Обращение экологических организаций Украины к экологам России

Уважаемые коллеги!

Дорогие друзья!

Многие годы экологи разных стран совместно отстаивают право граждан на безопасную для жизни и здоровья окружающую среду. Многие годы мы говорим о том, что природа не знает границ. Многие годы мы вместе добиваемся снижения антропогенного давления на природу. Экологи разных стран поддерживают друг друга в этой борьбе. Нас объединяет то, что участвуя в решении глобальных экологических проблем, каждый из нас стремится решить свою местную экологическую проблему. И если экологи в России просят поддержать их в борьбе против своеволия властей, украинские экологи поддерживают их. А если экологи Украины обращаются с открытыми заявлениями по поводу нарушения природоохранного законодательства в Украине, то такие заявления подписывают представители экологического движения России.

Экологическое движение всегда находилось в оппозиции к действующей власти, потому что именно управленческие решения наносят самый большой ущерб среде обитания. В Украине в 2010-2013 годах проводилась методичная работа по разрушению системы государственного управления в природоохранной сфере. В частности, были ликвидированы территориальные органы Минприроды, а также Государственная служба заповедного дела,  Конечной целью таких решений власти, очевидно, является полная ликвидация государственного и общественного контроля за использованием природных ресурсов.

Мы выступали за формирование экологического сознания у украинских граждан и призывали власть выполнять природоохранное законодательство. Довольно часто в ответ мы слышали, что государство не в силах найти ресурс для решения экологических проблем. Но, как выяснилось, миллиарды государственных средств разворовывались, вывозились в офшоры, использовались на обустройство имений Януковича, его семьи, окружения и высших должностных лиц. Нас долго убеждали, что власть готова к установлению европейских правил и стандартов во всех сферах жизни, в том числе в сфере охраны природы. Но нас обманули. Именно поэтому украинцы вышли на Евромайданы в Киеве и во всех уголках Украины.

Тот, кто на выборах обещал услышать каждого, не захотел услышать требования миллионов украинцев о цивилизованных отношениях власти и граждан. Зато применил силу, а затем и оружие. Сейчас нам крайне удивительно видеть, что российские власти покрывают политического банкрота, расхитителя народного имущества и военного преступника. Более того, они еще и используют призывы это не вполне адекватного человека для оправдания интервенции России в Украину. Поэтому у нас возникает вопрос: адекватны ли власти России? Ведают ли, что творят?

Власти России толкают наши братские народы на немыслимое – на братоубийственную войну. Многие годы мы говорили о славянском единстве, о Киеве как о колыбели трех братских народов – русского, украинского и белорусского, о нашей совместной победе над фашизмом. А сегодня мы стоим перед фактом перехода российских войск через границу Украины, перед фактом единогласного решения Совета Федерации России о вводе российских войск в Украину и дальнейшей эскалации агрессии.

Россияне, друзья, коллеги, наши многочисленные родственники! Неужели Вы не видите, что Ваша власть такая же преступная, как и режим Януковича. Эта власть держится на грабеже природных ресурсов и на их присваивании для собственного обогащения. Ради своих корыстных интересов российские политики идут на нарушение всех международных договоренностей, развязывание войны и столкновение двух братских народов. Делается это все в пропагандистском угаре, в условиях тотальной лжи на российских телеканалах и подогревании украинофобских настроений у граждан  России и Украины.

Мы еще скорбим об украинцах, павших на улицах Киева. Нас еще душат слезы. Мы еще в трауре. Нам глубоко ранит душу тот факт, что погибли простые люди (и с той, и с другой стороны). При этом не пострадал ни один политик, принимавший губительные решения. В тишине киевских кабинетов благопристойные с виду политики принимали решения, которые обернулись кровью людей. Никто за это не ответил. Теперь в московских кабинетах еще более благопристойные и более самоуверенные политики принимают решения, которые толкают братские народы на братоубийственную войну. Пусть бы эти политики между собой и воевали. Так нет же. Они не воюют между собой, потому что совместно дерибанят природные ресурсы Украины и России и совместно обогащаются.

Опыт нашей деятельности по охране природы показывает, что экологические проблемы силовым путем разрешить невозможно. Насилием можно только погубить природу. Поэтому появилась экологическая этика, ориентированная на моральное отношение человека к природе. Поэтому весь мир поддерживает концепцию устойчивого развития, направленную на поиск баланса между экономической, социальной и экологической составляющих развития. В этих концепциях нет места насилию. Все проблемы предлагается решать за столом переговоров и обязательно при участии общественности. Силовые методы – это анахронизм. Это возврат в средневековье.

Наша практика показала, что только благодаря невероятным усилиям общественность может повлиять на процесс принятия решений, оказывающих негативное воздействие на окружающую среду. Мы надеемся, что и данном случае усилия общественности должны быть направлены на то, чтобы остановить зарвавшихся политиканов, которым мало ресурсов и денег и которым нужна кровь. Это в них говорит охотничий инстинкт. Они привыкли вести охоту на беззащитных птиц и зверей. Им и людей не жалко.

Обращаемся к Вам с большим доверием, основанном на нашем многолетнем сотрудничестве, и надеемся на Вашу поддержку.

Давайте сейчас вместе бороться за предотвращение братоубийственной войны.

Давайте добиваться того, чтобы все споры решались мирным путем и обязательно с участием общественности.

 

C уважением,

Председатель Национального экологического совета Украины – Татьяна Тымочко

Члены Национального экологического совета Украины:

Академия технологических наук Украины

Ассоциация рыболовов Украины

Ассоциация природоохранных территорий Украины

Благотворительный Фонд «Гражданская энергия»

Благотворительный Фонд «Росток»

Благотворительный Фонд спасения детей Украины от Чернобыльской катастрофы

Всеукраинская общественная организация «Всеукраинское объединение ветеранов»

Всеукраинская общественная организация «К чистым источникам»

Всеукраинская детский союз «Экологический дозор»

Всеукраинская экологическая лига

Западный центр сохранения биологического разнообразия

Киевский эколого-культурный центр

Международная общественная организация «Всенародный контроль и защита»

Молодежная общественная организация «Экоспектр»

Научно-технический союз энергетиков и электротехников Украины

Национальный молодежный центр «Экологические инициативы»

Независимый интеллектуальный центр

Общественное движение сопротивления «Спасем Полесье»

Общественное движение Украины «За право граждан на экологическую безопасность»

Общественная эколого-правовая организация «Экоправо-Киев»

Украинская экологическая ассоциация «Зеленый мир»

Украинское общество охраны природы

Федерация рафтинга Прикарпатья

Представители общественных экологических и научных организаций:

Г. Марушевский, Национальный экологический центр Украины

О. Андрос, Союз свободных журналистов «Природа превыше всего»

Л. Руденко, академик Национальной академии наук Украины, директор Института географии НАН Украины

К. Сытник, академик Национальной академии наук Украины

М. Михалко, общественный совет экологических  организаций г. Киева, общественная организация «Союз спасения Голосеева»

О. Ангурець, общественный совет экологических  организаций Днепропетровской области

С. Вадзюк, общественный совет экологических  организаций Тернопольской области

Н. Фомина, общественный совет экологических  организаций Черкасской области

В. Сандул, Нікопольське відділення Міжнародного фонду Дніпра

 

Список продолжает пополняться

Яке Міністерство охорони Природи нам потрібно?

Звернення громадських природоохоронних організацій до політичних партій, інститутів громадянського суспільства

Громадські природоохоронні організації на національному та регіональному рівнях вже не один рік здійснюють громадський моніторинг екологічної політики в Україні. У 2003 році була ініційована доповідь «Громадська оцінка екологічної політики в Україні», а в 2012 та 2013 роках підготовлені доповіді щодо громадської оцінки процесу реалізації екологічної політики. Одним з основних питань, які розглядалися в документах громадськості, була ефективність державного управління у сфері довкілля та раціонального використання природних ресурсів, зокрема, здатність Мінприроди України виконувати покладені на нього функціональні обов’язки.

На жаль, доводиться констатувати, що державне управління в сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів є малоефективним. Це пов’язано з тим, що:

– органи, які його здійснюють, не є самостійними та незалежними;

– ними керують особи, які постійно змінюються та не є фахівцями у сфері охорони довкілля і державного управління; їхні призначення зумовлені політичною доцільністю партійних груп та забезпеченням бізнес-інтересів комерційних структур, наближених до влади;

– високим є рівень корумпованості органів державного управління та контролю по всій вертикалі;

– державою фактично керує великий бізнес через чиновників які представляють його інтереси, всупереч інтересам держави Україна та її громадян;

– працівники міністерства – фахівці з питань охорони довкілля змушені підкорятися командам «зверху» через загрозу звільнення.

У 2010 році була розпочата громадська кампанія «Припинити деградацію Мінприроди!», під час якої громадські екологічні організації вимагали зупинити знищення державної природоохоронної системи. Незважаючи на це, бізнес-структури у 2011 році пролобіювали у Верховній Раді України скасування державної екологічної експертизи, що відкрило шлях до безконтрольності у сфері охорони довкілля. Було ліквідовано Державну службу заповідної справи, що становить загрозу для збереження заповідників і національних парків від привласнення. У 2012–2013 рр. територіальні органи Мінприроди були також ліквідовані, що призвело до неможливості реалізовувати стратегію національної екологічної політики на регіональному рівні і розв’язало руки місцевим «князькам» у викачуванні природних ресурсів. Кінцевою метою таких рішень влади є повна ліквідація державного та громадського контролю за використанням природних ресурсів та збереженням довкілля.

В Україні набрала силу лобістська діяльність бізнесових структур, спрямована на те, щоб зменшити кількість природоохоронних вимог для певного напряму бізнесової діяльності.

Для нинішньої політичної еліти України проблеми раціонального природокористування, екобезпеки та збереження природи не є пріоритетними, що зумовлено формуванням центральних органів виконавчої влади великим бізнесом. Політичні партії, кандидати в одномандатних округах від партій, які декларують демократичні принципи та пропагують європейські стандарти, залишають питання охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів в Україні поза увагою. На розгляд Верховної Ради України виносяться законопроекти, які суперечать чинному природоохоронному законодавству та призводять до невідворотних негативних змін стану довкілля.

Можливості реального впливу громадськості на прийняття екологічно значущих рішень відсутні, в тому числі через такі причини:

– ці рішення приймаються непрозоро та кулуарно, громадськість дізнається про них, як правило, за фактом початку робіт;

– в Україні відсутні законодавчі норми, які б зобов’язували чиновників враховувати пропозиції громадськості. Практика свідчить, що лише завдяки неймовірним зусиллям громадськість може вплинути на процес прийняття рішень, які мають негативний вплив на довкілля;

– не працюють механізми притягнення до відповідальності посадових осіб, які ухвалюють рішення, згубні для природи та здоров’я населення.

Для того, щоб зупинити процеси руйнування системи державного управління у природоохоронній сфері, які призводять до вичерпання і деградації природно-ресурсного потенціалу України, Національна екологічна рада України вирішила:

  1. Звернутися до Генеральної прокуратури України з вимогою створити комісію для перевірки діяльності Мінприроди України за 2010-2014 рр. До складу комісії пропонуємо включити представників КРУ, Головдержслужби, Рахункової палати та представників громадських екологічних організацій, яка має розглянути такі питання:

  • законність руйнування системи державного управління (ліквідація обласних управлінь Мінприроди та Державної заповідної служби, перепідпорядкування Держлісгоспу, Держземагентству тощо);

  • відповідність екологічному законодавству України кадрової політики Мінприроди;

  • ефективність використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України, зокрема коштів, залучених від продажу Японії одиниць установленої кількості (290 млн євро);

  1. Розпочати процес люстрації природоохоронної галузі.

  2. Вимагати, щоб під час формування керівництва Мінприроди були враховані такі критерії:

  • Екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів та призводить до впливу на стан навколишнього природного середовища (ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища») .
  • Відсутність бізнес-інтересів.
  • Бездоганна ділова репутація.
  • Ціннісна орієнтація на збереження довкілля.
  • Навички співпраці з громадськістю.

  1. Наполягати на тому, щоб новопризначений Міністр екології та природних ресурсів України мав можливість самостійно призначати заступників міністра і директорів департаментів з числа виключно компетентних і підготовлених фахівців без політичної належності.

  2. Вимагати у разі призначення Уряду за партійними квотами покладення відповідальності за діяльність Мінприроди на ту політичну силу, представник якої очолить міністерство.

  3. Заперечити призначення на посаду заступника міністра голів громадських рад. Такий крок буде лише продовженням практики дій державної влади протягом останніх років, коли громадські ради при міністерствах і відомствах перейшли під вплив керівників цих установ.

  4. Вимагати від нового керівництва Мінприроди чіткої програми взаємодії з громадськістю.

Національна екологічна рада України буде і надалі забезпечувати громадський моніторинг Мінприроди України та реалізації державної екологічної політики.

Члени національної екологічної ради України:

Академія технологічних наук України

Асоціація рибалок України

Благодійний фонд «Громадянська енергія»

Благодійний фонд «Паросток»

Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнське об’єднання ветеранів»

Всеукраїнська громадська організація «До чистих джерел»

Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта»

Всеукраїнська екологічна ліга

Громадський рух опору «Врятуємо Полісся!»

Громадський рух України «За право громадян на екологічну безпеку»

Західний центр збереження біологічного різноманіття

Міжнародна громадська організація «Всенародний контроль та захист»

Молодіжна громадська організація «Екоспектр»

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України

Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи»

Незалежний інтелектуальний центр

Українська екологічна асоціація «Зелений світ»

Українське товариство охорони природи

044 251 13 37, 067 508 29 10

ecorada@ukr.net

Резолюція МСОП щодо розроблення нетрадиційних видів палива

Асамблея членів МСОП схвалила 186 резолюцій з важливих питань природозбереження (http://portals.iucn.org/2012motions/?q=motions ), серед яких на сьогодні надзвичайно актуальною для України в контексті видобутку сланцевого газу є резолюція № 118.

У цій резолюції МСОП засудив розвідку та видобуток нетрадиційних газів, в тому числі і сланцевого газу, та закликав держави заборонити видобування нетрадиційного газу методом гідравлічного розриву пластів у близькості від родовищ питної води, у вододефіцитних та сейсмонебезпечних районах, поблизу сейсмічних розломів і на природоохоронних територіях. Детальніше з позицією МСОП можна ознайомитися з безпосередньо Резолюції Конгресу МСОП-2012 № 118.

Резолюція Конгресу МСОП-2012 №118

Розвідка та розроблення нетрадиційних викопних видів палива

(Схвалена з поправками від 15 вересня 2012 р.)

ВІДЗНАЧАЮЧИ різке і безпрецедентне розширення розвідки та розроблення нетрадиційних видів викопного палива, між іншим, сланцевого газу, колекторного газу, газу вугільних пластів, зрідження вугілля і газифікації вугілля;

ВІДЗНАЧАЮЧИ, що гідравлічний розрив пласту є методом видобутку ресурсів, який потребує введення при надзвичайно високому тискові суміші води, піску та численних хімічних  речовин для руйнування гірської породи, непроникної для потоку палива;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що метод гідравлічного розриву пласту для вивільнення природного газу, нафти та інших речовин має негативний вплив на довкілля, включаючи такі сейсмічні явища, як землетруси та зсуви, а також забруднення повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що видобуток нетрадиційних видів викопного палива призводить до використання і забруднення великої кількості прісної води, зменшення кількості доступної чистої, безпечної води для місцевих громад, вироблення їжі та для природних екосистем;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що будівництво численних газових свердловин, трубопроводів та супутньої інфраструктури матиме наслідком переміщення, фрагментацію і деградації величезних природних території, в тому числі вкритих лісами;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ загрозу серйозних, непередбачуваних наслідків, пов’язаних з розвідкою та розроблення нетрадиційних видів палива на довкілля, сільське господарство та на місцеве населення;

ВИЗНАЮЧИ прогалини та невідповідності державних законів, що регулюють розвідку нафти і газу та експлуатаційну діяльність;

СТУРБОВАНІ ТИМ, що нині наукові знання про вплив гідравлічного розриву пласту на довкілля є обмежені;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ ТЕ, що світ зіткнувся з глобальною проблемою зміни клімату і видобуток викопного палива сприятиме зростанню впливу на планету, при цьому підриватимуться вже напрацьовані зобов’язання міжнародної спільноти; і також

ВІДЗНАЧАЮЧИ рішення Франції і Болгарії про заборону видобутку сланцевого газу методом гідравлічного розриву пласту, а також призупинення численних проектів у Німеччині, Великобританії, Румунії та Квебеку до отримання висновків додаткових досліджень;

Всесвітній конгрес з охорони природи, на своїй сесії в Чеджу, Республіка Корея, 6-15 вересня 2012:

І. ЗАКЛИКАЄ ДЕРЖАВИ:

А.Заборонити використання методу гідравлічного розриву пласту для захисту здоров’я людей та довкілля, поки такі заходи не будуть здійснені:

1) безумовна заборона використання методу поблизу основних запасів питної води, у районах сейсмічних розломів, районах з дефіцитом питної води, місцях, що є об’єктами охорони природи, беручи до уваги характеристики біорозмаїття;

2) внесені уточнення у проекти/технології щодо будівництва трубопроводів і сховищ стічних вод («амбарів») для запобігання витоку хімічних і радіоактивних матеріалів та метану з урахуванням всіх можливих надзвичайних ситуацій;

3) розкрита інформація про хімічні речовини, що використовуються;

4) заборонена передача води на очисні споруди у зв’язку з відсутністю можливості видалення токсичних і радіоактивних матеріалів;

5) внесені специфікації для автомобільного транспортування стічних вод з гарантіями попередження витоку в випадку аварії або недбалості водія, включаючи відповідну підготовку щодо безпечного поводження з речовинами;

6) врахована вимога щодо регулярної перевірки та моніторингу питної води;

7) задіяні плани дій та процедури для можливих надзвичайних ситуацій та необхідне обладнання;

8) скасоване звільнення діяльності від відповідальності згідно вимог екологічного законодавства;

9) передбачений адекватний контроль при прийомі на роботу і рівень тих, хто це контролює;

10) впроваджена сувора відповідальність за шкоду, заподіяну діяльністю особам чи громадам, за допомогою фонду чи страхування у відповідності до шкоди, що є результатом діяльності;

11) надана допомога країнам, що розвиваються, в розробленні і здійсненні цих заходів;

12) заходи оплачуються за рахунок податку на доходи з діяльності;

Б. У відповідності з попереднім параграфом,  необхідно переоцінити і зміцнити контроль і моніторинг  процесів, пов’язаних з чинними практиками видобування нетрадиційних видів викопного палива для попередження негативного впливу на довкілля;

С. Зупинити видачу нових дозволів на видобуток нетрадиційних видів викопного палива шляхом гідравлічного розриву пласту з метою уникнення негативних впливів на довкілля та місцеві громади доти, доки не з’являться нові технології та методи, які будуть оцінені та схвалені незалежними науковими оглядами;

Д. Забезпечити необхідну прозорість та діалог, зокрема з екологічними інституціями щодо вибору країнами джерел енергії, а також

Е) Зміцнити політику енергозбереження та розвитку відновлюваних джерел енергії як головної альтернативи використання викопного палива;

2. ПРОПОНУЄ Генеральному директору організувати дослідження впливів видобутку нетрадиційних видів викопного палива методом гідравлічного розриву пласту на біорозмаїття, екосистеми, клімат та місцеві громади.

3. ПРОПОНУЄ Програмі МСОП з екологічного права здійснити координацію порівняльного дослідження різних правових режимів, що регулюють розвідку і видобуток нетрадиційних викопних видів палива методом гідравлічного розриву пласту і дати поради щодо передових практик і відповідних проектів законів або підзаконних нормативно-правових актів.

—————————————————————————————————————-

Міжнародний союз охорони природи (МСОП; англійською — International Union for Conservation of Nature, IUCN; http://www.iucn.org/ ) — міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів.

Заснований в 1948 році, головний офіс знаходиться в місті Гланд (Швейцарія). На сьогодні членами МСОП є 78 країн, 112 урядових та 735 неурядових організацій (в тому числі й українських), а також велика кількість вчених з 181 країни.