З 6 по 8 травня в Берліні проходила 10-а конференція GMO-FREE EUROPE, яка зібрала близько 400 учасників з більш ніж 60 країн світу. Цього разу зустріч пройшла під девізом “Перспективи та виклики майбутнього”. Вперше у цьому міжнародному заході взяла участь Україна. Неурядову делегацію представляв координатор з біобезпеки «Зеленого Світу/Друзів Землі України», голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА Олексій Ангурець.
В ході конференції представники політичних і громадських організацій, а також бізнес-структур, депутати Європарламенту, наукові експерти та еко-активісти обговорювали питання створення вільних від ГМО зон, використання нових технологій генетичної інженерії у сільському господарстві, підписання Трансатлантичної торговельної угоди між ЄС та США тощо. Співорганізатором GMO-FREE EUROPE виступила Дунайська Асоціація сої, неприбуткова організація, створена у 2012 році у Відні з метою просування немодифікованої сої в Європі. Неодноразово у виступах згадувалася Україна як альтернатива Південній Америці у забезпеченні ринку ЄС соєю.
Результатом GMO-FREE EUROPE стало прийняття так званої Берлінської декларації, що складається з шести пунктів. Зокрема учасники конференції задекларували принцип відмови (обмеження або заборони культивування) від генетично модифікованих організмів на території держав-членів ЄС. До Парламенту та Комісії ЄС біло висунуто вимогу розробити послідовну європейську “протеїнову стратегію”, яка б забезпечила зменшення імпорту сої в Європу, сприяла б підвищенню агробіологічного різноманіття та зменшенню викидів парникових газів. У Берлінській декларації також зазначено, що до нових технологій генетичної модифікації повинен застосовуватися “принцип перестороги”.
Олексій Ангурець так прокоментував конференцію: “Європа зацікавлена у залученні України до спільного сільськогосподарського ринку, але це можливо лише за умови жорсткого контролю за вмістом ГМО в продукції і розвитку саме традиційного та органічного землеробства. Поширення ГМ-культур або виявлення генетичного забруднення в українській продукції поставить хрест на цих перспективах”.
