Член екологічної комісії обласної ради Павло Хазан на Oboz. TV про те, чи варто вводити воєнний стан в Україні.
Архів категорії: Право
Власники МАФів знищують сквер та погрожують місцевим жителям
Усе місто слідкує за розгортанням боротьби між жителями мікрорайону Тітова-Янгеля та власниками МАФів. Це протистояння стало продовженням конфлікту, за яким ми спостерігали минулого тижня.
Незаконне встановлення МАФів, знищення зелених насаджень, захоплення зон відпочинку, порушення санітарно-гігієнічних норм, правил благоустрою, залякування громадян, посягання на їх конституційні права.
Це не боротьба за виживання малого бізнесу. Це – знущання над здоровим глуздом, прямі погрози свідомим громадянам. Під загрозою екологічна безпека і право на здорове чисте довкілля.
Далі пряма мова ЗМІ, що слідкувало за перебігом подій, nashemisto.dp.ua
…Конфликт жителей микрорайона Титова-Новокрымская-Янгеля с собственниками МАФов, которые всячески пытаются вновь развернуть торговлю на насиженных местах.
Как известно, в этой борьбе уже есть первые жертвы. Активистка Лилия Богачева получала угрозы лично, в соцсетях, по телефону и в результате была госпитализирована в больницу с сильнейшим нервным срывом. Девушка была некоторое время обездвижена, и только с воскресенья начала самостоятельно принимать пищу.
Поскольку врачи ограждают Лилию от любых нервных и психологических нагрузок, мы попросили прокомментировать ситуацию ее коллег, которые знают подробности конфликта.
Алексей Ангурец, председатель областного экологического совета при Днепропетровской областной государственной администрации:
— Ситуация на Новокрымской мне близка, потому что я сам живу в этом районе и как эколог понимаю, какой вред наносят торговые сооружения, с которыми началась борьба. Да, несомненно, есть факты запугивания. К сожалению, активисты в нашей стране с таким сталкиваются не впервые. Угрозы бывают разными. От легких предупреждений и до самых печальных событий. Например, днепропетровский эколог Владимир Гончаренко был убит.
Лично я не получал угроз и запугиваний. Но это, я считаю, лишь благодаря тому, что я имею опыт подобного общения.
Со слов Лилии знаю, что были звонки на ее телефон, часть записей она выложила на своей страничке в Фейсбуке , были непосредственные угрозы. Это очень негативно отразилось на ее здоровье. И здесь нужно обратиться к властям, которые обязаны обеспечить безопасность людей, которые отстаивают свои конституционные права.
Кто ведет эту травлю? Скорее всего, так называемая группа предпринимателей, потерявшая свои киоски на Новокрымской. Я не видел документов, но слышал название «Самозахист підприємців». Они называли себя так на общественных слушаниях.
Власть обязана усадить стороны конфликта за один стол. Должны быть сформулированы и написаны на бумаге предложения предпринимателей и мнение общественности, исходя из законодательства Украины. Киоски незаконны, есть документы о границах сквера Янгеля. Какие здесь могут быть варианты?
Татьяна Лампика,
ОО «Общественное
взаимодействие»
— Наша общественная организация ведет разноплановую деятельность. Сфера, в которой была задействована Лилия Богачева, связана с благоустройством города. Она выкладывала в Интернет факты угроз. К сожалению, мы подключились к этой ситуации довольно поздно. Когда Лиля ехала писать заявление в милицию, ее юрист не довез. Она в очередной раз потеряла сознание. Лилию доставили в больницу, госпитализировали. Она неделю не могла ходить. И только с воскресенья начала пытаться есть.
Естественно, что сейчас никто не признается в том, что угрожал ей. Это дело правоохранителей. Найти этих людей, предъявить им обвинение, провести расследование. Ведь нанесен серьезный урон здоровью человека.
Но когда мы встречались в пятницу (16 апрела- Ред.) на улице Новокрымской на так называемых общественных слушаниях, которые собирал непонятно кто, там основную массу представляли собственники ларьков и их сотрудники. Были также три представителя ОСББ, активисты и несколько местных жителей. Председатели ОСББ высказались категорически против временных сооружений, предприниматели стояли на своем. При чем аргументация была категоричной: «А мы хотим торговать!» Дискуссия была абсолютно неконструктивной.
Основная задача – придерживаться закона. Временные сооружения не должны стоять ни на улице, ни на территории сквера. Компромисса здесь быть не должно, он ведет к коррупции. Государство прописало законы, по которым мы живем, давайте их придерживаться.
В этом конфликте активную позицию занимает «Самохахист підприємців». Ребята, в основном, спортивного вида, ведут себя агрессивно, не хотят ни кого слушать. Я считаю, что организация, которая состоит не из простых людей, общественных деятелей, а из собственников МАФов — это не общественная организация, а ассоциация юридических лиц.
Открытый конфликт у меня был с ними под горисполкомом, когда я пыталась объяснить им, что существует закон, определенные санитарные нормы. Но молодые люди достаточно откровенно хамили, практически лезли в драку, высказывались нецензурно и оскорбляли меня. Я считаю, что это открытый и намеренный конфликт.
Ситуацию, в которую попала Лиля, мы будем решать исключительно в рамках закона, вплоть до суда. Угрозы – это незаконно. Лечение человека, не говоря уже о моральной травме, стоит денег. Виновные, безусловно, должны понести ответственность. И на чиновников, которые это допускают, тоже нужно воздействовать. Никаких «договариваться» не получится, все должно быть в рамках закона.
Ми продовжуємо слідкувати за ситуацією і будемо тримати вас в курсі справ.
Олексій Ангурець: Витрачати “екологічні” гроші на спецтехніку – це злочин
Дніпропетровська область – одна з найпроблемніших в країні з точки зору екології. Однак з боку влади це – лише констатація факта і жодних активних дій на вирішення ситуації. Водночас величезні кошти, які збираються у вигляді місцевого “екологічного” податку, витрачаються не за призначенням. В органів місцевого самоврядування навіть немає програми цільового використання бюджету.
Наступного року ситуація має змінитись, адже громадські активісти спільно з депутатською комісією з екології очікують від представників виконавчої влади пропозицій щодо ефективного і спрямованого використання коштів.
Про це розповів еколог Олексій Ангурець (голова Громадської екологічної ради при ДОДА, прим. ред. сайту).
“У нас є немаленьке джерело прибутків у вигляді «екологічного» податку. Якраз ці гроші можливо було б використовувати для запобігання ситуацій з промисловими та іншими викидами у навколишнє середовище. Однак левова частка цих коштів чомусь спрямовується на потреби житлово-комунального господарства. Навіть самі промислові підприємства, що сплачують такі зовсім немаленькі суми за цією статтею, ставлять цілком закономірні питання з приводу не вирішених екологічних проблем місцевого характеру.
Екологічний податок поточного року – близько 400 млн грн. Однак більше 150 млн з них буде спрямовано на закупівлю спецтехніки (тобто тракторів, прибиральної техніки тощо). І так – щороку! Це найбільша стаття видатків кожного року. Ми намагаємось з цим боротись третій рік, але поки що намарно. Куди йде вся ця техніка – питання відкрите. Більше того, відомий випадок, коли придбану за «екологічні» гроші техніку потім просто передали на баланс приватної фірми з Кривого Рогу. І це навіть при тому, що у Кривому Розі своя власна екологічна програма з потужним фінансуванням.
Наразі на засіданні комісії з питань екології Дніпропетровської облради було запропоновано всім керівникам населених пунктів області опрацювати проекти і надати пропозиції з ефективного використання «екологічних» грошей саме точково, аби вирішити актуальні проблеми на місцях. В них є час до формування бюджету на наступний рік. Ці проекти будуть представлені депутатам, щоб вони чітко розуміли, за що будуть голосувати. Як приклад можемо навести питання утилізації побутових відходів, ліквідації сміттєвих звалищ. При чому часто мова йде про промислові звалища, «господарів» яких встановити не можливо. Або ж інша ситуація, коли на діючому виробництві є екологічні проблеми, але власник або інвестор об’єктивно не має можливості профінансувати весь обсяг робіт.
Один з депутатів облради нещодавно повідомив, що навіть було виявлено могильник ДДТ – це наднебезпечна сильно діюча речовина, яку використовували для боротьби з комахами і яка була заборонена ще у 70-ті роки.
Інше важливе питання – створення заповідників. Нормою вважається відведення під заповідники близько 10% територій. Зараз ми лише зможемо наблизитись до цифри 4%. Навіть по вже існуючих заповідних зонах необхідно провести великий обсяг робіт як ось визначення меж тощо. Насправді це потребує достатньо великої суми коштів. Також необхідно в майбутньому покривати видатки на забезпечення функціонування заповідників та національних парків.
Крім того, необхідно провести інвентаризацію зелених насаджень. Кількість дерев у наших містах і так нижче норми на одного мешканця, і вона продовжує скорочуватись. Ми продовжуємо землю «закатувати» в асфальт, і це питання в тому числі нашого менталітету. Насправді ми маємо висаджувати, висаджувати і ще раз висаджувати дерева.
Є цікавий проект з висадки у Дніпропетровську платанів. Ці дерева, по-перше, вже підходять з точку зору клімату. Також вони достатньо естетично виглядають, тому якраз прикрасять місто. При цьому ефективні у питанні поглинання шуму, пилу тощо. Важливо пам’ятати, що є дерева, які не варто висаджувати – це каштани, тополі”.
В 2015 році на рівні області було прийнято Екологічну програму, в розробці якої приймали участь також і представники громадськості. Наразі очікуємо від департаменту екології ОДА контролю за виконанням програми та регулярного звітування перед громадськістю.
Автор: Василина НАУМЕНКО
За матеріалами dniprograd.org