Архів позначки: забруднення

Чому в Дніпрі позеленіла вода або забруднення як національна проблема


Вода у Дніпрі 3 серпня 2018 року, Україна
Вода у Дніпрі 3 серпня 2018 року, Україна

 

Чому у Дніпрі не можна купатися? Чому забруднення Дніпра є питанням національної безпеки? Хто є головним забруднювачем однієї з найбільших річок Європи? Чому очистивши Дніпро, Україна зможе вирішити левову частку своїх проблем? Про це у розмові із головою екологічної організації «Зелений світ – Друзі Землі» Олексієм Ангурцем.

Цвітіння води у Дніпрі через забруднення
Цвітіння води у Дніпрі через забруднення 

– Так зване «цвітіння» річки Дніпро і інших водойм України в спекотні літні місяці є вибухом розмноження сукупності видів синьо-зелених водоростей, або як їх прийнято називати зараз ціанобактерій. При значному збільшенні біомаси водоростей (до 500 г/м3 і вище) починає проявлятися біологічне забруднення, внаслідок чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її колір, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючого у водну товщу сонячного світла.

У воді з’являються токсичні сполуки і велика кількість органічних речовин, які створюють живильне середовище для бактерій, в тому числі й патогенних. Вода зазвичай набуває затхлого неприємного запаху. Виникає дефіцит розчинного кисню, що призводить до загибелі риби і інших мешканців водойм.

– Хто є головним забруднювачем Дніпра?

– Критичний стан Дніпра є результатом довгої дії низки факторів. Господарська діяльність людини, кардинальна зміна гідрологічного режиму та значні постійно діючі хімічні та радіаційні забруднення протягом майже 80 років значно погіршили стан екосистем басейну ріки. Тобто «винними» є і промислові підприємства, і погано очищенні побутові стоки, і розорані землі, і будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ, де немає достатнього руху води. Нажаль практично кожен з нас є забруднювачем коли використовує хімічні миючі засоби, такі як пральні порошки з вмістом фосфату.

– Як це відображається на людях, які живуть на берегах Дніпра?

– Забруднення Дніпра та інших водойм відображається на економіці країни в цілому і дуже б’є по здоров’ю усього населення. Вода з під крана практично скрізь не відповідає стандарту «вода питна». І це не тільки через зношеність інфраструктури, а й через забруднення усіх вод, зокрема і підземних.

Вченими також доведено, що синтетичні миючі засоби (СМЗ) мають негативний вплив на здоров’я людей, зокрема викликаючи алергію.

Ще одним негативним аспектом є неможливість використовувати рекреаційний потенціал Дніпра через «цвітіння». Значна кількість пляжів у липні-серпні закрита саме з цієї причини.

Забруднення води, Україна
Забруднення води, Україна 

– Як це впливає на стан Чорного моря?

– Зрозуміло, що Дніпро несе свої води та значну кількість отриманих забруднень в Чорне море. А це означає не тільки негативний вплив на екосистему моря, а й зменшення туристичного потенціалу нашої країни.

– Як ви оцінюєте рівень забрудненості Дніпра як екологічну проблему?

– Площа басейну Дніпра в межах України – понад 290 тисяч кілометрів квадратних. Водою Дніпра користується близько 70% населення країни. Ці цифри роблять зрозумілим той факт, наскільки Дніпро важливий для нас.

Поганий стан річки не просто проблема людей які мешкають на її берегах. Це питання національної безпеки і стратегічний запас прісної води України. Саме тому повернення до здорового стану Дніпра має стати завданням для всієї країни.

– Що треба зробити, щоб розпочати реальний процес очищення річки?

– Потрібен національний узгоджений план дій. Він має включати і зниження промислового забруднення і обмеження використання мийних засобів з вмістом фосфору і заходи по відновленню гідрологічного режиму в межах всього басейну Дніпра. Ситуація потребує широкого фахового обговорення із залученням спеціалістів різного профілю. Перш за все потрібна сформована державна політика, яка визнає критичний стан Дніпра і закладе стратегічні напрямки по спасінню нашої головної водної артерії.

– Досвід яких країн та які інновації тут можуть бути корисними?

– Корисним для нас є приклад відновлення Рейну, який із «стічної канави» Європи знову перетворився на гордість країн які розташовані на його берегах. І це перш за все заслуга Німеччини.

Це знак для нас, що спільними зусиллями можливо повернути життя Дніпру.

Проте нема готового рецепту з виправлення ситуації. Стан Дніпра – це результат комплексу унікальних проблем, які не можна вирішити просто взявши за приклад відновлення будь-якої іншої річки. Нам слід взяти на озброєння технологічні рішення передових країн, проте вирішення нам потрібно знайти самим.

Воду річок Норвегії можна пити. Липень 2018 року, Норвегія
Воду річок Норвегії можна пити. Липень 2018 року, Норвегія 

Складність, багатоплановість і масштаб проблеми забруднення Дніпра чітко дає зрозуміти, що якщо Україна зможе очистити свою найбільшу річку, вона разом муситиме вирішити цілий комплекс хронічних болючих проблем напряму пов’язаних із умовами життя людей. А саме проблеми модернізації підприємств і встановлення тотального контролю над викидами; нормування, а то і заборони, використання пестицидів; сортування і переробки сміття; відлагодження повного санітарного контролю над береговою лінією; заборона використання шкідливих миючих засобів і створення ефективної системи очищення та контролю стічних вод.

За матеріалами

https://www.radiosvoboda.org/a/29413797.html

Воду Дніпропетровська – під громадський контроль

Широко відомо, що питна вода, яку п’ють мешканці Дніпропетровська і більшості територій області, може бути названа питною лише умовно. Очищення стоків також далеке від бажаного. За даними департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, якість очищення стічних вод в цілому незадовільна. Низка показників перевищує нормативи гранично допустимих скидів (ГДС) і не дозволяє назвати стічні води «нормативно-очищеними».

Яскраві приклади перевищення нормативів ГДС деякими комунальними підприємствами області, відповідальним за водозабезпечення:

– КП «Дніпроводоканал» (м. Дніпропетровськ) – перевищення за сухим залишком, хлоридами, амонійним азотом та фосфатами;

– КВП ДМР «Міськводоканал» (м. Дніпродзержинськ) – за фосфатами;

– КП «Павлоградводоканал» – за завислими речовинами, нафтопродуктами, нітратами, фосфатами та амонійним азотом;

– ДМП ВКГ «Дніпро – Західний Донбас» – за цинком;

– КП «Жовтоводський водоканал» – за загальним залізом і нітратами;

– КП «Марганецьке ВУВКГ» ДОР – за фосфатами;

– КП «Нікопольське ВУВКГ» НМР – за фосфатами;

– МКП «Орджонікідзевське ВУВКГ» – за нітратами та фосфатами.

Проблеми з водою неодноразово обговорювалися на засіданнях громадської екологічної ради. В результаті було вирішено створити Комісію з розробки пропозицій по поліпшенню ситуації у сфері водопідготовки, забезпечення питною водою належної якості та очищення господарчо-побутових стічних вод в Дніпропетровській області. Активісти вирішили розпочати з перевірки діяльності КП «Дніпроводоканал» та розробили програму перевірки підприємства.

Головними питаннями, які цікавлять громадських активістів, є реальна якість води та стоків, структура формування тарифу на питну воду, дані про планові ремонти та інформація про тендери на закупівлю витратних матеріалів для водопідготовки та очищення стоків.

З цією метою ще у листопаді 2014 року було написано звернення до керівника «Дніпроводоканалу» Костянтина Орла. Відповіді тоді отримано не було. Повторне звернення було направлено 12 березня 2015 року. Цього разу надійшов лист від в.о. директора Геннадія Деменіна (текст відповіді додається). Зараз експерти та активісти громадської ради працюють над отриманими даними.

Пропонуємо всім, хто хоче долучитися до обробки інформації, зробити це і особисто взяти участь у громадському контролі діяльності комунального підприємства “Дніпроводоканал”.

Відповідь в.о. директора КП “Дніпроводоканал”:

https://drive.google.com/file/d/0BwV8RpPUSxUUT2tRUkI2YUtVWkFPX2JIVWUzM0hVYTFlYy1F/view?usp=sharing

 

Хочемо в Європу? Треба моніторити довкілля за стандартами СЕО

17 лютого в Києві в стінах ВР відбулося засідання круглого столу «Перспективи впровадження стратегічної екологічної оцінки (СЕО) в Україні в контексті європейської інтеграції». На ньому підбивали підсумки міжнародної технічної допомоги «Розбудова спроможності до економічно обгрунтованого планування розвитку областей і міст України» (проект РЕОП). Реалізували його коштом Уряду Канади.

Вперше зробили СЕО двох документів – Стратегії розвитку Дніпропетровської області до 2020 року та Стратегії розвитку Львівської області до 2027 року.

Серед важливих індикаторів, котрі ретельно досліджували, були:

– викиди забруднюючих речовин в атмосферу;

– зміна клімату;

– стан водних ресурсів;

– біорозмаїття, флора та фауна;

– земельні ресурси;

– відходи.

Під час СЕО-моніторингу Дніпропетровщини з’ясувалося, що кількість викидів забруднюючих речовин на одну людину в атмосферу складає 354 кг на рік (дані на 2012 р.). У містах зафіксовані факти перевищеня ГДК: по сірководню – на 20%, фенолу – на 16%, окису азоту – на 15%, пилу – майже на 13%.

Вкрай неефективо використовуються водні ресурси. У розрахунку на душу населення щороку витрачається 432 м³ води на рік. Це дуже велика цифра. У водойма регіону у розрахунку на одну людину скидається 361 м³ зворотніх забруднених вод.

Якщо говорити про використання землі, ерозія грунтів (водна або вітрова) виявлена на майже 43% земель сільгосппризначення. Лише 1,2% посівних площ удобрюється органічними добривами. На інших територіях використовуються мінеральні добрива. Обсяг внесення пестицидів досяг цифри 1,1 кг на 1 гектар посівів.

Промисловість нашого регіону щороку утворює близько 300 млн. т. відходів, серед яких є значна частка токсичних сполук. На переробку потрапляє трохи більше третини усіх матеріалів. За офіційними даними, в Дніпропетровській області накопичено понад 9,2 млрд. т. промислових відходів. Це колосальна цифра, і вона постійно зростає! Окрім того, кожен житель регіону щороку утворює більш 211 кг ТБО (твердих побутових відходів), котрі потрапляють на смітники і там накопичуються. Величезні території перетворили на сміттєзвалища.

Аналогічний моніторинг має регулярно проводитися по всій території України. Цієї думки дотримуються учасники круглого столу, котрі є експертами в області екології та збереження довкілля.

“Впровадження стратегічної екологічної оцінки в Україні – це не тільки крок до гармонізації нашого національного законодавства з законами найбільш екологічно свідомих країн Європи, а й додатковий механізм залучення зацікавленої та експертної громадськості до комплексної оцінки потенційно шкідливих для довкілля та здоров’я людей проектів та планів. Згадаємо проблему видобутку сланцевого газу, проведення СЕО цієї технології та видобутку на конкретних територіях України надасть можливість зробити обгрунтований висновок щодозагроз фрекінгу для мешканців територій, де планується буріння”, – заявив директор Дніпропетровської обласної екологічної асоціації «Зелений світ», голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА Олексій Ангурець.

Після того, як Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, вона має імплементувати у вітчизняне законодавство Директиву 2001/42/ЄС та ратифікувати Протокол про СЕО. А для цього потрібно не лише вивчити досвід країн, де СЕО застосовується вже десятиріччями, а й підготувати власних спеціалістів з питань СЕО. Важливо також залучити до цієї справи громадських експертів та відомих екологів.

Текст: Людмила Миколаєва