На Донбасі багато покинутих та затоплених шахт. Води, що їх наповнюють, містять розчини солей, важких металів, а в деяких випадках, навіть радіоактивних матеріалів. Через окупацію частини Донеччини та Луганщини шахти лишилися без контролю. Дослідники та експерти не мають до них доступу.

Шкідливі речовини, які містяться у водах затоплених шахт, можуть потрапити в річки. Постраждає якість питної води. А це ставить під пряму загрозу життя та здоров’я мешканців Донеччини, Луганщини та інших навколишніх областей, повідомляє «Сірогози City».

У чому фішка шахт на Донбасі?

Усі вони – ланки єдиної системи. Шахти, які перебувають по обидві лінії фронту поєднанні підземними гідрологічними зв’язками. Вони – об’єкти критичної інфраструктури, а тому є потенційно небезпечними. Під російськими окупантами знаходяться місця найбільшого скупчення вугілля. Йдеться про шахти в Донецьку, Макіївці, Горлівці та Єнакієвому.  Далі ми говоритимемо про ті, які становлять рівень високої небезпеки.

Шахта «Юний комунар»

Вона розташована в місті Бунге (Юнокомунарівськ), Єнакіївської міськради, Донецької області. «Юний Комунар» є одним з найнебезпечніших із понад 5000 підприємств, що несуть потенційну загрозу в містах Донеччини та Луганщини.

16 вересня 1979 року на ній здійснили підземний ядерний вибух. Потім – ізоляція та закриття. За офіційною версією шахту закрили, щоб зняти напруження у гірських породах та зменшити імовірність викидів метану. Але є ще альтернативна думка. Під землею буцімто випробували ядерну зброю. Однак потрібні документи наразі засекречені, а тому підтверджень нема.

У 2002 році шахту назвали неперспективною і остаточно закрили. Відтоді «Юний комунар» працював у режимі водовідливу.

Але бойовики дотримувалися протилежної думки. У 2018 році вони сказали, що із «Юним комунаром» все гаразд, і там немає жодної небезпеки.

Утім вже в 2020 році  окупанти передумали, і шахту довелося закрити. Радіоактивні стронцій та цезій вже потрапляють у водоносний горизонт та можуть підійматися ще 8 – 12 років. За фактом затоплення шахти «Юнком»  прокуратура Донецької області внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого статтею 441 (екоцид) Кримінального Кодексу України.

 «Первомайська» та «Золоте»

На шахті «Первомайська», у місті Золоте в 2015 році припинилося енергозабезпечення. Причина доволі банальна – війна.  А от шахта «Золоте» і досі працює на повну потужність. При чому, окупанти не переймаються фільтрацією відкачаної з неї води.  Понад 1200 кубометрів на годину йде прямо у річку. Вода у цю шахту потрапляє через суміжні виробки та тріщини у породі.

І «Первомайська», і «Золоте» впливають на загальний стан довкілля, і на якість питної води. Тому екологічної катастрофи там поки не сталось лише тому, що окупаційна влада має певний інтерес у підтримці працездатності шахти «Золоте».

Важливий нюанс. Різниця між рівнем води в шахті та рівнем, коли вона почне витікати на поверхню, становить всього 14 метрів. Якщо, наприклад, один насос вийде з ладу, вода дуже швидко подолає ці 14 метрів і підтопить територію, виносячи всі ці речовини на поверхню.

Шахта Голубівська

Вона  перебуває у процесі затоплення з 24 жовтня 2016 року. З боку уже затопленої шахти «Первомайська» існує загроза раптового прориву води. Окупаційна адміністрація зупинила суху консервацію шахти «2-біс», яка входила до складу «Микитівського ртутного комбінату», який закрили ще 1995 року.

 «Нова» та «2-біс»

Окупанти звільняють працівників, які обслуговували і експлуатували насосні установки. На думку експертів, затоплення ртутної шахти може призвести до просідання ґрунту під річищем каналу «Сіверський Донець – Донбас» і зруйнувати водопровід.

Що буде далі?

На Донбасі під серйозною загрозою якість питної води. За інформацією Центру громадського здоров’я, близько 40 – 60 шахт уже затоплені, вода з них може потрапити у криниці звичайних людей. На думку експертів, Донбас чекає екологічна катастрофа, яка зачепить не тільки тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей, а й акваторію Азовського моря та увесь Чорноморський регіон – Румунії, Болгарії, Грузії й Туреччини.

Та чи є ризик того, що така катастрофа станеться найближчим часом, наразі невідомо. Дослідники та спостерігачі вже понад 10 років не мають доступу до затоплених шахт.

Якими можуть бути наслідки затоплення шахт через 10 – 50 років

• Відбудеться просідання та підтоплення ґрунтів. Відповідно, землі стануть непридатними для сільського господарства.
• Вода в криницях та водоймах стане непридатною для пиття. Там знаходитимуться важкі метали та мінерали.
• Метан вийде на поверхню і може навіть потрапити у підвали. Цей газ здатне горіти та вибухати. Метан немає запаху, а отже його виявити доволі складно.
• Над місцями просідання порід у виробках утворяться провалля.
• Можуть відбутися технологічні землетруси.
• Є ризик масового переселення людей.