Архів категорії: Сталий розвиток

Україна перейде на модель сталого, “зеленого” розвитку

ОСТАП СЕМЕРАК: «УКРАЇНА РОЗПОЧАЛА ПЕРЕХІД ЕКОНОМІКИ ДО «ЗЕЛЕНОЇ» МОДЕЛІ РОЗВИТКУ»

Для України має стати пріоритетом перехід національної економіки до «зеленої» моделі розвитку на засадах сталого виробництва і споживання. Про це сьогодні заявив міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак в Батумі (Грузія) під час Восьмої Міністерської Конференції «Навколишнє середовище для Європи», в якій бере участь українська делегація.

«Високі рівні забруднення навколишнього природнього середовища та утворення відходів, неефективне споживання енергії та широке використання застарілих енерго- і ресурсоємних технологій виробництва вимагають негайних дій, спрямованих на перехід економіки до «зеленої» моделі розвитку»,- заявив Остап Семерак.

Міністр переконаний, що досвід низки країн світу, орієнтований на «зелену», ресурсоефективну, низьковуглецеву, екологічно орієнтовану економіку, є гарним прикладом для реалізації відповідної політики в Україні.

 

«Ми вже здійснили низку кроків на шляху до просування «зеленої» економіки. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, визначила основну стратегію державної екополітики на період до 2020 року та виконує Національний план дій з її реалізації. Крім того, ми приєднались до підсумкового документу Конференції ООН «Ріо+20» «Майбутнє, якого ми прагнемо» та схвалила Енергетичну стратегію на період до 2030 року», – розповів Міністр.

Остап Семерак підкреслив, що незважаючи на прийнятий в Україні курс на енергоефективність, оновлення екологічної політики, а також наявність необхідного кадрового та науково-технічного потенціалу, на жаль, становлення всеохоплюючої екологоорієнтованої економічної політики досі не відбулося.

«Україна розпочала перехід до зелених методів економічної діяльності. Тому гармонізація українського законодавства до вимог права ЄС – основний пріоритет в діяльності Уряду України»,- зазначив Міністр.

Також під час свого виступу на Восьмій Міністерській Конференції Остап Семерак розповів, що на сьогоднішній день Міністерство екології та природних ресурсів взяло курс на активну співпрацю з представниками громадських організацій, які допомагають реалізовувати Уряду України пріоритети в природоохоронній сфері.

Нагадуємо, що в Дніпропетровській області 21 квітня 2016 року вже  відбулося урочисте підписання меморандуму про порозуміння між Програмою сприяння зеленій модернізації української економіки, що реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), Дніпропетровською обласною радою, Дніпропетровською торгово-промисловою палатою України, Федерацією організацій роботодавців Дніпропетровщини та Дніпропетровською обласною екологічною асоціацією “Зелений Світ / Друзі Землі України”.

 

Олексій Ангурець: Витрачати “екологічні” гроші на спецтехніку – це злочин

https://www.facebook.com/olexiy.angurets
https://www.facebook.com/olexiy.angurets

 

Дніпропетровська область – одна з найпроблемніших в країні з точки зору екології. Однак з боку влади це – лише констатація факта і жодних активних дій на вирішення ситуації. Водночас величезні кошти, які збираються у вигляді місцевого “екологічного” податку, витрачаються не за призначенням. В органів місцевого самоврядування навіть немає програми цільового використання бюджету.

Наступного року ситуація має змінитись, адже громадські активісти спільно з депутатською комісією з екології очікують від представників виконавчої влади пропозицій щодо ефективного і спрямованого використання  коштів.

Про це розповів еколог Олексій Ангурець (голова Громадської екологічної ради при ДОДА, прим. ред. сайту).

“У нас є немаленьке джерело прибутків у вигляді «екологічного» податку. Якраз ці гроші можливо було б використовувати для запобігання ситуацій з промисловими та іншими викидами у навколишнє середовище. Однак левова частка цих коштів чомусь спрямовується на потреби житлово-комунального господарства. Навіть самі промислові підприємства, що сплачують такі зовсім немаленькі суми за цією статтею, ставлять цілком закономірні питання з приводу не вирішених екологічних проблем місцевого характеру.

Екологічний податок поточного року – близько 400 млн грн. Однак більше 150 млн з них буде спрямовано на закупівлю спецтехніки (тобто тракторів, прибиральної техніки тощо). І так – щороку! Це найбільша стаття видатків кожного року. Ми намагаємось з цим боротись третій рік, але поки що намарно. Куди йде вся ця техніка – питання відкрите. Більше того, відомий випадок, коли придбану за «екологічні» гроші техніку потім просто передали на баланс приватної фірми з Кривого Рогу. І це навіть при тому, що у Кривому Розі своя власна екологічна програма з потужним фінансуванням.

Наразі на засіданні комісії з питань екології Дніпропетровської облради було запропоновано всім керівникам населених пунктів області опрацювати проекти і надати пропозиції з ефективного використання «екологічних» грошей саме точково, аби вирішити актуальні проблеми на місцях. В них є час до формування бюджету на наступний рік. Ці проекти будуть представлені депутатам, щоб вони чітко розуміли, за що будуть голосувати. Як приклад можемо навести питання утилізації побутових відходів, ліквідації сміттєвих звалищ. При чому часто мова йде про промислові звалища, «господарів» яких встановити не можливо. Або ж інша ситуація, коли на діючому виробництві є екологічні проблеми, але власник або інвестор об’єктивно не має можливості профінансувати весь обсяг робіт.

Один з депутатів облради нещодавно повідомив, що навіть було виявлено могильник ДДТ – це наднебезпечна сильно діюча речовина, яку використовували для боротьби з комахами і яка була заборонена ще у 70-ті роки.

Інше важливе питання – створення заповідників. Нормою вважається відведення під заповідники близько 10% територій. Зараз ми лише зможемо наблизитись до цифри 4%. Навіть по вже існуючих заповідних зонах необхідно провести великий обсяг робіт як ось визначення меж тощо. Насправді це потребує достатньо великої суми коштів. Також необхідно в майбутньому покривати видатки на забезпечення функціонування заповідників та національних парків.

Крім того, необхідно провести інвентаризацію зелених насаджень. Кількість дерев у наших містах і так нижче норми на одного мешканця, і вона продовжує скорочуватись. Ми продовжуємо землю «закатувати» в асфальт, і це питання в тому числі нашого менталітету. Насправді ми маємо висаджувати, висаджувати і ще раз висаджувати дерева.

Є цікавий проект з висадки у Дніпропетровську платанів. Ці дерева, по-перше, вже підходять з точку зору клімату. Також вони достатньо естетично виглядають, тому якраз прикрасять місто. При цьому ефективні у питанні поглинання шуму, пилу тощо. Важливо пам’ятати, що є дерева, які не варто висаджувати – це каштани, тополі”.

В 2015 році на рівні області було прийнято Екологічну програму, в розробці якої приймали участь також і представники громадськості. Наразі очікуємо від департаменту екології ОДА контролю за виконанням програми та регулярного звітування перед громадськістю.

Активна громада Дніпропетровська закликала мера Бориса Філатова разом вирішувати екологічні питання

У Дніпропетровській міськраді 07 грудня 2015 року за ініціативи активістів ГО “Екоднепр” та ГО “Громадська взаємодія” провели круглий стіл, присвячений екологічним проблемам міста та прилягаючих територій.  Для обговорення зібралися понад сімдесят представників громадських організацій та наукових установ, бізнесменів, чиновників, депутатів. Борис Філатов закликав учасників круглого столу створити спеціальну робочу групу із 3-5 чоловік. Мер наголосив на відкритому конкурсі на вакансії, запросив до співпраці.

екостол

В ході круглого столу учасники перелічили низку проблемних питань, від яких щодня потерпають жителі міста.

На думку експертів, першочергового вирішення потребує ситуація з утилізацією сміття. Негайного очищення також потребують понад 40 зливових стоків. Крім того, інвентаризації чекають водоочисні споруди, адже деякі з них перестали виконувати свої функції.

Окреме занепокоєння активістів викликає ситуації з неправильним збором листя. Фахівці наголошують – там, де немає асфальтного покриття, його збирати немає необхідності. Борис Філатов зазначив, що у міськраді вже працюють над розв’язанням питання. Зокрема, вже прийнято рішення не збирати листя в купу, аби його ніхто не підпалював.

Мер Дніпропетровська також підтримав пропозицію активістів залучати студентів до роботи зі збереження та моніторингу за зеленими насадженями міста.

Разом з тим, комплексне вирішення екологічних проблем міста буде неможливим без створення екологічного паспорту Дніпропетровська. Другим важливим документом, який повенен бути у вільному доступі – генеральний план міста, в розробці якого повинні приймати участь усі бажаючі. На ньому можна побачити заплановані заходи щодо очищення та оздоровлення парків та благоустрою.

В ході круглого столу активісти також презентували власні екологічні розробки. Серед проектів – видобуток природнього газу з будь-якої біомаси та вироблення високоякісного пального з пластику. Ще одна ініціатива активістів – побудова цеху з утилізації енергозберігаючих ламп.

Оскільки було озвучено більше 40 питань, то проблеми систематизували і розділили за групами:

– перенасиченість регіону примисловістю, як наслідок  – підвищене забруднення води, повітря, грунту;

– відсутність екологічних документів пов`язанних із містом – відкритого генплану, екологічного паспорту, екологічної програми розвитку, санітарної очистки Дніпропетровська;

– старі дані про утворення та підхід до поводження  з відходами;

– відсутність координації між департаментами, силовиками  і громадскістю.

Для вирішення цих проблем були внесені пропозиції:

Форммування громадської екологічної ради в місті, підпорядкувати управлінню екології комунальні підприємства, що вирішують ці профільні питання, на керівні посади проводити відкритий конкурс.

Головним продуктом заходу повинна стати екологічна програма міста, в розробці якої приймуть участь члени круглого столу, активісти, науковці.