З 3 по 8 лютого 2014 року в Кишиневі (Молдова) пройшов регіональний тренінг на тему “Оцінка впливу ГМО відповідно до Картахенського Протоколу: принципи, практика та прогрес”. Організаторами заходу були центр з біобезпеки “GenOk”, Міністерство навколишнього середовища Молдови та міжнародна громадська мережа “Third World Network”.
Українську громадськість на зустрічі представляв координатор національної кампанії з біобезпеки Олексій Ангурець.
Географія учасників тренінгу охопила країни Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії. Протягом майже тижня кваліфіковані експерти представили учасникам найсвіжішу інформацію про стан справ із впровадженням сучасних біотехнологій в повсякденне життя та про розробку міжнародних механізмів з ефективної біологічної безпеки.
В ході заходу учасники попрактикувалися в оцінці ризику на прикладі реальної заявки на вирощування трансгенної картоплі стійкої до фітофтори.
Серед учасників тренінгу були представники відповідальних за біобезпеку міністерств, науковці, громадські діячі.
Коментуючи свою участь, Олексій Ангурець зазначив: “Ми ще раз впевнилися, скільки невизначенності пов’язано з реалізацією існуючих ГМО. Перелік питань, які потрібно охопити щоб дати відповідь, чи безпечна ця технологія, тільки збільшується. В існуючій ситуації Україні вкрай потрібно якнайшвидше оцінити реальну ситуацію з наявністю гм-культур на наших полях. Для цього майже все є, окрім політичної волі української влади. Спілкуючись з колегами, які представляють Міністерство Екології України, ми дійшли спільної думки, що встановлення реальної системи біобезпеки є важливою частиною національної безпеки.”
У виконання своїх міжнародних зобов’язань Україна має підписати так звані Алма-Атинські зміни до Орхуської Конвенції щодо ГМО та продовжити ефективну участь у процесі доопрацювання Картахенського Протоколу, зустріч сторін якого відбудеться восени в Південній Кореї.
Бажаючі ознайомитися з розробленим експертами керівництвом по оцінці ризику ГМО можуть це зробити та навіть самі оцінити його, відвідавши сторінку офіційного сайту Картахенського Протоколу – http://bch.cbd.int/protocol/testing_guidance_RA.shtml
Все ще триває суперечка про дослідження Сераліні і співавторів, в якому повідомлялося про негативні наслідки для здоров’я від ГМ-кукурудзи модифікації NK603 та гербіциду Раундап компанії Монсанто, якими годували щурів протягом тривалого часу. Згідно з новим оглядом, опублікованим в журналі “Екологічні науки Європи”, Європейська організація з безпеки харчових продуктів (EFSA) використовує ненаукові подвійні стандарти, щоб спростувати дослідження Сераліні. Європейська мережа вчених за соціальну та екологічну відповідальність (ENSSER) засудила цей огляд.
Після певного періоду штилю стосовно генетично модифікованих організмів в українському інформаційному просторі ситуація знову винесла тему ГМО на шпальти газет, інтернет видань та ТБ. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк нещодавно заявив, що він ініціював питання змін в законодавстві, які б дозволили вирощування ГМО в Україні. Потім президент “Української Зернової Асоціації” Володимир Клименко поскаржився на заборону ГМО і пояснив, як це заважає розвитку національного агрокомплексу. Він також повідомив про підготовлені листи, в яких аграрії вимагають змін в законодавстві, яке регулює питання біобезпеки. У людини, яка ознайомилася з цими новинами, формується уява, що по-перше, ГМО заборонені в Україні та по-друге, що це завдає економічної шкоди українському сільському господарству.