёлую массу стереотипов в сознании людей, принимающих решения о создании полноценных дорог. Включая поспешный и опрометчивый отказ от трамвайных полос под предлогом их неудобства для езды на автомобилях.

Впрочем, не всё так плохо и в нашей стране. Движение по созданию выделенных полос для общественного транспорта уже начало доказывать определённую состоятельность. Жаль, что пока мало кто из чиновников принимает на веру проекты уличного благоустройства с использованием дополнительных природных экранов между полосами движения общественного и автомобильного транспорта.

Основной ресурс в этом подходе заключён в создании качественно новой пространственной структуры улиц с использованием природного каркаса. Зелёные экраны, которые, например, в Нанте при реконструкции проспекта Шарля де Голля были размещены вдоль полос движения общественного транспорта, смогли повлиять и на характеристики воздуха, и на параметры шума, не говоря уже о включении в зелёный контур города дополнительных масс растительности. А главное – сам общественный транспорт для человека приобрёл дополнительную психологическую комфортность, существенно потеснив в массовом сознании автомобиль.

Велосипед – это хорошо

Преодоление сомнений относительно возможности организации в городах велосипедного движения происходит неизбежно, стоит только однажды присмотреться к подобным процессам за рубежом. Зелёные приоритеты, провозглашённые там, привели к пересмотру структуры городских коммуникационных пространств, частично сократив пространства для автомобильного движения и обеспечив вместо них полосы для движения на велосипедах.

Скандинавские страны, где со снегом и низкими температурами зимой ситуация посложнее нашей, не просто не остались в стороне от этого движения, но и стабильно входят в число его лидеров, на деле подтверждая свою приверженность идеалам сохранения природы и поддержания окружающей среды на самом высоком уровне.

Скандинавские города остаются пригодными для велодвижения и в зимний период благодаря эффективной уборке снега и посыпке велодорожек каменной крошкой. Зелёная идеология организации велодвижения проявляется и в том, что полосы, предназначенные для велосипедистов, отделяются посадками высокой растительности, что, опять же, не проходит бесследно для экологии коммуникационных пространств.

Поиск пространственного ресурса для продвижения зелёных технологий не исключает и вариант, когда на смену одному виду коммуникации, устаревшему и утратившему изначальную роль, приходит другой, ориентированный в будущее. К числу подобных примеров можно уверенно отнести реализованный вдоль улицы Rautatiekatu (Хельсинки) новый велосипедно-пешеходный зелёный променад. Он был создан в довольно мрачном каменном каньоне – на месте бывшей ветки железной дороги. Но его выгодное расположение между двух оживлённых проспектов сыграло решающую роль в превращении из старого и проблемного участка в уголок благоприятной городской среды.

14.-Хельсинки.-Велосипедно-пешеходный-променад1.

Похожую практику использовали при обустройстве новых велосипедно-пешеходных треков на бывших промышленных территориях в районе Цюрих-Норд, где, не разбирая старого железнодорожного полотна, прямо в его контуре с сохранёнными рельсами устроили удобные дорожки для передвижения людей. Реально – зелёные технологии вместо проблем со старой ржавой веткой.

Человек под защитой природы

Фактор психологической защищённости и зримой зелёной идеологии улицы крайне важен для человека в оживлённых коммуникационных пространствах. Например, европейская практика прекратила планомерное вытеснение человека с тротуаров. Сегодня европейские пешеходы защищены благодаря разумно преобразованной структуре уличного пространства.

Контейнерное озеленение, системы многоуровневых кашпо и зелёных экранов смогли превратить современные улицы крупных городов в зоны, комфортные для человека. Теперь жители европейских городов вспомнили о том, как прекрасны неспешные прогулки вдоль родных улиц.

18.-Хельсинки.-Новые-мобильные-зеленые-технологии1.

На средства, выделяемые ныне на украшение улиц однолетними цветами, вполне можно создать систему мобильного структурирования пешеходного пространства, способную сделать его реально комфортным. Многочисленные примеры с использованием контейнерного озеленения скандинавских городов подтверждают, что это возможно. Но речь должна идти именно о мобильном варианте ландшафтного обустройства городских улиц, так как создание любых монументально-декоративных композиций заметно сокращает возможности гибкого использования пространства.

В условиях северного климата нельзя забывать, что ландшафт городских улиц должен устраивать человека не только тёплым летом, но и снежной зимой. Скандинавский опыт, рассматривающий зимнюю улицу как пространство для альтернативного ландшафтного дизайна, давно и всерьёз переставил акценты на возможности сохранения зелёной (хвойной) массы в холодное время года.

Наверное, к числу одного наиболее из радикальных решений, используемых в международной практике в трактовке зелёной философии улицы, можно отнести превращение автомобильных полос в прогулочный променад. Яркий пример – береговые магистрали в Рио-де-Жанейро, где в выходные дни из восьми полос движения автотранспорту выделяется лишь четыре, а остальные отдаются во власть горожан.

Автомобиль – не роскошь, а средство

В век зелёных технологий обустройство среды без конфликта между пешеходом и автомобилем становится реальным благодаря последовательному совершенствованию структуры уличного пространства. Мировая практика демонстрирует немало примеров в создании коммуникационных зон, где пешеходы и транспорт не мешают друг другу. Для этого пригодными становятся и эффективные акустические экраны, как, например, на виадуке в районе Ruoholahti в Хельсинки, и модули с растительностью, структурирующие крайнюю полосу проезжей части улиц вдоль пешеходных полос на обустроенные места парковки.

Постепенное преодоление в менталитете европейского жителя «комплекса обладания автомобилем» и приобщение к передвижению по городу более экологичными вариантами транспорта не раз становились темами профессиональных дискуссий. Роль зелёных технологий в превращении улиц в разумно сбалансированное пешеходно-транспортное пространство становится всё более заметной, возвращая реальные экологические ценности на цивилизованный уровень.

8.Экологический район Viikki, Хельсинки. Велопарковка1.

В связи с этим возникает реальная необходимость учиться приёмам зелёного структурирования уличного пространства по более гуманной логике. Современным отечественным специалистам-ландшафтникам (и дорожникам) требуется корректировка сложившихся представлений, а то и всего менталитета. В ином случае экспансия машин в городских коммуникационных пространствах рискует продолжиться, отодвигая зелёные надежды всё дальше и дальше.

 

http://green-city.su/ulica-zelyonaya-dushoj/

 

 

Как в Таллине сделали бесплатным общественный транспорт

Как в Таллине сделали бесплатным общественный транспорт

Таллин стал первой европейской столицей, жители которой не платят за проезд в общественном транспорте. Городское собрание пошло на подобные нововведения, чтобы увеличить количество налогоплательщиков, снизить уровень пробок и дать горожанам возможность перемещаться свободнее. 

Бесплатный транспорт

В 1997 году бельгийский городок Хассельт оказался в центре общеевропейского внимания: местные власти отменили плату за проезд в общественном транспорте. Позже его примеру последовали немецкие города Люббен и Темплин, шведские Эвертернео и Кируна, столица Аландского архипелага Мариехамн и французский городок Обань.

В Таллине процесс перехода на систему бесплатного транспорта начался весной 2012 года — тогда 75% горожан поддержали идею мэра Эдгара Сависаара на общегородском референдуме. Аналитики подсчитали, что транспортная реформа позволит малообеспеченным жителям активнее участвовать в рынке труда, снизит транспортную загруженность центра города на 15% и увеличит количество налогоплательщиков, поскольку многим горожанам придётся получить постоянную регистрацию.

На просчёт рисков и составление прогнозов у чиновников ушло восемь месяцев. Основное сомнение критиков после принятия новой схемы касалось ее потенциальной убыточности — поддержание транспортной системы столицы Эстонии требует 53 миллионов евро в год. Доход от продажи билетов резидентам тоже не мог её содержать: он приносил всего 12 миллионов евро, и ещё пять миллионов поступало от незарегистрированных таллинцев. Остальное финансирование шло из городского бюджета.

Зарегистрируйся в Таллине

Общественный транспорт Таллина официально стал бесплатным в начале 2013 года. Для популяризации реформы городские власти выпустили патриотичные плакаты со слоганом «Зарегистрируйся в Таллине». Жители города, эстонские студенты и лица старше 65 лет стали бесплатно ездить на автобусах, троллейбусах, трамваях и пригородных электричках, предъявляя единый проездной. Его стоимость — два евро, заказать можно через интернет, указав паспортные данные. Все остальные — туристы и те, кто живёт в Таллине без прописки, — могут пользоваться проездным для оплаты поездок, просто пополняя счёт карты.

«С момента проведения референдума количество желающих узаконить свои отношения с Таллином постоянно увеличивается: с марта 2012 года население города выросло на 16 тысяч человек. По приблизительным подсчётам, каждая новая тысяча резидентов приносит в городской бюджет около миллиона евро в год. Так что затраты транспортной системы окупились с уверенным плюсом. Теперь 60% расходов на общественный транспорт субсидируют власти Таллина, а 40 % покрывают благодаря выросшей стоимости парковки и налогам. На количество личных автомобилей нововведения не сильно повлияли — последние четыре года оно только растёт. Впрочем, дорожная ситуация от этого не ухудшается — в зависимости от времени суток и сезона автовладельцы стали чаще использовать бесплатную альтернативу — общественный транспорт, — и уровень пробок постепенно снижается», говорит Allan Alakula глава офиса Европейского союза в Таллине.

Мэр Эдгар Сависаар отметил, что ещё в первую неделю действия закона автоматические датчики транспортных потоков зафиксировали, что автомобильная активность в центре города снизилась на 7%, а заполняемость общественного транспорта увеличилась на 11–12%. Люди чаще выезжают в центр города по выходным, чтобы провести время в ресторанах и торговых центрах и потратить сэкономленную за счёт бесплатного проезда «13-ю зарплату» — по словам правительства, благодаря новой системе можно в среднем сохранить одно месячное жалованье.

Благодаря доступности транспорта и его организованной работе число пассажиров внутрегородских маршрутов выросло на девять тысяч, почти достигнув запланированной планки в 10 %, а объём перевозок загородных электричек увеличился в четыре раза.

Жюри Международного инновационного конкурса городов в Гуанчжоу включило таллинский проект бесплатного общественного транспорта в топ-30 самых важных и интересных в мире.

Сегодня примеру эстонской столицы следуют многие европейские страны: в маленьких городах Польши и Румынии переход на новую схему уже произошёл, а в крупных, типа Варшавы, для постоянных резидентов вводятся скидки на проезд.

http://kievvlast.com.ua/mega/kak_v_talline_sdelali_besplatnim_obshhestvennij_transport23493.html