Архів категорії: Енергетика

СМОГ. Придніпровська ТЕС відключила електрофільтри

В п’ятницю, 29 липня 2016 року,  відбулася сесія Облради. Підняли питання забруднення Дніпра підприємствами ДТЕКа, зокрема Придніпровською ТЕС. В Придніпровську дійшло до того, що на станцію не пускають навіть державну екологічну інспекцію, а в Аулах ДТЕК Дніпрообленерго погрожує припинити електропостачання до головного водопостачального підприємство області — Аульського водогону.

Депутат Дніпропетровської облради, член постійної комісії обласної ради з питань екології та енергозбереження, Павло Хазан вбачає у цих проблемах не лише економічне та екологічне підгрунтя, а й певний політичний фактор:

khazan_session5_7_DP

На моїй фразі про необхідність переглянути умови приватизації ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго, Удод і практично вся Фракція „Опозиційний блок” покинула сесійний зал. Можливо вони приїжджають чи прилітають до Дніпра на сесію з далеких західноєвропейських міст і їм байдуже чим дихають люди в нашому місті, особливо в Придніпровську, на Перемозі чи Лоц-Кам’янці.

 

Сюжет 9 каналу за посиланням.

Річка Дніпро зникне через 300 років

Дніпро зникне через 300 років, якщо не спустити греблі, — академік Шапарь

Днепр может погибнуть

 

Дніпро – вже не річка, а система зарегульованих боліт, адже на ньому існує 8 ГЕС. Течія практично зникла, і все сміття з берегів, яке змивається дощами в річку, не виноситься в море, а осідає на дні. В результаті водойма міліє і забруднюється – розповів на прес-конференції в Забебі директор Інституту проблем природокористування та екології НАН України, член-кореспондент НАН України Аркадій Шапар. Наша мета – говорить членкор НАН – піднять суспільство на боротьбу за відродження Дніпра.

«Згідно з Водним кодексом, зарегулювати можна лише частину річки, а у нас Дніпро зарегульований практично по всій довжині. Через те, що швидкість течії знижена, природні властивості самоочищення річки порушені. А 30% затоплених площ – найбагатші заплавні землі, – розповідає Аркадій Шапар. – На мілководді йде активне розмноження зелених водоростей. Вони гниють, поглинаючи з води кисень і перетворюючи Дніпро на мертву пустелю. Вчені підрахували, що з 1932 року, коли на Дніпрі побудували Дніпрогес, кількість синьо-зелених водоростей збільшилася в мільйон разів. Влітку в Кам’янському на Лівобережжі закривають кватирки – такий від річки йде сморід».

днепр может погибнуть

 

«Ми знищили рибне багатство: в Дніпрі водилася білуга, осетри, стерлядь. Запорізька гребля на 34 метра підняла рівень води. Що відбувається з малими річками? Вони гинуть від підйому Дніпра. Тому що в них теж сповільнюється течія », – говорить Аркадій Шапар.

днепр может погибнуть

«Була на Дніпрі система порогів довжиною 100 кілометрів: від Запоріжжя до Кременчука. Це унікальне явище, природний фільтр.  Через ці пороги лоцмани проводили кораблі, і сьогодні ці пороги могли б стати унікальним туристичним об’єктом ».

днепр может погибнуть

«На сайті нашого інституту ми розмістили новини про Дніпро, готуємо людей, відкриваємо очі на стан річки. 30.06.16 плануємо провести міжнародний круглий стіл, присвячений проблемам Дніпра. Потрібно створити потужний рух в його захист – говорить еколог. – Головна мета цього руху – домагатися спуску водосховищ, але цьому протистоять олігархи, які отримують прибуток від експорту електроенергії».

«Якщо підрахувати втрати від затоплення площ і шкоду для суспільства, гідроенергія – найбрудніша електроенергія в світі.

У світі ніде, крім СРСР, не будували ГЕС на рівнинних річках. Ось так виглядає найвідоміша ГЕС США – Дамба Гувера, будівництво якої почалося в часи Великої депресії.

гидроэлектростанция в Америке

В Америці вже схаменулися: спущено більше 300 гребель, і практика показує – річка і берега дуже швидко відновлюються. Уже в наступному сезоні уздовж води з’являється звичайна рослинність, а повне відновлення басейну станеться через 10 років ».

Сьогодні, за даними Аркадія Шапаря, електростанції на Дніпрі акумулюють електроенергію і подають в пікове навантаження. «Вчені нашого інституту підрахували, якщо на дзеркалі Каховського водосховища поставити сонячні батареї, вони дадуть в 300 разів більше електроенергії», -сказав він.

«Але в Україні триває проектування нових ГЕС і реконструкція старих. Зараз інститут «Гідропроект» робить 5 нових проектів по Дністру, площа Канівського моря повинна бути збільшена, а на Каховській ГЕС планують підняти греблю », – стверджує Аркадій Шапар.

За матеріалами Ольги Забеби

Енергоефективність. Назвемо все своїми іменами.

Вже другий рік Україна знаходиться під постійною загрозою агресивного втручання в її господарські процеси, політичні справи, високою залишається небезпека втрати територій та незалежності.

Після газового терору Росією усієї Європи та загострення проблеми газової залежності безпосередньо України, собливо актуальним стало питання енергетичної безпеки.

Восени минулого року Зелений світ / Друзі Землі України разом із представникми ОБСЄ, ДОДА, ЗМІ, громадських організацій та природозахисників обговорювали питання енергобезпеки на форумі у Дніпропетровську. Звучали дуже важливі теми. Але спеціалісти постійно наголошували, що влада, Європа і звичайний український споживач, описуючи процеси енергоефективності, мають на увазі зовсім різні поняття.

Це умовне протистояння ідеологій поступово прошло етапи розвитку Майдану:

  • ейфорія від можливих змін;
  • голосні заяви і пусті обіцянки;
  • початок справжньої роботи із документами, визначення правил гри.

І лише коли правила гри будуть зрозумілі для усіх, зможемо повноцінно підключати допомогу Європи. Лише тоді енергоефективність буде мати результат, а не лише процес, як зараз.

Саме тому активісти та спеціалісти зараз приймають активну участь у розробці нових законопроектів та в профільних комісіях.  Половина проблеми вважається виконаною, коли речі названі своїми іменами. Це законопроект про визначення термінів в енергоефективності. Просимо і вас долучатися до обговорення та слідкувати за перебігом його погодження.

В той же час на засіданнях  робочої групи по регулятору – НКРЕ обговорюють питання надання даних в форматі opendata для зручного моніторигу громадскістю.

Чому ці питання такі важливі сьогодні? Цифри можуть не вражати, тому  Ігар Тышкевіч підготував шокуючу інфографіку.

1

Країна, яка витрачає стільки енергоносіїв на одиницю продукції – не має шансів в конкурентній боротьбі.

Ми уважно слідкуємо за законодавчими ініціативами в сфері енергоефективності, приймаємо активну участь в обговореннях і просимо вас звертати увагу на це важливе питання.