Архів категорії: Охорона довкілля

Воду Дніпропетровська – під громадський контроль

Широко відомо, що питна вода, яку п’ють мешканці Дніпропетровська і більшості територій області, може бути названа питною лише умовно. Очищення стоків також далеке від бажаного. За даними департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, якість очищення стічних вод в цілому незадовільна. Низка показників перевищує нормативи гранично допустимих скидів (ГДС) і не дозволяє назвати стічні води «нормативно-очищеними».

Яскраві приклади перевищення нормативів ГДС деякими комунальними підприємствами області, відповідальним за водозабезпечення:

– КП «Дніпроводоканал» (м. Дніпропетровськ) – перевищення за сухим залишком, хлоридами, амонійним азотом та фосфатами;

– КВП ДМР «Міськводоканал» (м. Дніпродзержинськ) – за фосфатами;

– КП «Павлоградводоканал» – за завислими речовинами, нафтопродуктами, нітратами, фосфатами та амонійним азотом;

– ДМП ВКГ «Дніпро – Західний Донбас» – за цинком;

– КП «Жовтоводський водоканал» – за загальним залізом і нітратами;

– КП «Марганецьке ВУВКГ» ДОР – за фосфатами;

– КП «Нікопольське ВУВКГ» НМР – за фосфатами;

– МКП «Орджонікідзевське ВУВКГ» – за нітратами та фосфатами.

Проблеми з водою неодноразово обговорювалися на засіданнях громадської екологічної ради. В результаті було вирішено створити Комісію з розробки пропозицій по поліпшенню ситуації у сфері водопідготовки, забезпечення питною водою належної якості та очищення господарчо-побутових стічних вод в Дніпропетровській області. Активісти вирішили розпочати з перевірки діяльності КП «Дніпроводоканал» та розробили програму перевірки підприємства.

Головними питаннями, які цікавлять громадських активістів, є реальна якість води та стоків, структура формування тарифу на питну воду, дані про планові ремонти та інформація про тендери на закупівлю витратних матеріалів для водопідготовки та очищення стоків.

З цією метою ще у листопаді 2014 року було написано звернення до керівника «Дніпроводоканалу» Костянтина Орла. Відповіді тоді отримано не було. Повторне звернення було направлено 12 березня 2015 року. Цього разу надійшов лист від в.о. директора Геннадія Деменіна (текст відповіді додається). Зараз експерти та активісти громадської ради працюють над отриманими даними.

Пропонуємо всім, хто хоче долучитися до обробки інформації, зробити це і особисто взяти участь у громадському контролі діяльності комунального підприємства “Дніпроводоканал”.

Відповідь в.о. директора КП “Дніпроводоканал”:

https://drive.google.com/file/d/0BwV8RpPUSxUUT2tRUkI2YUtVWkFPX2JIVWUzM0hVYTFlYy1F/view?usp=sharing

 

Як в Осло відходи перетворюють у тепло, електроенергію та біопаливо

Переробляючи 30% сміття, столиця Норвегії виробляє 144 МВт теплової та електричної енергії, а також біопаливо для міських автобусів, повідомляє ua-energy.org.
Наразі в Осло побутовими та промисловими відходами займаються три заводи: Haraldrud і Klemetsrud – виробляють тепло і електроенергію, Romerike – біогаз та біодобрива. Місто здає тверді побутові відходи підприємству Haraldrud по 300 євро за тонну. В той же час для промисловців переробка відходів на Klemetsrud коштує 250-825 євро/тонна.
На заводі Haraldrud сміття потрапляє на конвеєрні лінії, а потім фільтрується через оптичні детектори. На першому етапі машина вибирає зелені та сині пакети, які норвежці наповнюють органічними і відповідно пластиковими відходами, та відсіює білі, у які збирають решту сміття. На другому етапі – відділяють органіку від пластику, який пресують та відправляють на переробку у Німеччину і Швецію. Якщо у синьому пакеті, наприклад,  будуть харчові відходи, сортувальна лінія не пропустить його за вагою.
3.jpg
Сміття, яке не потрапило ні до зелених, ні до синіх контейнерів, завод спалює при температурі понад 850°C, виробляючи електрику та обігріваючи 84 тис. будинків у Осло. Виходячи із заводу вода має температуру 95-120°C, а з міста вона повертається з температурою 55-62°C. Підприємство використовує фізичні та хімічні фільтри, рештки-метали переробляє, а попіл піддає захороненню.
Вироблена на сміттепероробних підприємствах електрика та тепло продаються столиці за низькими цінами, тому що місто є власником потужностей. Так, у 2012 році за тепло і електроенергію в Осло платили по 0,2-0,26 крони або 0,02 євро за 1 кВт-год.
За рік Haraldrud здатен виробляти 250 ГВт-год електрики і тепла, Klemetsrud – 590 ГВт-год. Наразі сумарна потужність двох підприємств складає 144 МВт.
Для виробництва біогазу харчові відходи на заводі Romerike заливають водою, вимиваючи легкі елементи (пластик), потім стерилізують при температурі у 130°C, далі піддають обробці бактеріальними культурами у спеціальних контейнерах.
5.jpg
Сирий біогаз, який містить до 35% СО2, додатково очищується і охолоджується до 166°C. Примітно, що у 2013 році з 7300 тонн відходів у Осло виробили 1,16 млн кубометрів біогазу (22,8 тис кубометрів стисненого), що забезпечило пальним 135 автобусів муніципалітету.
Як зазначають у Haraldrud, проект поки не окупився – доходу вистачає тільки на покриття операційних витрат і амортизацію. Однак Осло планує розширювати потужності, аби переробляти близько 50% сміття. Очевидно здоров’я норвежців і чисте довкілля важливіші.

http://ecotown.com.ua/news/YAk-v-Oslo-vidkhody-peretvoryuyut-u-teplo-elektroenerhiyu-ta-biopalyvo/

Невдала реінкарнація: відкликаний законопроект про вольєрне полювання

zsfoe

Дніпропетровська обласна організація «Зелений світ» разом з провідними екологами всієї України домоглася відкликання одіозного законопроекту про вольєрне полювання. Він був поданий народними депутатами Артуром Палатним та Василем Яніцьким наприкінці січня 2015 року і у значній частині копіював законопроект регіонала Нестора Шуфрича.

– У листопаді 2013 року екологічна громадськість та опозиційні сили провалили законопроект Нестора Шуфрича під час голосування у Верховній Раді. І ось знову під час страшних подій на Сході Україні відбулася реінкарнація старих ідей, – говорить директор Дніпропетровської обласної організації «Зелений світ» Олексій Ангурець. – Наша організація, а також Всеукраїнська Екологічна Ліга (ВЕЛ) та низка інших екологічних спілок, що входять до громадської екологічної раді при Дніпропетровській ОДА одразу ж забили тривогу. Ми звернулися до Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з проханням зробити все, аби цей законопроект не був ухвалений народними депутатами. Справа в тому, що вольєрне полювання – це фактично розстріл тварин з різних видів зброї, в тому числі й безшумної (арбалети, луки), в обмеженому просторі, де у них немає жодного шансу на порятунок. Такий підхід до мисливської справи не можна назвати цивілізованим та європейським.

У законопроекті не визначено, що таке вольєр, яку площу він може мати. Зате запропоновано збільшити строк оренди мисливських угідь з 15 до 25 років, хоча у цивілізованих країнах він зазвичай не перевищує 5 років. А також пропонується скасувати заборону на відстріл тварин у певні пори року. До того ж місцеві мешканці були б позбавлені права входити у розташовані поруч ліси, збирати там ягоди та відпочивати.

Жорстка позиція екологів дала свої позитивні результати. Дніпропетровська обласна організація «Зелений світ» отримала офіційну відповідь від голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Миколи Томенка, що одіозний законопроект №1687 відкликано депутатами, котрі його розробляли. Тож вольєрному полюванню в Україні знову поставили заслін.

Відповідь М. Томенка можна прочитати тут: https://drive.google.com/file/d/0BwV8RpPUSxUUNENsWWZ3Wk5sLUk/view?usp=sharing