Сех взяла участь в обговоренні проблеми видобування сланцевого газу за участі науковців

timthumbУ Львові відбулося обговорення на тему: «Видобування сланцевого газу на Олеській площі та проблеми екології» за участі науковців Національного університету «Львівська політехніка», Інституту геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України та ін. Участь у цьому заході взяла народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех.

Як зазначив на зібранні член-коресподент Української нафтогазової Академії Петро Шеремета, Олеська площа є перспективною для відкриття родовищ газу метану, а руйнуванням сланцевих пластів, які є «покришкою» для метанових покладів, наша держава втратить більше, ніж скористає від видобування сланцевого газу. Науковець також наголосив, що на Олеській площі є чимало родовищ мінеральних і лікувальних вод, а при гідророзривах пластів із застосуванням хімреагентів можливе їх забруднення.

За словами керівника лабораторії проблем геоекології ІГГГК НАН України Романа Паньківа, геологічні аспекти сланцевого газу Олеської ділянки недостатньо вивчені і поки що прогнози не надто оптимістичні для проведення широкомасштабних пошукових робіт і подальшої розробки ймовірних покладів. У разі ж надання дозволу на розробку родовищ необхідно первинну інформацію про результати робіт на Олеській ділянці (геологічну, геофізичну, геохімічну та ін.) зробити доступною для українських наукових та виробничих організацій на усіх стадіях геологорозвідувальних робіт та промислової розробки покладів вуглеводнів. Читати далі Сех взяла участь в обговоренні проблеми видобування сланцевого газу за участі науковців

Температурні біженці. Кліматичні зміни спричинять потужну світову міграцію народів

Журнал Корреспондент українською - Через зміни клімату все більше регіонів страждатиме від посухи і від браку продовольства

За матеріалами Корреспондент

Понад 20 млн людей вже мігрували через кліматичні зміни. До 2050 року екологічними переселенцями можуть стати більш ніж 200 млн жителів різних країн.

Щорічно десятки тисяч жителів острівних держав південно-східної частини Тихого океану просять притулку на “великій землі”, якою для них є Австралія. Їхні будинки затоплюються внаслідок підвищення рівня Світового океану або повністю знищуються черговим ураганом, які все частіше трапляються знову-таки через глобальні кліматичні зміни.

Глобальне потепління не просто “страшилка”, якою преса лякає масову аудиторію вже багато років, – це сувора реальність, і від неї вже постраждали мільйони людей, переконаний Кріс Брайант, міністр з питань міграції британського тіньового кабінету.

Вже до 2050-го кількість екологічних переселенців зросте в десять разів і складе значну цифру 200 млн – більше, ніж загальне число мігрантів у світі на поточний момент.

Сланцевий газ в Україні почнуть видобувати через рік

Прем`єр-міністр України Микола Азаров заявляє, що ціна альтернативного палива складе 120-130 доларів за тисячу кубометрів.

Два тижні тому українська компанія “Надра Юзовська” і «Роял Датч Шел» підписали операційну угоду, яка фактично дозволила розробляти Юзовське родовище. Микола Азаров підкреслив, що досвід компанії «Шел», з якою Україна 12 вересня підписала угоду з розробки родовищ сланцевого газу, дозволяє розраховувати «на абсолютно безпечний з точки зору екології видобуток газу».  За слова міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького, угода надає можливість повного інвестування робіт, а також створює умови для подальшої розробки сланцю на інших українських землях. Коментарі причетних до шелівської угоди дуже міфологізують саму ідею видобутку сланцевого газу. На наш погляд. От, наприклад, 23 вересня прем’єр-міністр Азаров фактично звинуватив Росію у тому, що Україні доведеться шукати альтернативний газ. Павло Хазан — керівник кампанії зі сталого розвитку та енергетики УЕА “Зелений Світ / Друзі Землі України” прокоментував подію в ефірі 9 каналу.

Читати далі Сланцевий газ в Україні почнуть видобувати через рік