Що таке “покілометрова оплата“? На перший погляд це означає, що пасажир платитиме стільки, скільки проїхав. Теж варіант, але надто складно, та й не ті у нас відстані. Ми говоримо про те, що місто повинно брати транспорт “на прокат“. І платити його власнику за проїхану відстань. Схоже на таксі, чи не так? Дуже правильна аналогія. Отож ще раз:
- місто бере в оренду транспорт і платить його власникам за проїхані кілометри (проводить конкурс на маршрути, переможці отримують маршрути, місто розраховується за вагонокілометри подолані автобусами)
- місто складає графіки руху
- місто (засобами якогось підприємства) збирає плату за проїзд – всі гроші сплачені пасажирами за квитки/е-квитки спочатку йдуть на єдиний рахунок
- місто стежить за дотриманням графіку й маршурту за допомогою GPS
А що ж пасажири? Як бути їм? Адже це так просто – дати 3…4 грн водію і піти собі в салон. Пасажирам доведеться купувати квитки. Або поповняти свій особистий електронний квиток в найближчому iBox’і, майже як мобільний телефон. Або мати абонемент на цілий місяць (рік?). І боятись контролерів 
. Ось і все. Це вирішить усі наші проблеми з транспортом.