Органічне землеробство може протидіяти щорічним викидам двоокису вуглецю в усьому світі, виробляючи таку ж кількість їжі, як і звичайне землеробство. Про це йдеться в новому дослідженні.
У дослідженні інституту Родале, некомерційної установи, яка виступає за використання органічних методів землеробства, говориться, що за допомогою “регенеративного органічного землеробства” з низькою або нульовою обробкою ґрунту, покривними культурами і сівозміною, можна буде утримувати фотосинтезований вуглекислий газ в ґрунті замість повернення його в атмосферу.
Посилаючись на 75 досліджень з рецензованих журналів, у тому числі на власне 33-річне дослідження “Розгляд систем землеробства” (Farm Systems Trial), інститут Родале зробив висновок, що якщо всі орні землі будуть переведені на регенеративну модель, то буде ізольовано 40 % річних викидів СО2; змінні пасовища з цією моделлю додадуть ще 71 %, що ефективно компенсує щорічні викиди вуглекислого газу в усьому світі.
Мішель Кевіджеллі, дослідник ґрунту зі Служби сільськогосподарських досліджень Міністерства сільського господарства США, який має трохи інше 19-річне дослідження, також говорить про більш високий вміст вуглецю в органічному ґрунті, ніж у звичайному, але попереджає, що диявол криється в деталях. Наприклад, обробляння органічної ділянки може привести до того, що вуглець залишиться глибоко в ґрунті.
Але питання органічного землеробства завжди повертається до того, чи є землеробство без синтетичних пестицидів та генетично модифікованих організмів дійсно реальним способом нагодувати планету. Інститут Родале вважає, що воно може зробити це і навіть більше.
У своєму найтривалішому дослідженні “Розгляд систем землеробства” інститут Родале порівнює органічне землеробство із звичайним, обробляючи дві сусідні ділянки як органічні фермери і як традиційні фермери робили би це – на ділянці органічного землеробства використовуються такі методи як сівозміна і покривні культури, в той час як на звичайній використовуються поширені синтетичні пестициди та генетично модифіковані організми. Обидві ділянки розділені на просапну область і область з нульовою обробкою ґрунту, щоб відобразити, що фермери використовують обидві практики.
Результати показують, що врожаї органічного землеробства нижчі ніж прийнято протягом перших кількох років, в той час як врожаї звичайних культур навпаки – кращі в перші роки, ніж надалі. З часом продуктивність стає рівною з більшими врожаями з ділянки органічного землеробства в посушливі роки (органічна кукурудза дає на 31 % більше ніж звичайна під час посухи).
“Коли ви починаєте використовувати органічні методи, ґрунт все ще виснажений”, каже виконавчий директор Марк Смолвуд. “Ось чому врожай спочатку не такий високий.” Він каже, що органічне землеробство покращує ґрунт протягом довгого часу, в той час як звичайне землеробство виснажує його. “Якщо ґрунт слабкий, то такі ж будуть і рослини”, каже він.
Крім того, дослідження показує, що органічне землеробство вимагає менше енергії і виділяє менше парникових газів. У парі з більш високими цінами на ринку, дослідження показує, що екологічно чисті продукти мають бути більш вигідними.
Пан Кевіджеллі каже, що врожай органічних культур у його дослідженні складає 80 % від врожаю звичайних культур, на відміну від дослідження інституту Родале, яке показало однакові врожаї. За його словами, звичайні культури дають більш високі врожаї, ніж показано у дослідженні інституту Родале, можливо через різні традиційні методи ведення сільського господарства.
“Існує ціла купа способів органічного і звичайного землеробства”, каже пан Кевіджеллі. “Ви можете отримати різні результати в залежності від того, як здійснюється управління.”
За словами Стіва Севадж, Стенфордського біолога і органічного критика, який консультує сільськогосподарську промисловість, “Немає нічого поганого в принципі [досліджень з органічного землеробства], але в цілому є практичні аспекти для розширеного використання цієї практики.” Він має на увазі такі питання як виробництво достатньої кількості коров’ячого гною і те, що багато фермерів орендують землю, що є антистимулом для зусиль зі збереження ґрунту.
