Совка або Сплюшка птах родини совових. Між іншим, єдиний вид роду в фауні України, представлений номінативним підвидом .Цей птах дрібних розмірів (приблизно з дрозда). Довжина тіла — 19–20 сантиметрів, важить совка не більше 100 грам. Птаха включено до Червоної книги України. Орнітологи вважають що чисельність совки в країні нині становить лише 2–4 тисячі пар. Для збереження , а тим більш збільшення популяції, сплюшка потребує збереження стиглих насаджень і дуплистих дерев. Що, на жаль, не в усіх регіонах України є в наявності. Зокрема, виникають складності із гніздуванням совки на Дніпропетровщині. Але тутешні любителі природи вирішили прийти на допомогу рідкісному птаху.
Так нещодавно любителі ріднокраю влаштували екологічно – орнітологічний десант на території Орільсько – Дніпровського заповідника, котрий перебуває на балансі Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства. Головне завдання акції забезпечити місцевих совок рукотворними гніздами для поширення популяції . Керівник ландшафтного заповідника Петро Яловий з розумінням поставився до ініціативи волонтерів-екологів.
– Ліс лише тоді буде повноцінною екосистемою, коли у ньому будуть представлені усі притаманні даній місцевості представники фауни. Сплюшка цілком природний мешканець Орільсько-Дніпровського заповіднику. Але сьогодні вона, як і більшість фауни нашого краю, потребує захисту і допомоги, – пояснює Петро Васильович.
Організаторами такого потрібного природоохоронного заходу виступила Громадська екологічна рада при Дніпропетровській ОДА. Це далеко не перша конкретна справ, котра пройшла під егідою цього громадського чинника. Нинішня ініціатива подвійно цінна ще й тим, що актив цієї громадської організації у ці тривожні дні займається волонтерською діяльністю. Так голова Громадської екологічної ради Олексій Ангурець ще й входить в керівний склад «Фонду оборони країни», котрий створений рік тому на Дніпропетровщині для захисту від зовнішньої агресії та сепаратизму. Менше ніж за рік Фонд зміг зібрати для потреби оборони понад 160 млн. гривень.
– В ось такі непрості часи просто фізично відчуваєш що таке для кожного з нас Вітчизна, – ділиться своїми емоціями Олексій Ангурець. – І завдання кожного українця нині не просто захистити рідні ліса, поля, луки, ріки, все те що називається Україною, а й передати наше довкілля неушкодженим прийдешнім поколінням. Тому ми сьогодні в Орільсько – Дніпровському заповіднику.
З приємністю можна зазначити що природоохоронна акція зібрала волонтерів – екологів найрізноманітніших соціальних верств та вікових груп. Так наймолодшому природолюбу Артему Лампіку виповнилося нещодавно десять, а один з «аксакалів» громадського екологічного руху області Володимир Ткачук, який так само допомагав з облаштуванням «помешкань» для сплюшок, на особистому віковому лічильнику має вже п’ятдесят п’яту позначку.
– Чи можна говорити про поширення громадського екологічного руху на Дніпропетровщині? – цікавимося у добродія Володимира.
– Безперечно. Якщо раніше людей, котрі присвячують свій особистий час та сили захисту навколишнього довкілля , нерідко сприймали як диваків, то нині в суспільстві все більше панує розуміння того що така діяльність вкрай необхідна та потрібна. Ви самі можете переконатися у цьому на прикладі сьогоднішньої акції. В ній беруть участь цілими родинами, люди різного соціального стану, статків й таке інше.
А ще ініціатива січеславських природолюбів, окрім користі для загальної справи, подарувала її учасникам купу позитивних емоцій та вражень. Адже надзвичайно приємно відчути на обличчі подих лісового вітру, перші ласкаві промінчики весняного сонця, лоскотання бруньки в допитливій руці та все те , що так потрібно людині у спілкуванні з Творцем – природою, але чого ми здебільшого позбавлені у залізо-бетонних хащах урбанізованого середовища.
На фото учасника екологічної акції Тетяни Лампіки: волонтери – екологи поспішають з «квартирами» для сплюшки до лісу; наймолодший учасник природоохоронної акції Артем Лампіка; аби належно прилаштувати «помешкання» для сплюшки потрібна аби не яка вправність .
Автор: Фідель Сухоніс
