Архів категорії: Охорона довкілля

Круглий стіл «Екологічні проблеми Дніпропетровської області та шляхи їх розв’язання»

30 серпня 2017 року у м. Дніпро заплановано проведення круглого столу «Екологічні проблеми Дніпропетровської області та шляхи їх розв’язання».

До участі у засіданні круглого столу запрошуються представники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, громадськості, бізнесу, науковці та ЗМІ.

Питання для обговорення:
1. Екологічна ситуація в Дніпропетровській області: проблеми та перспективи поліпшення.
2. Стан водних ресурсів області.
3. Можливості розширення природно-заповідних територій. Стан об’єктів ПЗФ у Дніпропетровській області.
4. Перспективи використання біоенергетичних технологій у тепло- та гарячому водопостачанні в Дніпропетровській області.
5. Екологічні та соціально-економічні проблеми поводження з побутовими відходами в м. Дніпро та Дніпропетровській області.
6. Вплив непридатних пестицидів і отрутохімікатів на стан довкілля, якість ґрунтів та здоров’я людини.

Для участі у засіданні круглого столу необхідно до 22 серпня 2017 р. надіслати заповнену Заявку (Заявка бланк).

Про місце і час  проведення заходу буде поінформовано додатково.

 

За додатковою інформацією звертатися

телефонами: 099-055-47-39; 096-174-47-93

e-mail: vel@ecoleague.net

Контактна особа – Ганна Віштак.

Всі порушення доведені, а Любимівський кар’єр все одно захищають від … населення!

Цікава виходить ситуація із Любимівським кар’єром.

Мешканці Чаплів, Старих Чаплів та Придніпровська прагнуть реальної допомоги у питанні щодо приведення у відповідність українському законодавству роботи ТОВ «Любимівський кар’єр» і постійно звертаються до громадських організацій, посадових осіб та політиків за відповідною допомогою.

За допомоги ГО «Платформа Громадський контроль» та політичної партії ДемАльянс згідно скарг місцевих мешканців були зроблені запити Народних депутатів Мустафи Найєма та Вікторії Пташник до Держгеонадр України та Міністерства екології та природних ресурсів.
Звісно, мешканці і самі постійно роблять відповідні запити, але їм відповідають не так охоче, відписуючись, чи не відповідають зовсім.

Резюмуючи відповіді, що надійшли від різних інстанцій, ситуація виглядає так:

1. В кінці 2016 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області здійснювалась планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Любимівський кар’єр». За результатами перевірки підприємству надані приписи на усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, відповідальні посадові особи були притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. ТОВ «Любимівський кар’єр пред’явлено претензії про відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та самовільного використання водних ресурсів (лист міністерства екології та природних ресурсів).

2. Головним управлінням Держспоживслужби в результаті позапланового заходу державного нагляду (контролю) відносно ТОВ «Любимівський кар‘єр» зафіксовані перевищення допустимих нор шуму у нічний час при роботі дробильного устаткування, відсутнє розпланування озеленення санітарно-захисної зони підприємства (лист Держспоживслужби).

3. Станом на 10.07.2017 року підприємство подало запит на продовження спецдозволу на користування надрами, але їм було відмовлено, оскільки географічні координати кутових точок не відповідають контуру підрахунку запасів (лист Держгеонадр).

4. Дія дозволу МОЖЕ бути зупинена при відповідному поданні органу місцевого самоврядування у разі виникнення внаслідок проведення робіт, пов’язаних з використанням надр, безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення (лист Держгеонадр).

І це тільки те, що вдалося зафіксувати офіційно! Коли перевірки проводяться із попередженням у 10 денний строк, включаються усі поливи та працюють на холостій ході.

Органу місцевого самоврядування будуть передані всі офіційні листи. Які ще підтвердження загрози життю та здоров’ю населення потрібні? Всі порушення доведені відповідними контролюючими інстанціями!
Чи це все-таки лобіювання інтересів конкретного бізнесу та ігнорування бід населення у Дніпропетровській області?

 

Немецкая компания предложила варианты решения проблемы шахтных вод Кривбасса

Завершается первая фаза украинско-немецкого Проекта по высокоминерализованным шахтным водам Кривбасса.

Фирма “DMT Consulting GmbH”, победившая в тендере, объявленном в Германии немецким обществом международного сотрудничества GIZ, 11 июля в областном Совете презентовала материалы укрупнённого технико-экономического обоснования всех возможных вариантов решения задачи снижения влияния сброса шахтных вод от железорудной добычи на экологию Кривбасса.

Директор проекта Артём ЧАЙКА представил почти 200-страничный труд, отражающий европейский опыт обращения с высокоминерализованными шахтными водами, также учитывающий почти 40-летний опыт Кривбасса по комплексному решению этой задачи.

Презентация прошла в формате заседания компетентной Рабочей группы, специально созданной ещё год назад распоряжением председателя областного Совета Глеба ПРЫГУНОВА.

Итак, 5 основных вариантов решения:
1. Улучшение существующей системы (сброс по регламенту в р. Ингулец в осенне-зимний период с разбавлением и промывкой русла реки) – без капитальных затрат, рост эксплуатационных затрат со 112 млн.грн./в год до почти 400 млн.грн./год.
2. Сброс в Чёрное море (две нитки трубопровода диаметром 900 мм, расстояние 190 км) – капитальные затраты 12,6 млрд.грн, эксплуатационные – примерно 300 млн.грн./год.
3. Сброс в Днепр (тоже две нитки Ø 900 мм, расстояние 160 км) – капитальные затраты 9,6 млрд.грн., эксплуатационные – 250 млн.грн./год.
4. Деминерализация с утилизацией продукта (обратный осмос, выпаривание, обращение с сухим остатком, а это около 600 тыс.т соли в год) – капитальные затраты почти 8 млрд.грн., эксплуатационные – 1100 млн.грн./год.
5. Разбавление местными стоками и водой из Днепра (расчистка канала Днепр – Ингулец, использование канала Днепр – Кривой рог) – капзатраты почти 5,4 млрд.грн., эксплуатационные – более 900 млн.грн./год.

Все варианты решения при реализации обеспечивают выход на экологические нормативы воды в р. Ингулец по концентрации хлоридов (до 1,5 г на литр) и общей минерализации (до 4,5 г на литр).

Решение по выбору варианта будет принято рабочей группой облсовета до конца июля. Сейчас проходят интенсивные консультации со специалистами и руководством ГОКов (АрселорМиттал Кривой Рог, “Сухая балка”, Криворожский железорудный комбинат, Центральный и Северный ГОКи). Готовит своё мнение мэрия Кривого Рога. Высказываются экологические общественные организации. Есть мнение и жителей Новолатовки, которые больше всех страдают от высокоминерализованных шахтных вод.

Готовы выслушать всех, кому тема влияния шахтных вод на природу небезразлична.