Сьогодні відбулося спільне засідання Громадської екологічної ради при Дніпропетровській облдержадміністрації та ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” стосовно виконання підписаного у 2015 році Меморандуму про співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища. На засіданні були також присутні представники Дніпропетровськоої обласної ради, Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, Дніпропетровської міської ради і мешканці ж/м Придніпровськ.
Насамперед було зафіксовано невиконання зі сторони ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” зобов’язань, взятих ними за умовами Меморандуму. З 6 заходів, запланованих до виконання у 2015 – 16 роках, на сьогоднішній день в повному обсязі не виконано жодного. По трьом заходам розроблено проектну документацію загальною вартістю близько 100 тисяч грн. Нагадаємо, що головними пунктами значилося встановлення емульгаторів на блоках 7 та 10 з очікуваним результатом зменшення викидів твердих часток на 2500 т на рік і діоксиду сірки на 650 т на рік по кожному блоку.
“Внаслідок заборгованості мешканців Дніпра перед ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” у розмірі 286 млн. грн. ми не маємо можливості виконати заплановані заходи і в цьому році.” – зауважила керівник департаменту з екобезпеки ДТЕКа Ірина Вербицька. – “Нещодавно ми підписали Меморандум з Дніпропетровською міською радою – за його умовами нам вже повернули 32 млн. грн. боргу і планується повернення ще 10 млн. у цьому році. Заходи, зазначені у Меморандумі, також внесені до інвестиційної програми, але їх виконання залежить від того, як буде повертатися борг.”
На питання голови Громадської екологічної ради Олексія Ангурця щодо заходів, які планується провести у 2017 році, Ірина Вербицька повідомила, що планується організація системи моніторингу атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони. Технічне завдання для цього проекту вже розроблено. Директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Руслан Стрілець запропонував подати технічне завдання на розгляд і узгодження науково-технічні раді при департаменті. Також він зазначив, що проведення моніторингу необхідно для чіткого розуміння як мешканцями міста так і самими підприємствами, де і в чому проблема. Далі на основі цих даних можна піднімати питання наприклад розширення санітарно-захисної зони, якщо неможливо усунути проблему технічними засобами.
Мешканцями ж/м Придніпровськ Іриною Черниш та Володимиром Косюгою були підняті питання збільшення площі шламовідстійника в Придніпровську, на що представники ДТЕКа зауважили, що це тимчасове розміщення шламу для просушування і далі він буде вивезений в інше місце розміщення. Також Ірина і Володимир звернули увагу підприємства на проблеми заростання шламовідстійників амброзією, незаконного випалювання рослинності під лініями електропередач підприємства і розповсюдження в повітрі дрібного пилу із золовідвалів.
Олексій Ангурець нагадав, що у 2011 році перед приватизацією Придніпровської ТЕС ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” був проведений екологічний аудит підприємства, за результатами якого був сформований перелік зауважень та пропозицій. Олексій звернувся до представників ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” з проханням надати дані щодо того, які заходи були виконані за цими рекомендаціями, а також за зобов’язаннями, взятими на себе ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” під час приватизації.
Наступним етапом дискусії стало обговорення намірів підприємства отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для золовідвалу. Представники ДТЕКа надали присутнім документацію, яка обгрунтовує надання такого дозволу. Її було запропоновано також передати на розгляд до науково-технічної ради.
Зі свого боку представники ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” звернулися до громадськості та депутатів з проханням повпливати на НКРЕ щоб повернути в тариф “екологічну складову”, сума якої витрачалася на виконання екологічних програм.
Коментуючи засідання Олексій Ангурець зазначив: “Ситуація з Придіпровською ТЕС є класичним прикладом того, як ми вимушені виправляти помилки попередніх поколінь. Господарювання, націлене на використання природної ренти без огляду на екологічні та соціальні наслідки, яке відбувалося протягом майже всього ХХ сторіччя на території України, створило надскладний вузол проблем. Розв’зувати ці проблеми вимушене наше покоління. Вирішення проблеми лежить поза площиною модернізації окремої теплової станції. Потрібно принципово переглядати вектор розвитку економіки. Децентралізація вироблення і споживання енергії, поступова відмова від “економіки природної ренти”, суттєве зниження енрго- та матеріалоємності по всім галузям виробництва – саме це магістраль, яка виведе нас із замкнутого кола, спричиненого застарілими виробництвами. Науковими теоритичними засадами такого виходу є зелена економіка. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені в нашій області. Ми очікуємо від обласної влади вже в наступному році прийняття певного пакету рішень по “зеленому стимулюванню” бізнесу.”
