Архів категорії: Право

Business Titans Too Rich to Bribe Seek to Ease Fears in East Ukraine

Two months ago, Hennadiy Korban, a millionaire businessman, fled to Israel to escape retribution for siding with opponents of Ukraine’s president, Viktor F. Yanukovych. After Mr. Yanukovych’s ouster, he flew home in triumph aboard a private plane to begin a new life — as a harried civil servant.

Mr. Korban, 44, now works 14 hours a day in a drab Soviet-era office block here for a meager salary that he does not bother to take. Business, he said, was more enjoyable and far less stressful than trying to keep Ukraine together.

Boris Filatov, whose day job was in luxury shopping malls and other ventures, is now a deputy governor in Dnipropetrovsk, Ukraine. Credit Mauricio Lima for The New York Times
Boris Filatov, whose day job was in luxury shopping malls and other ventures, is now a deputy governor in Dnipropetrovsk, Ukraine. Credit Mauricio Lima for The New York Times

But since Russia’s annexation of Crimea in March, and with tens of thousands of Russian troops now massed on Ukraine’s border, to the east of this sprawling industrial city, men like Mr. Korban have become part of a frantic, all-hands-on-deck struggle against President Vladimir V. Putin of Russia.

Unable to throw money at the many problems besieging Ukraine’s bitterly divided east, the fragile and nearly bankrupt government in Kiev, the capital, has instead thrown rich people into a drive to convince the country’s Russian-speaking regions that their future lies not with Russia, but with Ukraine.

A toppled Lenin monument in central Dnipropetrovsk became a memorial for protesters who died during clashes with the police. Credit Mauricio Lima for The New York Times
A toppled Lenin monument in central Dnipropetrovsk became a memorial for protesters who died during clashes with the police. Credit Mauricio Lima for The New York Times

Mr. Korban’s boss is Ihor Kolomoysky, who was recently appointed governor of the Dnipropetrovsk region by officials in Kiev. Mr. Kolomoysky, a billionaire involved in banking, oil, metals and the media, ranks as the second- or third-wealthiest man in Ukraine, depending on who is counting. He said he has not counted his fortune himself, noting that “a real rich person is someone who does not know how much he has.”

Another of Mr. Kolomoysky’s deputies is Boris Filatov, Mr. Korban’s business partner in luxury shopping malls and other ventures.

Sergei Taruta, a metals magnate worth billions of dollars, is now in charge of the neighboring eastern region of Donetsk. He is trying to reassert Ukrainian authority there after a short-lived pro-Russian putsch led by a self-declared “people’s governor” who is now in jail.

Mr. Taruta, in an interview late last month, dismissed the attempt to seize power as “absurd theater,” suggesting that the script had been written by Moscow and performed by Russians masquerading as locals. On Sunday, however, pro-Russia activists staged a repeat performance, again seizing the Donetsk regional administration building where Mr. Taruta has his office and waving Russian flags from its windows.

The naming of wealthy businessmen to positions of power marks a curious twist in the Ukrainian revolution, which was driven in a large part by public fury at the extensive wealth of a tiny group of plutocrats who prospered under Mr. Yanukovych and, with a few exceptions, stayed on the sidelines throughout three months of protests against him.

Mr. Kolomoysky, who was mostly outside the country during the protests, said he came up with the idea not as a way to entrench himself and other businessmen in power, but as an emergency response to the fears of Russian speakers in the east, terrified by a revolution they saw as dominated by Ukrainian nationalists from the west.

The new governor of Dnipropetrovsk, Ihor Kolomoysky, is one of Ukraine’s wealthiest men. Credit Mauricio Lima for The New York Times
The new governor of Dnipropetrovsk, Ihor Kolomoysky, is one of Ukraine’s wealthiest men. Credit Mauricio Lima for The New York Times

“This is a signal to society,” Mr. Kolomoysky said. “If oligarchs are in power, feel at ease and view their future as being in Ukraine, then ordinary people will feel even more that they are not under threat.” He conceded, however, that average people “might not respect oligarchs or like them.”

But after being bombarded with Russian claims that fascists had seized power, he said, people in the east were heartened to see a move into government by multimillionaires with no interest in extremist turmoil or a neo-Nazi revival, “particularly when they are of Jewish origin.”

Mr. Kolomoysky, a Russian-speaking citizen of both Israel and Ukraine, lived until recently in Switzerland, where his wife and son still live. Mr. Kolomoysky and his deputy, Mr. Korban, are both Jewish.

Mr. Filatov describes himself as “100 percent Russian without a drop of Ukrainian blood.” He, too, fled to Israel in late January.

“Aside for a few marginals, nobody here is going to throw any flowers at Russian tanks,” Mr. Filatov said. He recently persuaded more than 20 local groups, including several pro-Russia outfits that had cheered Moscow’s annexation of Crimea, to sign a declaration in support of Ukraine’s territorial integrity and against Russian aggression.

Pavlo Khazan, a pro-democracy activist here who helped organize a series of rallies against Mr. Yanukovych, said many ordinary people distrusted rich people, including the governor, as a matter of principle. But they realize, he said, “that at this pivotal moment we need a strong guy for the region” who knows how to manage effectively and “doesn’t need to take bribes.”

Hennadiy Korban, left, a multimillionaire and new deputy governor, with Mr. Filatov, center, and Vadim Shabanov, right, in the regional administrative building. Credit Mauricio Lima for The New York Times
Hennadiy Korban, left, a multimillionaire and new deputy governor, with Mr. Filatov, center, and Vadim Shabanov, right, in the regional administrative building. Credit Mauricio Lima for The New York Times

While Ukraine’s fractious national government in Kiev has been severely rattled by Russia’s seizure of Crimea and its ominous military maneuvers, the Dnipropetrovsk region has moved swiftly to form its own regional defense council, set up reserve command centers stocked with food and water, and devise detailed plans for what officials, police officers, firefighters and other public servants must do in the event of an invasion.

“While they are arguing in Kiev,” Mr. Korban said, “we are preparing for action.”

The ground floor of the regional administration building has been turned over rent-free to a citizens’ defense organization headed by Yuri Bereza, a retired soldier who fought in Afghanistan for the Soviet Army. His group has signed up more than 7,000 volunteers, aged 16 to 78, ready to fight if Russia invades.

The new governor, Mr. Kolomoysky, has dipped into his own pockets to buy $5 million worth of diesel oil, aviation fuel and batteries for Ukraine’s underfunded and ill-equipped military. The gesture impressed Ukrainians more accustomed to officials stealing from them.

Mr. Korban said he had assured employees of the regional administration that no one would be fired for having supported the previous government, or even for past instances of petty corruption, because “they had to work within the system that existed.” If everyone who ever gave or took a bribe were punished, “we would have to put half the country in jail,” he added. “This is a tolerant revolution, a soft revolution.”

All the same, the new regional leaders have reduced the number of government employees by 10 percent, mostly by cutting people who drew salaries but rarely, if ever, showed up for work — and they plan to trim even more. Mr. Korban insisted that he was motivated not by political vengeance but by a determination to apply the logic of business management to government service.

Some opponents of Ukraine’s former leaders complain that the new government has not gone far enough, and question the motives of Mr. Kolomoysky, who until his appointment in early March spent most of his time abroad and did not publicly challenge Mr. Yanukovych. But a Ukrainian television channel he owns often featured reports favorable to protesters, a stance that drew repeated complaints from the president’s camp and irritated phone calls from Mr. Yanukovych himself.

“We need to change not only people but the whole corrupt system,” said Viktor Oryol, a leader of the local branch of a nationalist group known as Right Sector, which has clashed with the authorities in Kiev over what it sees as the slow pace of change. Mr. Oryol acknowledged that Mr. Kolomoysky had used his own money to help the military but suggested that he had done so only to ensure that an energy company he partly owns won a contract to supply the armed forces with fuel.

Mr. Kolomoysky denied this and said the fuel contract was far from a juicy business deal: It represents a steep discount to market prices and allows the military to take delivery of the fuel without any payment upfront.

The Kremlin has helped fan suspicions of ulterior motives with a steady stream of mostly fanciful reports in Russia’s state-controlled news channels — widely watched here until March 12, when they were ordered off the air — that claimed the new leaders of Dnipropetrovsk were lining their pockets, persecuting ethnic Russians and driving the region to starvation.

As well as waging a propaganda war, Moscow has also sought to undermine Ukraine’s post-Yanukovych order by squeezing the country economically. It has closed its market to a wide variety of Ukrainian goods, including rockets manufactured by Dnipropetrovsk’s flagship company, Uzhmash. With no orders from Russia, Uzhmash has struggled to pay its electricity bills and the salaries of its 10,000 employees.

To calm worries that they moved into government service only to plunder public funds, the Dnipropetrovsk moguls have all agreed to forgo the salaries, cars and bodyguards that come with their jobs.

Mr. Taruta, the new governor of Donetsk, is also working pro bono and, before pro-Russia activists again stormed his government offices on Sunday, had looked forward to a calming of tensions and an eventual return to his previous career in business. Of his job in government, “I did not want it, did not expect it and would never have accepted it if it had not been proposed by such a high level,” he said, referring to the new leadership in Kiev. His family members, he added, were “all against this. They understood the risk.”

By 

The New York Times

Резолюція всеукраїнського форуму

Резолюція всеукраїнського форуму представників екологічних громадських організацій, науковців, журналістів

від 19.03.2014 року

(рекомендації Міністерству для включення в План роботи на 2014 р.)

Беручи до уваги критичний стан довкілля в Україні, в першу чергу спричинений неефективним державним управлінням та корупцією, якою пронизані органи влади,

враховуючи сподівання суспільства, оприлюднені на Євромайдані стосовно якісного реформування та розбудови держави з метою забезпечення належного рівня життя громадянам, а також беручи до уваги окремі положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС,

керуючись принципами екозбалансованого розвитку, вважаємо за необхідне невідкладно:

Стосовно системних рішень Міністерства в сфері довкілля та екополітики

  1.  Здійснити кроки щодо забезпечення пріоритетності сфери екополітики та ролі природного довкілля, зокрема, шляхом:
  •  інтегральної реорганізації Мінприроди в Міндовкілля, передбачивши управління
  •  природними ресурсами
  1.  водними,
  2.  в т.ч. морськими,
  3.  земельними,
  4.  лісовими,
  5.  рибними,
  6.  природно-заповідного фонду,
  7.  надр,
  •  інформацією щодо довкілля, шляхом сучасної інформаційно-аналітичної системи
  •  заходами щодо змін клімату, передбачивши перепідпорядкування Управління гідрометеорології (з відання ДСНС),
  •  діяльністю щодо заходів в сфері енергоефективності,
  •  Державною інспекцією з ядерного регулювання (забезпечивши формування і контроль дотримання єдиної політики у сфері всіх екофакторів, включно з радіаційним, а також поводження з відходами, в т.ч. з радіоактивними, в одному природоохоронному відомстві), забезпечивши його незалежність в межах визначеної компетенції;
  •  введення міністра довкілля у склад РНБО;
  •  виділення в складі КМУ посади віце-прем’єра, відповідального за блок довкілля, енергетики, транспорту, будівництва, комунального та сільського господарства, просторового планування.
  1.  Організувати заходи щодо стандартизації підходів екополітики та практики в Україні із країнами Євросоюзу з метою втілення заходів з конвергенції норм законодавства, в т.ч. на базі Плану апроксимації, інших підходів;
  2.  Впровадити вимогу врахування довкільної складової при прийнятті рішень, пов’язаних із довкіллям, та забезпечити перегляд стратегічних рішень, котрі мають вплив на довкілля, на предмет їх екосистемності.
  3.  Повернути екологічну експертизу законотворчої діяльності — практику, коли законопроекти проходять таку оцінку перед розглядом Верховною Радою України.
  4.  Забезпечити послідовний перехід на відновлювану енергетику та енергоощадливість, здійснити перегляд Енергетичної стратегії на основі критеріїв енергоефективності та методології екосистемного підходу.
  5.  Здійснити дослідження та, при потребі, перегляд рішень, пов’язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
  6.  Здійснити заходи щодо підвищення екобезпечності техногенних об’єктів підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об’єктів.
  7.  Зосередити увагу та надати пріоритетність заходам щодо боротьби з деградацією земель та відновлення якості земельних ресурсів, які є національним багатством. Посилити координацію державних органів та приватних землевласників щодо боротьби з деградацією земель та підвищенню їх родючості.
  8.  Внести зміни в законодавство про зелений тариф шляхом запровадження норми, котра передбачатиме заборону купівлі електроенергії за зеленим тарифом у МГЕС, котрі розташовані у межах цінних річкових ділянок.
  9.  Зберегти науково-експертний потенціал, здійснити координацію та актуалізацію наукових програм.
  10.  Посилити нагляд за виконанням «Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки». Суворо карати керівників, які замість звітів про виконання пунктів цього плану надсилають формальні або неправдиві дані.
  11.  Взяти до відома та організувати відповідне виконання рекомендацій Громадської оцінки національної екологічної політики за 2011 рік.
  12.  Забезпечити виконання Резолюції слухань у Комітеті ВРУ з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні» від 4 липня 2013 р. № 13/1. Не допустити здійснення видобутку сланцевого газу без прийняття нормативної бази, яка б убезпечувала населення та території від негативних впливів хімічних речовин, радіонуклідів, фізичних факторів, пов’язаних з застосуванням фрекінгу та інших негараздів.
  13.  Вважати критерії, пов’язані із якістю життя та збереженням природи, базовими при розрахунку індексів розвитку держави та суспільства; сприяти впровадженню екосистемного підходу.

Адміністративна реформа

Розробити і затвердити типове Положення про департамент екології та природних ресурсів ОДА (до моменту відновлення територіальних управлінь Мінприроди в областях і затвердження нового типового положенням про Державне управління екології та природних ресурсів в областях, мм. Києві та Севастополі, що враховуватиме прогалини в роботі ліквідованих територіальних управлінь в областях) та виключити неправомірні частини з існуючих положень про департаменти екології та природних ресурсів ОДА.

Перейменувати Міністерство екології та природних ресурсів на Міністерство охорони навколишнього природного середовища (довкілля).

Внести зміни до ЗУ «Про природно-заповідний фонд», якими передбачити тимчасове виконання функцій ліквідованих ДУОНПС в областях в сферу повноважень чинних профільних департаментів ОДА.

Створити на базі Міністерства екології та природних ресурсів України єдиний архів матеріалів щодо природно-заповідного фонду України. З цією метою Мінприроди необхідно отримати у новостворених підрозділів обласних державних адміністрацій копії всіх наявних матеріалів щодо існуючих та перспективних територій природно-заповідного фонду у кожній з областей, містах Києві і Севастополі. Перевірити дотримання ліквідованими  установами законодавства про архівний фонд України.

Видати постанову КМУ, якою доручити всі архіви ліквідованих ДУОНПС передати новоствореним департаментам екології та природних ресурсів ОДА, з відповідним наданням переліків каталогів таких архівних матеріалів до Мінприроди.

Відновити ліквідовану Державну службу заповідної справи у формі Державного агентства заповідної справи як окремого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра екології та природних ресурсів України.

Створити посаду еколога (або відповідального за екополітику) в усіх райдержадміністраціях держави та міських адміністраціях міст обласного підпорядкування в рамках створення системи загального екологічного нагляду за усіма проектами рішень органів влади та органів місцевого самоврядування.

Правові аспекти екополітики

Забезпечити неухильне і негайне виконання міжнародних зобов’язань держави за ратифікованими багатосторонніми угодами у сфері охорони довкілля. В першу чергу, здійснити заходи для повного впровадження положень Конвенції Еспо та Оргуської конвенції, шляхом:

а) забезпечення неухильного виконання розпорядниками екологічної інформації вимог законодавства про доступ до публічної та екологічної інформації, в тому числі, відмовитися від практик незаконного обмеження доступу до інформації, незаконних відмов у доступі до документів, а також ігнорування положень про активне поширення інформації про свою діяльність та прийняті рішення через офіційні веб-сайти. Для цього, між іншим, ратифікувати Верховною Радою України Київський протокол до Оргуської конвенції, що був підписаний Україною ще у 2003 році;

б) запровадженням в Україні європейської системи оцінки впливу на навколишнє середовище, в тому числі стратегічної, яка би забезпечувала ефективне врахування прогнозованих впливів на довкілля запланованої діяльності (проектів, планів, програм) та думки громадськості органом, що приймає рішення про погодження такої діяльності (затвердження програми). Це забезпечить впровадження в Україні положень Директиви ЄС 2011/92/ЄС стосовно оцінки впливу деяких державних і приватних проектів на навколишнє середовище, що є обов’язковим в рамках участі України у Європейському енергетичному співтоваристві.

2. Забезпечити участь представників Міністерства у функціонуванні Єдиної державної системи цивільного захисту населення та територій та її територіальних підсистем. Утворення органів швидкого реагування на надзвичайні довкільні події.

3. Передбачити регулювання усіх чинників забруднення довкілля під дахом одного міністерства, тобто передати всі повноваження МОЗу щодо фізичних та біологічних чинників до Мінприроди, залишивши за МОЗом тільки санітарно-гігієнічні аспекти.

Люстрація центральних та регіональних природоохоронних органів та державних підприємств, установ та організацій, що знаходяться у сфері їхнього управління

Прийняття Закону України «Про люстрацію».

3. Проведення експертизи законодавства на предмет корупційних ризиків та  ліквідація цих ризиків правовим шляхом.

4. Швидка та адекватна реакція на всі порушення, відкриття службових, кримінальних та адміністративних проваджень, проведення слідчих дій та притягнення винних до відповідальності. Правова адаптація інституції журналістських та громадських екологічних розслідувань для ініціації службових, кримінальних та адміністративних проваджень.

5. Здійснення постійного контролю за діяльністю центральних та регіональних природоохоронних органів громадським сектором шляхом перевірки на відповідність чинному законодавству України рішень, що ними приймаються, методами, передбаченими законодавством.

6. Рекомендувати звільнити зараз із займаних посад:

  •  окремих працівників на підставі подання правоохоронних органів, відкритих корупційних справ та юридичних дій щодо підозри про корупцію, і далі – згідно процедури щодо відповідальності.
  •  окремих працівників, на підставі документів та документованих звернень громадян, установ, громадських організацій – щодо вчинених дій з ознаками невідповідності посаді, саботажу чи зловживання службовим становищем, з подальшим розглядом справи на люстраційній комісії.

Рекомендувати створити кадрову – атестаційну та люстраційну комісії для оцінки службової відповідності працівників, попередньо обговоривши на відкритих громадських слуханнях їхні Положення, порядок (пере-) атестації (люстрації) та персональний склад. Рекомендувати умовно перевести до кадрового резерву керівників підрозділів міністерства та інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), діяльність яких скеровується та координується Міністром, до рівня заступника директора департаменту – до рішення люстраційного органу. Розглянути потребу в відповідних медичних обстеженнях кандидатів на посади в держорганах.

  1.  Врахувати при роботі, зазначеній в п. 6,  пропозиції щодо люстрації та кадрового резерву, сформовані учасниками Форуму Підприємства, що належать до сфери управління водночас і  безпосередньо Мінприроди,  і ЦОВВ, діяльність яких спрямовується і координується міністром Мінприроди, мають бути піддані аудиту (із обов’язковим залученням громадських активістів) на предмет відповідності статутній діяльності та положенню ЦОВВ та міністерства, а також кадровій оптимізації за схемою, зазначеною вище.

Підвищення ефективності та боротьба із корупцією у сферах дозволів та державного нагляду (контролю)

  1.  Передбачити реформування системи державного нагляду (контролю) з метою зменшення частоти та підвищення ефективності безпосередніх перевірок об’єктів.
  2.  Ліквідувати у законодавстві прогалини, які створюють передумови для корупційних схем шляхом:
  •  перегляду існуючої системи на предмет усунення дублювання дозвільних документів та вилучення неефективних дозволів.
  •  для ряду дозволів природоохоронного напрямку встановлення нижнього порогового рівня природокористування, впливу на довкілля тощо, до досягнення якого не вимагатиметься одержання відповідного документа дозвільного характеру.
  •  максимальне збільшення строку дії дозволів та прозорі механізми одержання документів дозвільного характеру.

3. Перегляд та приведення до реальності методик нарахування збитків.

Щодо стандартизації підходів роботи з Європейським Союзом

  1.  Провести експертну перевірку виконання міжнародних конвенцій у галузі охорони довкілля, Стороною яких є Україна, проаналізувати ефективність міжнародної діяльності Мінприроди та поїздок за кордон.
  2.  Активізувати координацію впровадження директив та виконання міжнародних конвенцій, в т.ч. в контексті Угоди про асоціацію з ЄС.
  3.  Провести відповідні навчання зацікавлених департаментів (груп), організувати залучення позабюджетних коштів (міжнародних) для цієї мети.
  4.  Започаткувати виконання Плану дій з транспозиції та імплементації вимог Оселищної та Пташиної Директив; розпочати реалізацію планів-дій реалізації цих Директив (у т.ч. розробити класифікатор типів оселищ для біогеографічних регіонів України та скласти список типів оселищ, які потребують охорони; визначити та затвердити на законодавчому рівні список типів оселищ, які потребують охорони), ввести до Закону «Про природно-заповідний фонд України» та відповідних нормативних документів статус та режими Смарагдових об’єктів, які визначені Бернською конвенцією і є еквівалентом об’єктів Натура 2000 Оселищної директиви.
  5.  Провести визначені експертами заходи щодо підвищення рівня обізнаності громадян у питаннях директив та міжнародних конвенцій.
  6.  Вітати участь представників Мінприроди та його територіальних підрозділів на міжнародних конференціях та семінарах екологічної тематики, які проводяться в Україні, для підвищення рівня їх обізнаності та фаховості.
  7.  Використовувати можливості українських еко-НУО у їхній співпраці з еко-НУО інших держав щодо залучення передового досвіду з виконання директив та міжнародних конвенцій у інших країнах. Залучати за допомогою екоактивістів України добровільних помічників з числа фахівців-екологів Європи та світу.

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) та екомережа (пілотний розгляд)

  1.  Створити Державне агентство заповідної справи (ДАЗС) та розпочати процес передачі в управління національні природні парки (НПП), заповідники, інші установи ПЗФ (у міру фінансового та організаційного забезпечення).
  2.  Розблокувати процес створення нових територій та об’єктів ПЗФ на сухопутній території України та у межах морської акваторії Чорного та Азовського морів (станом на сьогодні напрацьовано матеріали, але минулим складом Адміністрації Президента заблоковано процес щодо створення). Організувати роботу спеціальних адміністрацій для 5 нових територій ПЗФ, зокрема для НПП Ківерцівський «Цуманська пуща», «Залісся», «Синьогора», «Білоозерський» та природного заповідника «Михайлівська цілина».
  3.  Здійснити перегляд та виконання Державного бюджету України на 2014 рік з метою оптимізації видатків на утримання та матеріально-технічне забезпечення 45 установ ПЗФ Мінприроди (у першу чергу видатків на оплату праці).
  4.  Забезпечити встановлення меж територій та об’єктів ПЗФ, оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, передані у постійне користування, у тому числі вирішення питання невідкладної передачі 53 тис. га у користування установам ПЗФ від державних лісогосподарських підприємств.
  5.  Генеральній прокуратурі України ініціювати розслідування фактів переслідування та тиску на осіб з причин їхнього сприяння розвиткові заповідної справи .
  6.  Встановити заборону на зміну цільового призначення земель та скасування статусу природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків для цілей, не пов’язаних з їхнім збереженням та використанням.
  7.  Провести аналіз стану використання земель, зарезервованих для заповідання, та забезпечити невідкладне створення відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
  8.  Заборонити будівництво ГЕС на ділянках, котрі включають об’єкти ПЗФ та інші природоохоронні території, а також об’єкти, зарезервовані або заплановані під заповідання та екологічно цінні річкові ділянки (відповідно до критеріїв Водної рамкової директиви ЄС).
  9.  Проаналізувати стан виконання програм щодо формування національної, регіональних та місцевих екомережі і здійснити заходи щодо відновлення відповідної діяльності, люстрування та покарання саботажників.
  10.  Передати у підпорядкування Мінприроди території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, створені з вилученням, наданням земель державної власності.
  11.  Негайно вжити заходів щодо встановлення стану документального оформлення таких природоохоронних територій як «екокоридори», прийняття нормативної бази по їх ефективній охороні та інформуванню населення та фахівців зацікавлених установ про їх межі, факт існування та обмеження господарчої та іншої діяльності на їх територіях.
  12.  Розпочати процес перепідпорядкування всіх природних заповідників, національних парків та біосферних заповідників Міністерству. При цьому створити всі умови для збереження професійних кадрів цих природоохоронних установ та одночасно люстрації тих посадовців, які вчиняли протиправні дії в минулому.
  13.  При розробці проектів створення об’єктів ПЗФ, проектів землеустрою, зонування та  інших документів, що регламентують їхню діяльність передбачити необхідність їхніх узгоджень із розробниками Наукового обґрунтування створення цих об’єктів ПЗФ. Ввести в практику перевірку відповідності цих документів Науковому обґрунтуванню створення цих об’єктів ПЗФ.
  14.  Провести вибіркову перевірку відповідності Науковому обґрунтуванню створених у 2010 – 2013  роках заповідних об’єктах (пілотним чином – в Миколаївській області) та результативності вкладених коштів.

Поради для Міністерства екології та природних ресурсів стосовно посилення співпраці із екоНУО

  1.  Посилення впливу екоНУО:
  •  ефективна співпраця з владою та Міністерством, а також з НУО та суспільством.
  •  використання експертного потенціалу НУО за умови їхньої згоди
  •  створення «Бюро екологічного лобіювання», для чого створити робочу групу з представників зацікавлених НУО.
  •  відновлення уваги до розвитку екоосвіти та освіти для екозбалансованого розвитку.
  •  відновлення дієвого інституту громадських інспекторів охорони природи, повернення громадським інспекторам права оформлення (можливо, разом зі співробітниками міліції) протоколів адміністративного правопорушення з екологічних статей.
  1.  Інформування та комунікації:
  •  забезпечувати доступ та інформування НУО і населення; державні установи повинні чути еко-НУО та враховувати їхню думку та пропозиції.
  •  активна просвіта та освіта населення.
  •  створювати тематичні розсилки, сайти, сторінки в соцмережах.
  •  видання друкованої екогазети.
  1.  Розвиток мережі екоорганізацій:
  •   відновити практику проведення щорічних національних форумів еко-НУО.
  •  оцінити стан екоруху України.
  •  створити Фонд розвитку та підтримки громадських екоорганізацій України.
  •  сприяти фінансуванню заходів екоНУО, у тому числі з державного фонду ОНПС.
  •  створити та підтримувати єдиний реєстр (базу даних) екоНУО України (з регіональним та місцевим рівнями).

Інші рекомендації щодо організаційних кроків

  1. Забезпечити дієвість Оргуського інформаційно-координаційного механізму та відповідне матеріально-технічне оснащення для роботи інформаційно-просвітницького Оргуського центру ДЕА при Мінприроди України Посилити контроль за внутрішнім ринком торгівлі червонокнижними видами та видами переліку IUCN, наприклад, через налагодження механізмів співпраці відповідних профільних та силових структур щодо проведення контролю ринків.
  2.  Організувати виконання зобов’язань згідно Конвенції CITES. Станом на минулий рік, Україна відповідальна за 56 % усіх випадків нелегального трафіку видів (і їхніх продуктів) CITES до Євросоюзу згідно статистики у базі даних EU-TWIX. Необхідна воля Мінприроди, Мінагрополітики, Митної та Прикордонної служб щодо спільної координації дій, призначення пунктів пропуску для видів CITES, де є відповідні спеціалісти, навчання персоналу, особливо на російсько-українському кордоні.

Механізми виконання резолюції

  1.  Регулярні форуми еко-НУО
    1.  Оновлена Колегія з участю представників еко-НУО.
    2.  Оновлена НТР.
    3.  Національні платформи, Наукові комітети та Технічні комітети.
    4.  Міністерству екології та природних ресурсів виступити ініціатором розробки Постанови КМУ із Типовим положенням про Експертно-наглядові ради ЦОВВ, де такі б співпрацювали з ЦОВВ з врахуванням різних можливостей Інтернет-зв’язків. Залучити до його розроблення юристів-екологів НУО за їхньою згодою.

Резолюція була підготовлена, обговорена та погоджена за участю 78 учасників Всеукраїнського форуму експертів  громадських екоорганізацій, науковців, журналістів від 19.03.2014 року.

Всеукраїнський форум був організований та проведений МБО «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ), ВГО «Національний екологічний центр України» (НЕЦУ)  та Всесвітнім фондом природи WWF


ДОДАТОК 1

Додаткові рекомендації щодо розвитку ПЗФ та екомережі (пілотні напрацювання)

  1.  Надати працівникам служби охорони статус працівників органів МВС; забезпечити отримання дозволу на носіння власної мисливської зброї для цілей охорони об’єкту ПЗФ.
  2.  Розробити уніфіковані кваліфікаційні критерії та нормативи згідно напрямків діяльності працівників установ ПЗФ, а також систему конкурсного відбору фахівців відповідно до профілю їх роботи.
  3.   Запровадити систему регулярного централізованого навчання для підвищення кваліфікації працівників установ ПЗФ (наприклад – щорічні курси підвищення кваліфікації) з урахуванням необхідності формування міждисциплінарних знань.
  4.  Запровадити заходи щодо підвищення участі громади у функціонуванні об’єктів ПЗФ (в т.ч. погодження заходів із громадою), започаткувати обмін досвідом щодо цього між установами ПЗФ; видати посібник з аналізом наявного практичного позитивного й негативного досвіду роботи об’єктів ПЗФ з місцевими громадами.
  5.   Забезпечити особливий контроль за дотриманням цільового призначення земельних ділянок у межах територій ПЗФ. У терміновому порядку завершити заходи щодо винесення і фіксації на місцевості меж територій об’єктів ПЗФ.
  6.  Вирішити питання невідкладного наповнення та використання для поточних запитів міністерства та інших органів новоствореної ГІС «Державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду» інформацією про межі та режим 7800 територій та об’єктів ПЗФ.
  7.   Забезпечити розроблення, розгляд та затвердження режимних документів для об’єктів ПЗФ, зокрема проектів організації територій та матеріалів лісовпорядкування для установ ПЗФ Мінприроди.
  8.   Забезпечити надання статусу водно-болотного угіддя міжнародного значення новим 19 водно-болотним угіддям, доопрацювання описових листів щодо 33 водно-болотних угіддя міжнародного значення з метою забезпечення гідного представлення України як учасника Рамсарської конвенції на черговій 12 конференції сторін (2015 рік).
  9.   Здійснити виконання міжнародних зобов’язань України у сфері розвитку ПЗФ, зокрема підписання підготовленої угоди про співпрацю з Міністерством довкілля Франції, Меморандуму щодо збереження об’єкту Всесвітньої природної спадщини «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», виконання завдань щодо функціонування тристороннього транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся», створення 5 нових транскордонних біосферних резервати.
  10.  Ліквідувати законодавчу можливість вилучення для суспільних потреб земель зі складу територій ПЗФ.
  11.  Ініціювати розслідування фактів переслідування та тиску на осіб з причин їхнього сприяння розвиткові заповідної справи (Генеральна прокуратура України).
  12.    Запровадити більш прозору систему підбору кандидатів на посаду директора установ ПЗФ терміном щонайменше 3 роки і процедури його затвердження з метою подолання тенденцій до авторитаризму, підвищення професійних знань заповідної справи та забезпечення прогресивних технологій управління.
  13.  Оприлюднювати через національні та регіональні ЗМІ випадки хабарництва та свавілля органів влади, самоврядування, окремих посадовців з питань використання ресурсів об’єктів ПЗФ, у тому числі незаконне полювання, самозахват землі тощо.
  14.  Позбавити заповідні об’єкти завдань необґрунтованого примусового заробляння грошей і госпрозрахунку.
  15.  Працювати над позабюджетним залученням коштів для забезпечення статутних завдань міністерства (залучення міжнародних грантів Міністерство Німеччини – проблема податку), визначити особу у Міністерстві, відповідальну за виконання такого залучення.

 

http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/6701/

Комітет з Оргуської конвенції пропонує позбавити Україну привілеїв

12 березня 2014 року Комітет з дотримання Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (надалі – Оргуська конвенція) опублікував проект звіту про дотримання Україною своїх зобов’язань за конвенцією, який буде поданий на розгляд Наради сторін Конвенції у липні 2014 року.

У звіті (абзац 37-38) Комітет із дотримання відзначає участь України, продемонстровану у міжсесійний період листуванням з Комітетом та корисними звітами про виконану роботу. Однак, Комітет шкодує, що станом на даний час, законодавство, запропоноване Україною для вирішення питань по недотриманню, закріплених Нарадою Сторін у пункті 1 рішення II/5b, досі залишається на рівні проекту. Комітет глибоко стурбований дуже повільним прогресом Україні у  прийнятті законодавчих та практичних заходів, необхідних для вдосконалення сфер свого законодавства і практики, які були визнані, як такі, що не відповідають Конвенції і, таким чином, у виконанні вимог рішень II/5b, III/6f і IV/9h  щодо України.

На основі своїх міркувань і оцінок, Комітет доходить висновку, що оскільки законодавчі заходи, запропоновані Стороною на виконання вимог пункту 2 рішення II/5b, залишаються тільки у вигляді проекту, Україна не виконала вимог і рішення II /5b, і пункту 5 рішення IV/9h Наради Сторін. Це означає, що Україна залишається в стані недотримання пункту 1 статті 4 Конвенції про доступ до інформації, численних положень статті 6 щодо участі громадськості в процесі прийняття рішень та пункту 1 статті 3, що вимагає від держави  створення  і підтримки чіткої,  прозорої та злагодженої структури для виконання  положень цієї Конвенції.

У своїх рекомендаціях Комітет з дотримання рекомендує Нараді Сторін на П’ятій Сесії у липні –

  1. наполегливо закликати Україну щонайшвидше впровадити заходи, передбачені у попередніх рішеннях Наради Сторін, для приведення законодавства і практики у відповідність до положень Конвенції у сфері доступу до інформації та участі громадськості;
  2. посилаючись на чинне попередження раніше винесене Україні – розглянути, на підставі відповідних норм міжнародного права, питання застосування до України зупинення дії договору, особливих прав і привілеїв, що надаються відповідній Стороні відповідно до Конвенції у зв’язку з тим, що Україна не вжила жодних реальних та ефективних кроків на виконання заходів, передбачених у рішенні II/5b, рішенні III/6f та рішенні IV/9h Наради сторін, якщо уряд України не вживе необхідних заходів щодо приведення свого законодавства у повну відповідність з положеннями Конвенції, і повідомить Секретаріат про цей факт до 31 грудня 2014 року. Успішне виконання цієї умови має бути встановлено Комітетом з дотримання.

Разом з тим, у своєму листі до новопризначеного Міністра екології та природних ресурсів України виконавчий секретар Європейської Економічної Комісії ООН зазначає, що факт прийняття закону, спрямованого на приведення законодавства України у відповідність до положень Конвенції буде вирішальним для рекомендацій, які будуть надані Комітетом Нараді Сторін влітку.

Додаємо для ознайомлення лист виконавчого секретаря ЄЕК та звіт Комітету з дотримання.

 

Джерело: http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/6670/