Архів позначки: Олексій Ангурець

На Дніпропетровщині британці допоможуть побудувати сонячну станцію

У Вакулівській громаді, на Дніпропетровщині побудують сонячну станцію. Допоможуть британці. Про це повідомили 8 липня на пресконференції, у пресцентрі «Відкритий» партнери проєкту «Стійкість критичної енергії для України» Олексій Ангурець та Ольга Мічелот, а також менеджер проєкту Владислав Шевченко.

Встановити сонячну станцію українцям взялася допомогти британська соціально та екологічно орієнтована бізнес-група «ep  Group» в рамках проєкту «Стійкість критичної енергії для України». Англійською «Critical Energy Resilience for Ukraine», (CERU). Він реалізується в межах конкурсу «Innovate-Ukraine», фінансується UK International Development та організовується Посольством Великої Британії в Києві.

– Це доволі важливий проєкт і для України, і Дніпропетровщини. Він є частиною значно широкої програми підтримки Великої Британії для України. З одного боку, цей проєкт є технічною допомогою. Тобто, відновленням української енергетичної системи і встановленням потужностей енергетики Сонця. З іншого боку,  це – приклад і розвиток інноваційного вирішення енергетичних проблем за допомогою наших партнерів. Бо Британія – один із найважливіших партнерів України, – розповів Олексій Ангурець. 

На думку Ольги Мічелот, реалізація спільного проєкту з британцями сприятиме, щоб на час зими люди не виїздили за кордон. 

– Коли почалася війна, ми розуміли що росіяни будуть бомбити енергетичну систему. І тому, ми почали думати, як допомогти людям пережити це лихо. Потім ми взялися за пошук проєктів, здатних допомогти нам працювати з громадами, щоб вирішити їх енергетичні проблемами. Ми хочемо, щоб люди через відключення світла не виїздили із України. Бо енергетика – це дуже важливо, – зазначила Ольга Мічелот.

Сонячна станція матиме потужність 100 кВт і обслуговуватиме мешканців 18-ти навколишніх сіл. У тому числі, й інфраструктурні об’єкти. Йдеться про амбулаторію та дитячий будинок. Накопичувальний об’єм станції становитиме 100 кіловат-годин.

–  Станція зробить дитячий будинок та амбулаторію автономними. Дозволить їм працювати в режимі острову, коли повністю не буде електроенергії в мережі, – пояснив Владислав Шевченко.

У середньому, станція допоможе протриматися інфраструктурним об’єктам без подачі електроенергії з центральної мережі близько 20 годин. Потім її треба буде зарядити, для подальшої експлуатації.

Сонячна станція матиме інноваційну складову, яка відрізнятиме її від аналогічних об’єктів, до яких уже звикли українці.

–  Інновація – це ефективне керування енергією, що знаходиться в накопичувачі. Накопичувач – це залізо-фосфатний акумулятор. Він зможе заряджатися від мережі, – розповів Владислав Шевченко.

Проєкт CERUпередбачає кілька етапів реалізації. Спершу, у Польщі створять систему, яка поєднає сонячну електростанцію з накопичувачем акумуляторів і EMS (інноваційна система управління енергією – ред). Потім українці та британці протестують її, а також навчаться її встановлювати та експлуатувати. І тільки після цього, система управління енергією поїде  в Україну. Там її інсталюють у Вакулівській сільській громаді.

Наразі проєкт сонячної станції знаходиться на етапі фіналізації технічного рішення

 – Велика складова –  це саме система управління електроенергією в накопичувачах. І вона є інновацією в цьому проєкті. Наші британські партнери фіналізують цей софт. Орієнтовно, ми його отримуємо навесні 2025 року, і тоді вже почнемо тестування. Це трішки нешвидкий процес, тому що ми маємо інновацію, – пояснив Шевченко.

Утім є можливість встановити сонячну станцію у Вакулівській сільській громаді вже наприкінці 2024-го року.

 – А от її інноваційна частина буде додана у наступному році. Після того, як її протестують в Польщі, – каже Олексій Ангурець. 

– Ми хочемо, щоб вже у третьому кварталі 2024-го року станція працювала, і взимку у мешканців Вакулівської громади не було відключень. Для нас важливо зробити все це за наступні три місяці, – додала Ольга Мічелот. 

Окрім будівництва сонячної станції, спільний проєкт CERU передбачає проведення ряду тренінгів. Їх учасниками зможуть стати ветерани війни з росією, діючі військовослужбовці, вимушені переселенці та жінки. 

– Цей тренінг надасть знання, як використовувати обладнання станції та базові розуміння з галузі енергетики, – додав Олексій Ангурець.

Має бути національна програма з оздоровлення води у Дніпрі, – Олексій Ангурець

Якість поверхневих вод у річках є однією з найгостріших проблем навколишнього середовища в Україні та Дніпропетровщині. Про це 2 липня, на прес-конференції, у прес-центрі «Відкритий» повідомив лідер ГО «Зелений світ – Друзі Землі» Олексій Ангурець

– Під час війни і після нашої Перемоги якість поверхневих вод може тільки погіршитися. З одного боку, зменшується об’єктивний контроль за станом довкілля, і війна приносить додатковий вплив через пряме та опосередковане забруднення. Можливі катастрофи промислових об’єктів із викидами і скидами у воду. Саме тому, річці Дніпро має бути присвячена окрема загальнонаціональна програма. Колись така діяла, але завершилася без особливого успіху. Також Україна потребує регіональних програм оздоровлення малих річок. Вони є джерелом живлення як Дніпра, так і взагалі нормального екологічного стану Дніпропетровщини, – переконаний Олексій Ангурець.

За словами лідера ГО «Зелений світ – Друзі Землі», Україна загалом та Дніпропетровщина зокрема зіткнулися з негативними кліматичними змінами.

– Ми бачимо, що у нас спекотне літо, а взимку – доволі висока температура. Змінюється кліматичний режим території, і це призведе до додаткових проблем довкілля і водоймів, в тому числі. Бо змінюється режим повені, природного промивання, температури та існування гідробіонтів. Усе це впливає і на споживання питної води. Весь комплекс змін стосується природи в цілому, і людини також. Якщо ми залишимо всі і проблеми поза увагою, ситуація тільки погіршиться, – розповів Олексій Ангурець.

На думку лідера «Зелений світ – Друзі Землі», питання якості поверхневих вод мусить стати проблемою довкілля №1 і для України, і для Дніпропетровщини.

Експерти поділилися результатами моніторингу поверхневих вод у Дніпрі

Температура води у річці Дніпро підвищується. Про це 2 липня повідомили на прес-конференції, у прес-центрі «Відкритий» лідер ГО «Зелений світ – Друзі Землі»  Олексій Ангурець та проректор з наукової роботи ДНУ імені Олеся Гончара Олег Маренков. Вони оголосили результати моніторингу поверхневих вод у місті Дніпро.

Дослідження організували комунальне підприємство Дніпропетровської ОДА «Центр екологічного моніторингу» та команда «Чисте повітря для України» –  спільна програма чеської громадської організації «Арніка» та мережі місцевих неурядових організацій з різних регіонів України.

Моніторинг проводиться уже другий рік поспіль. Завдяки цьому дослідженню стало відомо, що температура води у Дніпрі зросла від 17 до 23 градусів. Рівень pH знаходиться в межах норми 6,9 7,5. З киснем у воді Дніпра все гаразд. Його показник складає 14 міліграм на один літр. А от хімічне споживання кисню дещо підвищене, але це пов’язано зі зростанням температури та деструктивними процесами руйнування органічних сполук у водоймі. Вміст вуглецю складає від 18 до 21 мг /л при розчиненому вуглекислому газі 15 мг/ л.

– Вуглець і розчинений CO2 впливають на фотосинтез рослин і на їх вегетацію. Тобто, їх наявність дозволяє рости біомасі водоростей. Це – природні процеси і вони будуть компенсуватися надлишковим розвитком рослинності. Ніяких небезпек немає, – пояснив Олег Маренков.

Щоб проаналізувати воду, фахівців з квітня по кінець листопада збирали зразки води за 17-ма показниками.

«Моніторинг триває протягом всього вегетаційного періоду, тобто всього процесу життєдіяльності гідробіонтів (організмів, що живуть у воді, – ред.), аж до пізньої осені», – пояснив Олег Маренков.

Серед найголовніших параметрів для моніторингу Олексій Ангурець виокремив наступні: розчинний кисень, температуру води, біохімічне споживання кисню. А от доволі специфічними показниками є наявність розчинного вуглецю, електропроводності та хлорофілу.

– Це специфічні параметри але, вони є важливими для наукового комплексного аналізу стану води, – переконаний Олексій Ангурець.

На основі цих 17 параметрів можна оцінити загальну якість середовища існування екосистеми. Науковці їх аналізують і дивляться відхилення від норми. Якщо їх знаходять, шукають причину.

– Ми реагуємо на нітрати, на фосфати, визначаємо pH, дивимось скільки кисню і тоді вже можемо розуміти, що відбувається з екосистемою. А ще, паралельно вивчаємо біоту. Дивимося, як там мешкають рибки, як там ростуть рослини. Ми проводимо комплекс досліджень, – пояснив Олег Маренков.

Науковці проводять аналіз на автоматизованій станції «Наяда – 2». Вона знаходиться у Дніпрі, на Монастирському острові.

– Це доволі нова і передова для України методологія з вивчення і дослідження води. І саме в цій частині ми є піонерним напрямком. Він дуже перспективний, оскільки дає безперервний масив даних. На приклад, ми можемо прослідкувати, як вони змінюються в залежності від температури, сезону та розташування. Тобто, моніторинг – це комплекс, який потрібен для визначення стану води, – розповів Олексій Ангурець.

Водночас моніторинг поверхневих вод Дніпра не є ані епідеміологічним контролем, ані контролем якості стану питної води. За словами Олексія Ангурця, для цього потрібно брати інші параметри. Є спеціальні структури, які за це відповідають і дають інформацію. Також результати моніторингу стосуються лише окремого фрагменту Дніпра.

– Базуючись тільки на вимірюваннях однієї станції важко давати рекомендації щодо всієї річки. Це – початок. Це – приклад того як потрібно збирати дані і моніторити весь Дніпро, – пояснив Олексій Ангурець.