Архів категорії: Охорона довкілля

Кто и как будет вывозить мусор на Днепропетровщине

Сегодня в медиа центре “Забеба” говорили о том, как правильно обращаться с отходами на Днепропетровщине и что для этого делают активисты и областная власть.

IMG_9008

Больше всего отходов производят промышленные предприятия. Они же – источник особо опасных отходов, для которых нужны правильные условия хранения. «В 2012 – 2013 годах область образовывала 350 млн тонн отходов – и промышленных и ТБО – ежегодно, — сказал директор департамента экологии и природных ресурсов Днепропетровской облгосадминистрации Руслан Стрелец. – По последнему году у нас 258 млн тонн отходов. Из этих 258 млн тонн 99% — это вскрышная порода промышленных предприятий горно-добывающего комплекса. Кроме этого, в среднем в области образовывается в год 55 тыс. тонн опасных отходов. Это отходы I, II и III класса опасности».

По статистике, ежегодно в области образуется 1 млн тонн ТБО. «Если говорить о кубометрах, то это более 3 млн кубометров, — сказал Руслан Стрелец. — Куда они деваются? 45% находятся на несанкционированных свалках».

IMG_9017

По словам депутата Днепропетровского облсовета, представителя постоянной депутатской комиссии по вопросам экологии и энергосбережения Павла Хазана, люди привыкли выбрасывать бытовой мусор в посадку или лесополосу в надежде, что там все быстро перегниет. «Наши активисты запускали дроны и смотрели, что происходит в их селах и сверяли эти данные с Google Map. Картина очень и очень печальная, — сказал Павел Хазан. – Люди считают, что можно взять бытовые отходы и выбросить их в лесу. На самом деле стекло будет перегнивать 4 тыс. лет, бумага – 3 месяца, пластик, в зависимости от качества, может разлагаться от 50 до 500 лет».

IMG_9009

Чтобы улучшить ситуацию, на сессии облсовета 15 июня утвердили программу экологической безопасности до 2025 года. «Новая стратегия заменила 8 рудиментарных программ, некоторые из которых тянулись с 2006 года, — сказал Руслан Стрелец. – Цель – обеспечить 100% населения услугами по вывозу ТБО. Сегодня в городах не проводится ни первичная, ни глубокая сортировка мусора. В села никто из перевозчиков не хочет заходить, и люди просто сжигают мусор на огородах. Стратегией предусмотрено организация работы существующих 6 полигонов. Это около 20 млн грн, все остальные ресурсы будут идти на схемы организации санитарной очистки. Закупка машин и контейнеров лежит на инвесторах».

Программу решили опробовать в Новоалександровской громаде, в пгт. Илларионово и в Зеленодольске.

Кроме этого, весной 2017 года будет открыта база данных по промышленным отходам: что вырабатывается в области, кем и в каком количестве. Это будут открытые данные, которые можно будет посмотреть на сайте Днепропетровской ОГА. «В одном из пилотных регионов участвуют наши активисты, — сказал председатель областного экологического совета при Днепропетровской областной государственной администрации Алексей Ангурец. — Они провели мониторинг свалок и чуть позже будет информация. Но уже сейчас могу сказать: несанкционированных свалок больше, чем сегодня говорилось».

IMG_9033

Но программа по утилизации ТБО не заработает, если на Днепропетровщину будут свозить мусор с других областей. «То, что к нам привозят мусор из других регионов Украины — это недопустимо, — сказал Павел Хазан. – Мы как экологи и специалисты, считаем, что это неправильно. Перемещения мусора на расстояния в тысячи километров нерентабельны».

Чорнобиль тепер заповідна зона

Президент Петро Порошенко підписав закон щодо правого статусу території, забрудненої під час Чорнобильської катастрофи. Одночасно з ним також набуває чинності указ про створення там біосферного заповідника. Чи стане це стартом для повноцінного відновлення природи у зоні відчуження – читайте в матеріалі журналістів сайту “24”.

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник створюють з метою збереження в природному стані типових природних комплексів Полісся, підвищення бар’єрної функції Чорнобильської зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення, стабілізації гідрологічного режиму. Крім того, реабілітація територій, забруднених радіонуклідами, а також проведення міжнародних наукових досліджень, – йдеться на офіційному сайті президента України.

Доречно сказати, біосферний заповідник – це не класичний заповідник, де заборонена будь-яка діяльність. Біосферний передбачає зонування, тобто там може бути, наприклад, буферна чи господарська зона.

Chernobyl_segodnya_foto-i-video

Що це буде?

Як відзначив в коментарі сайту “24” Ярослав Мовчан, голова Національного екологічного центру України, варто розуміти, що, по-перше, Чорнобильський заповідник повністю не закриє забруднену територію як таку. Адже окрім самого заповідника залишається велика промислова площа. Тобто, ті майданчики, де стоять ЧАЕС, різні сховища, укриття тощо. Ясна річ, ці об’єкти не ввійдуть до біосферного заповідника. За словами Мовчана, біосферний заповідник охопить тільки “природну” територію, де фактично немає промислової діяльності. Бо ж, ідея “заповідної” території – надати можливість природі відновитися.

Ми розуміємо, що одним з інструментів, який може допомогти людству в найближчі роки – це природа. Чим більше природи, тим безпечніше, тим краще. Тому добре, коли ми надаємо можливість природі відновитися,

– підкреслив еколог.

Якщо у природньому заповіднику господарська діяльність забороняється повністю, розповідає Володимир Борейко, директор Київсько еколого-культурного центру, то біосферний можна порівняти, скажімо, з багатошаровим пирогом: тут є заповідна, рекреаційна та господарська зона. У “біосферному” можуть жити, приміром, вчені або охоронці. Основне – не шкодити природі.

Для чого створюють?

У будь-якому разі створення біосферного заповіднику, це краще, ніж, наприклад, звезення й накопичення там радіоактивних відходів або, “ще краще” зрушення зони відчуження й використання там земельних ділянок для сільськогосподарських чи промислових потреб, вважає Павло Хазан, координатор з енергетики та сталого розвитку громадської організації “Зелений світ”. Звісно, режим Чорнобильського біосферного заповідника, через підвищений рівень радіації відрізнятиметься від решти українських заповідників.

Питання створення заповідника в Чорнобильській АЕС треба ретельно проробити. І вирішувати це мають як біологи, спеціалісти в галузі заповідної справи, так і фізики-ядерники. Тобто до цього проекту треба запросити фахівців різних напрямків,

– коментує Хазан.

Наразі, окрім решти невирішених питань, залишається чекати створення у заповіднику адміністрації та набору компетентних кваліфікованих кадрів. Хочеться вірити, що ця процедура, як і решта, буде прозорою.

Які є проблеми?

У свою чергу Володимир Борейко, директор Київсько еколого-культурного центру, стверджує: маючи можливість необхідно створювати якомога більше заповідних територій. У нас, за його словами, площа заповідників лише 5 %, у той час як в Європі – 15%. Якщо ми рухаємося в напрямку Європи, додає експерт, відповідно треба збільшувати площу “природних комплексів”.

Однак справа навіть не в європейському наслідуванні. Скажімо так: впливові люди хочуть скоротити Чорнобильську зону і взяти її в приватну власність чи побудувати там свої підприємства. Відтак, помалу Чорнобильська зона починає зменшуватися. Тому, за словами Борейка, аби такі спритники не дерибанили чорнобильські землі, кордони зони відчуження мають бути чітко зафіксовані.

Окрім того, Чорнобильська територія, це величезна ділянка дикої природи з унікальним багатим тваринним і рослинним світом. Це місце, де природа відновлюється. Як відомо, у чорнобильських лісах, мешкають рідкісні бурі ведмеді, які повернулися після столітньої перерви, а також рисі, дикі кабани, лосі, річкові видри, косулі, лисиці, вовки, олені, сови, журавлі, коні Пржевальського, чорний лелека, який, до речі, є червонокнижним птахом та багато інших унікальних тварин. Не останню роль їх появі зіграла велика територія зони відчуження, де можна по-справжньому розгулятися і не менш важливо практично без будь-якого втручання людини в гармонійний природний процес.


Коні Прежевальського вільно мешкають у зоні віджучення. Їх завезли сюди в 90-ті роки

Які перспективи?

Разом з тим, програма біосферних заповідників передбачає, що там виконуватимуться мінімум п’ять базових завдань: окрім збереження здійснюватиметься також моніторинг та діяльність орієнтовані на освіту, науку, проводитимуться дослідження.

Оскільки, ми розуміємо, що в Чорнобилі і на території біосферного заповідника є ділянки, які майже чисті. Це дасть в перспективі тим людям, які там залишилися, офіційно існувати і здійснювати свою діяльність,

– зазначає Ярослав Мовчан.

З іншого боку, створення біосферного заповідника у Чорнобильські зоні відчуження дозволить скоординувати наукові програми. Експерти підкреслюють, у перспективі є можливість розширення цього заповідника в сторону Житомирщини, де вже є Древлянський заповідник, у сторону Білорусії, де є Білоруський радіо-екологічний заповідник. Крім, великого масиву живої природи, яка отримає шанс відновитися, така заповідна територія, на думку Борейка, має усі шанси стати найбільшою природоохоронною територією, так би мовити, природним резерватом Європи.

Борьба с амброзией : миллионы потратили, а результата нет

На пресс-конференции в Zabeba.li депутат областного совета Павел Хазан рассказал новостям Днепра, что с 2012 по 2016 года с амброзией боролись только на бумаге. При этом каждый год на борьбу с карантинным растением предусматривалось от 40 до 43 млн грн. Все это время чиновники решали, как уничтожить сорняк, а он пока спокойно разросся на 195 тыс. га нашей области.

zsfoe_ambrozia1

«Об этой проблеме говорят ежегодно, — сказала заместитель начальника управления охраны природы департамента транспорта и охраны природы Днепропетровского горсовета Ирина Козлова в интервью новостям Днепра. — Амброзия появилась в 40-х годах, когда ее завезли с гуманитарной помощью из Америки. Сейчас это растение занимает порядка 195 тыс. га Днепропетровской области. Постоянно принимаются разные программы, и последняя заканчивается в 2016 году. Она предполагала составление карт распространения этих растений, и методов борьбы».

Бороться с амброзией можно скашиванием, но специалисты считают его наиболее неэффективным, еще один способ — вырывание с корнем и воздействие на сорняк химическими веществами. «Использовать пестициды в городе запрещено. Их используют в области, — сказала представитель горсовета, комментируя последние новости Днепра. — Из трех видов амброзии два — однолетники, поэтому право на существование имеет механический способ борьбы с растением, то есть — вырывание с корнем. Наибольшая эффективность достигается, если площади обработаны и засеваются газонными травами».

Как сообщил новостям Днепра депутат Днепропетровского областного совета Павел Хазан, в области есть целевая программа по борьбе с вредным растением. «Она называется „Программа по локализации и ликвидации амброзии и других карантинных организмов на территории Днепропетровской области“. Она рассчитана на период с 2012 по 2026 года, — сказал новостям Днепра Павел Хазан. — За 2016 год всего по этой программе должно быть использовано 43 млн грн. При этом из областного бюджета выделяется 2 млн грн., из городского бюджета — 2, 2 млн грн., из других источников — 39 млн грн. Эти другие источники — это местные бюджеты, бюджеты разных организаций и предприятий, которые привлечены для борьбы с амброзией».

zsfoe_ambrozia2

Распорядителем средств и заказчиком программы является главное управление агропромышленного комплекса Днепропетровской облгосадминистрации. «Кроме этого, этим вопросом занимается государственная инспекция по карантину растений по Днепропетровской области и эта организация является тоже распорядителем средств, — говорит депутат облсовета. — Проблемами амброзии занимаются районные госадминистрации и местные городские советы».

По словам Павла Хазана, с 2012 года на борьбу с амброзией в области каждый год выделялось 40-43 млн грн. «Что меня удивило: только в 2017 году предполагалось уменьшение площади, которая занимала амброзия, — сказал новостям Днепра Павел Хазан. — По программе с 2012 по 2016 года включительно сокращение площади не предусматривалось. И только с 2017 по 2026 года планируется сокращение объемов амброзии на 15,5 тыс. га. Программы есть, деньги под них выделяются и задание общественности, областных и местных депутатов — контролировать выполнение этих программ».

Четыре года областной программы, по словам Ирины Козловой, пошли на составлении карты и определение методов борьбы с сорняком. «Кроме этого, хочу напомнить, что у нас существует закон о карантине растений, согласно которому за наличие карантинных растений на участках предприниматели отвечают штрафами, — сказала представитель Днепропетровского горсовета в интервью новостям Днепра. — По ст. 152 Административного кодекса штраф может составить: для физлиц — 1 тыс. 360 грн., для юрлиц — 1 тыс. 700 грн.».

По информации пресс-службы горсовета, с начала года нарушители правил благоустройства Днепра в городской бюджет заплатили более 25 тыс. грн.

Ирина Логуш

http://zabeba.li/news/bor-ba-s-ambroziej-na-dnepropetrovshhine-milliony-potratili-rezul-tata-net