Архів категорії: Сталий розвиток

8 мифов о велосипедистах, про которые автолюбителям стоит забыть!

Взаимоотношения между велосипедистами и автолюбителями всегда вызывают жаркие дискуссии. Часто можно видеть, как в статьях, посвященных безопасности участников дорожного движения, водители в комментариях из раза в раз пишут про велосипедистов одно и то же, обвиняя их во всех грехах. Поэтому мы решили развенчать 8 мифов, которых придерживаются автомобилисты в отношении велосипедистов

1. Велосипедисты постоянно нарушают ПДД

Пожалуй, это самый распространённый стереотип. Часто можно услышать, что велосипедисты постоянно игнорируют дорожные знаки и не понимают правил дорожного движения. Что греха таить, велосипедисты, конечно, не ангелы. Но насколько часто они нарушают, в том числе по сравнению с водителями?

В одном британском опросе 6 из 10 велосипедистов признались в том, что проезжают на красный свет. А в прошлом году журнал New York послал своего стажера проверить, как соблюдают правила велосипедисты на трёх перекрестках города. Количество остановившихся на красный свет составило 14%, 22% и 36,6% соответственно!

А что насчёт машин? Согласно данным американской Ассоциации инженеров автомобилестроения водители в США включают поворотники только в половине случаев при перестроении на другую полосу и только в 25% случаев при запрещенном повороте. Это становится причиной примерно 2 миллионов аварий ежегодно. В Нью-Йорке водители за один только день коллективно допускают 1,23 миллиона проездов на красный свет.

Велосипедисты любят проехать под «кирпич» и игнорируют красный свет, если нет встречного потока. Грешат они также отсутствием фонарей. Водители же часто «забывают» о том, что незаконными являются: превышение скорости, проезд без остановки в правый поворот, езда в нетрезвом виде, использование мобильного телефона во время движения, выкидывание мусора (включая окурки) в окно.

Мы каждый день видим, как водители нарушают ПДД, но далеко не каждый готов сказать, что он не уважает водителей. Аналогично и пересев в седло велосипеда, человек не превращается автоматически в монстра, плюющего на все дорожные правила. Велосипедисты нарушают правила не потому, что они (велосипедисты) плохие, а потому что они тоже люди.

велосипед против автомобиля

2. Дороги предназначены для автомобилей, а не для велосипедов

Вообще-то, автомобили доминируют на дорогах только лет семьдесят. А до того, в течение тысячелетий, по ним ходили пешком, ездили на лошадях, на телегах, в каретах, а позднее, практически параллельно, появились велосипеды, автомобили, автобусы, трамваи.

Дороги нас не контролируют, это мы контролируем их. При проектировании мы можем решать, какие виды транспорта мы считаем наиболее удобными и безопасными. Однако в наши дни большинство транспортных департаментов при оценке дорог ориентируется на определённый показатель, который обозначается как уровень пропускной способности. По сути, он измеряет только одну вещь: сколько машин может проехать через перекресток в данный период времени. Этот показатель ничего не говорит о том, насколько улица безопасна для пешеходов или насколько она удобна для автобусов. В том случае, если специалисты приходят к выводу, что пропускная способность дороги недостаточна для того, чтобы автомобили проезжали без образования заторов, они начинают расширять полосы, сокращая при этом тротуарную часть, удаляя пешеходные переходы и т.д.

Проблема состоит и в том, что когда езда на автомобиле становится более удобной, это поощряет людей водить как можно больше. Такой феномен называется индуцированный спрос. Хуже всего, что само наше мышление настроено на то, что дороги должны быть отданы автомобилям, и нам сложно представить, что всё может обстоять по-другому.

3. Велосипедисты опасны

Согласно оценкам Министерства здравоохранения и социальных услуг США, в стране только 1% поездок совершается на велосипеде. При этом на дорогах ежегодно погибает около 700 велосипедистов. Периодически, конечно, и велосипедисты наносят травмы пешеходам. Однако под колесами автомобилей в США ежегодно гибнет около 34 000 человек. Это эквивалентно тому, что каждую неделю там разбивался бы заполненный пассажирами боинг! Если бы такое происходило в реальности, вряд ли кто-нибудь считал бы безопасным летать на самолетах.

Автомобиль – гораздо более мощное, чем велосипед, средство передвижения. В 2013 году Американская Ассоциация Автолюбителей провела исследование, в котором было выяснено, что если человека сбивает машина на скорости 40 км/ч, вероятность его гибели составит 10%. При 64 км/ч вероятность фатального исхода доходит уже до 50%.

4. Защищенные велосипедные полосы приводят к пробкам

Многим кажется, что снижение количества полос для автомобилей неминуемо должно привести к пробкам. Однако проектирование дорог бывает порой делом парадоксальным. Исследования показали, что когда защищенные велосипедные полосы выполнены на должном уровне и размещены в правильных местах, они повышают безопасность велосипедистов, помогают уличным торговым точкам повысить свой доход и даже способствуют общему увеличению скорости транспортного потока за счёт того, что всё большее количество людей в этом районе пересаживается с четырех на два колеса.

защищенные велополосы

5. Велосипедисты хотят, чтобы люди вообще перестали ездить на машинах

Машины, безусловно, удобный и быстрый вид транспорта. Но они также создают шум, загрязняют воздух и создают больше опасностей. При этом, по разным оценкам специалистов, от 40% до 70% поездок на автомобиле составляют менее 4 километров. На самом деле большинство велосипедистов предлагает именно такие расстояния преодолевать на велосипеде или на общественном транспорте.

6. Водители платят за дороги, поэтому у них должен быть приоритет

Транспортные налоги ни в одной стране не покрывают стоимость строительства и обслуживания дорог и хайвеев. С 1947 сумма затрат на содержание дорог в США превысила средства, собранные в виде налога на бензин, на 600 миллионов долларов. Откуда же пришли остальные средства? С налога на недвижимость, от выпуска ценных бумаг и из нецелевого фонда. Так что, даже если вы не водите машину, вы всё равно участвуете в финансировании дорог.

7. Против автомобилей ведется война

Достаточно просто выйти на улицу, чтобы увидеть, что машины повсюду. Если бы против них велась война, наверное, ситуация бы выглядела по-другому. Наши дороги сегодня просто «заточены» под автомобилистов, но им ненавистна сама мысль о том, чтобы лишиться даже части удобств в пользу других видов транспорта. Реконструкция улиц – это не война против машин, а просто признание того факта, что они не должны быть единственным движущимся объектом на дороге.

8. Люди всё равно не смогут обойтись без автомобилей

Если не будет автомобилей, как люди будут делать покупки, перевозить инструменты или, к примеру, как человек повезёт свою бабушку к доктору? Ну, кое-какие вещи из такого списка вполне под силу велосипеду. Использование грузовых, электробайков и велосипедов с прицепами позволяет путешествовать с детьми, делать покупки в гастрономе и даже перевозить мебель.

перевозка детей и ёлки на велосипеде

Современные тенденции таковы, что в менее плотно заселенных городах и пригородных зонах автомобиль, скорее всего, будет оставаться доминирующим средством передвижения, хотя и здесь в скором времени станут доминировать идеи использования электрокаров и гибридных моделей. В более крупных и плотно заселенных мегаполисах есть смысл более активно пользоваться альтернативными видами транспорта.

 

http://velomesto.ru/magazine/advices/8-mifov-o-velosipedistah-pro-kotorye-avtolyubitelyam-stoit-zabyt/

Наші вулиці завузькі для велодоріжок?..

Велосипедом їхати небезпечно і повільно, несприятливий клімат, безліч спусків і підйомів, великі відстані – аргументи, які, здавалося б, свідчать не на користь велосипеда. Ще один міф – вузькі вулиці. Чи справді вони можуть стати на заваді створенню потужної велоінфраструктури? 

Фото: www.peopleforbikes.org

Існує переконання, що нідерландські міста будувалися з ширшими вулицями і тому там існує більше простору, ніж в інших країнах. Звичайно, це не відповідає дійсності. Якщо поглянути на таке старе місто, як, скажімо, Ассен (котрому понад 750 років), то можна побачити стільки ж вузьких вуличок, як і в будь-якому іншому старому місті в будь-якій іншій країні. Нові ширші вулиці в Нідерландах за шириною подібні до нових ширших вулиць будь-де. Різниця полягає у тому, як цей простір використовується за наших часів, а не у власне ширині вулиць.

На фото зверху зображена одна з вулиць в Ассені у 2014 році. Тут чітко видно, що на вулиці недостатньо простору для моторизованого транспорту. Поглянувши на такі вулиці, люди часто переконуються, що достатньо простору власне ніколи не існувало і що ця вулиця завжди так виглядала, як і сьогодні.

Однак це не зовсім так. У 1957 році ця ж сама вулиця мала зовсім інший вигляд. Це була доволі переповнена вулиця з асфальтованою дорогою, котрою в обох напрямках могли рухатися великі автомобілі. Хоча простір між будівлями здається невеликим, цього було достатньо для руху подібної завантаженості — за умови, що пішоходи мали перетинати вулицю лише у певних місцях і могли безпечно рухатися лише по одній стороні. Простору для безпечного велосипедного руху не було передбачено взагалі. Велосипедистам доводилося використовувати дорогу спільно з вантажівками, автобусами та автомобілями. Нині автобусний маршрут більше не проходить у цьому місці.

Центральна вулиця Асену в 1970-х. Тут також немає місця для велодоріжок. Були необхідні світлофори, щоб справлятися з автомобільним рухом на цьому відрізку.

Те, з чим мали справу голландські велосипедисти у 1950-х, сьогодні відбувається в багатьох інших містах світу.

Те ж саме місце в 2014. Більше немає потреби у світлофорах — автомобілі тепер не їздять цим шляхом.

Будь-який оглядач у Нідерландах 1950-х років міг би також зауважити, що на цій вулиці було «недостатньо місця» для велосмуги, тобто те ж саме обґрунтування, що люди висувають і сьогодні. І вони б мали рацію, якщо б вулицею постійно рухалася одна й та сама комбінація транспортних засобів, як це було в Ассені в 50-х.

Пішоходи затиснені на краю вулиці, у той час, як одинокий велосипедист чекає на зелене світло поряд з автомобілями.

Звідки ж узявся простір для пішоходів та велосипедистів? Прямо звідти, де раніше були автомобілі. Необхідна була друга революція на голландських вулицях, щоб змінити стан речей. Було прийняте рішення запровадити справжні зміни, і вони поширилися не лише на декілька вулиць, а на міста по всій країні. Транспортний рух був спрямований таким чином, щоб житлові райони та центри міст знову могли бути у розпорядженні людей.

Сьогодні: пішохідна вулиця відкрита для проїзду велосипедистів.

Варто поміркувати над тим фактом, що велосипедний рух у Нідерландах був у занепаді в період автомілецентризму. Трансформація вулиць змінила цю тенденцію у протилежному напрямку.

Зверніть увагу, як зручно та безпечно було їздити велосипедом вулицями Ассену в минулому та сьогодні:

1960-і. Головні шляхи однакові для автомобілів та велосипедистів.

Сьогодні: Відкритий для проїзду автомобілів, однак дуже не популярний шлях. Досі переповнений велосипедистами, однак більше немає світлофорів за рогом.

1940-і. Головне перехрестя, у даному випадку більш переповнене, ніж завжди через певну подію.

Сьогодні: гарне місце для того, щоб насолодитися напоєм. Велосипеди вільно курсують і це більше не автобусний маршрут.

1974: Центр Ассена був автостоянкою. Автостоянка була зазвичай переповненою.

Сьогодні: Центр Ассена – площа, що оснащена велопарковками та де проводяться заходи. Більше немає потреби у тому, щоб до цього місця вели дороги, на яких домінують автомобілі. Зверніть увагу на те, що маленьким дітям дозволено використовувати велосипед навіть у центрі міста.

Люди часто думають, що у голландських містах більше простору, ніж в інших країнах. Як видно на фото, це зовсім не так. Завдяки великомасштабному плануванню в Ассені та по всій країні вулиці отримали певне призначення на противагу хаотичному автомобільному руху. Моторизованим транспортним засобам не надавався пріоритет над іншими видами транспорту, а навпаки був проведений ретельний аналіз того, де рух моторизованого транспорту має бути дозволеним, а де обмеженим. Переповнені дороги й досі існують, однак раціональний дизайн перехресть зводить можливість конфліктів до мінімуму.

Вулиці, якими пересувалися пішоходи та велосипедисти, були трансформовані таким чином, щоб виключити рух автотранспортних засобів. Коли були збудовані кільцеві дороги, старі головні дороги стали приємними маршрутом для велосипедистів, а перехрестя майже завжди були відділеними.

Коли виникла потреба в новому маршруті, який би велосипедисти використовували, щоб дістатися до центру міста з нового передмістя, оригінальний прямий маршрут був відведений велосипедистам, у той час як автомобільний маршрут був пущений в об’їзд до світлофорів. Автомобільний рух у центрі міста тепер обмежений спеціальною системою одностороннього руху, звільнюючи таким чином колись переповнені вулиці для велосипедистів та пішоходів. Подібна мережа вулиць із одностороннім рухом існує і в житлових районах.

Біля магазинів влаштовують місця для паркування велосипедистів, у той час, як парковки для автомобілів є більшими за розміром та більш віддаленими.

Разом з розгалуженою мережею високоякісних велодоріжок, ці зміни призвели до майже 100% відділення велосипедного руху від автомобільного. Велосипедні маршрути в більшості випадків не перетинаються з автомобільними, завдяки чому знижується рівень шуму та небезпеки, а велосипедисти можуть використовувати найпряміший шлях та насолоджуватися найшвидшою поїздкою, — це те, що робить використання велосипеда надзвичайно привабливим для всього населення.

Звісно, не лише в Ассені, а в кожному нідерландському місті відбулися вищезгадані зміни, і вони виявилися успішними. Ніщо не стоїть на шляху інших країн створити подібні зміни, і щоб почати подібну трансформацію, не існує кращого часу, ніж сьогодні.

Переклад — Вікторія Мокряк, для АВК.

За матеріалами www.aviewfromthecyclepath.com

Всі фото – www.aviewfromthecyclepath.com 

http://avk.org.ua/2014/12/nashi-vulytsi-zavuzki-dlya-velodorizhok/

Стала мобільність у Львові. Підсумки року

Орест Олексів,

2014 рік мабуть був найважчим в історії сучасної України. Більшість ресурсів було спрямовано на захист нашої держави від російських загарбників. Але незважаючи на ці події 2014 рік відзначився багатьма покращеннями в інфраструктурній сфері, які повинні створити комфотрніші умови для проживання у Львові.
В даному пості я хотів згадати те, що було зроблено у Львові в сфері urban development, бо багато речей ми уже почали забувати.

1. Пішохідна інфраструктура

Подією року можна вважати створення пішохідної зони в межах середньовічних мурів міста. Процес її створення у 2013 році довгий час гальмувався казначейством. Болларди (висувні стовпці) були закуплені, але на їх встановлення і допоміжне обладнання не вистачало коштів. І ось, нарешті, 23 квітня 2014 вперше запрацювали болларди, які обмежують заїзд транспорту у пішохідну зону з 10 ранку до 10 вечора. Проїжджати мають право трамваї, спец-транспорт та мешканці пішохідної зони.

1. Схема пішохідної зони: 

 2. Боллард зблизька.

 3. Трамвай проїжджає з допомогою проксі міток, що кріпляться на скло.

За цей час болларди багато пережили. Скільки разів в них в’їжджав трамвай, сміттєвоз, машини. Двічі неадекватні водії збивали світлофор з обладнанням. Але є надія, що люди зможуть звикнути, що тут стоять такі стовпці і потрібно на них зважати.
4.

Цього року в проектах реконструкцій різних ділянок вулиць почали використовувати різні прийоми, які покращують комфорт пересуваня та збільшують безпеку пішоходів.
До них можна віднести розширення тротуару на переході та припіднятий до рівня тротуару перехід.
5.  Пілотним проектом з видовження тротуару стала вулиця Кондукторська навесні.

 6.  Видовження тротуару на Куліша не дуже естетичне, але свою функцію виконує.

7. Готель Жорж провів ремонт тротуару біля себе та перемістив парковку на протилежну сторону ближче до готелю. При цьому на переході вирішили зробити розширення.

8. Підвищення переходу до рівня тротуару було зроблено лише одне. На Куліша через вулицю Цехову відразу напроти майбутнього ТЦ “Форум”.

9. Цього року потурбувались про маломобільну частину населення. І майже всі переходи в місті опутили “під 0”

Знов ж таки аналізуючи вулицю Куліша можна помітити, що її робили з більшою турботою про пішоходів ніж це робили раніше.
10. Заїзди в двори будинків зроблені в один рівень з тротуаром. Авто тут не в пріоритеті.

11. На переходах виклали дрібну бруківку для зручності переходу.

12. Острівці безпеки зробили безпечнішими. Це острівець на пл. Петрушевича, такі самі знаки встановили на перехресті вулиць Личаківської і Пасічної. Нові острівці також з’явилися на вул. Пасічній, вул. Любінській, де є перехід через 6 смуг, вул. Садовій.

Побільшало світлофорів.
13. Ось тут для прикладу поставили секцію світлофора для пішоходів. Тільки сам перехід наразі не обладнано відповідно.

14. Деякі світлофори встановили ціною людських життів. Ось цей перехід на вул. Стрийський на перетині з вул. Максимовича став горезвісним через смерть священика на ньому, який служив в церкві неподалік. До цього тут збили багато людей.

15. Також тут на Рясне 1 збили не одну людину поки не встановили світлофор. Його обладнали кнопкою.

16. Цього року запрацювали розумні світлофори фірми Swarco, які надають пріоритет проїзду трамваям, а разом з ними запрацювали і кнопки для пішоходів. Як вони працюють я протестував на одному з переходів.

17. Варто відзначити, що почали по мало відновлювати тротуари в різних районах міста з плитки. Це є естетичніше, екологічніше і легше під час ремонтів мереж.

18. Ще одним трендом року стало відновлення подвір’їв в радянських мікрорайонах, їх замостили плиткою. Першими це почала робити у Франківському районі. Вже 4. І по одному в Шевченківському і Залізничному. Наскільки мені відомо.

19.

20. Окремо варто сказати про стовпці. Якщо раніше основним ініціатором їх встановлення була група “Дайте пройти”. То цього року, перед усім Галицька аміністрація, встановила дуже багато стовпців. Серед них: обгородили по периметру пішохідну зону, на вул. Лесі. Українки напроти театру Заньковецької, вул. Театральну, пл. Галицьку і Соборну, вул. Коперника, вул. Дудаєва, трикутник на Грушевського, вул. Дорошенка, вул. Університетську, вул. Лепкого, вул. Огієнка, вул. Куліша, на Винниченка біля Порохової вежі, вул. Лисенка, вул. Грабовського. Це те, що мені вдалося згадати.

21.

22.

 23. вул. Лепкого

24. А мене більш за все, мабуть, потішили стовпці біля СБУ


Велосипедна інфраструктура

Цей рік важко назвати надто успішним в розвитку веломережі Львова. Тим не менше вдалося провести велодоріжки на деяких важливих ділянках та в межах ремонтів вулиць. Загалом протяжність веломережі збільшилась десь на 5 км. і зараз становить 40 км.
Найважливішою ланкою веломережі Львова зробленої цього року можна назвати вулицю Куліша.
25.  В напрямку до центру тут зроблено виділену  велосмугу. Це найкращий тип велоінфраструктури для такої вулиці.

26. Рішення на автобусній зупинці.

27. В напрямі від центру по тротуару йде велодоріжка. Не було можливості зробити ще одну велосмугу, тому тепер велосипедисти і пішоходи повинні знаходити спільну мову. Досить швидко велодоріжку захистили від паркування стовпцями.

28.

29. Раніше, весною зробили двосторонню велодоріжку по вул. Зерновій, яка є продовженням велодоріжки на Куліша і повинна виводити на центральне велокільце. Тут є проблема з МАФами.

30. На вулиці Виговського, після зміни покриття, вдалося зробити першу велосмугу у Львові виділену розміткою на асфальті.
Фото доводить, що все-таки частина велосипедистів Львова олені і не знають ПДР.

31.

32. Маленьку ділянку велоінфраструктури вдалося зробити на вулиці Сахарова.

33. Вулицю Гіпсову зробили сприятливою для велоруху, поки що знаками. Але планується в майбутньому і фізичними методами сповільнення руху автомобілів.

Крім веломережі розвивались і інші зручності для велосипедистів.
34. До ЄТМ у Львові на пр. Свободи вперше встановили підніжку  для очікування зеленого сигналу на світлофорі.

Встановлються і велостійки. Часто власники бізнесу і установу самі починають усвідомлюють, що велостійка – це неохідний елемент інфраструктури.
35. До ЄТМ доставили 5 велостійок біля університету Франка.

 36. Хорошою ідеєю було обмежити в’їзд в пішохідну зону з допомогою велостійок.

37.

38.

39. Дехто підходить до справи з креативом.

40. Біля палацу культури ім. Гната Хоткевича

41. А це на вул. Богомольця біля офісу GIZ

Велоновиною року можна назвати те, що у Львові у 2015 р. з’явиться муніципальний велопрокат від NextBike, грант на його впровадження виграла фірма Veliki.ua. На початковому етапі має бути встановлено 5 станцій. Треба з чогось починати.
Це цікаво, ще в жовтні на Велофорумі, слухаючи про важливість міських велопрокатів в формуванні велоруху, я думав яка це для нас далека перспектива. А тут на тобі, в грудні вже стало відомо, що у Львові такий велопрокат буде.
42.

Громадський транспорт

Подією року в сфері громадського транспорту я б назвав початок будівництва трамваю на Сихів. Цього року Львів отримав кредит від ЄБРР в розмірі 6 млн євро, Німецький Уряд дав грант 5 млн євро, орієнтовно 6 млн євро повинно піти з міського бюджету напряму. Цього року взялися за ділянку від вул. Угорської до Санти Барбари.
43. 

44. Цього року зробили першу справжню виділену смугу для громадського транспорту на пр. Свободи. Ще й відділена делініатором. Основна проблема цієї смуги – це авто, які там постійно хочуть припаркуватись.
 45. Ще у Львові з’явився другий низькопідлоговий трамвай львівського виробництва компанії Електрон. Він трьохсекційний. Їздить маршрутом №1.
46. Тролейбусний парк поповнився гарненьким, сучасним низькопідлоговим тролейбусом Електрон. Він їздить маршрутом №2.
47. Встановлено табло, що показує відлік часу до прибуття трамваю, вздовж трамвайних маршрутів №2 і 6. Але наразі вони показують тільки ці два маршрути і не завжди коректно відображають час. Їх ще калібрують.

Паркування

Цього року в центральній частині міста з’явилось платне паркування з допомогою паркоматів. Оператором є Львівавтодор. Платним зробили паркування на пл. Міцкевича, пр. Шевченка, вул. Чайковського, вул. Словацького, вул. Костюшка, вул. Гнатюка. Платним також нарешті зробили паркування біля аеропорту.
48. Парковка на пл. Міцкевича.
49. Парковка на Гнатюка.

Організація руху

Трендом року стало будівництво кругових розв’язок. Це значно покращує ясність в русі на перехрестях. І зменшує затори.
50. Кільце на пр. Шевченка
51. Кільце на Кульпарківській – Науковій
52. Кільце на Зеленій – Дж. Вашингтона
53.  Кільце на Джерельній

Громадські ініціативи

Окремо варто виділити проекти, які були втілені завдяки ініціативі активної громадськості.
54. Озеленення Городоцької стало реальністю завдяки пожертвам громади і ініціативі Олександра Шутюка. Було посаджено 11 сакур і ще 6 кулястих кленів посадила районна адміністрація.
55. Перехід на пр. Чорновола освітили завдяки інціативі Мирослава Голяка і групи Дайте пройти.
56. Крута лавка на пл. Митній зроблена зусиллями групи Urbanideas

 Електромобілі

Вперше цього року у нас з’явилися зарядки для електромобілів. Електромобіль це уже не утопія, а реальність. Кажуть це не вирішення проблеми мобільності. Це так, але для тих хто не може обійтись без автомобіля появилась екологічна альтернатива.
У Львівській області тепер є 8 зарядних станцій! 7 на АЗК ОККО і одна на території ресторану Тарон. Зарядки встановлено завдяки ініціативі TESLA CLUB
Надіюся наступний рік відзначиться більшими досягнення і Львів наблизиться ще на крок до міста сталої мобільності.