На більшості вулиць трамваї їдуть по виділенці і мають на перехрестях пріорітет над іншими видами транспорту. Світлофор заздалегідь зупиняє автомобілі, даючи можливість трамваю без зниження швидкості пройти перехрестя. Дотримуючись швидкісного режиму та зупиняючись на світлофорах, обігнати трамвай на легковому автомобілі практично неможливо. В таких умовах, зважаючи на швидкість та якість трамваїв, щоденне користування приватним транспортом практично втрачає сенс.
Як я вже писав, 530-тисячний Ляйпциг має чудову трамвайну мережу, яка є другою в Німеччині за розміром після берлінської та є основним видом міського громадського транспорту, перевозячи 85% пасажирів. Сьогодні детальніше розповідь про ляйпцигський трамвай.
1. Так виглядає карта трамвайних маршрутів. Загальна довжина маршрутів складає 150 км (тут різні джерела дають різні цифри, тому хто знає краще, поправить мене). Всього в місті діє 13 маршрутів, деякі з яких міють підмаршрути з дещо іншими кінцевими – в такому випадку до основного номеру додається літера Е. Ширина колії – 1458 мм.
2. Трамвайний парк Ляйпцига складається з понад трьохсот вагонів різних моделей, найбільше серед яких – 112 штук – ось таких Татр.
3. Вони їздять ось такими зцепками з трьох вагонів, останній з яких є новішим низькопідлоговим причіпним Bombardier NB4 (їх в місті є 43 штуки) .
4.
5. Трапляються і двовагонні зцепки.
6.
7. На виїзді з депо.
7. Також у Ляйпцигу працюють 56 вагонів трохи схожої на броньовик моделі NGT8 фабрики Duewag. На цьому фото можна побачити його у стандартному міському розфарбуванні – сірий фон з жовтою та синьою смугами.
8. Хоча значна частина вагонів повністю обклеєна рекламою.
9.
10. Ще трохи щодо маршрутів – місто поділене на п’ять зон, кожна з яких позначається власним кольором на маршрутовказівниках. Цей маршрут їде до червоної зони.
11.
12.
13. Вечірній вигляд.
14.
15. Є у Ляйпцигу і свій власний виробник трамваїв – компанія HeiterBlick, яка побудувала для міста 50 вагонів NGT6WL Leoliner.
16. Вони ходять як одиночно, так і зчеплені по двоє.
17. Так виглядає зчеплення двох вагонів.
18. І найновіші трамваї та найдовші трамваї, що працюють у Ляйпцигу, це п’ятисекційні Bombardier NGT12-LEI classicXXL, яких в місті є 33 штуки.
19. Ось один з них мчить виділенкою в сторону нової міської Ратуші.
20. На цьому фото він ледве вмістився в кадр.
21. Вид згори.
22.
23. Салон Дювага.
24. А так всередині виглядає Бомбардьє. Особливо ефектно виглядає, коли дивишся вздовж вагону з одного кінця в інший та бачиш, як ця ковбаса вигинається у всіх напрямках.
25. Внутрішнє інформаційне табло.
26. На зупинці. Двері відкриваються не всі відразу, а лише за потребою, натисканням кнопки в салоні чи ззовні.
27. І якщо вже мова зайшла про зупинки, то на виділенках вони виглядають ось так – підвищена платформа в рівень першої сходинки, павільйон, двостороннє електронне табло, деколи – додаткові сидіння на відкритому повітрі.
28. Від проїжджої частини зупинки відділяються ось такими парканчиками.
29. Вечірній вигляд.
30.
31. Край посадкової платформи.
32. Тут на задньому плані видно технічну Ратушу Ляйпцига, в якій серед інший розміщується і транспортний департамент.
33. Табло.
34.
35. Однак не всі зупинки однакові. Ось так виглядає зупинка біля залізничного вокзалу. Тут, до речі, колії розгалужуються на дві у кожному напрямку, щоби добре пропускати усі маршрути, що тут проходять.
36. А ось і сам вокзал.
37. Ще одна типова зупинка.
38. А так виглядає зупинка на вулицях, де немає місця для повноцінного острівця на виділенці. Проїжджа чстина біля зупинки піднята до рівня тротуару, на якому пасажири чекають на трамвай.
39.
40. Назва зупинки на даху павільйону.
41. Ще одна розгалужена зупинка з окремими платформами для різних маршрутів одного напрямку.
42.
43.
44. На більшості вулиць трамваї їдуть по виділенці і мають на перехрестях пріорітет над іншими видами транспорту. Світлофор заздалегідь зупиняє автомобілі, даючи можливість трамваю без зниження швидкості пройти перехрестя.
45. Дотримуючись швидкісного режиму та зупиняючись на світлофорах, обігнати трамвай на легковому автомобілі практично неможливо. В таких умовах, зважаючи на швидкість та якість трамваїв, щоденне користування приватним транспортом практично втрачає сенс.
46.
47. Смуги руху трамваїв трапляються різного типу. Бувають з відкритими шпалами а-ля залізнична колія.
48.
49. Є вкриті травою колії.
50. Або ж забруковані з вузькою смужкою зелені посередині.
51.
52. Як варіант, озеленення може висаджуватися ззовні від колій.
53. Є повністю забруковані та практично у одному рівні з вулицею. Але дисципліновані німецькі водії на них не виїжджають.
54. Часом трамвайні смуги також використовуються як поворотні смуги автотранспорту.
55. Але не треба думати, що таке роздолля геть всюди. Трапляються і такі ось вузькі місця. Колись щось схоже було і у Львові на вул. Руській.
56. І про оплату. Оплатити проїзд можна у автоматах, що є у вагонах та на зупинках, придбавши разовий квиток за 2,40 євро (трамвай + автобус) або добовий за 6 євро. Є також тижневі та місячні абонементи.
57. Також оплатити проїзд можна віднедавна через спеціальний додаток до смартфонів. Системи електронного квитка у вигляді карток, що взаємодіють з валідаторами у салоні немає.
58. Загалом, поїздивши на таких трамваях, починаєш розуміти, що якісний та надійний громадський транспорт цілком може стати альтернативою масовому використанню приватного автотранспорту, зменшуючи таким чином завантаженість вулиць та загазованість повітря. Дуже хотілося б, колись побачити щось подібне і в нас…
http://alex-shutyuk.livejournal.com/248636.html
