Чому у Дніпрі не можна купатися? Чому забруднення Дніпра є питанням національної безпеки? Хто є головним забруднювачем однієї з найбільших річок Європи? Чому очистивши Дніпро, Україна зможе вирішити левову частку своїх проблем? Про це у розмові із головою екологічної організації «Зелений світ – Друзі Землі» Олексієм Ангурцем.
Читати далі Чому в Дніпрі позеленіла вода або забруднення як національна проблема
Широко відомо, що питна вода, яку п’ють мешканці Дніпропетровська і більшості територій області, може бути названа питною лише умовно. Очищення стоків також далеке від бажаного. За даними департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської ОДА, якість очищення стічних вод в цілому незадовільна. Низка показників перевищує нормативи гранично допустимих скидів (ГДС) і не дозволяє назвати стічні води «нормативно-очищеними».
Яскраві приклади перевищення нормативів ГДС деякими комунальними підприємствами області, відповідальним за водозабезпечення:
– КП «Дніпроводоканал» (м. Дніпропетровськ) – перевищення за сухим залишком, хлоридами, амонійним азотом та фосфатами;
– КВП ДМР «Міськводоканал» (м. Дніпродзержинськ) – за фосфатами;
– КП «Павлоградводоканал» – за завислими речовинами, нафтопродуктами, нітратами, фосфатами та амонійним азотом;
– ДМП ВКГ «Дніпро – Західний Донбас» – за цинком;
– КП «Жовтоводський водоканал» – за загальним залізом і нітратами;
– КП «Марганецьке ВУВКГ» ДОР – за фосфатами;
– КП «Нікопольське ВУВКГ» НМР – за фосфатами;
– МКП «Орджонікідзевське ВУВКГ» – за нітратами та фосфатами.
Проблеми з водою неодноразово обговорювалися на засіданнях громадської екологічної ради. В результаті було вирішено створити Комісію з розробки пропозицій по поліпшенню ситуації у сфері водопідготовки, забезпечення питною водою належної якості та очищення господарчо-побутових стічних вод в Дніпропетровській області. Активісти вирішили розпочати з перевірки діяльності КП «Дніпроводоканал» та розробили програму перевірки підприємства.
Головними питаннями, які цікавлять громадських активістів, є реальна якість води та стоків, структура формування тарифу на питну воду, дані про планові ремонти та інформація про тендери на закупівлю витратних матеріалів для водопідготовки та очищення стоків.
З цією метою ще у листопаді 2014 року було написано звернення до керівника «Дніпроводоканалу» Костянтина Орла. Відповіді тоді отримано не було. Повторне звернення було направлено 12 березня 2015 року. Цього разу надійшов лист від в.о. директора Геннадія Деменіна (текст відповіді додається). Зараз експерти та активісти громадської ради працюють над отриманими даними.
Пропонуємо всім, хто хоче долучитися до обробки інформації, зробити це і особисто взяти участь у громадському контролі діяльності комунального підприємства “Дніпроводоканал”.
Відповідь в.о. директора КП “Дніпроводоканал”:
https://drive.google.com/file/d/0BwV8RpPUSxUUT2tRUkI2YUtVWkFPX2JIVWUzM0hVYTFlYy1F/view?usp=sharing
17 лютого в Києві в стінах ВР відбулося засідання круглого столу «Перспективи впровадження стратегічної екологічної оцінки (СЕО) в Україні в контексті європейської інтеграції». На ньому підбивали підсумки міжнародної технічної допомоги «Розбудова спроможності до економічно обгрунтованого планування розвитку областей і міст України» (проект РЕОП). Реалізували його коштом Уряду Канади.
Вперше зробили СЕО двох документів – Стратегії розвитку Дніпропетровської області до 2020 року та Стратегії розвитку Львівської області до 2027 року.
Серед важливих індикаторів, котрі ретельно досліджували, були:
– викиди забруднюючих речовин в атмосферу;
– зміна клімату;
– стан водних ресурсів;
– біорозмаїття, флора та фауна;
– земельні ресурси;
– відходи.
Під час СЕО-моніторингу Дніпропетровщини з’ясувалося, що кількість викидів забруднюючих речовин на одну людину в атмосферу складає 354 кг на рік (дані на 2012 р.). У містах зафіксовані факти перевищеня ГДК: по сірководню – на 20%, фенолу – на 16%, окису азоту – на 15%, пилу – майже на 13%.
Вкрай неефективо використовуються водні ресурси. У розрахунку на душу населення щороку витрачається 432 м³ води на рік. Це дуже велика цифра. У водойма регіону у розрахунку на одну людину скидається 361 м³ зворотніх забруднених вод.
Якщо говорити про використання землі, ерозія грунтів (водна або вітрова) виявлена на майже 43% земель сільгосппризначення. Лише 1,2% посівних площ удобрюється органічними добривами. На інших територіях використовуються мінеральні добрива. Обсяг внесення пестицидів досяг цифри 1,1 кг на 1 гектар посівів.
Промисловість нашого регіону щороку утворює близько 300 млн. т. відходів, серед яких є значна частка токсичних сполук. На переробку потрапляє трохи більше третини усіх матеріалів. За офіційними даними, в Дніпропетровській області накопичено понад 9,2 млрд. т. промислових відходів. Це колосальна цифра, і вона постійно зростає! Окрім того, кожен житель регіону щороку утворює більш 211 кг ТБО (твердих побутових відходів), котрі потрапляють на смітники і там накопичуються. Величезні території перетворили на сміттєзвалища.
Аналогічний моніторинг має регулярно проводитися по всій території України. Цієї думки дотримуються учасники круглого столу, котрі є експертами в області екології та збереження довкілля.
“Впровадження стратегічної екологічної оцінки в Україні – це не тільки крок до гармонізації нашого національного законодавства з законами найбільш екологічно свідомих країн Європи, а й додатковий механізм залучення зацікавленої та експертної громадськості до комплексної оцінки потенційно шкідливих для довкілля та здоров’я людей проектів та планів. Згадаємо проблему видобутку сланцевого газу, проведення СЕО цієї технології та видобутку на конкретних територіях України надасть можливість зробити обгрунтований висновок щодозагроз фрекінгу для мешканців територій, де планується буріння”, – заявив директор Дніпропетровської обласної екологічної асоціації «Зелений світ», голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА Олексій Ангурець.
Після того, як Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, вона має імплементувати у вітчизняне законодавство Директиву 2001/42/ЄС та ратифікувати Протокол про СЕО. А для цього потрібно не лише вивчити досвід країн, де СЕО застосовується вже десятиріччями, а й підготувати власних спеціалістів з питань СЕО. Важливо також залучити до цієї справи громадських експертів та відомих екологів.
Текст: Людмила Миколаєва