13 березня відбулося засідання громадської екологічної ради, під час якого розглядали кричущі екологічні проблеми Дніпропетровської області. Серед них: відсутність моніторингу радіологічного забруднення сільськогосподарських земель та продуктів харчування, нестача територій та достатніх коштів для висадки нових лісів, забруднення повітря та Дніпра, зокрема підприємством Євразу (заводом ім. Петровського).

В.о. заступника голови Дніпропетровської ОДА Святослав Олійник сказав, що не дивлячись на те, що наша область є прифронтовою, влада готова вирішувати екологічні проблеми. З минулого року жодне екологічно важливе питання не приймається адміністрацією без обговорення з громадською екологічною радою при ОДА. На кожному важливому документі має стояти віза голови цієї ради Олексія Ангурця. Це зменшує ризик корупції та дозволяє екологам впливати на ситуацію.

До представника влади звернувся В’ячеслав Сандул, голова нікопольського відділення «Міжнародного Фонду Дніпра»:

– Нас цікавить міжобласна співпраця з Запорізькою областю, тому що екологічні проблеми Нікополя просто неможливо вирішити виключно на рівні Дніпропетровщини. По-перше, немає єдиного підходу з водокористуванням у басейні Каховського водосховища. По-друге, планується будівництво 7-го і 8-го енергоблоків Запорізької АЕС, що бентежить екологів та місцевих мешканців. По-третє, не створено техніко-екологічного обґрунтування зони спостереження довкола Запорізької АЕС, 65% котрої припадає на територію Дніпропетровської області. Хоча це найбільша АЕС в Європі.

Святослав Олійник запропонував усі ці проблеми вирішувати разом з активістами екологічного руху. І задля цього на найближчу нараду запросити представників Інспекції з ядерного регулювання, відділення якої є в Дніпропетровській області. Вони мають розповісти, куди витрачаються кошти, що виділяються з державного бюджету на Жовті Води та Енергодар.

В.о. начальника Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Руслан Стрілець розповів про роботу його відомства в 2014 році. Серед досягнень: зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу на 9%, зменшення обсягів накопичення твердих промислових відходів – на 7% та виявлення 103 незаконних смітників, з якими будуть боротися вже цього року. Чиновниками навіть створена карта з точними координатами розташування цих смітників по всій області, але вона поки не оприлюднена. У планах також збільшити надходження до державного бюджету екологічного податку, тому що торік недоплата перевищила 40 млн. грн.

В.о. начальника Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Величко розповів, що торік через верхові пожежі ми повністю втратили 16 га лісу, а від низових пожеж постраждали більше 300 га. Цього року на створення нових лісів буде виділено 2 млн. грн., що дозволить створити 180 га нових лісів і на 80 га провести лісовідновлювальні роботи. Це вкрай замало, тому що раніше садили від 1 000 до 3000 га на рік. І для порівняння: на озеленення одного Дніпропетровська у міському бюджеті цього року передбачено 25 млн. грн.

Валерій Величко поскаржився, що інколи гроші є на посадку нових лісів, проте вільної землі для них немає. Кожна територія, що виділяється на ці цілі, має бути належним чином оформленою, а це забирає багато грошей. Тільки цього року на паперові справи буде витрачено більше 1 млн. коштів.

Голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА Олексій Ангурець розповів про підсумки роботи в 2014 році та плани на 2015-й. Екологічна громадськість збирається контролювати виконання Придніпровською ТЕС своїх зобов`язань. Усі вони містяться у підписаному торік меморандумі. Тоді підприємство отримало так звану «чорну мітку» і було вимушено співпрацювати з екологами. Цього року «чорну мітку» хочуть вручити Євразу (заводу ім. Петровського) та іншим підприємствам-забруднювачам області. Але це далеко не всі екологічні проблеми регіону.

– Треба посилити боротьбу з підпалами та спалюванням сміття. Міліція не реагує на звернення громадян, тому варто проводити роз’яснювальну роботу з представниками силових структур. Потрібно залучати до роботи громадських екологічних інспекторів, котрі б моніторили вирубку лісів та інші нагальні проблеми довкілля, – заявив Олексій Ангурець.

– Треба щось робити з масовим знищенням посадок. У нас в Волоському це вже перетворюється на екологічне лихо, тому що вирубують усе підряд. Селяни не можуть за новими цінами опалювати хату газом, бо треба на місяць витрачати до 4,5 тис. грн., тому переходять на альтернативні види палива – на дрова, – звернувся до екологів мешканець Волоського Ігор Матвій.

– Ми не можемо одразу вирішити усі проблеми, які накопичувалися десятиріччями, але ми вперше почали конструктивно співпрацювати з обласною владою. Раніше нас просто не хотіли чути. Тому й дійшли до такого кризового стану, – відповів Олексій Ангурець. – Приходьте зі своїми пропозиціями і давайте разом будемо змінювати ситуацію на краще.

Представник «Громадської взаємодії» Євген Ткаченко розповів про те, що утворилася критична ситуація у сільському господарстві з радіологічним забрудненням земель. До цього призвело безконтрольне внесення мінеральних добрив, котрі ніхто не перевіряє на радіацію. А на Придніпровському хімічному заводі, наприклад, добрива зберігаються поруч з відходами уранового виробництва…

– Жоден фермер та власник агропромислового господарства не зацікавлений у перевірці земель на рівень радіації. І при цьому ми хочемо йти в Європу і продавати там свої продукти харчування, але без радіологічного контролю це неможливо, – заявив Євген Ткаченко. – Скажу більше, що навіть на «Укрзалізниці» не перевіряють на радіаційне забруднення вагони, що курсують країною і перевозять продукцію. Перевірку проходять лише ті, що возять товари за кордон.

Євген Ткаченко сказав, що в Дніпропетровській області треба збільшувати кількість акредитованих радіологічних лабораторій, котрі б могли здійснювати такі важливі перевірки промислових товарів і продуктів харчування на радіацію. На нараді було вирішено підняти це питання на найвищому рівні.

Проголосували також за продовження копіткої роботи зі створення заповідника «Самарський бір» та національного природного парку «Орільський» (всі документи стосовно останнього вже узгоджені на обласному рівні і направлені на погодження в Київ).

Потрібно також розробити методичний посібник для КП «Зеленбуд», щоб озеленення міста відбувалося на наукових засадах. Обрізка дерев має плануватися заздалегідь. Для працівників «Зеленбуду» можна навіть провести спеціальні тренінги. А ще потрібно контролювати роботу водоканалів області, котрі використовують кошти з бюджету не за призначенням. Як результат, через неякісну питну воду відбувається справжній геноцид мешканців Дніпропетровська та області.

Серед пропозицій, котрі учасники наради внесли з голосу, було підвищення штрафів для підприємств-забруднювачів, розробка паспорту «Блакитного озера», аналіз активного розвитку тваринництва в області, аналіз програми з зариблення водойм, сприяння створенню сміттєпереробних підприємств. Ефективно боротися зі смітниками можна лише, коли людям є куди віддавати сміття на переробку. У Польщі, наприклад, будують один сміттєпереробний завод на 6 сіл, і проблема одразу знімається.

В.о. начальника Департаменту екології та природних ресурсів ОДА Руслан Стрілець зазначив, що влада вже змінила своє ставлення до промислових та побутових відходів. На часі нове гасло: «Відходи – це ресурс!» А ще в області буде створено автоматичну систему моніторингу довкілля. Вона дозволить швидко виявляти джерела забруднення, поки що повітря. У перспективі – і води теж. Це дозволить адекватно реагувати на незаконні дії підприємств-забруднювачів, порушуючи проти їхніх керівників карні справи.

«Україна все ще на перепутті між шляхом до самостійної безпечної та квітучої держави та дорогою в прірву. Кожен з нас має зробити свій маленький крок, який допоможе прискоренню держави на шляху до сталого заможного розвитку, подалі від безодні совкового минулого», – такими словами завершив зустріч головуючий засідання Олексій Ангурець.

У п’ятницю, 5 грудня 2014 року, в приміщенні Дніпропетровської ОДА відбулося чергове засідання Громадської екологічної ради. Скликання засідання було викликано рядом нагальних питань в області екології, що склалися на терені області і міста зокрема, таких як стан природно-заповідного фонду області, проблеми пов’язані з якістю питної води, питання видобутку сланцевого газу, стан справ щодо зелених насаджень в області, проблеми екологічно-небезпечних виробництв, в тому числі на зарезервованих під заповідні землі територіях, тощо.

На засіданні були присутні більшість членів ради, представники громадських організацій та об’єднань громадян, просто небайдужі громадяни та активісти, а також представники профільних управлінь і департаментів міського та обласного рівня. Зокрема, були запрошені директор департаменту екології та природних ресурсів, начальник обласної екологічної інспекції, начальник Дніпропетровського обласного управління лісового і мисливського господарства, директор ЗАТ “Зеленбуд”, начальник управління екології Дніпропетровської міської ради.

Було прийняте звернення до Голови Дніпропетровської облдержадміністрації, Коломойського І. В., про визнання Дніпропетровської області вільною зоною від видобутку сланцевого газу та використання технології фрекінгу. Наразі лист уже поданий і зареєстрований в ОДА. Це питання піднімається вже не перший раз, оскільки ризики від даної технології видобування газу є дуже значними.

Також піднімалося дуже гостре питання, пов’язане з будівництвом звіроферми з вирощування норок в с. Шульгівка. Це питання є предметом численних дискусій ще з липня цього року. Місцеві мешканці дуже занепокоєні тим, що доволі небезпечне в екологічному і санітарному аспекті виробництво розташовуватиметься недалеко від житлових будинків і городів селян. А відходи виробництва, зокрема тваринний послід у великій кількості, ризикують потрапити у поверхневі і підземні води довкола. Крім того, є чимало питань до законності будівництва. Як таких, громадських слухань з мешканцями села проведено не було. Надана проектна документація зараз проходить стадію експертної оцінки у відповідних установах, будь-яке будівництво на даний момент вважається незаконним, хоча видалення зелених насаджень на території запланованого виробництва відбулося ще влітку. Важливо дотримуватись норм Орхуської конвенції, що передбачає безпосередній доступ місцевих громад до прийняття подібних рішень щодо тієї чи іншої господарської діяльності на території інтересів громади. Найбільша небезпека полягає в тому, що дане небезпечне підприємство буде розміщуватись безпосередньо на території, зарезервованій під майбутній національний парк “Орільський”. Діяльність такого підприємства ставить хрест на заповідній території.

Тож на засіданні було прийнято звернення до Голови Дніпропетровської ОДА щодо недопущення будівництва цього підприємства на цій території з огляду на вищезгадані фактори і невизначеність щодо законності розміщення і будівництва цього підприємства. Спеціальна робоча група, створена ще в липні, займається цим питанням, зокрема аналізом документації по підприємству щодо виявлення можливих порушень законодавства. Також лунали пропозиції винести це питання на національний рівень, зокрема надіслати запити до Кабміну і звернення до депутатів верховної Ради. щоб вони взяли це питання під свій контроль.

Також обговорювалося питання щодо стану зелених насаджень в області. Доповідав в.о. директора департаменту екології, зокрема зазначалося, що в більшості міст висадження нових дерев перевищує вирубку старих чи хворих, в Дніпропетровську це співвідношення загалом збалансоване, а проблема стоїть гостро в основному в Нікополі, де число зрубаних дерев у декілька разів перевищує число висаджених. Тим не менше члени ради і присутні на засіданні активісти відмітили важливість не тільки висадки нових дерев, а й догляду за ними, зокрема перевірки, чи всі вони прийнялись і чи необхідний додатковий полив. Був представник ВАТ “Зеленбуд”, яка пообіцяла широку співпрацю з громадськістю і виведення роботи підприємства на якісно новий рівень. Зокрема створено робочу групу з питань розробки пропозицій щодо участі та контролю громадськості в питаннях інспекції зелених насаджень на предмет їх видалення.

Піднімалося питання використання коштів природоохоронного фонду обласного бюджету (надходження з екологічного податку підприємств-забруднювачів). На 2014 рік бюджет екологічного фонду складає понад 146 млн. грн. За їх використання відповідають 3 департаменти ОДА – департамент житлово-комунального господарства та будівництва, департамент екології та природних ресурсів і департамент промисловості. Було здійснено виїзд на один з об’єктів – річку Саксагань в межах м. Кривий Ріг. За результатами виїзду можна констатувати, що виділені кошти використані за цільовим призначенням: проведено розчищення ріки, укріплені береги, будується труба для підвищення швидкості течії та водності. Детальніше – див. фотозвіт.

Окремим питанням піднімалася проблема створення національного парку “Самарський бір”. Питання відверто гальмується управлінням лісового і мисливського господарства. Зокрема, заступник начальника управління, присутній на засіданні, Величко В. М., повідомив, що управлінню надано неякісний картографічний матеріал, через що неможливо визначити площу створюваного НПП. Було ухвалено зустріч на 8 грудня в департаменті екології з представниками управління лісового господарства, щоб остаточно вирішити це питання, але знову ж таки, в понеділок, з вини управління лісового господарства, зустріч так і не відбулася…

Також під кінець засідання відбулося прийняття нових членів Громадської екологічної ради, зокрема від таких організацій, як: Дніпродзержинська громадська екологічна організація «Голос природи», Дніпропетровський обласний осередок всеукраїнської громадської правоекологозахисної організації «Зелений тризуб», ГО “Громадянська взаємодія”, Екопросвітницький центр «Кімерія», Нікопольське відділення Міжнародного Фонду Дніпра. Це говорить про відкритість ради і готовність співпрацювати з усіма небайдужими громадянами та активістами. Незважаючи на те, що за статутом до ради можуть увійти лише представники зареєстрованих громадських об’єднань, просто активісти чи небайдужі люди можуть без проблем брати участь у тих створюваних робочих групах з тих чи інших екологічних питань, де буде їхня зацікавленість.