Архів категорії: Сталий розвиток

Експерти поділилися результатами моніторингу поверхневих вод у Дніпрі

Температура води у річці Дніпро підвищується. Про це 2 липня повідомили на прес-конференції, у прес-центрі «Відкритий» лідер ГО «Зелений світ – Друзі Землі»  Олексій Ангурець та проректор з наукової роботи ДНУ імені Олеся Гончара Олег Маренков. Вони оголосили результати моніторингу поверхневих вод у місті Дніпро.

Дослідження організували комунальне підприємство Дніпропетровської ОДА «Центр екологічного моніторингу» та команда «Чисте повітря для України» –  спільна програма чеської громадської організації «Арніка» та мережі місцевих неурядових організацій з різних регіонів України.

Моніторинг проводиться уже другий рік поспіль. Завдяки цьому дослідженню стало відомо, що температура води у Дніпрі зросла від 17 до 23 градусів. Рівень pH знаходиться в межах норми 6,9 7,5. З киснем у воді Дніпра все гаразд. Його показник складає 14 міліграм на один літр. А от хімічне споживання кисню дещо підвищене, але це пов’язано зі зростанням температури та деструктивними процесами руйнування органічних сполук у водоймі. Вміст вуглецю складає від 18 до 21 мг /л при розчиненому вуглекислому газі 15 мг/ л.

– Вуглець і розчинений CO2 впливають на фотосинтез рослин і на їх вегетацію. Тобто, їх наявність дозволяє рости біомасі водоростей. Це – природні процеси і вони будуть компенсуватися надлишковим розвитком рослинності. Ніяких небезпек немає, – пояснив Олег Маренков.

Щоб проаналізувати воду, фахівців з квітня по кінець листопада збирали зразки води за 17-ма показниками.

«Моніторинг триває протягом всього вегетаційного періоду, тобто всього процесу життєдіяльності гідробіонтів (організмів, що живуть у воді, – ред.), аж до пізньої осені», – пояснив Олег Маренков.

Серед найголовніших параметрів для моніторингу Олексій Ангурець виокремив наступні: розчинний кисень, температуру води, біохімічне споживання кисню. А от доволі специфічними показниками є наявність розчинного вуглецю, електропроводності та хлорофілу.

– Це специфічні параметри але, вони є важливими для наукового комплексного аналізу стану води, – переконаний Олексій Ангурець.

На основі цих 17 параметрів можна оцінити загальну якість середовища існування екосистеми. Науковці їх аналізують і дивляться відхилення від норми. Якщо їх знаходять, шукають причину.

– Ми реагуємо на нітрати, на фосфати, визначаємо pH, дивимось скільки кисню і тоді вже можемо розуміти, що відбувається з екосистемою. А ще, паралельно вивчаємо біоту. Дивимося, як там мешкають рибки, як там ростуть рослини. Ми проводимо комплекс досліджень, – пояснив Олег Маренков.

Науковці проводять аналіз на автоматизованій станції «Наяда – 2». Вона знаходиться у Дніпрі, на Монастирському острові.

– Це доволі нова і передова для України методологія з вивчення і дослідження води. І саме в цій частині ми є піонерним напрямком. Він дуже перспективний, оскільки дає безперервний масив даних. На приклад, ми можемо прослідкувати, як вони змінюються в залежності від температури, сезону та розташування. Тобто, моніторинг – це комплекс, який потрібен для визначення стану води, – розповів Олексій Ангурець.

Водночас моніторинг поверхневих вод Дніпра не є ані епідеміологічним контролем, ані контролем якості стану питної води. За словами Олексія Ангурця, для цього потрібно брати інші параметри. Є спеціальні структури, які за це відповідають і дають інформацію. Також результати моніторингу стосуються лише окремого фрагменту Дніпра.

– Базуючись тільки на вимірюваннях однієї станції важко давати рекомендації щодо всієї річки. Це – початок. Це – приклад того як потрібно збирати дані і моніторити весь Дніпро, – пояснив Олексій Ангурець.

ОЧИСНІ СПОРУДИ У БАСЕЙНІ Р. ДНІПРО

У басейні Дніпра знаходиться 1 291 комунальне підприємство, що забирає воду з поверхневих і підземних водних об’єктів для питних і господарсько-побутових цілей. Всього у реєстрі 2ТП-Водгосп обліковується 316 комунальних очисних споруд (КОС), із яких у 2017 р прийняли скиди від підприємств для подальшого очищення 177 КОС. Сумарно вказаними підприємствами було очищено 302,342 млн. м3 стічних вод.

КОС у басейні Дніпра всього сумарно обслуговували 11,731,005 чол. За кількістю населення населені пункти були розділені на 3 основні групи: більше 100 тис. чол.; 10-100 тис. чол. та менше 10 тис. чол.

1 Група більше 100 тис. чол. До цієї групи віднесено 18 населених пунктів, що становило 70% загального населення у басейні Дніпра. Сумарна потужність КОС великих населених пунктів становила 82% від загальної у басейні.

2 Група – 10 -100 тис. чол. Всього у басейні Дніпра налічувалось 96 населених пунктів вказаної групи, у яких проживало 26% населення. КОС вказаних міст мали сумарну потужність 294,3 млн. м3 , що становило 16% від загальної у басейні.

3 група – менше 10 тис. чол. У малих містах сумарно проживає 3% населення басейну. Відносна частка потужності КОС вказаних населених пунктів становить 2%.

Методи очищення стічних вод. Домінуюча частка (98%) стічних вод у басейні обробляється методом біологічного очищення. Найбільшими у басейні Дніпра КОС є Київводоканал (м. Київ) та Дніпроводоканал (м. Дніпро). Хімічного методу очищення стічних вод (третинне очищення) в Україні не застосовують.

Екологічна стратегія облради

Про екологічну стратегію Дніпропетровської обласної ради та місце КП “Центр екологічного моніторингу ДОР” у реалізації цієї стратегії.

Екомоніторинг

Під час густого туману медики радять не виходити з дому людям із захворюваннями дихальних шляхів . У разі необхідності надягати маски! Бо саме під час туману у повітрі накопичується дрібнодисперсний пил.Як впливає екологія та природні явища на стан нашого здоров'я! Який взагалі стан екології в нашій області – можна бачити на спеціальному сайті!Про це та інше у відео!

Gepostet von Дніпропетровська обласна рада am Samstag, 21. Dezember 2019