Архів позначки: органічне землеробство

Чи може органічне землеробство протидіяти викидам вуглецю?

Органічне землеробство може протидіяти щорічним викидам двоокису вуглецю в усьому світі, виробляючи таку ж кількість їжі, як і звичайне землеробство. Про це йдеться в новому дослідженні.

У дослідженні інституту Родале, некомерційної установи, яка виступає за використання органічних методів землеробства, говориться, що за допомогою “регенеративного органічного землеробства” з низькою або нульовою обробкою ґрунту, покривними культурами і сівозміною, можна буде утримувати фотосинтезований вуглекислий газ в ґрунті замість повернення його в атмосферу.

Посилаючись на 75 досліджень з рецензованих журналів, у тому числі на власне 33-річне дослідження “Розгляд систем землеробства” (Farm Systems Trial), інститут Родале зробив висновок, що якщо всі орні землі будуть переведені на регенеративну модель, то буде ізольовано 40 % річних викидів СО2; змінні пасовища з цією моделлю додадуть ще 71 %, що ефективно компенсує щорічні викиди вуглекислого газу в усьому світі.

Мішель Кевіджеллі, дослідник ґрунту зі Служби сільськогосподарських досліджень Міністерства сільського господарства США, який має трохи інше 19-річне дослідження, також говорить про більш високий вміст вуглецю в органічному ґрунті, ніж у звичайному, але попереджає, що диявол криється в деталях. Наприклад, обробляння органічної ділянки може привести до того, що вуглець залишиться глибоко в ґрунті.

Але питання органічного землеробства завжди повертається до того, чи є землеробство без синтетичних пестицидів та генетично модифікованих організмів дійсно реальним способом нагодувати планету. Інститут Родале вважає, що воно може зробити це і навіть більше.

OG-AB446_Rodale_G_20140519124016

У своєму найтривалішому дослідженні “Розгляд систем землеробства” інститут Родале порівнює органічне землеробство із звичайним, обробляючи дві сусідні ділянки як органічні фермери і як традиційні фермери робили би це – на ділянці органічного землеробства використовуються такі методи як сівозміна і покривні культури, в той час як на звичайній використовуються поширені синтетичні пестициди та генетично модифіковані організми. Обидві ділянки розділені на просапну область і область з нульовою обробкою ґрунту, щоб відобразити, що фермери використовують обидві практики.

Результати показують, що врожаї органічного землеробства нижчі ніж прийнято протягом перших кількох років, в той час як врожаї звичайних культур навпаки – кращі в перші роки, ніж надалі. З часом продуктивність стає рівною з більшими врожаями з ділянки органічного землеробства в посушливі роки (органічна кукурудза дає на 31 % більше ніж звичайна під час посухи).

“Коли ви починаєте використовувати органічні методи, ґрунт все ще виснажений”, каже виконавчий директор Марк Смолвуд. “Ось чому врожай спочатку не такий високий.” Він каже, що органічне землеробство покращує ґрунт протягом довгого часу, в той час як звичайне землеробство виснажує його. “Якщо ґрунт слабкий, то такі ж будуть і рослини”, каже він.

Крім того, дослідження показує, що органічне землеробство вимагає менше енергії і виділяє менше парникових газів. У парі з більш високими цінами на ринку, дослідження показує, що екологічно чисті продукти мають бути більш вигідними.

Пан Кевіджеллі каже, що врожай органічних культур у його дослідженні складає 80 % від врожаю звичайних культур, на відміну від дослідження інституту Родале, яке показало однакові врожаї. За його словами, звичайні культури дають більш високі врожаї, ніж показано у дослідженні інституту Родале, можливо через різні традиційні методи ведення сільського господарства.

“Існує ціла купа способів органічного і звичайного землеробства”, каже пан Кевіджеллі. “Ви можете отримати різні результати в залежності від того, як здійснюється управління.”

За словами Стіва Севадж, Стенфордського біолога і органічного критика, який консультує сільськогосподарську промисловість, “Немає нічого поганого в принципі [досліджень з органічного землеробства], але в цілому є практичні аспекти для розширеного використання цієї практики.” Він має на увазі такі питання як виробництво достатньої кількості коров’ячого гною і те, що багато фермерів орендують землю, що є антистимулом для зусиль зі збереження ґрунту.

За матеріалами http://blogs.wsj.com/numbersguy/can-organic-farming-counteract-carbon-emissions-1373/?utm_source=20140528_Newsletter&utm_campaign=E-Newletter&utm_medium=email

ЗУ “Про виробництво та обіг органічної с/г продукції та сировини” в дії?

09.01.2014 року набрав чинності Закон України “Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини” (надалі – Закон).

Прийняття такого роду Закону є звичайно дуже прогресивним кроком України. Втім чомусь дуже часто закони, які приймаються в Україні з «благими» намірами, за своїм змістом такими далеко не є.

Аналізуючи Закон, слід нагадати, що він розроблявся, як частина програми інтеграції європейського законодавства у законодавство України на виконання:

  • постанови КМУ від 12 вересня 2011 року № 1130 «Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва»,
  • розпорядження КМУ від 15 квітня 2009 року № 408-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2009 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу,
  • Закону України «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»,
  • стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року та відповідно розпорядження ради ЄС № 834/2007 з 28 січня 2007 року «Щодо органічної продукції та маркування продуктів екологічних»,
  • регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91 від 24 червня 1991 року щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах,
  • регламенту Комісії (ЄС) № 223/2003 від 5 лютого 2003 року щодо вимог до маркування, пов’язаних із методом органічного виробництва кормів, сумішей кормів та що вносить зміни до регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91,
  • регламенту Комісії (ЄС) № 1788/2001 від 7 вересня 2001 року, що визначає детальні правила імплементації положень стосовно сертифікатів проведення перевірки для імпорту з третіх країн відповідно до статті 11 регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91 щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах,
  • регламенту Комісії (ЄС) № 1900/98 від 4 вересня 1998 року, яким внесено зміни до Додатка I до регламенту Ради (ЄЕС) № 2092/91 щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах,
  • регламенту Комісії (ЄЕС) № 207/93 від 29 січня 1993 року, яким визначено зміст Додатка VI до регламенту (ЄЕС) № 2092/91 року щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах та яким визначено детальні правила імплементації положень його статті 5 (4),
  • регламенту Комісії (ЄЕС) № 94/92 від 14 січня 1992 року, що визначає детальні правила імплементації заходів щодо імпорту з третіх країн, передбачених регламентом (ЄЕС) № 2092/91 щодо органічного виробництва сільськогосподарської продукції та зазначення відповідного посилання на сільськогосподарській продукції та харчових продуктах.

Чому важливим є цей закон? Закон є важливим, тому, що він має врегулювати питання вирощування органічної сільськогосподарської продукції, тобто екологічної. Вирощеної із максимальним використанням властивостей природи. Чому це важливо? Це важливо тому, що органічне сільське господарство автоматично сприяє підвищенню родючості ґрунтів, очищенню вод від хімікатів, оздоровленню людей. Відповідно, саме ці положення повинні були бути прописані у законі, і бути так званою «червоною ниткою» у ньому. На жаль, цього з тексту закону не випливає. Мабуть це через те, що у Законі України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» 2004 року питання органічного сільського господарства містяться у розділі «захист прав споживачів», а не в розділі «довкілля».

Чи можна використовувати цей закон? Ні. Тому, що він вимагає прийняття багатьох підзаконних нормативно правових актів. На момент прийняття законом чинності, жоден з цих актів не прийнятий. Розробленими є лише Детальні правила виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) рослинного походження, у тому числі грибів, проект постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2013 року. Закон також містить багато посилань на чинні нормативно правові акти, в які ще не внесені зміни в частині органічного сільськогосподарського виробництва.
Чи легко займатись органічним сільським господарством відповідно до закону? Ні. Не чітко прописана процедура отримання відповідного сертифікату відповідності. Ступенева система отримання дозволу. Нечітко зрозумілими є поняття «виробник органічної сільськогосподарської продукції чи сировини», незрозуміло, що є кінцевим продуктом, чи може вважатися переробник органічної сільськогосподарської продукції виробником органічної сільськогосподарської продукції.

Що є результатом органічного сільськогосподарського виробництва продукт чи сировина? Мабуть все таки в процесі органічного сільськогосподарського виробництва отримується кінцевий продукт, який в подальшому можна використовувати як сировину. Ці питання треба чітко розмежовувати і розрізняти. Закон ототожнює ці два поняття, хоча у визначеннях дає два окремих визначення.

Чи передбачені пільги для органічних сільськогосподарських виробників? Закон не деталізує це питання. Перенаправляє до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, який не містить згадки про органічне сільськогосподарське виробництво. У розпорядженні від 7 листопада 2012 р. № 970-р «Про затвердження плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» передбачено розроблення інвестиційних програм, передбачення пільг для заохочення впровадження органічного землеробства. Спеціальний закон повинен був би містити конкретні положення щодо заохочення здійснення саме органічного сільськогосподарського виробництва в Україні.

Маркування. Якщо Україна планує виходити з цією продукцією за межі України, не зрозуміло, чому відразу в законі не прописати вимоги до маркування, які передбачені ЄС («за межами ЄС») та іншими країнами (до прикладу, Росією).
Санкції. Чіткіше слід прописати санкції для порушників положень Закону. Не прописано також вимог щодо виключення з Реєстру. Тобто, можливість позбавити сертифікату є, а виключення з Реєстру не має.

Загалом ідея Закону хороша, і можливо після прийняття відповідних підзаконних нормативно правових актів та внесення до нього кількох поправок в Україні запрацює багато виробників органічної сільськогосподарської продукції, а ми отримає здорові продукти харчування, чисту воду та довкілля.

Наведемо деякі статті закону із нашими коментарями тут.

http://epl.org.ua/novini/anons/backPid/1/article/6403/