9 жовтня, на платформі Zoom відбувся семінар «Енергетичне майбутнє України: виклики та можливості». Експерти, науковці, представники місцевого самоврядування та активісти говорили про атомну енергетику та ВДЕ. Вони намагалися знайти відповідь на питання: «Як зробити Україну енергетично незалежною?». Про це повідомляє «Чисте повітря для України».
Далі можна ознайомитися зі стислим описом доповідей спікерів семінару.
Атомна енергетика, чи ВЕД? Як справи у країнах ЄС?
Сучасна Європа стикається з чисельними викликами. Йдеться про залежність від імпорту, високі і не стабільні ціни на енергоносії, обмежену диверсифікацію, зростання глобального попиту на енергію і звісно, загрозу зміни клімату. Це – дані звіту про стан Енергетичного Союзу за 2024 рік. Про них розповіла Марцела Чернохова, координаторка програми «Чисте повітря для України», ГО «Арніка».
«ЄС продовжує підтримувати Україну перед обличчям невпинних нападів Росії на її енергетичну систему. Синхронізація українських і молдовських мереж з континентально-європейською мережею допомогла стабілізувати енергетичну систему України, а також зробила можливим аварійний імпорт. Станом на 31 липня 2024 року понад 40% усіх пожертв держав-членів ЄС було спрямовано на енергетичний сектор», — зазначила Марцела Чернохова.
А от з приводу використання ядерної енергетики у ЄС існують дискусії. Частина країн кажуть їй категоричне «ні». Та є держави, що не хочуть залежати від російського газу, але водночас мати стабільне джерело енергії. Утім, за словами Марцели Чернохової, через ядерні електростанції існують чималі загрози для безпеки та довкілля і ці небезпеки слід брати до уваги також.
У першій половині 2024 року половина енергії, яку споживали країни Європи надходила із відновлюваних джерел. А от частка російського газу в імпорті становила у 2021 році 45%, але в 2024 році скоротилася до 18%. Натомість зріс імпорт від США та Норвегії. Викиди парникових газів в Євросоюзі знизилися на 32,5% з 1990 по 2022 рік, тоді як економіка зросла на 67%.
Якою була енергетична структура України до повномасштабного вторгнення?
Експерт програми «Чисте повітря для України» Олексій Ангурець говорив про енергетичну спадщину України, вплив російського вторгнення на сектор енергетики, а також важливість енергетичної безпеки в умовах конфлікту.
«Енергетична і економічна системи України є наслідком ще радянської системи та тих систем, які будувалися десятки років потому. Ще перед повномасштабним вторгненням ми мали значний вплив на довкілля від викидів промисловості та енергетичний дисбаланс. Оскільки енергетика будувалася в Україні перш за все, щоб забезпечити ті завдання, які ставилися ще в XX-му сторіччі. Більшість з них, до речі, була направлена на воєнну промисловість», — розповів Олексій Ангурець.
До 2022 року основним джерелом енергії в Україні були атомні станції. Натомість, ВДЕ генерували доволі невеликий відсоток у загальну систему. За Енергетичною стратегією України, частка відновлюваних джерел енергії в енергобалансі повинна становити щонайменше 25%, а до 2050 року наша держава поставила собі за мету досягти кліматичної нейтральності.
Чи є плюси у ядерної енергії?
Незалежна експертка з ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна окреслила всі недоліки та позитивні моменти атомної енергетики. Вона висловила своє бачення, як Україні досягти енергетичної незалежності.
На думку Ольги Кошарної Україні таки потрібна атомна генерація. Але великі ядерні енергоблоки не варіант. На їх будівництво піде багато років та коштів. Тим паче, майже вся теплова генерація зруйнована. Тому, виходом можуть стати малі та середні модульні реактори. Їх слід розміщувати на промислових майданчиках теплових електростанціях вугільної генерації.
«Дані технології малих і середніх модульних реакторів — останні розробки галузі ядерної науки і техніки. Це світовий тренд. Лідером цього напрямку є Канада. Такі реактори більш безпечні та мають пасивну систему захисту, навіть без втручання людини. Деякі потребують перевантаження ядерного палива. Проте вони настільки безпечні, що їх можна розміщувати в містах. Їх розміщують під землею, для цього є різні технології, але вони не мають таких модулів, як великі атомні. Тобто, на мою думку, епоха радянської гігантоманії, яка переслідує нашого оператора і впливає на економіку, закінчилася», — зазначила Ольга Кошарна.
Вона наголошує, що ядерна енергетика має розвиватися в комплексі із відновлюваними джерелами.
Щоб забезпечити опалення, Україні вистачить біогазу
Олександр Зудіков, експерт з енергоменеджменту, говорив про потенціал відновлювальної енергетики для України, законодавчі засади використання цих ресурсів.
«Біоенергетична асоціація України оцінює потенціал виробництва біогазу в Україні у 21,8 млрд кубів на рік до 2050 року. Якщо пам’ятаєте, перед кожним опалювальним сезоном в ЗМІ дуже часто стояло питання, а чи зможемо ми перезимувати, чи вистачить нам газу і так далі. Для порівняння, запаси природного газу, які закачувалися в підземні сховища, і якраз вони були направлені на те, щоб ми опалювали, в першу чергу, наше приміщення, так от там приблизно було близько 18 мільярдів кубічних метрів. Тобто Україна може шляхом використання свого біогазу повністю забезпечити своє опалення», — розповів Олександр Зудіков.
Експерт зробив акцент на перевагах біоенергетики. Вона здатна замінити імпортні енергоносії, зокрема, природний газ. Також це вигідно економічно. Якщо Україна використовуватиме біогаз власного виробництва, вона не витрачатиме валюту на закупівлю природного газу.
Чи варто відбудовувати шахти?
Представниця «Екодії» Анастасія Бушовська розповіла, що вкладання коштів у відновлення вугільних генерацій є недоцільним. По-перше, покладатися на викопне паливо доволі небезпечно. Оскільки воно є зброєю росіян проти нас, а наша енергетична інфраструктура – мішенню. По-друге, чимало шахт на Сході України просто затоплено. Крім того, Україна планує провести декорбанізацію до 2060 року. А тому, нарощувати відновлювані джерела енергії варто вже зараз.
«Наразі ми маємо виклик щодо забезпечення потреб громад, які надалі зможуть не залежати від викопного палива та теплової енергії. Ціль, по відмові від вугілля, вже закладена в плані на національного рівні. Це в енергетичній стратегії України, в національному плані енергетики та клімату. Водночас національний план згадує розробку Цільової програми з трансформації вугільних регіонів. І вже є концепція цієї програми, яка була розроблена в 2021 році. На сьогодні очікуємо вже на саму програму», – вважає Анастасія.
Семінар був організований чеською неурядовою організацією «Арніка» в рамках програми «Чисте повітря для України», що фінансується Міністерством закордонних справ Чеської Республіки в рамках Програми Transition.