Експерти назвали ТОП-5 вітрових електростанцій України

Через російське повномасштабне вторгнення Україна втратила 90% потужностей вітрової енергетики. Такими є результати дослідження REN21 та Європейської економічної комісії ООН. Про це йдеться у статті на «РБК-Україна».

Після загарбання частин Херсонської, Запорізької та Донецької областей, п’ятірка найпотужніших ВЕС України зазнала істотних змін. Оскільки найбільше вітрових електростанцій знаходиться саме на окупованих теренах Запорізької та Херсонської областей.

Сьогодні ТОП-5 найміцніших вітроелектростанцій нашої країни виглядає ось так:

  1. Тилігульська ВЕС

Де знаходиться? На березі Тилігульського лиману в Миколаївській області.

Кому належить?  ДТЕК.

Запланована проєктна потужність: 500 МВт. Наразі видає потужність: 114 МВт.

Коли запустили? Травень 2023 р.

Тільки за перший рік своєї роботи Тилігульська ВЕС виробила до енергосистеми України 333 млн кВт*год електроенергії. Наразі готують будівництво її другої черги. За планами ДТЕК повна реалізація проєкту ВЕС запланована на 2025 рік.

 

  1. ТОВ «Дністровська вітроелектростанція»

Де знаходиться? Білгород-Дністровський район Одеської області.

Кому належить?  VR Capital. Саму станцію побудувала дочірня компанія Elementum Energy. Запланована проєктна потужність: 360 млн кВт*год на рік. Наразі видає потужність: 100,5 МВт.

Коли запустили? Травень 2023 р.

Запланованих обсягів виробництва станції вистачить, щоб обслужити 180.000 домогосподарств.  

 

  1. ТОВ «Южне Енерджі»  

Де знаходиться? Одеський район.

Кому належить? Гонконзькій компанії «Hero Asia Investment».

Запланована проєктна потужність: 76,5 МВт.

Коли запустили? 2021 р.

 

  1. ТОВ «Орівська ВЕС»

Де знаходиться? На Львівщині, неподалік Трускавця.

Кому належить? Групі компаній ЕКО ОПТІМА.

Запланована проєктна потужність: 54,6 МВт. Наразі видає потужність: 49,5 МВт.  

Вітряки станції стоять на гірському хребті. Кожна турбіна виробляє 5,5 МВт «зеленої» електроенергії, і дев’ять таких агрегатів роблять станцію найбільшою з діючих в Карпатах.

 

  1. ТОВ «Овід Вінд»

Де знаходиться? Біля Овідіополя на Одещині.

Кому належить? Компанії ТОВ «ОВІД ВІНД». Побудована: турецькою компанією Güriş holding за партнерства з американською General Electric.

Запланована проєктна потужність: 32,67 МВт. Наразі видає потужність: 32,4 МВт.

Коли запустили? У 2019 р.

 

Будівництво нових вітрових електростанцій продовжується попри повномасштабну війну. Відтак Тилігульську ВЕС та Дніпровську вітро-електростанцію запустили у 2023 році. А на минулому тижні почали експлуатувати першу вітрову електростанцію на Закарпатті. Вона заввишки з 120 метрів і оснащена турбіною на 4,8 МВт. Поки станція працює у тестовому режимі з потужністю 1,8 МВТ. Один її «вітряк» може дати електроенергію 3.000 домогосподарствам. В майбутньому потужність ВЕС на Закарпатті становитиме 80 МВт. Цього цілком вистачить, щоб закрити потреби 50.000 домогосподарств.

В українців погіршилося здоров’я через зміни клімату

Громадяни України страждають через кліматичні зміни. Такими є результати соціологічного опитування «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації». Дослідження організував Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля».

 У квітні інтерв’юери з компанії «Соціоінформ» опитали методом face-to-face 2.000 респондентів зі всієї України.  Публічна презентація дослідження відбулася 2 серпня.

Відтак, 69% серед опитаних українців налякані змінами клімату. А от 22%  не вважають, що у майбутньому такі наслідки матимуть значення для місцевості, де вони мешкають.

Також 55% респондентів переконані, що зміна клімату є серйозною проблемою, а 37,4% називають  її «надзвичайно серйозною». І лише 7%  опитаних думають, що це взагалі не проблема.

Чимало респондентів вже відчули на собі негативні наслідки від зміни клімату. У 47,8%  опитаних українців через екстремальні погодні умови погіршився стан здоров’я, 29,3% потребують додаткового охолодження приміщень. А от 28,1%  респондентів частково, або повністю втратили врожай, 24,3% страждають від пожеж. Також 22,3 % опитаних бракує прісної води, включаючи питну, 19,5% зазнали  підтоплень внаслідок повені, а 16,3% постраждали від буревіїв.

Майже всі респонденти спостерігають підвищення температур влітку  – 86,5% та взимку – 83,2%.

Більшість опитаних українців назвали основною причиною зміни клімату діяльність людини загалом – 60%. Варіант «вирубка лісів» обрали 58% респондентів, а «викиди парникових газів від промисловості та енергетики» – 52%. Трохи менше половини опитаних серед таких причин розглядають викиди  парникових газів від транспорту – 47% та 24% – парникові гази від сільського господарства. Також 27% вважають, що кліматичні зміни є наслідком природних процесів. 

Хто має вживати заходи для боротьби зі зміною клімату? На думку 52% українців, які взяли участь в дослідженні – всі країни світу. 39,% вважають, що цією справою має займатися український уряд, 34% – міжнародні урядові організації, а 31% – громадські екологічні організації. 29% респондентів відводить таку роль місцевій владі і 22%  опитаних  – бізнесу та промисловим підприємствам. Чверть опитаних зазначили, що  кожен має вживати такі заходи особисто.

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» організував це опитування на замовлення проєкту «Capacities for Climate Action», що виконується GIZ на замовлення Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) та співфінансується Європейським Союзом.

Більш детально ознайомитися із результатами дослідження «Зміна клімату та мешканці України: особливості громадської думки та комунікації» можна тут.

Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор, – Руслан Стрілець

1 серпня міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець відвідав Кривий Ріг. На меті – забезпечити фронтові регіони якісною питною водою та реконструкція аварійних об’єктів після підриву Каховської ГЕС. Про це Руслан Стрілець повідомив у соціальній мережі Facebooк.

Він оглянув споруди ставка-накопичувача в балці Свистунова та Головну насосну станцію водогону «Інгулець-Південне водосховище» разом із виконувачем обов’язків міністра інфраструктури Василем Шкураковим, головою Миколаївської ОДА Віталієм Кімом, головою Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул, керівником Державного агентства водних ресурсів Михайлом Янчуком та виконувачем обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Ігорем Зубовичем.

Наразі балка вимагає реконструкції. За словами Руслана Стрільця, вона накопичила багато шахтних вод, і це не тільки екологічна, але й гуманітарна проблема, яку десятиліттями ніхто не вирішував. А після російського теракту на Каховській ГЕС  необхідність ремонту стала життєво необхідною.

«Ставок-накопичувач, термін експлуатації якого сплив у 2020 році, сьогодні в аварійному стані. Гребля деформується, порушується цілісність водойми, збільшується тиск на якість води в басейні річки Інгулець. Обʼєкт потребує системної реконструкції та заходів для покращення якості питної води»,  – пояснив міністр захисту довкілля.

Після підриву Каховської ГЕС у мешканців Кривого Рогу, Марганця, Миколаєва, Покровська та інших населених пунктів почалися проблеми з питною водою. Саме тому, Миколаївська ОДА запропонувала уряду побудувати нові водогони, і ці об’єкти зараз працюють. Утім на Дніпропетровщині та Миколаївщині все ще стоїть на порядку денному якість питної води. Зокрема, її слід покращити у Кривому Розі та Миколаєві.

«Ключове сьогодні – не лише забезпечити необхідний обсяг питної води для фронтових регіонів, а й напрацювати спільно з органами місцевого самоврядування, Міністерством розвитку громад та профільними експертами такі рішення, які дозволять досягти доброї якості вод. Наші рішення за результатами цього робочого візиту щодо необхідних заходів будуть інтегровані у Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей, концепцію якої цього тижня схвалив Кабінет Міністрів України»,  – розповів Руслан Стрілець.

За словами профільного міністра, допомогти забезпечити мешканців Дніпропетровщини та Миколаївщини якісною питною водою вже зголосилися міжнародні партнери, зокрема ЮНІСЕФ. Руслан Стрілець сподівається, що уряд затвердить на своїх найближчих засіданнях Програму комплексного водозабезпечення 9 фронтових областей.

«Фронтові регіони матимуть достатньо якісної питної води, незважаючи на російський терор та плани ворога. Це сьогодні пріоритет», – переконаний Руслан Стрілець. 

На думку лідера ГО «Зелений Світ – друзі Землі» Олексія Ангурця, щоб на теренах Криворіжжя ефективно вирішити негаразди з довкіллям, слід залучити громадськість та фахівців із різних суміжних до екології сфер. 

«Комплекс екологічних проблем Криворіжжя, який пов’язаний з промисловою діяльністю, є одним із найбільших викликів для всієї країни. Війна тільки підсилила вплив та можливі довгострокові наслідки. Очікуємо від  Міністерства всебічного аналізу ситуації та конкретних пропозицій по їх вирішенню. Пан Міністр добре обізнаний із зазначеними проблемами, що має сприяти знаходженню рішень. В той же час, без залучення фахівців різних сфер, та подальшого експертного громадського обговорення не можливо буде знайти та ефективно втілити будь які пропозиції», – прокоментував Олексій Ангурець.