Архів позначки: переробка сміття

Як в Осло відходи перетворюють у тепло, електроенергію та біопаливо

Переробляючи 30% сміття, столиця Норвегії виробляє 144 МВт теплової та електричної енергії, а також біопаливо для міських автобусів, повідомляє ua-energy.org.
Наразі в Осло побутовими та промисловими відходами займаються три заводи: Haraldrud і Klemetsrud – виробляють тепло і електроенергію, Romerike – біогаз та біодобрива. Місто здає тверді побутові відходи підприємству Haraldrud по 300 євро за тонну. В той же час для промисловців переробка відходів на Klemetsrud коштує 250-825 євро/тонна.
На заводі Haraldrud сміття потрапляє на конвеєрні лінії, а потім фільтрується через оптичні детектори. На першому етапі машина вибирає зелені та сині пакети, які норвежці наповнюють органічними і відповідно пластиковими відходами, та відсіює білі, у які збирають решту сміття. На другому етапі – відділяють органіку від пластику, який пресують та відправляють на переробку у Німеччину і Швецію. Якщо у синьому пакеті, наприклад,  будуть харчові відходи, сортувальна лінія не пропустить його за вагою.
3.jpg
Сміття, яке не потрапило ні до зелених, ні до синіх контейнерів, завод спалює при температурі понад 850°C, виробляючи електрику та обігріваючи 84 тис. будинків у Осло. Виходячи із заводу вода має температуру 95-120°C, а з міста вона повертається з температурою 55-62°C. Підприємство використовує фізичні та хімічні фільтри, рештки-метали переробляє, а попіл піддає захороненню.
Вироблена на сміттепероробних підприємствах електрика та тепло продаються столиці за низькими цінами, тому що місто є власником потужностей. Так, у 2012 році за тепло і електроенергію в Осло платили по 0,2-0,26 крони або 0,02 євро за 1 кВт-год.
За рік Haraldrud здатен виробляти 250 ГВт-год електрики і тепла, Klemetsrud – 590 ГВт-год. Наразі сумарна потужність двох підприємств складає 144 МВт.
Для виробництва біогазу харчові відходи на заводі Romerike заливають водою, вимиваючи легкі елементи (пластик), потім стерилізують при температурі у 130°C, далі піддають обробці бактеріальними культурами у спеціальних контейнерах.
5.jpg
Сирий біогаз, який містить до 35% СО2, додатково очищується і охолоджується до 166°C. Примітно, що у 2013 році з 7300 тонн відходів у Осло виробили 1,16 млн кубометрів біогазу (22,8 тис кубометрів стисненого), що забезпечило пальним 135 автобусів муніципалітету.
Як зазначають у Haraldrud, проект поки не окупився – доходу вистачає тільки на покриття операційних витрат і амортизацію. Однак Осло планує розширювати потужності, аби переробляти близько 50% сміття. Очевидно здоров’я норвежців і чисте довкілля важливіші.

http://ecotown.com.ua/news/YAk-v-Oslo-vidkhody-peretvoryuyut-u-teplo-elektroenerhiyu-ta-biopalyvo/

ЛУЧШЕ НЕ ПРОИЗВОДИТЬ МУСОР, ЧЕМ С НИМ БОРОТЬСЯ

Выступая в начале октября на трёхдневной конференции организации Zero Waste International Alliance в городе Нанаймо (провинция Британская Колумбия, Канада), известный британский химик и эколог Пол Коннет (Paul Connett) в очередной раз обрушился на политику захоронения мусора на полигонах и мусоросжигательные заводы.

Более 30 лет он постоянно доказывает, что только сокращение мусора как такового и его программа “Десять шагов к миру без мусора” (Ten Steps to Zero Waste) имеют будущее. С этой программой он объездил более 60 стран и выступал перед Комиссией ООН по устойчивому развитию.

Согласно продвигаемым организацией Zero Waste International Alliance нормативам, для реализации идеи “мира без мусора” количество безвозвратного мусора должно быть сокращено на 90% – поскольку стопроцентно безотходная цивилизация пока невозможна в принципе. Сжигание мусора в так называемых “крематориях” Коннет и его сторонники считают ошибкой, опасным и неэффективным способом решения проблемы.

https://www.facebook.com/greenagency?fref=nf

АВСТРІЯ: ЕСТЕТИКА ДОВКІЛЛЯ

abe9da60c79a

Австрію називають країною-зразком у сфері поводження із довкіллям. А й справді, чи знаєте ви ще країну, де на екскурсію сміттєспалювальним заводом шикується черга у сотні тисяч зацікавлених щороку, де 50% столиці – зелена територія, а велосипедисти почуваються куди впевненіше за водіїв авто? Ну а тепер контрольний аргумент: міжнародна компанія Mercer щороку проводить дослідження оцінки якості життя в 223 містах, і цьогоріч австрійська столиця очолила рейтинг вже вп’яте поспіль. Один із найважливіших пунктів у цьому дослідженні – стан довкілля.

Сміття і мистецтво

У місті, яке називають музичною столицею світу, навіть до сміття вирішили поставитися по-мистецьки. Для цього в 1992 р. збудували розкішний сміттєспалювальний завод. Величезна труба, яку прикрашає золота куля – це частина печі, де спалюють непотріб віденців. Будівля підприємства схожа на казковий замок з розмальованими вікнами і витонченими балконами. Над створенням проекту працював знаменитий австрійський архітектор і художник Фріденсрайх Хундертвассер. Спочатку архітектор не хотів братися за цей проект. Він був затятим захисником навколишнього середовища і переконаним, що для початку необхідно використовувати всі способи переробки сміття повторно, а вже тоді – спалювати. Однак після того як в проекті вирішили використовувати найсучасніші технології, а тепло від переробки використали для опалення 60 тисяч квартир Відня, Хундертвассер не зміг відмовитися.

Загалом у Відні працюють три печі зі спалювання відходів. Всі вони розташовані на території міста.

Як по нотах

Для збереження довкілля у країні розробили комплекс законодавчих ініціатив. Австрія – федеративна держава і питання збереження природи перебувають у компетенції 9 федеральних земель, які регулюються 9-ма різними законодавствами. За даними аерозйомки 51% міської території займають зелені насадження. На кожного віденця за статистикою припадає 120 квадратних метрів зелені.

Дуже розумне місто

Мер австрійської столиці Міхаель Хойпль має намір реалізувати амбітний екологічний проект до 2030 року. Концепція програми “Smart City” покликана впоратися з екологічними проблемами, які пов’язані із збільшенням населення Відня. За прогнозами фахівців, до 2030 року в місті проживатиме більш 2 млн. Щоб знизити рівень забруднення повітря, тут планують зменшити частку автомобільного руху з 28% до 15%. Для цього збільшать кількість зупинок громадського транспорту – метро і примісько-внутрішньоміського залізничного транспорту (S-Bahn). Зокрема, вони з’являться на всіх околицях міста.

Крім того, по всьому місту будуть розширені і поліпшені велосипедні доріжки. При цьому чиновники розуміють, що не можуть змусити людей в обов’язковому порядку пересісти з автомобілів на велосипеди. Тому повинні забезпечити якісні альтернативи для пересування, щоб людина сама могла обрати екологічний транспорт.

Серед інші заходів, які допоможуть досягти мети, є нові вимоги до будівництва будівель. Вони повинні зводитися за допомогою енергозберігаючих технологій вже з 2018 року. Це повинно скоротити споживання енергії для обігріву, охолодження та гарячого водопостачання на 1% на душу населення. А до 2050 року уряд Відня планує забезпечувати половину енергетичних потреб міста відновлюваними джерелами.

Боротьба з минулим

«Поганими новинами» про довкілля Австрії вважають помилки минулого.

Зокрема індустріальне забруднення одне із найболючіших для країни. Різкі погіршення стану природи виникли у 1960-х роках, після швидкого економічного розвитку (“економічного дива”). Тоді промиловість країни мала низький рівень екологічної політики. До 1990 року близько 37% лісів Австрії були знищені або пошкоденими від кислотних дощів та інших форм забруднення. Окрім того Австрія неодноразово звітувала про радіоактивне забруднення внаслідок вибуху ЧАЕС. З огляду на ризики атомної енергії тут закрили усі АЕС, в країні зараз немає жодної чинної станції.

Зараз же Австрія впевнено рухається в напрямку збереження та відновлення втрачених ресурсів. І є всі шанси, що країні це вдасться.

Автор Мар’яна Вербовська

http://greencubator.info/2014/09/avstriya-estetika-dovkillya/