Архів категорії: Охорона довкілля

Охорона довкілля

Покращення покращень або чи все то добре, що гарно піариться?

Залишити коментар

9 квітня Верховна Рада України розглянула та ухвалила законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру”, який ще 27.06.2013 року був поданий екс-президентом України Віктором Януковичем. 

Прийнятим законом змінюються або ліквідуються процедури надання дозволів на більшість видів діяльності, які вливають на довкілля. Серед іншого – спрощення процедури вирубки заповідників та забудови лісів, отримання дозволу на спецводокористування, управління відходами тощо. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=47651.

Законом  внесено зміни до низки законодавчих актів України (всього 37 найменувань), згідно з якими скорочено кількість документів дозвільного характеру, передбачених у спеціальних законодавчих актах та включених до Переліку документів дозвільного характеру.

Yanuk

1.      Ліси і заповідники

Серед іншого, законопроект дозволяє проводити санітарні рубки в природних заповідниках, не погоджуючи їх із Міністерством екології та природних ресурсів України. Відповідні зміни внесені до ст.16 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

«Саме природні заповідники є  єдиною недоторканою категорією природно-заповідного фонду, в них заборонена будь-яка господарська діяльність. Натомість, лісова галузь в Україні  в останні роки налагодила хитру систему санітарних рубок, в результаті якої більше половини деревини в Україні вирубається під виглядом санітарних заходів а продається – як ділова деревина. Не можна було робити це лише в природних заповідниках. Тепер і це обмеження зняте». – коментує законодавчу зміну заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.

Негативні наслідки тягнуть і внесені законом зміни до Лісового кодексу України. Так, зі статті 57 кодексу виключається частина про те, що зміну цільового призначення земельних лісових ділянок слід здійснювати за погодженням з органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Зі статті 61 кодексу виключається, що Мінприроди має погоджувати і визначення місць розміщення підприємств, споруд та інших об’єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, а проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших об’єктів підлягають екологічній експертизі у випадках і в порядку, що встановлюються законом.

Слід зазначити,  до  ст. 62, що регулює питання  використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин, прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства внесені зміни, в результаті яких така діяльність більше не потребує висновків Мінприроди.

«Без сумніву, подача такого законопроекту від імені екс-президента Януковича виказує лоббі екс-голови Держлісагенства В.Сівця, відомого як противника заповідної справи та «автора» провідника системи санітарних рубок;  кампаній-лоббістів видобутку сланцевого газу, яким заважають ліси для спорудження свердловин та можновладців, для яких актуальною є «проблема» протизаконності будівництва маєтків у лісі», – зазначає Олексій Василюк, заступник голови НЕЦУ.

2.      Спецводокористування

Експерти МБО «Екологія – Право – Людина» зазначають, що зміни, які внесені у Кодекс про надра та Водний кодекс, не вирішують наболілої проблеми подвійності дозволів на спецводокористування. Позитивним є лише встановлення строку розгляду документів та його видачі (30 днів). Проте, це стосується лише дозволу на спецводокористування передбаченого Водним кодексом. Кодекс про надра і надалі містить статтю 21, яка передбачає отримання спецдозволу на видобування прісних підземних вод.

Не вирішеними залишились питання строків, на які видається дозвіл на спецводокористування. Частиною другою статті 50 Водного кодексу України визначено:

«Спеціальне водокористування може  бути  короткостроковим  (до трьох років) або  довгостроковим  (від  трьох  до  двадцяти  п’яти років).»

Ідентичне положення щодо строків спеціального водокористування визначене п.6 «Порядку  погодження  та  видачі  дозволів на спеціальне водокористування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321.

У той-же час у нормативно-правовому полі відсутні критерії, які визначають строк конкретного спецводокористування. Як результат, уповноважені органи здебільшого видають дозволи на спеціальне водокористування на строк 3-5 років, що тягне за собою додаткові непродуктивні витрати водокористувачів на розробку необхідних документів та одержання нових дозволів на спеціальне водокористування. Доцільно у загальному випадку видавати довгострокові дозволи на спеціальне водокористування на строк 15-25 років та визначити критерії, при яких строк таких дозволів може бути встановлений менший строк дії таких дозволів.

Надалі у ст. 23 Кодексу України «Про надра» міститься положення, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Землевласниками та землекористувачами можуть бути фізичні та юридичні особи, у тому числі суб’єкти господарювання. У правовому полі України відсутнє тлумачення терміну «господарсько-побутові потреби» у розрізі суб’єктів господарювання, тому контролюючі органи доволі часто виставляються претензії до суб’єктів господарювання за використання води на потреби, які, на думку контролюючих органів, не мають статусу господарсько-побутових. Зокрема, на думку окремих органів виконавчої влади, використання води на виробничі потреби (опалення, протипожежні потреби, тощо) тягне за собою необхідність одержання спеціального дозволу на видобування прісних підземних вод.

В результаті чого, навіть при використанні мізерних обсягів підземних вод на виробничі потреби, суб’єкти господарювання додатково до дозволу на спеціальне водокористування повинні проводити розвідку запасів підземних вод, затверджувати такі запаси та одержувати спеціальний дозвіл на видобування прісних підземних вод за процедурою, визначеною «Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.Для ряду малих водокористувачів такі витрати є непідйомними.

Об’єктивно на сьогодні і надалі при видобування підземних вод існує два документи дозвільного характеру – дозвіл на спец водокористування (Водний кодекс) та спецдозвіл на видобування підземних вод (кодекс про надра) і новоприйнятий закон цього питання не вирішив.

Як наслідок, народні депутати спростили процедуру будівництва (реконструкції) об’єктів підвищеної небезпеки у Законі України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», чим збільшили ризики з охорони природного довкілля. Закон містить ще багато «покращень», які свідчать про відсутність пріоритету у «народних» обранців таких важливих питань, як наближення законодавства до європейських стандартів, охорони довкілля, а, відтак, і питання збереження здоров’я нації. Видно вони забули, що не отримали цю країну у спадок від батьків, а взяли її у борг у своїх дітей, у яких такими рішеннями забирають право на життя у безпечному для здоров’я довкіллі.  

 

За додатковою інформацією звертайтеся:

Софія Шутяк, юрисконсульт МБО «Екологія – Право – Людина»

Email: office@epl.org.ua, sofiya.shutiak@gmail.com

Олексій Василюк, заступник голови НЕЦУ

Email: vasyliuk@gmail.com

http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/6710/

Охорона довкілля

ВООЗ: брудне повітря вбило 7 млн людей в 2012 році

Залишити коментар

Китай вважають одним із найбільших забруднювачів у світі

Китай вважають одним із найбільших забруднювачів у світі

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) каже, що в 2012 році від хвороб, пов’язаних із забрудненням довкілля, померло 7 млн людей.

Результати досліджень організації показують зв’язок між забрудненим повітрям та хворобами серця, респіраторними та раковими захворюваннями.

ВООЗ каже, що кожна восьма смерть на планеті пов’язана із забрудненням навколишнього середовища, яке таким чином стало “найбільшою загрозою здоров’ю людини на планеті”.

Згідно із результатами досліджень, близько 6 млн смертей констатували в Південно-Східній Азії і західній частині Тихого океану.

ВООЗ заявляє, що близько 3,3 млн людей померло в результаті захворювань, пов’язаних із забрудненням повітря всередині приміщень, і 2,6 млн – в результаті захворювань, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря. Більшість смертей сталася в країнах цих регіонів, які мають низький і середній рівні доходів.

“Вплив та загроза забруднення довкілля є значно більшими та серйознішими, ніж ми раніше думали та розуміли, особливо на серцеві захворювання та інсульти”, – каже представник організації доктор Марія Нейра.

“Останні докази свідчать про те, що нам усім необхідно спільно працювати над очищенням повітря, яким ми дихаємо”, – каже вона.

Надійні дані

Якщо вдасться знизити рівень забруднення повітря, це може врятувати мільйони життів, каже ВООЗ.

“Бідні жінки та діти платять високу ціну за забруднене повітря всередині приміщень, оскільки вони проводять більше часу вдома, вдихаючи дим і кіптяву від вугільних кухонних плит, що протікають”, – наголосила представник ВООЗ Флавія Бустрео.

Смерті, пов’язані із зовнішнім забрудненням:

  • 40% – серцево-судинні захворювання;
  • 40% – інсульти;
  • 11% – хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ);
  • 6% – рак легенів;
  • 3% – гострі інфекції нижніх дихальних шляхів у дітей.

Смерті, пов’язані із забрудненим повітрям всередині приміщень:

  • 34% – інсульти;
  • 26% – серцево-судинні захворювання;
  • 22% – ХОЗЛ;
  • 12% – гострі інфекції нижніх дихальних шляхів у дітей;
  • 6% – рак легенів.

Професор Бірмінгемського університету з екологічної та респіраторної медицини Джон Айрес каже, що до цих результатів треба поставитись дуже серйозно.

“Оцінки впливу забруднення атмосферного повітря є надійними і настільки точними, наскільки можливо на даному етапі”, – каже він.

Ці результати отримані за допомогою супутникових даних, наземного моніторингу, спостережень за розповсюдженням забруднення в повітрі та даних про забруднення парниковими викидами.

 

Джерело: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/health/2014/03/140325_pollution_death_ak.shtml

Енергетика, Охорона довкілля

Резолюція МСОП щодо розроблення нетрадиційних видів палива

Залишити коментар

Асамблея членів МСОП схвалила 186 резолюцій з важливих питань природозбереження (http://portals.iucn.org/2012motions/?q=motions ), серед яких на сьогодні надзвичайно актуальною для України в контексті видобутку сланцевого газу є резолюція № 118.

У цій резолюції МСОП засудив розвідку та видобуток нетрадиційних газів, в тому числі і сланцевого газу, та закликав держави заборонити видобування нетрадиційного газу методом гідравлічного розриву пластів у близькості від родовищ питної води, у вододефіцитних та сейсмонебезпечних районах, поблизу сейсмічних розломів і на природоохоронних територіях. Детальніше з позицією МСОП можна ознайомитися з безпосередньо Резолюції Конгресу МСОП-2012 № 118.

Резолюція Конгресу МСОП-2012 №118

Розвідка та розроблення нетрадиційних викопних видів палива

(Схвалена з поправками від 15 вересня 2012 р.)

ВІДЗНАЧАЮЧИ різке і безпрецедентне розширення розвідки та розроблення нетрадиційних видів викопного палива, між іншим, сланцевого газу, колекторного газу, газу вугільних пластів, зрідження вугілля і газифікації вугілля;

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що гідравлічний розрив пласту є методом видобутку ресурсів, який потребує введення при надзвичайно високому тискові суміші води, піску та численних хімічних  речовин для руйнування гірської породи, непроникної для потоку палива;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що метод гідравлічного розриву пласту для вивільнення природного газу, нафти та інших речовин має негативний вплив на довкілля, включаючи такі сейсмічні явища, як землетруси та зсуви, а також забруднення повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що видобуток нетрадиційних видів викопного палива призводить до використання і забруднення великої кількості прісної води, зменшення кількості доступної чистої, безпечної води для місцевих громад, вироблення їжі та для природних екосистем;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що будівництво численних газових свердловин, трубопроводів та супутньої інфраструктури матиме наслідком переміщення, фрагментацію і деградації величезних природних території, в тому числі вкритих лісами;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ загрозу серйозних, непередбачуваних наслідків, пов’язаних з розвідкою та розроблення нетрадиційних видів палива на довкілля, сільське господарство та на місцеве населення;

ВИЗНАЮЧИ прогалини та невідповідності державних законів, що регулюють розвідку нафти і газу та експлуатаційну діяльність;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що нині наукові знання про вплив гідравлічного розриву пласту на довкілля є обмежені;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ ТЕ, що світ зіткнувся з глобальною проблемою зміни клімату і видобуток викопного палива сприятиме зростанню впливу на планету, при цьому підриватимуться вже напрацьовані зобов’язання міжнародної спільноти; і також

ВІДЗНАЧАЮЧИ рішення Франції і Болгарії про заборону видобутку сланцевого газу методом гідравлічного розриву пласту, а також призупинення численних проектів у Німеччині, Великобританії, Румунії та Квебеку до отримання висновків додаткових досліджень;

Всесвітній конгрес з охорони природи, на своїй сесії в Чеджу, Республіка Корея, 6-15 вересня 2012:

І. ЗАКЛИКАЄ ДЕРЖАВИ:

А.Заборонити використання методу гідравлічного розриву пласту для захисту здоров’я людей та довкілля, поки такі заходи не будуть здійснені:

1) безумовна заборона використання методу поблизу основних запасів питної води, у районах сейсмічних розломів, районах з дефіцитом питної води, місцях, що є об’єктами охорони природи, беручи до уваги характеристики біорозмаїття;

2) внесені уточнення у проекти/технології щодо будівництва трубопроводів і сховищ стічних вод («амбарів») для запобігання витоку хімічних і радіоактивних матеріалів та метану з урахуванням всіх можливих надзвичайних ситуацій;

3) розкрита інформація про хімічні речовини, що використовуються;

4) заборонена передача води на очисні споруди у зв’язку з відсутністю можливості видалення токсичних і радіоактивних матеріалів;

5) внесені специфікації для автомобільного транспортування стічних вод з гарантіями попередження витоку в випадку аварії або недбалості водія, включаючи відповідну підготовку щодо безпечного поводження з речовинами;

6) врахована вимога щодо регулярної перевірки та моніторингу питної води;

7) задіяні плани дій та процедури для можливих надзвичайних ситуацій та необхідне обладнання;

8) скасоване звільнення діяльності від відповідальності згідно вимог екологічного законодавства;

9) передбачений адекватний контроль при прийомі на роботу і рівень тих, хто це контролює;

10) впроваджена сувора відповідальність за шкоду, заподіяну діяльністю особам чи громадам, за допомогою фонду чи страхування у відповідності до шкоди, що є результатом діяльності;

11) надана допомога країнам, що розвиваються, в розробленні і здійсненні цих заходів;

12) заходи оплачуються за рахунок податку на доходи з діяльності;

Б. У відповідності з попереднім параграфом,  необхідно переоцінити і зміцнити контроль і моніторинг  процесів, пов’язаних з чинними практиками видобування нетрадиційних видів викопного палива для попередження негативного впливу на довкілля;

С. Зупинити видачу нових дозволів на видобуток нетрадиційних видів викопного палива шляхом гідравлічного розриву пласту з метою уникнення негативних впливів на довкілля та місцеві громади доти, доки не з’являться нові технології та методи, які будуть оцінені та схвалені незалежними науковими оглядами;

Д. Забезпечити необхідну прозорість та діалог, зокрема з екологічними інституціями щодо вибору країнами джерел енергії, а також

Е) Зміцнити політику енергозбереження та розвитку відновлюваних джерел енергії як головної альтернативи використання викопного палива;

2. ПРОПОНУЄ Генеральному директору організувати дослідження впливів видобутку нетрадиційних видів викопного палива методом гідравлічного розриву пласту на біорозмаїття, екосистеми, клімат та місцеві громади.

3. ПРОПОНУЄ Програмі МСОП з екологічного права здійснити координацію порівняльного дослідження різних правових режимів, що регулюють розвідку і видобуток нетрадиційних викопних видів палива методом гідравлічного розриву пласту і дати поради щодо передових практик і відповідних проектів законів або підзаконних нормативно-правових актів.

—————————————————————————————————————-

Міжнародний союз охорони природи (МСОП; англійською — International Union for Conservation of Nature, IUCN; http://www.iucn.org/ ) — міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів.

Заснований в 1948 році, головний офіс знаходиться в місті Гланд (Швейцарія). На сьогодні членами МСОП є 78 країн, 112 урядових та 735 неурядових організацій (в тому числі й українських), а також велика кількість вчених з 181 країни.