Законом передбачені достатньо великі штрафні санкції за порушення різноманітних його статей. В ньому є глава про адміністративні правопорушення в сфері охорони природи, нераціонального або незаконного використання природних ресурсів, охорони пам’ятників історії і культури. Тому будь-який спеціаліст – технічного або гуманітарного профілю повинен знати ці закони, статті. Так, відповідальність за дії учнів, екскурсантів, туристів, які можуть заподіяти шкоду природі в поході, екскурсії лягає на екскурсовода, керівника. Це статті, що передбачають відповідальність за: псування, забруднення сільськогосподарських та інших земель, незаконне вирубування, пошкодження і знищення лісових культур і молодняку, за жорстоке поводження з тваринами і за збір рослин, занесених до Червоної книги.
Для успішної охорони здоров’я населення повинен існувати тісний зв’язок між медичними службами і спеціалістами різних галузей життєзабезпечення, включаючи архітекторів, інженерів, будівельників, спеціалістів сільського господарства. Це необхідно, щоб законодавчим шляхом підсилити контроль за станом навколишнього середовища, виконанням вимог санітарних і будівельних стандартів, якістю будівельних матеріалів, води, їжі.
Саме цьому слугують підзаконні акти: державні стандарти, санітарні правила і норми, будівельні норми та правила, галузеві інструкції, стандарти підприємств. Дуже важливими є Санітарні правила і норми (CанПіН): з охорони атмосферного повітря населених місць (№ 4946-89), охорони прибережних вод морів від забруднення у місцях водокористування населенням (№ 4631-88), медико-біологічні вимоги і санітарні норми якості деяких видів продовольчої сировини і харчових продуктів (№ 5061-89), захист населення від впливу електричного поля, яке створюють повітряні лінії електромереж змінного струму промислової частоти (№ 2971-84), припустимий рівень шуму у помешканнях житлових, громадських будинків і на території житлової забудови (№ 3077-84). Підзаконні акти спрямовані на чітке дотримання основних законів, на ефективний контроль за станом довкілля. Отже, знання законодавства України є важливим засобом забезпечення безпеки у всіх сферах діяльності людини, як особистої, так і колективної – в природі, побуті, виробництві. Незнання законів сприяє збільшенню небезпечних випадків на виробництві, у побуті.
Джерело: Мягченко О. П., 2010.
