Архів категорії: Біобезпека

Samara forest needs protection

23 JULY 2014

In Ukraine, Zelenyi Svit / Friends of the Earth Ukraine campaigners, alongside other environmental organisations, are keeping up their efforts to create a protected area in Samara forest in the Dnipropetrovsk region of the country, which is under threat from human activity.

Samara is the largest and southernmost natural forest in the steppe zone of Ukraine, encompassing an area of about 15,000 hectares, and extending for 30 km along a narrow strip down the river that shares its name.

Samara forest is a unique natural formation. Its richness and diversity of ecosystems, size, and the degree of preservation of its wildlife put it among the most valuable natural sites in Europe. In total there are 142 types of landscapes, including streamside and terrace forests, gullies, sand steppes, estuaries, saline lands, a large number of streamside lakes, oxbow lakes, reed and sphagnum bogs, the Samara river complex, and a natural oak forest that is home to 300 year-old trees.

More than 1070 species of higher plants are registered within Samara forest, representing 20% of the entire flora of Ukraine and 75% of the flora of Dnipropetrovsk region. Bird life in the area is also vibrant, with the forest included in the international network of Important Bird Areas (IBAs).

Many of the birds that nest in the forest are listed on the IUCN’s Red List for threatened species, including the eastern imperial eagle, the serpent eagle, the white-tailed eagle, the booted eagle, and the black kite. Rare predators such as the stoats, pine martens, and European otters exist alongside nine different species of bats, which indicates the huge capacity of the area to support a wide range of species.

There is a long history of human-induced threats to Samara forest. Unregulated logging, drainage during the fight against malaria, soil subsidence because of the coal mining industry in Western Donbas, poaching, eleсtro-fishing and fires have all caused tremendous damage to the forest’s ecosystems. Since independence, the air force and army have set up bases in the forest. The troops systematically violate environmental legislation by conducting firing and training during breeding and migration seasons for birds and mammals.

National-level plans to protect the forest from these activities have proved ineffective. A law passed in 2000 to create a national park “Samarskyi bir” (Samara coniferous forest) between 2005 and 2007 is yet to be put into action as of 2014.

Another important obstacle to conservation in Samara forest is the opposition of local people, who see it as an obstacle to their use of natural sources (food, feed, pasture for cattle, and firewood). It is important to convince people that a protected area does not mean that it cannot be used productively. Many alternative activities can be proposed for local people, such as the development of rural tourism beekeeping, picking mushrooms and berries, and the creation of new pasture through arable land. Finally, there is a need to develop alternative, clean energy technologies to reduce the need for firewood for domestic heating.

Campaigners from Friends of the Earth Ukraine and other environmental organisations are continuing to push for a protected area. Campaigners have been instrumental in developing and coordinating a project to create an official protected area, requiring co-operation between the national and regional levels. The next step is to put pressure on the regional forest department and finally receive their agreement.

Friends of the Earth Ukraine have also worked closely with Friends of the Earth Switzerland to develop a mutual project to preserve biodiversity in Samara forest.

http://www.foeeurope.org/samara-forest-needs-protection-250714

Американські фермери збільшили обсяги вирощування ГМ кукурудзи

Арчер-Деніелс-Мідленд (ADM) і Bunge, два найбільших світових постачальника зерна, мають намір збільшити експорт зерна в Китай, однак американські фермери мають власні плани.

gmocorn
Широкомасштабне вирощування ГМ сортів, що не затверджені ключовими країнами-імпортерами, буде знижувати конкурентоспроможність США на ринку зерна і комбікорму.

Через шість місяців після того, як Китай почав відмовлятися від поставок кукурудзи, вирощеної за допомогою генетично модифікованих організмів (ГМО), Bunge заявила, що не прийматиме поставки даного різновиду, розробленого швейцарською компанією Syngenta, повідомляє агентство Bloomberg. ADM планує провести тестування ГМ кукурудзи, і можливо також відмовитися від неї.

Незважаючи на це, фермери незабаром почнуть висадку врожаю цієї весни через його високу прибутковість для ринку США.

Експортери та фермери йдуть у двох різних напрямках щодо ГМ кукурудзи, підкреслюючи новий набір проблем, з якими стикаються міжнародні постачальники сільськогосподарських товарів. Навіть зараз, коли попит продовжує зростати відповідно до росту глобального населення, Китай та інші країни повільніше, ніж США, затверджують нові види сільськогосподарських культур на тлі побоювань з приводу безпеки харчових продуктів і загроз для біорізноманіття від ГМО. Заборони Китаю на деякі види модифікованої кукурудзи погрожують заблокувати мільйони тонн імпорту і тим самим суттєво урізати прибуток міжнародних торгових будинків.

“Це важливе питання для великих північноамериканських постачальників,” каже Ендрю Рассел, аналітик Macquarie Group в Нью-Йорку, який рекомендує купувати акції ADM та Bunge. “Все, що потенційно загрожує зростанню китайського потенціалу є для них серйозним питанням.”

Постачальники змінюють маршрути поставок, спочатку призначених для Китаю, на інші ринки і можуть втратити через це від $30 до $50 за тонну, каже Тім Беррек, який вирощує кукурудзу та сою в Айові і є також колишнім головою Ради по зерну торгової комісії США.

Bunge не купує ГМ сорт зерна у Syngenta, відомий як “Agrisure Viptera” або інший модифікований сорт швейцарської компанії під назвою “Agrisure Duracade”. 21 лютого керівники ADM сказали, що вони не будуть приймати ці сорти, поки ГМО не будуть схвалені у Китаї та інших великих країнах-імпортерах.

Широкомасштабне вирощування ГМ сортів, що не затверджені ключовими країнами-імпортерами, буде знижувати конкурентоспроможність США на ринку зерна і комбікорму.

Кукурудза, що містить Duracade, буде посаджена на площі від 250 000 до 300 000 акрів навесні цього року і зібрана восени, відповідно до Reuters.

Цього року акції ADM в Нью-Йорку впали на 1,9 %, в той час як акції Bunge – на 4,2 %. Syngenta спостерігає зниження на 4,6 % в Цюріху.

Оскільки Китай урізає імпорт ГМО, виробники з США прагнуть підвищити врожайність, щоб протистояти 34-відсотковому зниженню цін на кукурудзу протягом останнього року. Міністерство сільського господарства США прогнозує, що фермерський дохід впаде на 27 % протягом 2014 року – до чотирьох-річного мінімуму.

Тим не менш, це піднімає ще одну проблему для фермерів і постачальників. Якщо різні типи зерна не розділені, то є ризик перехресного забруднення не ГМ культур з культурами, що містять модифіковані організми.

Навіть якщо фермери ретельно відокремлюють зерно, таке забруднення все ще може відбуватися кількома способами, в тому числі випадковим перемішуванням і перехресним запиленням бджолами або вітром.

У кінцевому рахунку, багато фермерів повинні розуміти ці ризики, якщо вони вирощують Viptera та інші штами в надії на збільшення їх прибутковості для американського ринку.

“У той час, як американські фермери шукають уявних вигод від ГМО, вони повинні пам’ятати про те, що торгові партнери нашої країни чи американська громадськість не буде миритися із забрудненням сусідніх органічних і вільних від ГМО полів”, каже Дейв Мерфі, засновник і виконавчий директор “Food Democracy Now!”.

 

За матеріалами EcoWatch

У Молдові відбувся регіональний тренінг з оцінки впливу ГМО

З 3 по 8 лютого 2014 року в Кишиневі (Молдова) пройшов регіональний тренінг на тему “Оцінка впливу ГМО відповідно до Картахенського Протоколу: принципи, практика та прогрес”. Організаторами заходу були центр з біобезпеки “GenOk”, Міністерство навколишнього середовища Молдови та міжнародна громадська мережа “Third World Network”.

Українську громадськість на зустрічі представляв координатор національної кампанії з біобезпеки Олексій Ангурець.

Географія учасників тренінгу охопила країни Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії. Протягом майже тижня кваліфіковані експерти представили учасникам найсвіжішу інформацію про стан справ із впровадженням сучасних біотехнологій в повсякденне життя та про розробку міжнародних механізмів з ефективної біологічної безпеки.

2014-02-06_23-14-01_185

В ході заходу учасники попрактикувалися в оцінці ризику на прикладі реальної заявки на вирощування трансгенної картоплі стійкої до фітофтори.

Серед учасників тренінгу були представники відповідальних за біобезпеку міністерств, науковці, громадські діячі.

Коментуючи свою участь, Олексій Ангурець зазначив: “Ми ще раз впевнилися, скільки невизначенності пов’язано з реалізацією існуючих ГМО. Перелік питань, які потрібно охопити щоб дати відповідь, чи безпечна ця технологія, тільки збільшується. В існуючій ситуації Україні вкрай потрібно якнайшвидше оцінити реальну ситуацію з наявністю гм-культур на наших полях. Для цього майже все є, окрім політичної волі української влади. Спілкуючись з колегами, які представляють Міністерство Екології України, ми дійшли спільної думки, що встановлення реальної системи біобезпеки є важливою частиною національної безпеки.”

У виконання своїх міжнародних зобов’язань Україна має підписати так звані Алма-Атинські зміни до Орхуської Конвенції щодо ГМО та продовжити ефективну участь у процесі доопрацювання Картахенського Протоколу, зустріч сторін якого відбудеться восени в Південній Кореї.

Бажаючі ознайомитися з розробленим експертами керівництвом по оцінці ризику ГМО можуть це зробити та навіть самі оцінити його, відвідавши сторінку офіційного сайту Картахенського Протоколу – http://bch.cbd.int/protocol/testing_guidance_RA.shtml