Дніпропетровська область – одна з найпроблемніших в країні з точки зору екології. Однак з боку влади це – лише констатація факта і жодних активних дій на вирішення ситуації. Водночас величезні кошти, які збираються у вигляді місцевого “екологічного” податку, витрачаються не за призначенням. В органів місцевого самоврядування навіть немає програми цільового використання бюджету.
Наступного року ситуація має змінитись, адже громадські активісти спільно з депутатською комісією з екології очікують від представників виконавчої влади пропозицій щодо ефективного і спрямованого використання коштів.
Про це розповів еколог Олексій Ангурець (голова Громадської екологічної ради при ДОДА, прим. ред. сайту).
“У нас є немаленьке джерело прибутків у вигляді «екологічного» податку. Якраз ці гроші можливо було б використовувати для запобігання ситуацій з промисловими та іншими викидами у навколишнє середовище. Однак левова частка цих коштів чомусь спрямовується на потреби житлово-комунального господарства. Навіть самі промислові підприємства, що сплачують такі зовсім немаленькі суми за цією статтею, ставлять цілком закономірні питання з приводу не вирішених екологічних проблем місцевого характеру.
Екологічний податок поточного року – близько 400 млн грн. Однак більше 150 млн з них буде спрямовано на закупівлю спецтехніки (тобто тракторів, прибиральної техніки тощо). І так – щороку! Це найбільша стаття видатків кожного року. Ми намагаємось з цим боротись третій рік, але поки що намарно. Куди йде вся ця техніка – питання відкрите. Більше того, відомий випадок, коли придбану за «екологічні» гроші техніку потім просто передали на баланс приватної фірми з Кривого Рогу. І це навіть при тому, що у Кривому Розі своя власна екологічна програма з потужним фінансуванням.
Наразі на засіданні комісії з питань екології Дніпропетровської облради було запропоновано всім керівникам населених пунктів області опрацювати проекти і надати пропозиції з ефективного використання «екологічних» грошей саме точково, аби вирішити актуальні проблеми на місцях. В них є час до формування бюджету на наступний рік. Ці проекти будуть представлені депутатам, щоб вони чітко розуміли, за що будуть голосувати. Як приклад можемо навести питання утилізації побутових відходів, ліквідації сміттєвих звалищ. При чому часто мова йде про промислові звалища, «господарів» яких встановити не можливо. Або ж інша ситуація, коли на діючому виробництві є екологічні проблеми, але власник або інвестор об’єктивно не має можливості профінансувати весь обсяг робіт.
Один з депутатів облради нещодавно повідомив, що навіть було виявлено могильник ДДТ – це наднебезпечна сильно діюча речовина, яку використовували для боротьби з комахами і яка була заборонена ще у 70-ті роки.
Інше важливе питання – створення заповідників. Нормою вважається відведення під заповідники близько 10% територій. Зараз ми лише зможемо наблизитись до цифри 4%. Навіть по вже існуючих заповідних зонах необхідно провести великий обсяг робіт як ось визначення меж тощо. Насправді це потребує достатньо великої суми коштів. Також необхідно в майбутньому покривати видатки на забезпечення функціонування заповідників та національних парків.
Крім того, необхідно провести інвентаризацію зелених насаджень. Кількість дерев у наших містах і так нижче норми на одного мешканця, і вона продовжує скорочуватись. Ми продовжуємо землю «закатувати» в асфальт, і це питання в тому числі нашого менталітету. Насправді ми маємо висаджувати, висаджувати і ще раз висаджувати дерева.
Є цікавий проект з висадки у Дніпропетровську платанів. Ці дерева, по-перше, вже підходять з точку зору клімату. Також вони достатньо естетично виглядають, тому якраз прикрасять місто. При цьому ефективні у питанні поглинання шуму, пилу тощо. Важливо пам’ятати, що є дерева, які не варто висаджувати – це каштани, тополі”.
В 2015 році на рівні області було прийнято Екологічну програму, в розробці якої приймали участь також і представники громадськості. Наразі очікуємо від департаменту екології ОДА контролю за виконанням програми та регулярного звітування перед громадськістю.
Автор: Василина НАУМЕНКО
За матеріалами dniprograd.org
